|
Глава 35
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
|
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
|
І було до мене слово Господнє:
|
|
2
|
2
|
|
сы́не человѣ́чь, обрати́ лице́ твоє́ къ горѣ́ сеі́ръ и прорцы́ на ню́ и рцы́ є́й:
|
сину людський! поверни лице твоє до гори Сеїр і проречи на неї пророцтво
|
|
3
|
3
|
|
сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, горо́ сеі́ръ, и простру́ ру́ку мою́ на тя́ и поста́влю тя́ пу́сту, и опустѣ́єши,
|
і скажи їй: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, горо Сеїр! і простягну на тебе руку Мою і зроблю тебе порожньою і безлюдною.
|
|
4
|
4
|
|
и во градѣ́хъ твои́хъ пусты́ню сотворю́, и ты́ въ пусты́ню бу́деши, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спустієш і пізнаєш, що Я Господь.
|
|
5
|
5
|
|
Поне́же бы́сть въ тебѣ́ вражда́ вѣ́чная, и присѣдѣ́ла єси́ до́му Ізра́илеву лука́вствомъ, руко́ю враго́въ съ мече́мъ во вре́мя печа́ли и́хъ и во вре́мя непра́вды, на послѣ́докъ:
|
Оскільки у тебе вічна ворожнеча, і ти віддавала синів Ізраїлевих до рук меча під час нещастя їх, під час остаточної загибелі:
|
|
6
|
6
|
|
сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, поне́же въ кро́ви согрѣши́ла єси́, и кро́вь пожене́тъ тя́, кро́вь возненави́дѣла єси́, и кро́вь иждене́тъ тя́.
|
за це — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю тебе кров’ю, і кров буде переслідувати тебе; оскільки ти не ненавиділа крови, то кров і буде переслідувати тебе.
|
|
7
|
7
|
|
И поста́влю го́ру сеі́ръ пу́сту и опустѣ́вшу, и погублю́ от нея́ человѣ́ки и скоты́, [и приходя́ша и отходя́ща:]
|
І зроблю гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і знищу на ній того, хто приходить, і того, хто повертається.
|
|
8
|
8
|
|
и напо́лню я́звеными твои́ми хо́лмы твоя́ и де́бри твоя́, и на всѣ́хъ по́лехъ твои́хъ я́звеніи мече́мъ паду́тъ въ тебѣ́:
|
І наповню висоти її вбитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх рівчаках твоїх будуть падати убиті мечем.
|
|
9
|
9
|
|
и пу́сту во вѣ́къ поста́влю тя́, и гра́ди твои́ не населя́тся ктому́, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
Зроблю тебе пустелею вічною, і в містах твоїх не будуть жити, і пізнають, що Я Господь.
|
|
10
|
10
|
|
Поне́же рекла́ єси́: о́ба язы́ка и о́бѣ странѣ́ мои́ бу́дутъ, и возму́ и́хъ въ наслѣ́діє, а Госпо́дь та́мо є́сть:
|
Оскільки ти говорила: ці два народи і ці дві землі будуть мої, і ми заволодіємо ними, хоч і Господь був там»:
|
|
11
|
11
|
|
сего́ ра́ди живу́ а́зъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь, и сотворю́ тебѣ́ по враждѣ́ твоє́й и по ре́вности твоє́й, ю́же сотвори́ла єси́ от ненавидѣ́нія къ ни́мъ, и позна́нъ бу́ду тобо́ю, єгда́ и́мамъ тебе́ суди́ти, и уразумѣ́єши, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
|
за те, — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю з тобою за мірою ненависти твоєї і заздрости твоєї, яку ти виявила з ненависти твоєї до них, і явлю Себе їм, коли буду судити тебе.
|
|
12
|
12
|
|
Слы́шахъ гла́съ всѣ́хъ хуле́ній твои́хъ, я́же глаго́лала єси́: го́ры Ізра́илевы пу́сты даны́ на́мъ во снѣ́дь:
|
І пізнаєш, що Я, Господь, чув усі знущання твої, які ти промовляла на гори Ізраїлеві, говорячи: «спустіли! нам віддані на поживу!»
|
|
13
|
13
|
|
и велерѣ́чила єси́ на мя́ усты́ твои́ми и умно́жила на мя́ словеса́, а́зъ же услы́шахъ.
|
Ви величалися переді Мною язиком вашим і множили промови ваші проти Мене; Я чув це.
|
|
14
|
14
|
|
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: во весе́ліи всея́ земли́ пу́сту тя́ сотворю́:
|
Так говорить Господь Бог: коли вся земля буде радіти, Я зроблю тебе пустелею.
|
|
15
|
15
|
|
я́коже пора́довалася єси́ о наслѣ́дій до́му Ізра́илева, я́ко поги́бе, та́ко сотворю́ тебѣ́: пуста́ бу́деши, горо́ сеі́ръ, и вся́ Ідуме́а потреби́тся, и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь Бо́гъ и́хъ.
|
Як ти раділа тому, що наділ дому Ізраїлевого спустів, так зроблю Я і з тобою: спустошена будеш, горо Сеїр, і вся Ідумея разом, і пізнають, що Я Господь.
|
