Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Brenton–Byzantine English Bible - Глава 14

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 14	Chapter 14

1	1
У сто сімдесят другому році цар Димитрій зібрав війська свої і вирушив у Мідію, щоб одержати допомогу собі для війни проти Трифона.	Now in the hundred threescore and twelfth year king Demetrius gathered his forces together, and went into Media, to get him help to fight against Tryphon.
2	2
Але Арсак, цар Перський і Мідійський, почувши, що Димитрій прийшов у межі його, послав одного з воєначальників своїх взяти його живого.	But when Arsaces, the king of Persia and Media, heard that Demetrius was entered within his borders, he sent one of his princes to take him alive:
3	3
Той вирушив і розбив військо Димитрія, узяв його, і привів до Арсака, який замкнув його у в’язниці.	who went and smote the host of Demetrius, and took him, and brought him to Arsaces, by whom he was put in ward.
4	4
І спочивала земля Юдейська в усі дні Симона; він дбав про благо народу свого, і подобалася їм влада і слава його в усі дні.	As for the land of Judea, that was quiet all the days of Simon; for he sought the good of his nation in such wise, as that evermore his authority and honour pleased them well.
5	5
І до всієї своєї слави, він узяв ще Іоппію для пристані і відкрив вхід островам морським,	And as he was honourable in all his acts, so in this, that he took Joppe for an haven, and made an entrance to the isles of the sea,
6	6
і поширив межі народу свого, й оволодів тією країною.	and enlarged the bounds of his nation, and recovered the country,
7	7
Він набрав безліч полонених і володарював над Газарою і Вефсурою і над фортецею, очистив її від осквернення, і не було тих, хто противився йому.	and gathered together a great number of captives, and had the dominion of Gazara, and Bethsura, and the tower, out of the which he took all uncleanness, neither was there any that resisted him.
8	8
Юдеї спокійно обробляли землю свою, і земля давала плоди свої і дерева у полях — плід свій.	Then did they till their ground in peace, and the earth gave her increase, and the trees of the field their fruit.
9	9
Старці, сидячи на вулицях, усе радилися про користі суспільні, і юнаки одягалися у пишний і військовий одяг.	The ancient men sat all in the streets, communing together of good things, and the young men put on glorious and warlike apparel.
10	10
Містам постачав він продовольчі припаси і робив їх місцями укріпленими, так що славне ім’я його вимовлялося до країв землі.	He provided victuals for the cities, and set in them all manner of munition, so that his honourable name was renowned unto the end of the world.
11	11
Він відновив мир у країні, і радувався Ізраїль великою радістю.	He made peace in the land, and Israel rejoiced with great joy:
12	12
І сидів кожен під виноградом своїм і під смоковницею своєю, і ніхто не страшив їх.	for every man sat under his vine and his fig tree, and there was none to fray them:
13	13
І не залишилося нікого на землі, хто воював би проти них, і царі смирилися у ті дні.	neither was there any left in the land to fight against them: yea, the kings themselves were overthrown in those days.
14	14
Він підкріплював усіх бідних у народі своєму, вимагав виконання закону і знищував усякого беззаконника і злодія,	Moreover he strengthened all those of his people that were brought low: the law he searched out; and every contemner of the law and wicked person he took away.
15	15
прикрасив святилище і примножив священне начиння.	He beautified the sanctuary, and multiplied the vessels of the temple.
16	16
Коли дійшла чутка до Рима і до Спарти, що Іонафан помер, вони дуже засмутилися.	Now when it was heard at Rome, and as far as Sparta, that Jonathan was dead, they were very sorry.
17	17
Коли ж почули, що Симон, брат його, став замість нього первосвящеником і володарює над країною і містами, які знаходяться у ній,	But as soon as they heard that his brother Simon was made high priest in his stead, and ruled the country, and the cities therein:
18	18
то написали до нього на мідних дошках, щоб відновити з ним дружбу і союз, укладений ними з братами його Іудою та Іонафаном.	they wrote unto him in tables of brass, to renew the friendship and league which they had made with Judas and Jonathan his brethren:
19	19
Вони були прочитані в Єрусалимі перед зібранням.	which writings were read before the congregation at Jerusalem.
