Глава 1
1
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовістя Божого,
2
яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у Писаннях святих,
3
про Сина Свого, котрий народився від сімені Давидового по плоті
4
і відкрився Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння з мертвих, — про Ісуса Христа Господа нашого,
5
через Якого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім’я Його підкоряти вірі всі народи,
6
серед яких знаходитесь і ви, покликані Ісусом Христом, —
7
усім, що перебувають у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
8
Перш за все дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
9
Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його, — що безперестанно згадую про вас,
10
завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚
11
бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження,
12
тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.
13
Hе хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас‚ та досі зустрічав перешкоди, щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів.
14
Я заборгував еллінам і варварам, мудрецям і неукам.
15
Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, що знаходитесь у Римі.
16
Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові.
17
У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: «Праведний вірою живий буде».
18
Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою.
19
Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.
20
Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання.
21
А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце;
22
називаючи себе мудрими, збожеволіли
23
і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, —
24
тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла.
25
Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь.
26
За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне;
27
так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд.
28
А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові — чинити неподобства,
29
так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв,
30
обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, непокірні батькам,
31
безрозсудні, непримиренні, нелюбовні, клятвопорушні, немилостиві.
32
Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тільки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють.
