Глава 2
|
|
1
|
|
Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікшись від Владики, Який відкупив їх, накличуть на себе скору погибель. | |
2
|
|
І багато наслідують їхню розпусту‚ і через них дорога істини буде в ганьбі. | |
3
|
|
І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий‚ і загибель їхня не дрімає. | |
4
|
|
Бо якщо Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання; | |
5
|
|
і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Hоя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих; | |
6
|
|
і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям, | |
7
|
|
а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив‚ — | |
8
|
|
бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу, — | |
9
|
|
то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання, | |
10
|
|
а найпаче тих, що йдуть услід за гидкою похіттю плотською, зневажають начальства, зухвалі, самодогідливі, не бояться злословити вищих, | |
11
|
|
тоді як і ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду. | |
12
|
|
Вони, як безмовні тварини, що за своєю природою призначені на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розтлінні своєму знищаться, | |
13
|
|
вони одержать відплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами; | |
14
|
|
очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутвердженi; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття. | |
15
|
|
Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну, | |
16
|
|
але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка. | |
17
|
|
Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер; для них приготований морок вічної темряви. | |
18
|
|
Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту усіх, які ледве відстали від тих‚ що живуть в омані. | |
19
|
|
Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб. | |
20
|
|
Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше. | |
21
|
|
Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді. | |
22
|
|
Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: «пес повертається до своєї блювотини» і «помита свиня йде валятися в багно». |