|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста. | (Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град. |
|
2
|
2
|
| І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої! | І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́. |
|
3
|
3
|
| При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує. | І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить. |
|
4
|
4
|
| Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх? | І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х? |
|
5
|
5
|
| Бо що легше — сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи? | что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́? |
|
6
|
6
|
| Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій. | но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой. |
|
7
|
7
|
| І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій. | І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой. |
|
8
|
8
|
| Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям. | Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком. |
|
9
|
9
|
| Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. | (Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де. |
|
10
|
10
|
| І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його. | І бисть Єму́ возлежа́щу в дому́, і се мно́зі митарі́ і грі́шници прише́дше возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́. |
|
11
|
11
|
| Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками? | І ви́дівше фарисе́є, глаго́лаху ученико́м Єго́: почто́ с митарі́ і грі́шники Учи́тель ваш ясть і піє́ть? |
|
12
|
12
|
| Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, | Ісу́с же сли́шав рече́ їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії; |
|
13
|
13
|
| підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння. | ше́дше же научі́теся, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви? Не прийдо́х бо призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє. |
|
14
|
14
|
| Тоді приступають до Нього ученики Іоанові і кажуть: чому ми і фарисеї постимо багато, Твої ж ученики не постять? | (Зач. 31) Тогда́ приступи́ша к Нему́ ученици́ Іоа́ннови, глаго́люще: почто́ ми і фарисе́є пости́мся мно́го, ученици́ же Твої́ не постя́ться? |
|
15
|
15
|
| І сказав їм Ісус: чи можуть весільні друзі сумувати, поки з ними жених? Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді поститимуть. | І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чніі пла́кати, єли́ко вре́м'я с ни́ми єсть жени́х? При́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться. |
|
16
|
16
|
| Ніхто ж бо на старий одяг не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого, і дірка буде ще гірша. | Нікто́же бо приставля́єть приставле́нія пла́та небі́лена ри́зі ве́тсі; во́зьметь бо кончи́ну свою́ от ри́зи [отто́ргнеть бо приставле́ніє єго́ от ри́зи (ні́что)], і го́рша дира́ бу́деть. |
|
17
|
17
|
| Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге. | Ниже́ влива́ють вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі; а́ще ли же ні, то просадя́ться мі́сі, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но влива́ють вино́ но́во в мі́хи но́ви, і обоє́ соблюде́ться. |
|
18
|
18
|
| Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, сказав: дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива. | (Зач. 32) Сія́ Єму́ глаго́лющу к ним, се князь ні́кий прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля, я́ко дщи моя́ ни́ні у́мре, но прише́д возложи́ на ню ру́ку Твою́, і оживе́ть. |
|
19
|
19
|
| І, вставши, Ісус за ним пішов, і ученики Його. | І воста́в Ісу́с по нем і́де, і ученици́ Єго́. |
|
20
|
20
|
| І ось жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одягу Його, | І се жена́ кровоточи́ва двана́десяте літ, присту́пльши созади́, прикосну́ся воскри́лію ри́зи Єго́, |
|
21
|
21
|
| бо вона казала сама собі: як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю. | глаго́лаше бо в себі́: а́ще то́кмо прикосну́ся ри́зі Єго́, спасе́нна бу́ду. |
|
22
|
22
|
| Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того ж часу. | Ісу́с же обра́щся і ви́дів ю, рече́: дерза́й, дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя. І спасе́нна бисть жена́ от часа́ того́. |
|
23
|
23
|
| Прийшов Ісус до господи начальника і побачив сопілкарів та людей, що голосили. | І прише́д Ісу́с в дом княж і ви́дів сопці́ і наро́д мо́лв'ящ, |
|
24
|
24
|
| І сказав їм: відійдіть, бо не вмерла дівчина, а спить. І глузували з Нього. | глаго́ла їм: отиді́те, не у́мре бо діви́ця, но спить. І руга́хуся Єму́. |
|
25
|
25
|
| Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала. | Єгда́ же ізгна́н бисть наро́д, вшед ят ю за ру́ку, і воста́ діви́ця. |
|
26
|
26
|
| І рознеслася чутка про це по всій землі тій. | І ізи́де вість сія́ по всей землі́ той. |
|
27
|
27
|
| Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! | (Зач. 33) І преходя́щу отту́ду Ісу́сові, по Нем ідо́ста два сліпця́, зову́ща і глаго́люща: поми́луй ни, (Ісу́се) Си́не Дави́дов. |
|
28
|
28
|
| Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! | Прише́дшу же Єму́ в дом, приступи́ста к Нему́ сліпця́, і глаго́ла ї́ма Ісу́с: ві́руєта ли, я́ко могу́ сіє́ сотвори́ти? Глаго́ласта Єму́: єй, Го́споди. |
|
29
|
29
|
| Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. | Тогда́ прикосну́ся о́чію їх, глаго́ля: по ві́рі ва́ю бу́ди ва́ма. |
|
30
|
30
|
| І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався. | І отверзо́стася о́чі ї́ма: і запрети́ ї́ма Ісу́с, глаго́ля: блюді́та, да нікто́же уві́сть. |
|
31
|
31
|
| Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій. | О́на же ізше́дша просла́виста Єго́ по всей землі́ той. |
|
32
|
32
|
| Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. | Ті́ма же ісходя́щема, се, приведо́ша к Нему́ челові́ка ні́ма бісну́єма. |
|
33
|
33
|
| І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. | І ізгна́ну бі́су, проглаго́ла німи́й. І диви́шася наро́ди, глаго́люще, я́ко ніколи́же яви́ся та́ко во Ізра́їлі. |
|
34
|
34
|
| Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів. | Фарисе́є же глаго́лаху: о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си. |
|
35
|
35
|
| І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях. | І прохожда́ше Ісу́с гра́ди вся і ве́сі, учя́ на со́нмищих їх, і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, і ціля́ всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех. |
|
36
|
36
|
| Бачачи безліч людей, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці, що не мають пастиря. | (Зач. 34) Ви́дів же наро́ди, милосе́рдова о них, я́ко бя́ху см'яте́ні і отве́ржені, я́ко о́вці не іму́щия па́стиря. |
|
37
|
37
|
| Тоді говорить до учеників Своїх: жнива багато, а женців замало. | Тогда́ глаго́ла ученико́м Свої́м: жа́тва у́бо мно́га, ді́лателей же ма́ло. |
|
38
|
38
|
| Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє. | Молі́теся у́бо Господи́ну жа́тви, я́ко да ізведе́ть ді́лателі на жа́тву Свою́. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.