Глава 4
|
Главa д7
|
1
|
1
|
Отже, засвідчую тобі перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, Який буде судити живих і мертвих у явленні Його і в Царстві Його: | Засвидётелствую u5бо ѓзъ пред8 бGомъ и3 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, хотsщимъ суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ въ kвлeніи є3гw2 и3 цrтвіи є3гw2: |
2
|
2
|
проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням, | проповёдуй сл0во, наст0й благоврeменнэ и3 безврeменнэ, њбличи2, запрети2, ўмоли2 со всsкимъ долготерпёніемъ и3 ўчeніемъ. |
3
|
3
|
бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, але за своїми примхами будуть обирати собі вчителів, які б тішили слух; | Бyдетъ бо врeмz, є3гдA здрaвагw ўчeніz не послyшаютъ, но по свои1хъ п0хотехъ и3зберyтъ себЁ ўчи6тели, чeшеми слyхомъ: |
4
|
4
|
і від істини відвернуть слух і навернуться до байок. | и3 t и4стины слyхъ tвратsтъ, и3 къ бaснемъ ўклонsтсz. |
5
|
5
|
Але ти будь пильним в усьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє. | (За? ©§}.) Тh же трезви1сz њ всeмъ, ѕлопостражди2, дёло сотвори2 бlговёстника, служeніе твоE и3звёстно сотвори2. |
6
|
6
|
Бо я вже стаю жертвою, і час мого відходу настав. | Ѓзъ бо ўжE жрeнъ бывaю, и3 врeмz моегw2 tшeствіz настA: |
7
|
7
|
Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; | п0двигомъ д0брымъ подвизaхсz, течeніе скончaхъ, вёру соблюд0хъ: |
8
|
8
|
а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в той день; і не тільки мені, але і всім, що полюбили явлення Його. | пр0чее u5бо соблюдaетсz мнЁ вэнeцъ прaвды, є3г0же воздaстъ ми2 гDь въ дeнь w4нъ, првdный судіS: не т0кмw же мнЁ, но и3 всBмъ возлю1бльшымъ kвлeніе є3гw2. |
9
|
9
|
Постарайся прийти до мене скоро. | (За? ©§f7.) Потщи1сz ск0рw пріити2 ко мнЁ. |
10
|
10
|
Бо Димас залишив мене, полюбивши нинішній вік, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії; один Лука зі мною. | Димaсъ бо менE њстaви, возлюби1въ нн7эшній вёкъ, и3 и4де въ солyнь: кри1скентъ въ галатjю, тjтъ въ далмaтію: лукA є3ди1нъ є4сть со мн0ю. |
11
|
11
|
Марка візьми і приведи з собою, бо він мені потрібний для служіння. | Мaрка поeмь приведи2 съ соб0ю, є4сть бо ми2 благопотрeбенъ въ слyжбу. |
12
|
12
|
Тихика я послав до Ефеса. | Тmхjка же послaхъ во є3фeсъ. |
13
|
13
|
Коли підеш, принеси фелон, який я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо шкіряні. | Фел0нъ, є3г0же њстaвихъ въ трwaдэ ў кaрпа, грzдhй принеси2, и3 кни6ги, пaче же кHжаныz. |
14
|
14
|
Олександр коваль багато зробив мені зла. Hехай віддасть йому Господь за діла його! | Ґлеxaндръ ковaчь мнHга ми2 ѕл† сотвори2: да воздaстъ є3мY гDь по дэлHмъ є3гw2: |
15
|
15
|
Стережись його і ти, бо він дуже противився нашим словам. | t негHже и3 ты2 себE блюди2, ѕэлH бо проти1витсz словесє1мъ нaшымъ. |
16
|
16
|
При першій моїй відповіді нікого не було зі мною, але всі мене залишили. Hехай не зарахується їм! | Въ пeрвый м0й tвётъ никт0же бhсть со мн0ю, но вси2 мS њстaвиша: да не вмэни1тсz и5мъ. |
17
|
17
|
Господь же став переді мною і зміцнив мене, щоб через мене ствердилося благовістя і почули всі язичники; і я визволився б з левової пащі. | ГDь же мнЁ предстA и3 ўкрэпи1 мz, да мн0ю проповёданіе и3звёстно бyдетъ, и3 ўслhшатъ вси2 kзhцы: и3 и3збaвленъ бhхъ t ќстъ львHвъ. |
18
|
18
|
І визволить мене Господь від усякого зла і збереже для Свого Hебесного Царства, Йому слава на віки віків. Амінь. | И# и3збaвитъ мS гDь t всsкагw дёла лукaва и3 сп7сeтъ во цrтвіе своE нбcное: є3мyже слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
19
|
19
|
Вітай Прискіллу і Акилу та дім Онисифора. | Цэлyй пріскjллу и3 ґкЂлу и3 nнисjфоровъ д0мъ. |
20
|
20
|
Ераст зостався в Коринфi; Трофима ж я залишив хворого в Мілеті. | Е#рaстъ њстA въ корjнfэ: трофjма же њстaвихъ въ міли1тэ болsща. |
21
|
21
|
Старайся прийти до зими. Вітають тебе Еввул‚ і Пуд, і Лин, і Клавдія‚ і всі браття. | Потщи1сz прeжде зимы2 пріити2. Цэлyетъ тS є3vвyлъ и3 пyдъ, и3 лjнъ и3 клаvдjа и3 брaтіz вс‰. |
22
|
22
|
Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь. | ГDь ї}съ хrт0съ со дyхомъ твои1мъ. Блгdть съ вaми. Ґми1нь. |