20	20
Ось список з листів, присланих спартанцями: «Спартанські начальники і місто — Симону первосвященикові, старійшинам і священикам і всьому народу юдейському, братам нашим — радуватися.	And this is the copy of the letters that the Lacedemonians sent; The rulers of the Lacedemonians, with the city, unto Simon the high priest, and the elders, and priests, and residue of the people of the Jews, our brethren, send greeting:
21	21
Посли, прислані до народу нашого, розповіли нам про вашу славу і честь, і ми зраділи прибуттю їх	The ambassadors that were sent unto our people certified us of your glory and honour: wherefore we were glad of their coming,
22	22
і записали сказане ними у народній раді так: Нуминій, син Антиоха, й Антипатр, син Іасона, посли юдейські, прийшли до нас відновити з нами дружбу.	and did register the things that they spake in the council of the people in this manner; Numenius son of Antiochus, and Antipater son of Jason, the Jews' ambassadors, came unto us, to renew the friendship they had with us.
23	23
Й угодно було народу прийняти цих мужів з пошаною і внести запис слів їхніх у відкриті народні книги, на пам’ять народу спартанському. А список з цього ми написали для первосвященика Симона».	And it pleased the people to entertain the men honourably, and to put the copy of their ambassage in public records, to the end the people of the Lacedemonians might have a memorial thereof: furthermore we have written a copy thereof unto Simon the high priest.
24	24
Після того Симон послав Нуминія у Рим з великим золотим щитом, вагою у тисячу мин, щоб укласти з ними союз.	After this Simon sent Numenius to Rome with a great shield of gold of a thousand pound weight, to confirm the league with them.
25	25
Коли почув про це народ, то сказав: яку подяку віддамо ми Симону і синам його?	Whereof when the people heard, they said, What thanks shall we give to Simon and his sons?
26	26
Бо він твердо стояв і брати його і дім батька його, і відбили ворогів Ізраїля, і здобули йому свободу.	For he and his brethren and the house of his father have established Israel, and chased away in fight their enemies from them, and confirmed their liberty.
27	27
І написали про те на мідних дошках і виставили їх на стовпах на горі Сион. Ось список написаного: «У вісімнадцятий день Елула сто сімдесят другого року, — це був третій рік за первосвященика Симона, —	So then they wrote it in tables of brass, which they set upon pillars in mount Sion: and this is the copy of the writing; The eighteenth day of the month Elul, in the hundred threescore and twelfth year, being the third year of Simon the high priest,
28	28
у Сарамелі, у великому зібранні священиків і народу і князів народних і старійшин країни, оголошено нам:	at Saramel in the great congregation of the priests, and people, and rulers of the nation, and elders of the country, were these things notified unto us.
29	29
оскільки багато разів бували війни у цій країні, то Симон, син Маттафії, син синів Іарива, і брати його, піддаючи себе небезпеці, протистали ворогам народу свого, щоб зберегти святилище його і закон, і великою славою прославили народ свій.	Forasmuch as oftentimes there have been wars in the country, wherein for the maintenance of their sanctuary, and the law, Simon the son of Mattathias, of the posterity of Jarib, together with his brethren, put themselves in jeopardy, and resisting the enemies of their nation did their nation great honour:
30	30
Іонафан зібрав народ свій і зробився первосвящеником його, але він преставився до народу свого.	(For after that Jonathan, having gathered his nation together, and been their high priest, was added to his people,
31	31
Коли ж вороги їхні вирішили ввійти у країну їхню, щоб розорити країну їхню і простягти руки на святилище їхнє,	their enemies purposed to invade their country, that they might destroy it, and lay hands on the sanctuary:
32	32
тоді повстав Симон і воював за народ свій і витратив багато власних грошей, постачаючи хоробрим мужам народу свого зброю і даючи їм платню.	at which time Simon rose up, and fought for his nation, and spent much of his own substance, and armed the valiant men of his nation, and gave them wages,
33	33
Він укріпив міста Юдеї і Вефсуру на кордонах Юдеї, де колись знаходилася зброя ворогів, і поставив там сторо́жу з юдеїв.	and fortified the cities of Judea, together with Bethsura, that lieth upon the borders of Judea, where the armour of the enemies had been before; but he set a garrison of Jews there:
34	34
Також укріпив Іоппію біля моря і Газару на межах Азота, в якій раніше жили вороги, й оселив там юдеїв, забезпечивши ці місця всім, що потрібно було для відновлення їх.	moreover he fortified Joppe, which lieth upon the sea, and Gazara, that bordereth upon Azotus, where the enemies had dwelt before: but he placed Jews there, and furnished them with all things convenient for the reparation thereof.)
