Червонійте від сорому, хлібороби, ридайте, виноградарі, за пшеницею та ячменем, тому що загинуло жниво у полі,
12
засохла виноградна лоза і смоковниця зав’яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, всі дерева у полі посохли; тому і веселощі у синів людських зникли.
13
Підпережіться веретищем і плачте, священики! ридайте, служителі вівтаря! ввійдіть, ночуйте у веретищах, служителі Бога мого! бо не стало у домі Бога вашого хлібного приношення й узливання.
14
Призначте піст, оголосіть урочисте зібрання, скличте старців і всіх жителів країни цієї у дім Господа Бога вашого, і взивайте до Господа.
15
О, який день! бо день Господній близько; як спустошення від Всемогутнього прийде він.
16
Чи не перед нашими очима віднімається їжа, від дому Бога нашого — веселощі і радість?
17
Зотліли зерна під брилами своїми, спорожніли житниці, зруйновані комори, бо не стало хліба.
18
Як стогне худоба! похмуро ходять стада волів, бо немає для них пасовища; знемагають і отари овець.
19
До Тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер рясні пасовища пустелі, і полум’я попалило всі дерева у полі.
20
Навіть і тварини на полі взивають до Тебе, тому що засохли потоки вод, і вогонь знищив пасовища пустелі.