|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: | (За? …ѕ7.) Посeмъ kви1сz пaки ї}съ ўчн7кHмъ (свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ,) на м0ри тіверіaдстэмъ. Kви1сz же си1це: |
|
2
|
2
|
| були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. | бsху вкyпэ сjмwнъ пeтръ, и3 fwмA нарицaемый близнeцъ, и3 нафанaилъ, и4же (бЁ) t кaны галілeйскіz, и3 сы6на зеведewва, и3 и4на t ўчн7къ є3гw2 двA. |
|
3
|
3
|
| Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. | Глаг0ла и5мъ сjмwнъ пeтръ: и3дY рhбы лови1ти. Глаг0лаша є3мY: и4демъ и3 мы2 съ тоб0ю. И#зыд0ша (же) и3 всэд0ша ѓбіе въ корaбль, и3 въ тY н0щь не ћша ничесHже. |
|
4
|
4
|
| А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. | Ќтру же бhвшу, стA ї}съ при брeзэ: не познaша же ўчн7цы2, ћкw ї}съ є4сть. |
|
5
|
5
|
| Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. | Гlа же и5мъ ї}съ: дёти, є3дA что2 снёдно и4мате; Tвэщaша є3мY: ни2. |
|
6
|
6
|
| Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. | Џнъ же речE и5мъ: ввeрзите мрeжу њ деснyю странY кораблS и3 њбрsщете. Вверг0ша же, и3 ктомY не можaху привлещи2 є3S t мн0жества рhбъ. |
|
7
|
7
|
| Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. | Глаг0ла же ўчн7къ т0й, є3г0же люблsше ї}съ, петр0ви: гDь є4сть. Сjмwнъ же пeтръ слhшавъ, ћкw гDь є4сть, є3пендЂтомъ препоsсасz, бё бо нaгъ, и3 ввeржесz въ м0ре: |
|
8
|
8
|
| А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. | ґ друзjи ўчн7цы2 кораблецeмъ пріид0ша, не бёша бо далeче t земли2, но ћкw двЁ стЁ лактeй, влекyще мрeжу рhбъ. |
|
9
|
9
|
| А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. | Е#гдA u5бо и3злэз0ша на зeмлю, ви1дэша џгнь лежaщь, и3 рhбу на нeмъ лежaщу и3 хлёбъ. |
|
10
|
10
|
| Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. | (И#) гlа и5мъ ї}съ: принеси1те t рhбъ, ћже ћсте нн7э. |
|
11
|
11
|
| Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. | Влёзъ (же) сjмwнъ пeтръ, и3звлечE мрeжу на зeмлю, п0лну вели1кихъ рhбъ сто2 (и3) пzтьдесsтъ (и3) три2: и3 толи1кw сyщымъ, не прот0ржесz мрeжа. |
|
12
|
12
|
| Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. | Гlа и5мъ ї}съ: пріиди1те, њбёдуйте. Ни є3ди1нъ же смёzше t ўчн7къ и3стzзaти є3го2: ты2 кто2 є3си2; вёдzще, ћкw гDь є4сть. |
|
13
|
13
|
| Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. | Пріи1де же ї}съ, и3 пріsтъ хлёбъ, и3 дадE и5мъ, и3 рhбу тaкожде. |
|
14
|
14
|
| Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. | СE ўжE трeтіе kви1сz ї}съ ўчн7кHмъ свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ. |
|
15
|
15
|
| Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. | (За? …з7.) Е#гдa же њбёдоваше, гlа сjмwну петрY ї}съ: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS пaче си1хъ; Глаг0ла є3мY: є4й, гDи, ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY: паси2 ѓгнцы мо‰. |
|
16
|
16
|
| Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | Гlа є3мY пaки втор0е: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS; Глаг0ла є3мY: є4й, гDи, ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY: паси2 џвцы мо‰. |
|
17
|
17
|
| Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | Гlа є3мY трeтіе: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS; Њскорбё (же) пeтръ, ћкw речE є3мY трeтіе: лю1биши ли мS; и3 глаг0ла є3мY: гDи, ты2 вс‰ вёси: ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY ї}съ: паси2 џвцы мо‰. |
|
18
|
18
|
| Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. | Ґми1нь, ґми1нь гlю тебЁ: є3гдA бhлъ є3си2 ю4нъ, поsсалсz є3си2 сaмъ, и3 ходи1лъ є3си2, ѓможе хотёлъ є3си2: є3гдa же состарёешисz, воздёжеши рyцэ твои2, и3 и4нъ тS поsшетъ, и3 ведeтъ, ѓможе не х0щеши. |
|
19
|
19
|
| Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. | Сіe же речE, назнaменуz, к0ею смeртію прослaвитъ бGа. И# сі‰ рeкъ, гlа є3мY: и3ди2 по мнЁ. |
|
20
|
20
|
| Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? | Њбрaщьсz же пeтръ ви1дэ ўчн7кA, є3г0же люблsше ї}съ, в8слёдъ и3дyща, и4же и3 возлежE на вeчери на пeрси є3гw2 и3 речE: гDи, кто2 є4сть предаsй тS; |
|
21
|
21
|
| Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? | Сего2 ви1дэвъ пeтръ, глаг0ла ї}сови: гDи, сeй же что2; |
|
22
|
22
|
| Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. | Гlа є3мY ї}съ: ѓще хощY, да т0й пребывaетъ, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ; ты2 по мнЁ грzди2. |
|
23
|
23
|
| І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? | И#зhде же сл0во сE въ брaтію, ћкw ўчн7къ т0й не ќмретъ. И# не речE є3мY ї}съ, ћкw не ќмретъ, но: ѓще хощY томY пребывaти, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ; |
|
24
|
24
|
| Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. | Сeй є4сть ўчн7къ свидётелствуzй њ си1хъ, и4же и3 написA сі‰: и3 вёмъ, ћкw и4стинно є4сть свидётелство є3гw2. |
|
25
|
25
|
| Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. | Сyть же и3 и4на мнHга, ±же сотвори2 ї}съ, ±же ѓще бы по є3ди1ному пи6сана бhша, ни самомY мню2 (всемY) мjру вмэсти1ти пи1шемыхъ кни1гъ. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