35	35
І бачив народ діяння Симона і славу, яку намагався він здобути народу своєму, і поставив його своїм начальником і первосвящеником за те, що все це зробив він, і за справедливість і вірність, яку він зберігав до племені свого, всіляко намагаючись піднести народ свій.	The people therefore, seeing the acts of Simon, and unto what glory he thought to bring his nation, made him their governor and chief priest, because he had done all these things, and for the justice and faith which he kept to his nation, and for that he sought by all means to exalt his people.
36	36
У дні його руками його успішно були вигнані з країни язичники і ті, що займали місто Давидове у Єрусалимі, які, збудувавши собі фортецю, виходили з неї й оскверняли все навколо святилища і багато шкодили святині.	For in his time things prospered in his hands, so that the heathen were taken out of their country, and they also that were in the city of David in Jerusalem, who had made themselves a tower, out of which they issued, and polluted all about the sanctuary, and did much hurt in the holy place:
37	37
Він оселив у ній юдеїв і укріпив її для безпеки країни і міста і підвищив стіни Єрусалима.	but he placed Jews therein, and fortified it for the safety of the country and the city, and raised up the walls of Jerusalem.
38	38
Тому і цар Димитрій затвердив за ним первосвященство,	King Demetrius also confirmed him in the high priesthood according to those things,
39	39
і залічив його до друзів своїх, і вшанував його великою славою.	and made him one of his friends, and honoured him with great honour.
40	40
Бо він почув, що римляни назвали юдеїв друзями і союзниками і братами і з честю прийняли послів Симона,	For he had heard say, that the Romans had called the Jews their friends and confederates and brethren; and that they had entertained the ambassadors of Simon honourably:
41	41
що юдеї і священики погодилися, щоб Симон був у них начальником і первосвящеником навік, доки постане Пророк вірний,	also that the Jews and priests were well pleased that Simon should be their governor and high priest for ever, until there should arise a faithful prophet;
42	42
щоб він був у них воєначальником і мав піклування про святих і поставляв їх над роботами їхніми і над областю, і над зброєю, і над фортецями,	moreover that he should be their captain, and should take charge of the sanctuary, to set them over their works, and over the country, and over the armour, and over the fortresses, that, I say, he should take charge of the sanctuary;
43	43
щоб мав піклування про святилище, і всі слухалися його, щоб усі договори у країні писалися на його ім’я, і щоб він одягався у порфиру і носив золоті прикраси.	beside this, that he should be obeyed of every man, and that all the writings in the country should be made in his name, and that he should be clothed in purple, and wear gold:
44	44
І нікому з народу і священиків нехай не буде дозволено відмінити що-небудь з цього або суперечити словам його, або без нього скликати зібрання у країні й одягатися у порфиру і носити золоту пряжку.	Also that it should be lawful for none of the people or priests to break any of these things, or to gainsay his words, or to gather an assembly in the country without him, or to be clothed in purple, or wear a buckle of gold:
45	45
А хто зробить що-небудь проти цього, або відмінить щось із цього, буде винен».	and whosoever should do otherwise, or break any of these things, he should be punished.
46	46
І погодився весь народ підкоритися Симону і чинити за словами цими.	Thus it liked all the people to deal with Simon, and to do as hath been said.
47	47
Симон прийняв і погодився бути первосвящеником і воєначальником і правителем юдеїв та священиків і бути начальником над усіма.	Then Simon accepted hereof, and was well pleased to be high priest, and captain and governor of the Jews and priests, and to defend them all.
48	48
І вирішили викарбувати запис цей на мідних дошках і поставити їх в огорожі храму на видному місці,	So they commanded that this writing should be put in tables of brass, and that they should be set up within the compass of the sanctuary in a conspicuous place;
49	49
а списки з них покласти у скарбниці, щоб мав їх Симон і сини його.	also that the copies thereof should be laid up in the treasury, to the end that Simon and his sons might have them.

← Глава 13

Глава 15 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт