Глава 1
1
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:
2
благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого.
3
Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
4
якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю:
5
ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість,
6
в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя,
7
в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов.
8
Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
9
А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх.
10
Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,
11
бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
12
Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині.
13
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням,
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
15
Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.
16
Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
17
Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління».
18
І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горі святій.
19
До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших.
20
Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.
21
Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим.
