Глава 1
1
Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських.
2
Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене.
3
Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.
4
На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад.
5
У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло.
6
Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм.
7
Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями.
8
І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто.
9
Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі.
10
Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський!
11
Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу.
12
Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої?
13
Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування!
14
Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх.
15
І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.
16
Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло;
17
навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову.
18
Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю.
19
Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі;
20
якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять.
21
Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці.
22
Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою;
23
князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них.
24
Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм!
25
І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве;
26
і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна».
27
Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою;
28
усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться.
29
Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі;
30
бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води.
31
І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить.