|
Книга пророка Єзекиїля
|
Їезекjиль
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| І було у тридцятий рік, у четвертий місяць, у п’ятий день місяця, коли я знаходився серед переселенців біля річки Ховарі, розверзлися небеса, і я бачив видіння Боже. | И# бhсть въ тридесsтое лёто, въ четвeртый мцcъ, въ пsтый дeнь мцcа, и3 ѓзъ бhхъ посредЁ плэнeніz при рэцЁ ховaръ: и3 tверз0шасz небесA, и3 ви1дэхъ видBніz б9іz. |
|
2
|
2
|
| У п’ятий день місяця (це був п’ятий рік від полонення царя Іоакима), | Въ пsтый дeнь мцcа, сіE лёто пsтое плэнeніz царS їwакjма, |
|
3
|
3
|
| було слово Господнє до Єзекиїля, сина Вузія, священика, у землі Халдейській, біля річки Ховарі; і була на ньому там рука Господня. | и3 бhсть сл0во гDне ко їезекjилю сhну вузjеву, свzщeннику, въ земли2 халдeйстэй при рэцЁ ховaръ. И# бhсть на мнЁ рукA гDнz, |
|
4
|
4
|
| І я бачив, і ось, бурхливий вітер ішов від півночі, велика хмара і вогонь, що клубочився, і сяйво навколо нього, | и3 ви1дэхъ, и3 сE, дyхъ воздвизazйсz грzдsше t сёвера, и3 w4блакъ вели1кій въ нeмъ, и3 свётъ w4крестъ є3гw2, и3 џгнь блистazйсz: |
|
5
|
5
|
| а із середини його ніби світло полум’я із середини вогню; і з середини його видно було подобу чотирьох тварин, — і такий був вигляд їх: вигляд їх був, як у людини; | и3 посредЁ є3гw2 ћкw видёніе и3лeктра посредЁ nгнS, и3 свётъ въ нeмъ: и3 посредЁ ћкw под0біе четhрехъ жив0тныхъ. И# сіE видёніе и4хъ, ћкw под0біе человёка въ ни1хъ: |
|
6
|
6
|
| і в кожної чотири лиця, і в кожної з них чотири крила; | и3 четhри ли1ца є3ди1ному, и3 четhри кри1ла є3ди1ному, |
|
7
|
7
|
| а ноги їх — ноги прямі, і ступні ніг їх — як ступня ноги у тельця, і блищали, як блискуча мідь, (і крила їх легкі). | и3 г0лєни и4хъ пр†вы, и3 перн†ты н0ги и4хъ, и3 и4скры ћкw блистaющаzсz мёдь, и3 лє1гка кри1ла и4хъ, |
|
8
|
8
|
| І руки людські були під крилами їх, на чотирьох боках їх; | и3 рукA человёча под8 кри1лами и4хъ на четhрехъ странaхъ и4хъ: |
|
9
|
9
|
| і лиця у них і крила у них — у всіх чотирьох; крила їх торкалися одне одного; під час ходи своєї вони не поверталися, а йшли кожне в напрямку лиця свого. | и3 ли1ца и4хъ, и3 кри1ла и4хъ четhрехъ держ†щаzсz дрyгъ дрyга, ли1ца же и4хъ четhрехъ не њбращaхусz внегдA ходи1ти и5мъ: к0еждо прsмw лицA своегw2 хождaху. |
|
10
|
10
|
| Подоба лиць їх — лице людини й лице лева з правого боку у всіх їх чотирьох; а з лівого боку лице тельця у всіх чотирьох і лице орла у всіх чотирьох. | И# под0біе ли1цъ и4хъ, лицE человёчее и3 лицE льв0во њдеснyю четhремъ, и3 лицE тeлчее њшyюю четhремъ, и3 лицE џрлее четhремъ: |
|
11
|
11
|
| І лиця їх і крила їх зверху були розділені, але у кожного два крила торкалися одне одного, а два покривали тіла їх. | (и3 ли1ца и4хъ) и3 кри1ла и4хъ простє1рта свhше четhремъ, коемyждо двA сопрzжє1на дрyгъ ко дрyгу, и3 двA покрывaху верхY тэлесE и4хъ, и3 к0еждо прsмw лицY своемY и3дsше: |
|
12
|
12
|
| І йшли вони, кожне у той бік, який перед лицем його; куди дух хотів іти, туди і йшли; під час ходи своєї не поверталися. | и3дёже ѓще бsше дyхъ шeствуzй, и3дsху и3 не њбращaхусz. |
|
13
|
13
|
| І вигляд цих тварин був як вигляд палаючих вуглин, як вигляд лампад; вогонь ходив між тваринами, і сяйво від вогню і блискавка виходила з вогню. | И# посредЁ жив0тныхъ видёніе, ћкw ќгліz nгнS горsщагw, ћкw видёніе свёщъ соwбращaющихсz посредЁ жив0тныхъ, и3 свётъ nгнS, и3 t nгнS и3схождaше ћкw м0лніz: |
|
14
|
14
|
| І тварини швидко рухалися туди і сюди, як блискає блискавка. | и3 живHтнаz течaху и3 њбращaхусz, ћкw видёніе везeково [блистaніz]. |
|
15
|
15
|
| І я дивився на тварин, і ось, на землі біля цих тварин по одному колесу перед чотирма лицями їх. | И# ви1дэхъ, и3 сE, к0ло є3ди1но земли2 держaщеесz жив0тныхъ четhрехъ: |
|
16
|
16
|
| Вигляд коліс і побудова їх — як вигляд топаза, і подоба у всіх чотирьох одна; і за виглядом їх і за побудовою їх здавалося, ніби колесо знаходилося у колесі. | и3 видёніе колeсъ и3 сотворeніе и4хъ, ћкw видёніе fарсjса, и3 под0біе є3ди1но четhремъ: и3 дёло и4хъ бsше, ћкоже ѓще бы бhло к0ло въ колеси2: |
|
17
|
17
|
| Коли вони йшли, йшли на чотири свої боки; під час ходи не поверталися. | на четhри страны6 и4хъ шeствоваху: не њбращaхусz, внегдA шeствовати и5мъ, |
|
18
|
18
|
| А ободи їх — високі і страшні були вони; ободи їх у всіх чотирьох навколо повні були очей. | нижE хребты2 и4хъ, и3 высотA бsше и5мъ. И# ви1дэхъ т†, и3 плєщA и4хъ и3сп0лнєна nчeсъ w4крестъ четhремъ: |
|
19
|
19
|
| І коли йшли тварини, йшли і колеса поряд з ними; а коли тварини піднімалися від землі, тоді піднімалися і колеса. | и3 внегдA шeствовати живHтнымъ, шeствоваху и3 колeса держaщесz и4хъ: и3 внегдA воздвизaтисz живHтнымъ t земли2, воздвизaхусz и3 колeса. |
|
20
|
20
|
| Куди дух хотів іти, туди йшли і вони; куди б не пішов дух, і колеса піднімалися нарівні з ними, бо дух тварин був у колесах. | И#дёже ѓще бsше w4блакъ, тaмw бsше и3 дyхъ, є4же шeствовати: шeствоваху и3 живHтнаz, и3 колeса воздвизaхусz съ ни1ми, занE дyхъ жи1зни бsше въ колесёхъ. |
|
21
|
21
|
| Коли йшли ті, йшли і вони; і коли ті стояли, стояли і вони; і коли ті піднімалися від землі, тоді нарівні з ними піднімалися і колеса, тому що дух тварин був у колесах. | ВнегдA и3дsху сі‰, и3дsху (и3 колeса), и3 внегдA стоsти и5мъ, стоsху (и3 колeса съ ни1ми), и3 є3гдA воздвизaхусz t земли2, воздвизaхусz съ ни1ми (и3 колeса), ћкw дyхъ жи1зни бsше въ колесёхъ. |
|
22
|
22
|
| Над головами тварин була подоба склепіння, як вигляд дивного кристала, простертого згори над головами їх. | И# под0біе над8 глав0ю жив0тныхъ ћкw твeрдь, ћкw видёніе крmстaлла, простeртое над8 кри1лами и4хъ свhше: |
|
23
|
23
|
| А під склепінням простягалися крила їх прямо одне до іншого, й у кожного було два крила, які покривали їх, у кожного два крила покривали тіла їх. | и3 под8 твeрдію кри1ла и4хъ простє1рта, парsще дрyгъ ко дрyгу, комyждо двA спрzжє1на, прикрывaюще тэлесA и4хъ. |
|
24
|
24
|
| І коли вони йшли, я чув шум крил їх, ніби шум великих вод, ніби глас Всемогутнього, сильний шум, ніби шум у військовому стані; а коли вони зупинялися, опускали крила свої. | И# слhшахъ глaсъ кри1лъ и4хъ, внегдA парsху, ћкw глaсъ в0дъ мн0гихъ, ћкw глaсъ бGа саддаJ: и3 внегдA ходи1ти и5мъ, глaсъ сл0ва ћкw глaсъ полкA: и3 внегдA стоsти и5мъ, почивaху кри1ла и4хъ. |
|
25
|
25
|
| І голос був зі склепіння, яке над головами їх; коли вони зупинялися, тоді опускали крила свої. | И# сE, глaсъ превhше твeрди сyщіz над8 глав0ю и4хъ: внегдA стоsти и5мъ, низпускaхусz кри1ла и4хъ. |
|
26
|
26
|
| А над склепінням, яке над головами їх, була подоба престолу на вигляд ніби із каменя сапфіра; а над подобою престолу була ніби подоба людини вгорі на ньому. | И# над8 твeрдію, ћже над8 глав0ю и4хъ, ћкw видёніе кaмене сапфjра, под0біе пrт0ла на нeмъ, и3 на под0біи пrт0ла под0біе ћкоже ви1дъ человёчь сверхY. |
|
27
|
27
|
| І бачив я ніби палаючий метал, ніби вигляд вогню всередині нього навколо; від вигляду стегон його і вище і від вигляду стегон його і нижче я бачив ніби якийсь вогонь, і сяйво було навколо нього. | И# ви1дэхъ ћкw видёніе и3лeктра, ћкw видёніе nгнS внyтрь є3гw2 w4крестъ: t видёніz чрeслъ и3 вhше и3 t видёніz чрeслъ дaже до д0лу ви1дэхъ видёніе nгнS, и3 свётъ є3гw2 w4крестъ: |
|
28
|
28
|
| В якому вигляді буває веселка на хмарах під час дощу, такий вигляд мало це сяйво навколо. | ћкw видёніе дуги2, є3гдA є4сть на w4блацэхъ въ дeнь дождS, тaкw стоsніе свёта w4крестъ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Таке було видіння подоби слави Господньої. Побачивши це, я упав на лице своє, і чув глас Того, Хто говорив, і Він сказав мені: сину людський! стань на ноги твої, і Я буду говорити з тобою. | СіE видёніе под0біе слaвы гDни. И# ви1дэхъ, и3 пад0хъ ни1цъ, и3 слhшахъ глaсъ гlющагw, и3 речE ко мнЁ: сhне человёчь, стaни на н0ги тво‰, и3 возгlю тебЁ. |
|
2
|
2
|
| І коли Він говорив мені, ввійшов у мене дух і поставив мене на ноги мої, і я чув Того, Хто говорив мені. | И# пріи1де на мS дyхъ, и3 взS мS, и3 воздви1же мS, и3 постaви мS на ногaхъ мои1хъ, и3 слhшахъ є3го2 гlюща ко мнЁ. |
|
3
|
3
|
| І Він сказав мені: сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірливих, які збурилися проти Мене; вони і батьки їхні зрадники переді Мною до цього самого дня. | И# речE (гDь) ко мнЁ: сhне человёчь, послю1 тz ѓзъ къ д0му ї}леву, њгорчевaющымъ мS, и5же њгорчи1ша мS: сaми и3 nтцы2 и4хъ tверг0шасz менє2 до днeшнzгw днE: |
|
4
|
4
|
| І ці сини з огрубілим лицем і з жорстоким серцем; до них Я посилаю тебе, і ти скажеш їм: «так говорить Господь Бог!» | и3 сhнове жестоколи1чніи и3 твердосердeчніи. Ѓзъ послю1 тz къ тBмъ, и3 речeши къ ни6мъ: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
5
|
5
|
| Чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони бунтівний дім; але нехай знають, що був пророк серед них. | ѓще ќбw ўслhшатъ, и3ли2 ўбоsтсz, занE д0мъ њгорчевazй є4сть, и3 познaютъ, ћкw прbр0къ є3си2 ты2 посредЁ и4хъ. |
|
6
|
6
|
| А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, якщо вони бур’яном і терням будуть для тебе, і ти будеш жити у скорпіонів; не бійся слів їхніх і не страшися лиця їх, бо вони бунтівний дім; | И# ты2, сhне человёчь, да не ўбои1шисz и4хъ, ни ўжасaйсz t лицA и4хъ: занE разсверёпэютъ и3 њбhдутъ тS w4крестъ, посредё бо скорпjєвъ ты2 живeши: словeсъ и4хъ не ўб0йсz и3 t лицA и4хъ не ўжасaйсz, занE д0мъ њгорчевazй є4сть: |
|
7
|
7
|
| і говори їм слова Мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони вперті. | и3 возглаг0леши словесA мо‰ къ ни6мъ, ѓще ќбw ўслhшатъ, и3ли2 ўбоsтсz, занE д0мъ прогнёваzй є4сть. |
|
8
|
8
|
| Ти ж, сину людський, слухай, що Я буду говорити тобі; не будь упертим, як цей бунтівний дім; відкрий уста твої і з’їж, що Я дам тобі. | И# ты2, сhне человёчь, послyшай гlющагw къ тебЁ, не бyди њгорчевazй, ћкоже д0мъ преwгорчевazй: tвeрзи ўстA твоS и3 снёждь, ±же ѓзъ даю2 тебЁ. |
|
9
|
9
|
| І побачив я, і ось, рука простягнена до мене, і ось, у ній книжковий сувій. | И# ви1дэхъ, и3 сE, рукA простeрта ко мнЁ, и3 въ нeй сви1токъ кни1жный: |
|
10
|
10
|
| І Він розгорнув його переді мною, і ось, сувій списаний був усередині і ззовні, і написано на ньому: «плач, і стогін, і горе». | и3 разви2 є3го2 предо мн0ю, и3 въ т0мъ пи6сана бhша прє1днzz и3 з†днzz: и3 впи1сано бsше въ нeмъ рыдaніе и3 жaлость и3 г0ре. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І сказав мені: сину людський! з’їж, що перед тобою, з’їж цей сувій, і йди, говори дому Ізраїлевому. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, снёждь сви1токъ сeй, и3 и3ди2 и3 рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ. |
|
2
|
2
|
| Тоді я відкрив уста мої, і Він дав мені з’їсти цей сувій; | И# tверз0хъ ўстA мо‰, и3 напитa мz сви1ткомъ си1мъ |
|
3
|
3
|
| і сказав мені: сину людський! насить утробу твою і наповни нутрощі твої цим сувоєм, який Я даю тобі; і я з’їв, і було у вустах моїх солодко, як мед. | и3 речE ко мнЁ: сhне человёчь, ўстA тво‰ снэдsтъ, и3 чрeво твоE насhтитсz сви1тка сегw2 дaннагw тебЁ. И# снэд0хъ є3го2, и3 бhсть во ўстёхъ мои1хъ ћкw мeдъ слaдокъ. |
|
4
|
4
|
| І Він сказав мені: сину людський! встань і йди до дому Ізраїлевого, і говори їм Моїми словами; | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, и3ди2 и3 вни1ди въ д0мъ ї}левъ, и3 глаг0ли словесA мо‰ къ ни6мъ: |
|
5
|
5
|
| бо не до народу зі словами нерозбірливими і з незрозумілою мовою ти посилаєшся, але до дому Ізраїлевого, | ћкw не къ лю1демъ глубокорBчивымъ и3 косноzзы6чнымъ посылaемь є3си2, къ д0му ї}леву, |
|
6
|
6
|
| не до народів багатьох з нерозбірливими словами і зі незрозумілою мовою, яких слів ти не розумів би; та якби Я послав тебе і до них, то вони послухали б тебе; | нижE къ лю1демъ мнHгимъ и3ноzзы6чнымъ, и3норBчивымъ, ни т‰жкимъ љзhкомъ сyщымъ, и4хже не разумёлъ бы є3си2 словeсъ: ѓще же и3 къ тацBмъ послaлъ бhхъ тS, то2 и3 тjи послyшали бhша тебE: |
|
7
|
7
|
| а дім Ізраїлів не захоче слухати тебе; бо вони не хочуть слухати Мене, тому що весь дім Ізраїлів з твердим лобом і жорстоким серцем. | ґ д0мъ ї}левъ не восх0щетъ послyшати тебE, понeже не хотsтъ слyшати менE, ћкw вeсь д0мъ ї}левъ непокори1ви сyть и3 жестокосeрди: |
|
8
|
8
|
| Ось, Я зробив і твоє лице міцним проти лиць їх, і твоє чоло твердим проти їх лоба. | и3 сE, дaхъ лицE твоE си1льно проти1ву лицA и4хъ, и3 прю2 [Е#вр.: чело2.] твою2 ўкрэплю2 проти1ву при2 и4хъ: |
|
9
|
9
|
| Як алмаз, який міцніший за камінь, зробив Я чоло твоє; не бійся їх і не страшися перед лицем їх, бо вони бунтівний дім. | и3 бyдетъ, всегдA крэпчaе кaмене дaхъ прю2 твою2: не ўб0йсz и4хъ, ни ўжасaйсz лицA и4хъ, занE д0мъ разгнёваzй є4сть. |
|
10
|
10
|
| І сказав мені: сину людський! усі слова Мої, які буду говорити тобі, прийми серцем твоїм і вислухай вухами твоїми; | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, вс‰ словесA, ±же гlахъ съ тоб0ю, возми2 въ сeрдце твоE и3 ўши1ма твои1ма послyшай: |
|
11
|
11
|
| встань і піди до переселених, до синів народу твого, і говори до них, і скажи їм: «так говорить Господь Бог!» чи будуть вони слухати, чи не будуть. | и3 шeдъ вни1ди въ плёнъ къ сынHмъ людjй твои1хъ, и3 речeши къ ни6мъ и3 возглаг0леши къ ни6мъ: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще ќбw послyшаютъ и3 ѓще ќбw повинyтсz. |
|
12
|
12
|
| І підняв мене дух; і я чув позаду себе великий громовий голос: «благословенна слава Господа від місця свого!» | И# взs мz дyхъ, и3 слhшахъ глaсъ за соб0ю трyса вели1ка, глаг0лющихъ: блгcвeна слaва гDнz t мёста є3гw2. |
|
13
|
13
|
| і також шум крил тварин, що торкаються одне одного, і стукіт коліс поряд з ними, і звук сильного грому. | И# ви1дэхъ глaсъ кри1лъ жив0тныхъ скрилsющихсz дрyгъ ко дрyгу, и3 глaсъ колeсъ держaщьсz и4хъ, и3 глaсъ трyса вели1ка. |
|
14
|
14
|
| І дух підняв мене, і взяв мене. І йшов я засмученим, зі стривоженим духом; і рука Господня була міцно на мені. | И# дyхъ воздви1же мS и3 взs мz, и3 поид0хъ вознесeнъ во ўстремлeніи дyха моегw2, и3 рукA гDнz бhсть на мнЁ крёпкаz. |
|
15
|
15
|
| І прийшов я до переселених у Тел-Авив, що живуть при ріці Ховарі, і зупинився там, де вони жили, і провів серед них сім днів у здивуванні. | И# внид0хъ въ плённики вознесeнъ, и3 њбыд0хъ живyщыz на рэцЁ ховaръ, и3 сэд0хъ тY сeдмь днjй, ходS посредЁ и4хъ. |
|
16
|
16
|
| Після семи ж днів було до мене слово Господнє: | И# бhсть по седми1хъ днeхъ сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
17
|
17
|
| сину людський! Я поставив тебе стражем дому Ізраїлевому, і ти будеш слухати слово з уст Моїх, і будеш напоумлювати їх від Мене. | сhне человёчь, стрaжа дaхъ тS д0му ї}леву, да слhшиши сл0во t ќстъ мои1хъ и3 воспрети1ши и5мъ t менє2. |
|
18
|
18
|
| Коли Я скажу беззаконникові: «смертю помреш!», а ти не будеш напоумлювати його і говорити, щоб застерегти беззаконника від беззаконного путі його, щоб він живим був, то беззаконник той помре у беззаконні своєму, і Я стягну кров його від рук твоїх. | ВнегдA гlати ми2 беззак0ннику: смeртію ќмреши: и3 не возвэсти1ши є3мY, ни соглаг0леши, є4же њстaтисz беззак0ннику и3 њбрати1тисz t пути2 своегw2, є4же жи1ву бhти є3мY: беззак0нникъ т0й въ беззак0ніи своeмъ ќмретъ, кр0ве же є3гw2 t руки2 твоеS взыщY. |
|
19
|
19
|
| Але якщо ти напоумлював беззаконника, а він не навернувся від беззаконня свого і від беззаконного путі свого, то він помре у беззаконні своєму, а ти спас душу твою. | И# ты2 ѓще возвэсти1ши беззак0ннику, и3 не њбрати1тсz t беззак0ніz своегw2 и3 t пути2 своегw2 (беззак0нна): т0й беззак0нникъ во беззак0ніи своeмъ ќмретъ, ґ ты2 дyшу твою2 и3збaвиши. |
|
20
|
20
|
| І якщо праведник відступить від правди своєї і вчинить беззаконно, коли Я покладу перед ним перешкоду, і він помре, то, якщо ти не напоумлював його, він помре за гріх свій, і не згадаються йому праведні діла його, які робив він; і Я стягну кров його від рук твоїх. | И# є3гдA соврати1тсz првdникъ t прaвдъ свои1хъ и3 сотвори1тъ согрэшeніе: и3 дaмъ мyку пред8 ни1мъ, т0й ќмретъ, ћкw ты2 не воспрети1лъ є3си2 є3мY, и3 во грэсёхъ свои1хъ ќмретъ, занE не помzнyтсz пр†вды є3гw2, ±же сотвори2: кр0ве же є3гw2 t руки2 твоеS взыщY. |
|
21
|
21
|
| Якщо ж ти будеш напоумлювати праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то і він живий буде, тому що був напоумленим, і ти спас душу твою. | Тh же ѓще возвэсти1ши првdному, є4же не согрэши1ти, и3 т0й не согрэши1тъ: првdный жи1знію поживeтъ, ћкw воспрети1лъ є3си2 є3мY, и3 ты2 твою2 дyшу и3збaвиши. |
|
22
|
22
|
| І була на мені там рука Господа, і Він сказав мені: встань і вийди у поле, і Я буду говорити там з тобою. | И# бhсть на мнЁ рукA гDнz, и3 речE ко мнЁ: востaни и3 и3зhди на п0ле, и3 тaмw возглаг0летсz къ тебЁ. |
|
23
|
23
|
| І встав я, і вийшов у поле; і ось, там стояла слава Господня, як слава, яку бачив я біля ріки Ховарі; й упав я на лице своє. | И# востaхъ и3 и3зыд0хъ на п0ле: и3 сE, тaмw слaва гDнz стоsше, ћкоже видёніе и3 ћкоже слaва гDнz, ю4же ви1дэхъ на рэцЁ ховaръ, и3 пад0хъ на лицы2 моeмъ. |
|
24
|
24
|
| І ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги мої, і Він говорив зі мною, і сказав мені: йди і замкнися у домі твоєму. | И# пріи1де на мS дyхъ и3 постaви мS на ногY моє1ю: и3 гlа ко мнЁ и3 речE ми2: вни1ди и3 затвори1сz средЁ д0му твоегw2. |
|
25
|
25
|
| І ти, сину людський, — ось, покладуть на тебе пута, і зв’яжуть тебе ними, і не будеш ходити серед них. | И# ты2, сhне человёчь, сE, дaшасz на тS ќзы, и3 свsжутъ тS и4ми, и3 не и3зhдеши t среды2 и4хъ: |
|
26
|
26
|
| І язик твій Я приліплю до гортані твоєї, і ти онімієш, і не будеш викривачем їх, бо вони бунтівний дім. | и3 љзhкъ тв0й привzжY къ гортaни твоемY, и3 њнэмёеши и3 не бyдеши и5мъ въ мyжа њбличeніz, понeже д0мъ разгнёваzй є4сть: |
|
27
|
27
|
| А коли Я буду говорити з тобою, тоді відкрию вуста твої, і ти будеш говорити їм: «так говорить Господь Бог!» хто хоче слухати, слухай; а хто не хоче слухати, не слухай: бо вони бунтівний дім. | и3 внегдA гlати ми2 къ тебЁ, tвeрзу ўстA тво‰, и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: слhшай да слhшитъ, и3 не покарszйсz да не покарsетсz, занE д0мъ преwгорчевazй є4сть. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І ти, сину людський, візьми собі цеглу і поклади її перед собою, і накресли на ній місто Єрусалим; | И# ты2, сhне человёчь, возми2 себЁ плjнfу и3 положи2 ю5 пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 да напи1шеши на нeй грaдъ їеrли1мъ, |
|
2
|
2
|
| і влаштуй облогу проти нього, і зроби укріплення проти нього, і насип вал навколо нього, і розташуй стан навпроти нього, і розстав навколо проти нього стінопробивні машини; | и3 да дaси w4крестъ є3гw2 њграждeніе, и3 да согради1ши над8 ни1мъ забр†ла и3 њбложи1ши є3го2 nстр0гомъ, и3 да постaвиши w4крестъ є3гw2 полки2 и3 да ўчини1ши поставлє1ніz стрёльницъ w4крестъ: |
|
3
|
3
|
| і візьми собі залізну дошку, і постав її ніби залізну стіну між тобою і містом, і зверни на нього лице твоє, і воно буде в облозі, і ти облягай його. Це буде знаменням дому Ізраїлевому. | тh же возми2 себЁ сковрaду желёзну, и3 да положи1ши ю5 въ стёну желёзну междY тоб0ю и3 междY грaдомъ, и3 да ўгот0виши лицE твоE нaнь, и3 бyдетъ въ затв0рэ, и3 затвори1ши и5: знaменіе сіE є4сть сынHмъ ї}лєвымъ. |
|
4
|
4
|
| Ти ж лягай на лівий бік твій і поклади на нього беззаконня дому Ізраїлевого: за числом днів, у які будеш лежати на ньому, ти будеш нести беззаконня їх. | Тh же да спи1ши на лёвэмъ бокY твоeмъ, и3 да положи1ши непр†вды д0му ї}лева на нeмъ, по числY днjй пzтьдесsтъ и3 сто2, въ нsже поспи1ши на нeмъ, и3 в0змеши непр†вды и4хъ. |
|
5
|
5
|
| І Я визначив тобі роки беззаконня їх числом днів: триста дев’яносто днів ти будеш нести беззаконня дому Ізраїлевого. | И# ѓзъ дaхъ тебЁ двЁ непр†вды и4хъ въ число2 днjй, въ дeвzтьдесzтъ и3 сто2 днjй, и3 в0змеши непр†вды д0му ї}лева. |
|
6
|
6
|
| І коли виконаєш це, то вдруге лягай уже на правий бік, і сорок днів неси на собі беззаконня дому Іудиного, день за рік, день за рік Я визначив тобі. | И# соверши1ши сі‰, и3 поспи1ши на деснhхъ рeбрэхъ твои1хъ втор0е, и3 в0змеши непр†вды д0му їyдина четhредесzть днjй, дeнь за є3ди1но лёто положи1хъ тебЁ. |
|
7
|
7
|
| І поверни лице твоє й оголену праву руку твою на облогу Єрусалима, і пророкуй проти нього. | И# на заключeніе їеrли1ма да ўгот0ваеши лицE твоE, и3 мhшцу твою2 ўтверди1ши, и3 прbр0чествовати бyдеши на него2. |
|
8
|
8
|
| Ось, Я поклав на тебе кайдани, і ти не повернешся з одного боку на другий, доки не виконаєш днів облоги твоєї. | И# сE, ѓзъ дaхъ на тS ќзы, и3 не преврати1шисz t рeбръ твои1хъ на рeбра тво‰, д0ндеже скончaютсz днjе заключeніz твоегw2. |
|
9
|
9
|
| Візьми собі пшениці і ячменю, і бобів, і сочевиці, і пшона, і полби, і всип їх в одну посудину, і зроби собі з них хліби, за числом днів, у які ти будеш лежати на боці твоєму; триста дев’яносто днів ти будеш їсти їх. | Тh же (сhне человёчь) возми2 себЁ пшени1цу и3 kчмeнь, и3 б0бъ и3 лsщу, и3 пр0со и3 пhро, и3 вложи1ши | въ сосyдъ є3ди1нъ гли1нzнъ: и3 сотвори1ши | себЁ въ хлёбы, и3 по числY днjй, въ нsже спи1ши на рeбрэхъ твои1хъ, дeвzтьдесzтъ и3 сто2 днjй ћсти бyдеши w4ныz. |
|
10
|
10
|
| І їжу твою, якою будеш годуватися, їж вагою по двадцять сиклів на день; від часу до часу їж це. | Ћдь же твоS, ю4же ћсти бyдеши, вёсомъ двaдесzть с‡кль на дeнь, t врeмене до врeмене снёси сі‰. |
|
11
|
11
|
| І воду пий мірою, по шостій частині гина пий; від часу до часу пий так. | И# в0ду мёрою пи1ти бyдеши, и3 шестyю чaсть јна t врeмене до врeмене и3спіeши. |
|
12
|
12
|
| І їж, як ячмінні коржі, і печи їх на очах їх на людському калі. | И# њпрэсн0къ kчмeнный снёси |, въ лaйнэ мотhлъ человёчихъ сокрhеши | пред8 nчи1ма и4хъ |
|
13
|
13
|
| І сказав Господь: так сини Ізраїлеві будуть їсти нечистий хліб свій серед тих народів, до яких Я вижену їх. | и3 речeши: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: тaкw снэдsтъ сhнове ї}лєвы хлёбъ св0й нечи1стъ во kзhцэхъ, ѓможе разсhплю |. |
|
14
|
14
|
| Тоді сказав я: о, Господи Боже! душа моя ніколи не осквернялася, і мертвечини і роздертого звіром я не їв від юности моєї донині; і ніяке нечисте м’ясо не входило у вуста мої. | И# рёхъ: никaкоже, гDи б9е ї}левъ! сE, душA моS не њскверни1ласz въ нечистотЁ, и3 мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины не kд0хъ t рождeніz моегw2 дaже донн7э, нижE вни1де во ўстA мо‰ всsкое мsсо мeрзко и3 сквернaво. |
|
15
|
15
|
| І сказав Він мені: ось, Я дозволяю тобі, замість людського калу, коров’ячий кізяк, і на ньому готуй хліб твій. | И# речE ко мнЁ: сE, дaхъ тебЁ моты6ла гов‰жаz вмёстw мотhлъ человёчихъ, и3 сотвори1ши хлёбы себЁ въ ни1хъ. |
|
16
|
16
|
| І сказав мені: сину людський! ось, Я розтрощу у Єрусалимі опору хлібну, і будуть їсти хліб за вагою і в печалі, і воду будуть пити мірою й у смутку, | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, сE, ѓзъ сотрY ўтверждeніе хлёбное во їеrли1мэ, и3 снэдsтъ хлёбъ вёсомъ и3 во њскудёніи, и3 в0ду мёрою и3 въ пaгубэ и3спію1тъ, |
|
17
|
17
|
| тому що у них буде нестача у хлібі й воді; і вони з жахом будуть дивитися один на одного, і зачахнуть у беззаконні своєму. | ћкw да скyдни бyдутъ хлёбомъ и3 вод0ю: и3 поги1бнетъ человёкъ и3 брaтъ є3гw2, и3 и3стaютъ въ непрaвдахъ свои1хъ. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| А ти, сину людський, візьми собі гострий ніж, бритву цирульників візьми собі, і води нею по голові твоїй і по бороді твоїй, і візьми собі терези, і розділи волосся на частини. | Тh же, сhне человёчь, возми2 себЁ мeчь џстръ пaче бри1твы стригyщагw, притzжи2 є3го2 себЁ и3 возложи2 є3го2 на главY твою2 и3 на брадY твою2: и3 возми2 превёсъ вэсHвъ, и3 размёриши |. |
|
2
|
2
|
| Третину спали вогнем посередині міста, коли сповняться дні облоги; третину візьми і порубай ножем на околицях його; і третину розвій по вітру; а Я оголю меч слідом за ними. | Четвeртую чaсть да сожжeши на nгни2 средЁ грaда по и3сполнeнію днjй затворeніz: |
|
3
|
3
|
| І візьми з цього невелику кількість, і зав’яжи їх у себе у поли. | и3 да в0змеши четвeртую чaсть и3 сожжeши ю5 средЁ грaда, четвeртую же чaсть содроби1ши мечeмъ w4крестъ є3гw2, и3 четвeртую чaсть разсhплеши вётромъ: и3 мeчь и3звлекY в8слёдъ и4хъ. |
|
4
|
4
|
| Але й із цього ще візьми, і кинь у вогонь, і спали це у вогні. Звідти вийде вогонь на весь дім Ізраїлів. | И# в0змеши tтyду мaлw и4хъ числ0мъ и3 ввsжеши | во nдeжду твою2: и3 t тёхже в0змеши є3щE и3 ввeржеши | средЁ nгнS и3 сожжeши | на nгни2: и3 t тогw2 и3зhдетъ џгнь на вeсь д0мъ ї}левъ. И# речeши всемY д0му ї}леву: |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь Бог: це Єрусалим! Я поставив його серед народів, і навколо нього — зе́млі. | сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сeй їеrли1мъ, посредЁ kзhкwвъ положи1хъ є3го2, и3 страны6, ±же w4крестъ є3гw2. |
|
6
|
6
|
| А він учинив проти постанов Моїх нечестивіше за язичників, і проти уставів Моїх — гірше, ніж зе́млі навколо нього; бо вони відкинули постанови Мої і за уставами Моїми не чинять. | И# речeши: и3змэни2 њправд†ніz мо‰ во беззак0ніе пaче kзhкwвъ, и3 зак0ны мо‰ пaче стрaнъ, ±же w4крестъ є3гw2: понeже њправд†ніz мо‰ tри1нуша и3 по зак0нwмъ мои6мъ не ходи1ша въ ни1хъ. |
|
7
|
7
|
| Тому так говорить Господь Бог: за те, що ви примножили беззаконня ваші більше, ніж язичники, які навколо вас, за уставами Моїми не чините і постанов Моїх не виконуєте, і навіть не чините і за постановами язичників, які навколо вас, — | Сегw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже винA вaша пaче kзы6къ, и5же w4крестъ вaсъ, и3 не ходи1сте въ зак0нэхъ мои1хъ и3 њправдaній мои1хъ не сотвори1сте, но и3 по судHмъ kзhчєскимъ, ±же w4крестъ вaсъ, не сотвори1сте: |
|
8
|
8
|
| тому так говорить Господь Бог: ось і Я проти тебе, Я Сам, і вчиню проти тебе суд, перед очима язичників. | сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, и3 сотворю2 средЁ тебє2 сyдъ пред8 kзы6ки, |
|
9
|
9
|
| І зроблю над тобою те, чого Я ніколи не робив і до чого подібного надалі не буду робити, за всі твої мерзоти. | и3 сотворю2 средЁ тебє2, и4хже не сотвори1хъ и3 и4хже не сотворю2 под0бныхъ и5мъ ктомY, по всBмъ мeрзостемъ твои6мъ. |
|
10
|
10
|
| За те батьки будуть їсти синів серед тебе, і сини будуть їсти батьків своїх; і вчиню над тобою суд, і весь залишок твій розвію по усіх вітрах. | Сегw2 рaди nтцы2 снэдsтъ ч†дъ средЁ тебє2, и3 ч†да снэдsтъ nтцє1въ: и3 сотворю2 въ тебЁ суды2, и3 разсёю вс‰ њст†вшаz t тебє2 по всемY вётру. |
|
11
|
11
|
| Тому, — живу Я, — говорить Господь Бог, — за те, що ти осквернив святилище Моє всіма мерзотами твоїми і всіма гидотами твоїми, Я принижу тебе, і не пошкодує око Моє, і Я не помилую тебе. | Сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, вои1стинну понeже с™†z мо‰ њскверни1лъ є3си2 всёми мeрзостьми твои1ми, и3 ѓзъ tри1ну тS, и3 не пощади1тъ џко моE, и3 ѓзъ не поми1лую тS. |
|
12
|
12
|
| Третина у тебе помре від моровиці і загине від голоду серед тебе; третина впаде від меча на околицях твоїх; а третину розвію по усіх вітрах, і оголю меч слідом за ними. | Чeтверть тебє2 смeртію потреби1тсz, и3 чeтверть тебє2 глaдомъ скончaетсz средЁ тебє2, чeтверть же тебє2 падeтъ мечeмъ w4крестъ тебє2, чeтверть же тебє2 разсhплю по всемY вётру, и3 мeчь и3звлекY в8слёдъ и4хъ. |
|
13
|
13
|
| І звершиться гнів Мій, і вгамую лють Мою над ними, і задовольнюся; і пізнають, що Я, Господь, говорив у ревності Моїй, коли звершиться над ними лють Моя. | И# скончaетсz ћрость моS и3 гнёвъ м0й на ни1хъ, и3 ўтёшусz, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь гlахъ во рвeніи моeмъ, внегдA скончaти ми2 гнёвъ м0й на ни1хъ. |
|
14
|
14
|
| І зроблю тебе пустелею і наругою серед народів, які навколо тебе, перед очима кожного, хто проходить. | И# положy тz въ пустhню и3 во ўкори1зну kзhкwмъ сyщымъ w4крестъ тебє2 и3 пред8 всsкимъ проходsщимъ. |
|
15
|
15
|
| І будеш посміянням і наругою, прикладом і жахом у народів, які навколо тебе, коли Я вчиню над тобою суд у гніві й люті, і у лютих карах; — Я, Господь, прорік це; — | И# бyдеши во стенaніе и3 ќжасъ, наказaніемъ и3 пaгубою во kзhцэхъ, и5же w4крестъ тебє2, є3гдA сотворю2 въ тебЁ суды2 во гнёвъ и3 въ ћрость и3 во tмщeніе ћрости моеS: ѓзъ гDь гlахъ: |
|
16
|
16
|
| і коли пошлю на них люті стріли голоду, які будуть губити, коли пошлю їх на загибель вашу, і посилю голод між вами, і знищу хлібну опору у вас, | и3 є3гдA послю2 стрёлы глaда на нS, и3 бyдутъ во скончaніе, и3 послю2 растли1ти вы2, и3 глaдъ соберY на вы2, и3 сотрY ўтверждeніе хлёба твоегw2, |
|
17
|
17
|
| і пошлю на вас голод і лютих звірів, і будете ви бездітними; і виразка і кров пройде по тобі, і меч наведу на тебе; Я, Господь, вирік це. | и3 и3спущY на тS глaдъ и3 ѕвBри лю6ты, и3 ўмyчу тS, смeрть же и3 кр0вь пр0йдутъ сквозЁ тS, и3 мeчь наведY на тS w4крестъ: ѓзъ гDь гlахъ. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! поверни лице твоє до гір Ізраїлевих і проречи на них, | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE къ горaмъ ї}лєвымъ и3 прорцы2 къ ни6мъ, |
|
3
|
3
|
| і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господа Бога. Так говорить Господь Бог горам і пагорбам, долинам і лощинам: ось, Я наведу на вас меч, і зруйную висоти ваші; | и3 речeши: г0ры ї}лєвы, слhшите сл0во гDне, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь горaмъ и3 холмHмъ, и3 кaменємъ и3 дeбремъ: сE, ѓзъ наведY на вы2 мeчь, и3 потребsтсz высwты2 вaшz: |
|
4
|
4
|
| і жертовники ваші будуть спустошені, стовпи ваші на честь сонця будуть розбиті, і повалю убитих ваших перед ідолами вашими; | и3 сокрушaтсz трє1бища в†ша и3 кум‡рницы вaшz, и3 повeргу ћзвеныхъ вaшихъ пред8 кум‡ры вaшими: |
|
5
|
5
|
| і покладу трупи синів Ізраїлевих перед ідолами їхніми, і розсиплю кістки ваші навколо жертовників ваших. | и3 дaмъ трyпы сынHвъ ї}левыхъ пред8 кум‡ры и4хъ и3 расточY кHсти вaшz w4крестъ трeбищъ вaшихъ. |
|
6
|
6
|
| У всіх місцях вашого мешкання міста́ будуть спустошені й висоти зруйновані, для того, щоб спустошені і зруйновані були жертовники ваші, щоб розтрощені і знищені були ідоли ваші, й розбиті сонячні стовпи ваші, і згладилися витвори ваші. | И# во всeмъ селeніи вaшемъ њпустёютъ грaды, и3 высHкаz в†ша поги1бнутъ, ћкw да потребsтсz трє1бницы вaши и3 сокрушaтсz, и3 престaнутъ кумjры вaши, и3 tвeргутсz кум‡рницы вaшz, и3 потребsтсz дэлA в†ша: |
|
7
|
7
|
| Й будуть падати серед вас убиті, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 падyтъ ћзвеніи посредЁ вaсъ, и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь. |
|
8
|
8
|
| Але Я збережу залишок, так що будуть у вас серед народів такі, які вціліли від меча, коли ви будете розсіяні по землях. | И# њстaвлю є4же бhти t вaсъ и3збёгшымъ t мечA во kзhцэхъ, и3 въ разсhпаніи вaшемъ во странaхъ, |
|
9
|
9
|
| І згадають про Мене вцілілі ваші серед народів, куди будуть відведені у полон, коли Я скрушу блудне серце їх, що відпало від Мене, і очі їхні, що блудили вслід ідолам; і вони до самих себе відчують огиду за те зло, яке вони робили в усіх мерзотах своїх; | и3 помzнyтъ мS ўцэлёвшіи t вaсъ во kзhцэхъ, ѓможе бhша плэнeни: клsхсz бо сeрдцу и4хъ блуди1вшему и3 tстaвшему t менє2 и3 nчесє1мъ и4хъ блуди1вшымъ в8слёдъ начинaній и4хъ: и3 би1ти и4мутъ ли1ца сво‰ њ ѕл0бахъ, ±же твори1ша во всёхъ мeрзостехъ свои1хъ, |
|
10
|
10
|
| і пізнають, що Я Господь; не даремно говорив Я, що наведу на них таку біду. | и3 познaютъ, ћкw ѓзъ гDь не тyне гlахъ сотвори1ти и5мъ вс‰ ѕл†z сі‰. |
|
11
|
11
|
| Так говорить Господь Бог: сплесни руками твоїми і тупни ногою твоєю, і скажи: горе за всі мерзенні злодіяння дому Ізраїлевого! упадуть вони від меча, голоду і моровиці. | Тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: восплещи2 рук0ю и3 вострепли2 ног0ю и3 рцы2: блaгоже, блaгоже њ всёхъ мeрзостехъ ѕл0бы д0му ї}лева: ћкw мечeмъ и3 глaдомъ и3 смeртію падyтъ. |
|
12
|
12
|
| Хто далеко, той помре від моровиці; а хто близько, той упаде від меча; а хто залишився й уцілів, помре від голоду; так звершу над ними гнів Мій. | Дaльніи смeртію скончaютсz, ґ бли1жніи мечeмъ падyтъ: њстaвшіи же и3 њбдержи1міи глaдомъ скончaютсz: и3 скончaю гнёвъ м0й на ни1хъ, |
|
13
|
13
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли уражені будуть лежати між ідолами своїми навколо жертовників їх, на всякому високому пагорбі, на всіх вершинах гір і під усяким зеленим деревом, і під усяким гіллястим дубом, на тому місці, де вони приносили запашні куріння всім ідолам своїм. | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA бyдутъ ћзвеніи вaши средЁ кум‡ръ вaшихъ w4крестъ трeбищъ вaшихъ, на всsцэмъ х0лмэ выс0цэмъ и3 на всёхъ версёхъ г0рнихъ, и3 под8 дyбомъ сённымъ и3 под8 всsкимъ дрeвомъ чaщнымъ, и3дёже даsху воню2 благоухaніz всBмъ кумjрwмъ свои6мъ. |
|
14
|
14
|
| І простягну на них руку Мою, і зроблю землю пустелею і степом, від пустелі Дивлаф, у всіх місцях проживання їх, і пізнають, що Я Господь. | И# прострY рyку мою2 на нS, положY зeмлю въ пaгубу и3 въ потреблeніе t пустhни девлаfA, t всегw2 селeніz и4хъ: и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| і ти, сину людський, [скажи]: так говорить Господь Бог; землі Ізраїлевій кінець, — кінець прийшов на чотири краї землі. | и3 ты2, сhне человёчь, рцы2: сі‰ гlетъ гDь: земли2 ї}левэ конeцъ пріи1де, конeцъ пріи1де на четhри краи6 земли2. |
|
3
|
3
|
| Ось кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої. | Пришeлъ є4сть конeцъ, нн7э конeцъ тебЁ, и3 и3спущY ћрость мою2 на тS, и3 tмщY тебЁ по путє1мъ твои6мъ, дaмъ на тS вс‰ мeрзwсти тво‰. |
|
4
|
4
|
| І не пощадить тебе око Моє, і не помилую, і воздам тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і пізнаєте, що Я Господь. | Не пощади1тъ џко моE на тS, и3 не поми1лую, занE пyть тв0й на тS дaмъ, и3 мeрзwсти тво‰ средЁ тебє2 бyдутъ, и3 ўвёси, ћкw ѓзъ гDь. |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь Бог: біда єдина, ось, іде біда. | Тёмже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѕло2 є3ди1но ѕло2, сE, и4детъ. |
|
6
|
6
|
| Кінець прийшов, прийшов кінець, встав на тебе; ось дійшла, | Конeцъ пришeлъ є4сть, пріи1де конeцъ, востA на тS, сE, пріи1де. |
|
7
|
7
|
| дійшла напасть до тебе, жителю землі! надходить час, наближається день сум’яття, а не веселих вигуків на горах. | Пріи1де плетeніе на тS живyщаго на земли2: пріи1де врeмz, прибли1жисz дeнь, не съ молв0ю, нижE съ болёзньми. |
|
8
|
8
|
| Ось, незабаром виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої. | Нн7э и3збли1зу и3злію2 гнёвъ м0й на тS и3 скончaю ћрость мою2 на тебЁ, и3 њсуждY тS по путє1мъ твои6мъ и3 дaмъ на тS вс‰ мeрзwсти тво‰. |
|
9
|
9
|
| І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми воздам тобі, і мерзоти твої з тобою будуть; і пізнаєте, що Я Господь каратель. | Не пощади1тъ џко моE, и3 не поми1лую, занE пути6 тво‰ на тS дaмъ, и3 мeрзwсти тво‰ посредЁ тебє2 бyдутъ, и3 познaеши, ћкw ѓзъ гDь біsй. |
|
10
|
10
|
| Ось день! ось прийшла, настала напасть! жезл виріс, гордість розрослася. | СE, дeнь гDень прих0дитъ, сE, конeцъ пришeлъ є4сть, и3зhде плетeніе, и3 процвэтE жeзлъ, |
|
11
|
11
|
| Постає сила на жезл нечестя; нічого не залишиться від них, і від багатства їх, і від шуму їх, і від пишноти їх. | прозzбE ўкори1зна, и3 сокруши1тъ ўтверждeніе беззак0нника: и3 не съ пли1щемъ, ни съ потщaніемъ: и3 не t ни1хъ сyть, и3 нёсть красы2 въ ни1хъ. |
|
12
|
12
|
| Прийшов час, настав день: хто купив, не радій, і хто продав, не плач; бо гнів над усією безліччю їх; | Пріи1де врeмz, прибли1жисz дeнь: купyzй да не рaдуетсz, и3 продаsй да не плaчетсz, ћкw гнёвъ на всE мн0жество и4хъ. |
|
13
|
13
|
| Бо хто продав, не повернеться до проданого, хоч би і залишилися вони у живих; бо пророче видіння про всю безліч їх не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не укріпить свого життя. | Занeже притzжавazй ко продаю1щему ктомY не возврати1тсz, и3 є3щE въ жи1зни живyщему, ћкw видёніе на всE мн0жество и4хъ не возврати1тсz, и3 человёкъ во nчесёхъ жи1зни своеS не ўкрэпи1тсz. |
|
14
|
14
|
| Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх. | Воструби1те труб0ю и3 разсуди1те вс‰, и3 не бyдетъ грzдyщагw на рaть, ћкw гнёвъ м0й на всE мн0жество и4хъ. |
|
15
|
15
|
| Поза домом меч, а у домі моровиця і голод. Хто у полі, той помре від меча; а хто у місті, того пожеруть голод і моровиця. | Рaть tвнЁ съ мечeмъ, глaдъ же и3 смeрть и3звнyтрь: и4же на п0ли мечeмъ скончaетсz, сyщихъ же во грaдэ глaдъ и3 смeрть скончaетъ. |
|
16
|
16
|
| А вцілілі з них утечуть і будуть на горах, як голуби долин; усі вони будуть стогнати, кожен за своє беззаконня. | И# ўцэлёютъ спасeнніи t ни1хъ и3 бyдутъ на горaхъ ћкw голуби6цы скорбsще: и3 всёхъ и3збію2, коег0ждо въ непрaвдахъ є3гw2. |
|
17
|
17
|
| У всіх руки опустяться, й у всіх коліна затремтять, як вода. | Вс‰ рyки разслабёютъ, и3 вс‰ стeгна њкалsютсz м0кростію. |
|
18
|
18
|
| Тоді вони опережуться веретищем, і обійме їх трепет і у всіх на лицях буде сором, і у всіх на головах пліш. | И# препоsшутсz во врє1тища, и3 покрhетъ | ќжасъ: и3 на всsцэмъ лицы2 срaмъ на ни1хъ, и3 на всsцэй главЁ плёшь. |
|
19
|
19
|
| Срібло своє вони викинуть на вулиці, і золото у них буде у зневазі. Срібло їх і золото їх не у змозі буде врятувати їх у день гніву Господа. Вони не наситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; бо воно було приводом до беззаконня їх. | Сребро2 и4хъ на ст0гнахъ повeржетсz, и3 злaто и4хъ презрёно бyдетъ: сребро2 и4хъ и3 злaто не возм0жетъ и3збaвити и5хъ въ дeнь гнёва гDнz, дyши и4хъ не насhтzтсz, и3 чревA и4хъ не нап0лнzтсz, занE кaзнь непрaвостей и4хъ бhсть. |
|
20
|
20
|
| І у червоних убраннях своїх вони перетворювали його на гордість, і робили з нього зображення мерзотних своїх ідолів; за те і зроблю його нечистим для них; | И#збр†нныz ќтвари въ гордhню положи1ша |, и3 w4бразы мeрзостей свои1хъ и3 гнyснwсти сотвори1ша t ни1хъ: сегw2 рaди дaхъ w4наz и5мъ въ нечистотY. |
|
21
|
21
|
| і віддам його у руки чужих у здобич і беззаконникам землі на розкрадання, і вони осквернять його. | И# предaмъ | въ чужд‡z рyцэ, є4же разгрaбити |, и3 губи1телємъ земли2 въ кwрhсти, и3 њсквернsтъ |. |
|
22
|
22
|
| І відверну від них лице Моє, і осквернять потаємне Моє; і прийдуть туди грабіжники, і осквернять його. | И# tвращY лицE моE t ни1хъ, и3 њсквернsтъ стражбY мою2, и3 вни1дутъ въ нS неwпaснw, и3 њсквернsтъ |: |
|
23
|
23
|
| Зроби ланцюг, бо земля ця наповнена кривавими злодіяннями, і місто повне насильства. | и3 сотворsтъ мzтeжъ, понeже землS полнA судA кр0ве, и3 грaдъ п0лнъ беззак0ніz. |
|
24
|
24
|
| Я приведу найлютіших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу кінець пихатості сильних, і будуть осквернені святині їхні. | И# приведY ѕлы6z kзhки, и3 наслёдzтъ д0мы и4хъ: и3 tвращY величaніе крёпости и4хъ, и3 њсквернsтсz свzт†z и4хъ. |
|
25
|
25
|
| Йде пагуба; будуть шукати миру, і не знайдуть. | И# молeніе пріи1детъ, и3 взhщетъ ми1ра, и3 не бyдетъ. |
|
26
|
26
|
| Біда піде за бідою і звістка за звісткою; і будуть просити у пророка видіння, і не стане вчення у священика і поради у старців. | Г0ре на г0ре бyдетъ, и3 вёсть на вёсть бyдетъ, и3 не бyдетъ видёніе t прbр0ка, и3 зак0нъ поги1бнетъ t жерцA и3 совётъ t стaрєцъ. |
|
27
|
27
|
| Цар буде ремствувати, і князь одягнеться у жах, і в народу землі будуть тремтіти руки. Вчиню з ними за шляхами їхніми, і за судами їхніми буду судити їх; і пізнають, що Я Господь. | Цaрь восплaчетсz, и3 кнsзь њблечeтсz въ пaгубу, и3 рyки людjй земли2 разслабёютъ: по путє1мъ и4хъ сотворю2 и5мъ и3 по судHмъ и4хъ tмщY и5мъ, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Господа Бога. | И# бhсть въ лёто шест0е въ шестhй мцcъ, въ пsтый дeнь мцcа, ѓзъ сэдёхъ въ домY моeмъ, и3 старBйшины ї{дины сэдsху предо мн0ю, и3 бhсть на мнЁ рукA ґдwнаJ гDа. |
|
2
|
2
|
| І побачив я: і ось подоба [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче — вогонь, і від стегон його і вище — ніби сяйво, ніби світло полум’я. | И# ви1дэхъ, и3 сE, под0біе мyжа, t чрeслъ є3гw2 и3 дaже до ни1зу џгнь, t чрeслъ же є3гw2 въ вeрхъ є3гw2 ћкоже видёніе зари2 и3 ћкw вз0ръ и3лeктра. |
|
3
|
3
|
| І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі. | И# прострE под0біе руки2 и3 взS мS за вeрхъ главы2 моеS, и3 взS мS дyхъ средЁ земли2 и3 средЁ небесE и3 ведe мz во їеrли1мъ въ видёніи б9іи на преддвeріе врaтъ внyтреннэйшихъ зрsщихъ на сёверъ, и3дёже бЁ ст0лпъ и3 w4бразъ рeвности притzжавaющагw. |
|
4
|
4
|
| І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі. | И# сE, тY бsше слaва гDа бGа ї}лева по видёнію, є4же ви1дэхъ на п0ли. |
|
5
|
5
|
| І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника — той ідол ревнощів біля входу. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, воззри2 nчи1ма твои1ма на сёверъ. И# воззрёхъ nчи1ма мои1ма на сёверъ, и3 сE, t сёвера ко вратHмъ зрsщымъ на вост0къ трeбника, и3дёже w4бразъ рвeніz сегw2 во вх0дэ. |
|
6
|
6
|
| І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, ви1дэлъ ли є3си2, что2 сjи творsтъ; беззакHніz вєли1ка д0мъ ї}левъ твори1тъ здЁ, є4же ўдалsтисz t с™hнь мои1хъ: є4же њбрати1всz ќзриши бHлшаz беззакHніz. |
|
7
|
7
|
| І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина. | И# введe мz ко предврaтію дворA, и3 ви1дэхъ, и3 сE, сквaжнz є3ди1на въ стэнЁ. |
|
8
|
8
|
| І сказав мені: сину людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, раскопaй стёну. И# раскопaхъ, и3 сE, двeрь є3ди1на. |
|
9
|
9
|
| І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут. | И# речE ко мнЁ: вни1ди и3 ви1ждь беззакHніz ѕл†z, ±же творsтъ сjи здЁ. |
|
10
|
10
|
| І ввійшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо. | И# внид0хъ и3 ви1дэхъ, и3 сE, всsкое под0біе гaда и3 скотA, сyєтнаz гнушє1ніz и3 всsцыи кумjры д0му ї}лева напи1сани бhша на стэнЁ всю1ду w4колw. |
|
11
|
11
|
| І сімдесят чоловіків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори. | И# сeдмьдесzтъ мужeй t старёйшинъ д0му ї}лева, и3 їез0ніа сhнъ сафaновъ посредЁ и4хъ стоsше пред8 лицeмъ и4хъ, и3 кjйждо кади1лницу свою2 и3мёzше въ руцЁ своeй, и3 дhмъ кади1ла восхождaше. |
|
12
|
12
|
| І сказав мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: «не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю». | И# речE ко мнЁ: ви1дэлъ ли є3си2, сhне человёчь, ±же стaрцы д0му ї}лева творsтъ здЁ, кjйждо и4хъ на л0жи тaйнэмъ своeмъ, занE рёша: не ви1дитъ гDь, њстaвилъ гDь зeмлю. |
|
13
|
13
|
| І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять. | И# речE ко мнЁ: є3щE њбрати1сz, и3 ќзриши беззакHніz бHлшаz, ±же сjи творsтъ. |
|
14
|
14
|
| І привів мене до входу у ворота дому Господнього, які на північ, і ось, там сидять жінки, які плачуть за Фаммугою, | И# введe мz въ преддвeріе врaтъ д0му гDнz зрsщихъ на сёверъ: и3 сE, тaмw жєны2 сэдsщыz плaчущzсz њ fаммyзэ. |
|
15
|
15
|
| і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мерзоти. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, ви1дэлъ є3си2, и3 є3щE ќзриши мeрзwсти и4хъ б0лшыz си1хъ. |
|
16
|
16
|
| І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонця. | И# введe мz во дв0ръ д0му гDнz внyтренній, и3 въ преддвeріе хрaма гDнz, междY є3лaмомъ и3 междY жeртвенникомъ, ћкw двaдесzть и3 пsть мужeй, з†днzz сво‰ дaвшихъ ко хрaму гDню, и3 ли1ца и4хъ прsмw къ вост0ку: и3 сjи покланsютсz на вост0къ с0лнцу. |
|
17
|
17
|
| І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мерзоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх. | И# речE ко мнЁ: ви1дэлъ є3си2, сhне человёчь, є3дA мaлw д0му їyдину, є4же твори1ти беззакHніz, ±же сотвори1ша здЁ; понeже нап0лниша зeмлю беззак0ніz, и3 њбрати1шасz разгнёвати мS: и3 сE, сjи простирaютъ л0зу ѓки ругaющесz мнЁ: |
|
18
|
18
|
| За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх. | и3 ѓзъ сотворю2 и5мъ съ ћростію: не пощади1тъ џко моE, и3 не поми1лую: и3 воззовyтъ во ќшы мои2 глaсомъ вели1кимъ, и3 не ўслhшу и4хъ. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| І виголосив у вуха мої великим гласом, говорячи: нехай наблизяться карателі міста, кожен зі своїм згубним знаряддям у руці своїй. | И# возопи2 во ќшы мои2 глaсомъ вели1кимъ, гlz: прибли1жисz tмщeніе грaда: и3 кjйждо и3мёzше сосyды и3стреблeніz въ руцЁ своeй. |
|
2
|
2
|
| І ось, шість чоловік ідуть від верхніх воріт, звернених на північ, і в кожного в руці згубне знаряддя його, і між ними один, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі його приладдя писаря. І прийшли і стали біля мідного жертовника. | И# сE, шeсть мужeй и3д0ша t пути2 врaтъ выс0кихъ зрsщихъ на сёверъ, и3 коемyждо сэки1ра (погублeніz) въ руцЁ є3гw2: и3 мyжъ є3ди1нъ посредЁ и4хъ њблечeнъ въ поди1ръ, и3 п0zсъ t сапфjра њ чрeслэхъ є3гw2: и3 внид0ша и3 стaша бли1з8 жeртвенника мёдzнагw. |
|
3
|
3
|
| І слава Бога Ізраїлевого зійшла з херувима, на якому була, до порогу дому. І прикликав Він чоловіка, одягненого у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря. | И# слaва бGа ї}лева взhде t херувjмwвъ сyщаz на ни1хъ въ непокровeнное д0му: и3 призвA мyжа њболчeна въ поди1ръ, и4же и3мёzше на чрeслэхъ свои1хъ п0zсъ. |
|
4
|
4
|
| І сказав йому Господь: пройди посередині міста, посередині Єрусалима, і на чолах людей скорботних, що зітхають за всіма мерзотами, що звершуються серед нього, зроби знак. | И# речE гDь къ немY: пройди2 средЁ грaда їеrли1ма и3 дaждь знaмєніz на ли1ца мужeй стенsщихъ и3 болёзнующихъ њ всёхъ беззак0ніихъ бывaющихъ средЁ и4хъ. |
|
5
|
5
|
| А тим сказав так, що я чув: ідіть за ним по місту й уражайте; нехай не шкодує око ваше, і не щадіть; | И# си6мъ речE, слhшащу мнЁ: и3ди1те во грaдъ в8слёдъ є3гw2, и3зсэцhте и3 не пощади1те nчи1ма вaшима и3 не поми1луйте: |
|
6
|
6
|
| старого, юнака і дівчину, і немовля і жінок бийте до смерти, але не чіпайте жодної людини, на якій знак, і почніть від святилища Мого. І почали вони з тих старійшин, які були перед домом. | стaрца и3 ю4ношу и3 дёву, и3 младeнцы и3 жєны2 и3збjйте въ потреблeніе: ґ ко всBмъ, на ни1хже є4сть знaменіе, не прикасaйтесz: t њсвzщeнныхъ мои1хъ начни1те. И# начaша t мужeй стaрыхъ, и5же бёша внyтрь въ домY. |
|
7
|
7
|
| І сказав їм: оскверніть дім, і наповніть двори убитими, і вийдіть. І вийшли, і почали убивати у місті. | И# речE къ ни6мъ: њскверни1те д0мъ, и3 нап0лните пути6 мертвецє1въ и3сходsще, и3 и3зсэцhте (сyщихъ во грaдэ). |
|
8
|
8
|
| І коли вони їх убили, а я залишився, тоді я упав на лице своє і заволав, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти погубиш весь залишок Ізраїля, виливаючи гнів Твій на Єрусалим? | И# бhсть внегдA сэчaху и5хъ, њстaхъ ѓзъ и3 пад0хъ ни1цъ, и3 возопи1хъ и3 рёхъ: г0ре, (г0ре,) q, лю1тэ мнЁ, ґдwнаю2 гDи! є3дA потреблsеши ты2 њстaнки ї}лєвы, є3гдA разливaеши ћрость твою2 на їеrли1мъ; |
|
9
|
9
|
| І сказав Він мені: нечестя дому Ізраїлевого й Іудиного велике, дуже велике; і земля ця повна крови, і місто сповнене неправди; бо вони говорять: «залишив Господь землю цю, і не бачить Господь». | И# речE ко мнЁ: непрaвда д0му ї}лева и3 їyдина возвели1чисz ѕэлw2 ѕэлw2, ћкw нап0лнисz землS людjй мн0гихъ, и3 грaдъ нап0лнисz непрaвдъ и3 нечист0тъ, ћкw рёша: њстaвилъ є4сть гDь зeмлю и3 не ви1дитъ гDь. |
|
10
|
10
|
| За те і Моє око не пощадить, і не помилую; оберну поведінку їх на їх голову. | И# ѓзъ є4смь, и3 не пощади1тъ џко моE, ни поми1лую, пути6 и4хъ на главы6 и4хъ дaхъ. |
|
11
|
11
|
| І ось чоловік, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря, дав відповідь і сказав: я зробив, як Ти повелів мені. | И# сE, мyжъ, њболчeный въ поди1ръ и3 препоsсанъ п0zсомъ њ чрeслэхъ свои1хъ, tвэщавaше, глаг0лz: сотвори1хъ, ћкоже заповёдалъ ми2 є3си2. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| І бачив я, і ось на склепінні, що над Главами херувимів, ніби камінь сапфір, ніби щось, схоже на престіл, видиме було над ними. | И# ви1дэхъ, и3 сE, верхY твeрди сyщіz над8 глав0ю херувjмwвъ, ћкw кaмень сапфjровый, под0біе прест0ла на ни1хъ. |
|
2
|
2
|
| І говорив Він чоловікові, одягненому у лляний одяг, і сказав: увійди між колесами під херувимів і візьми повні пригорщі палаючого вугілля між херувимами, і кинь на місто; і він увійшов на моїх очах. | И# речE къ мyжу њблечeному во ќтварь: вни1ди средЁ колeсъ, ±же под8 херувjмами, и3 нап0лни гHрсти тво‰ ќгліz џгненнагw t среды2 херувjмwвъ и3 разсhпли на грaдъ. И# вни1де предо мн0ю: |
|
3
|
3
|
| Херувими ж стояли праворуч від дому, коли ввійшов той чоловік, і хмара наповнювала внутрішній двір. | херувjми же стоsху њдеснyю д0му, внегдA вхождaше мyжъ, и3 w4блакъ нап0лни дв0ръ внyтренній. |
|
4
|
4
|
| І піднялася слава Господня з херувима до порогу дому, і дім наповнився хмарою, і двір наповнився сяйвом слави Господа. | И# воздви1жесz слaва гDнz t херувjмwвъ въ непокровeніе д0му, и3 нап0лни д0мъ w4блакъ, и3 дв0ръ нап0лнисz сіsніz слaвы гDни: |
|
5
|
5
|
| І шум від крил херувимів чутно було навіть на зовнішньому дворі, ніби глас Бога Всемогутнього, коли Він говорить. | и3 глaсъ кри1лъ херувjмскихъ слhшашесz дaже до внёшнzгw дворA, ћкоже глaсъ бGа саддаJ гlющагw. |
|
6
|
6
|
| І коли Він дав повеління чоловікові, одягненому у лляний одяг, сказавши: «візьми вогню між колесами, між херувимами», і коли він увійшов і став біля колеса, — | И# бhсть внегдA заповёдаше мyжу њблечeному во ќтварь с™yю, гlz: возми2 џгнь t среды2 колeсъ, и4же средЁ херувjмwвъ. И# вни1де и3 стA бли1з8 колeсъ. |
|
7
|
7
|
| тоді із середовища херувимів один херувим простягнув руку свою до вогню, який між херувимами, і взяв і дав у пригорщі одягненому у лляний одяг. Він узяв і вийшов. | И# прострE херувjмъ рyку свою2 въ среди1ну nгнS сyщагw средЁ херувjмwвъ, и3 взS и3 вдадE въ рyцэ њболчeному во ќтварь с™yю, и3 взS и3 и3зhде. |
|
8
|
8
|
| І видно було у херувимів подобу рук людських під крилами їх. | И# ви1дэхъ херувjмы, и3 сE, под0біе рyкъ человёчихъ под8 кри1лы и4хъ. |
|
9
|
9
|
| І бачив я: і ось чотири колеса біля херувимів, по одному колесу біля кожного херувима, і колеса на вигляд ніби з каменю топаза. | И# ви1дэхъ, и3 сE, четhри колeса стоsху держaщесz херувjмwвъ: к0ло є3ди1но держaшесz є3ди1нагw херувjма, и3 к0ло є3ди1но держaшесz другaгw херувjма: вз0ръ же колeсъ ћкоже вз0ръ кaменіz ґнfрaxа: |
|
10
|
10
|
| І на вигляд усі чотири подібні, начебто колесо знаходилося у колесі. | и3 вз0ръ и4хъ под0біе є3ди1но четhремъ, ѓкибы бhло к0ло въ колеси2: |
|
11
|
11
|
| Коли йшли вони, то йшли на чотири свої боки; під час ходи своєї не поверталися, але до того місця, куди повернена була голова, і вони туди йшли; під час ходи своєї не поверталися. | внегдA и3дsху, на четhри ч†сти и4хъ и3дsху, и3 не њбращaхусz внегдA и3дsху: ћкw, на нeже мёсто ѓще зрsше начaло є3ди1но, и3дsху (в8слёдъ є3гw2), и3 не њбращaхусz, внегдA и3ти2 и5мъ. |
|
12
|
12
|
| І все тіло їх, і спина їх, і руки їх, і крила їх, і колеса навколо були повні очей, усі чотири колеса їх. | Вс‰ же тэлесA и4хъ и3 хребты2 и4хъ, и3 рyцэ и4хъ и3 кри1ла и4хъ и3 колeса пHлна nчeсъ w4крестъ четhрехъ колeсъ. |
|
13
|
13
|
| До коліс цих, як я чув, було сказано: «галгал»*. | Колeсамъ же си6мъ воззвaсz гeлгель, слhшащу мнЁ. |
|
14
|
14
|
| І у кожної з тварин чотири лиця: перше лице — лице херувимове, друге лице — лице людське, третє лице левове і четверте лице орлине. | Четhри же ли1ца коемyждо и4хъ: є3ди1ному лицE херувjмле, лицe же друг0му лицE человёчо, трeтіе же лицE льв0во и3 четвeртое лицE џрлее. |
|
15
|
15
|
| Херувими піднялися. Це були ті самі тварини, яких я бачив біля ріки Ховарі. | И# взsшасz херувjми: сіE є4сть жив0тное, є4же ви1дэхъ на рэцЁ ховaръ. |
|
16
|
16
|
| І коли йшли херувими, тоді йшли поряд з ними і колеса; і коли херувими піднімали крила свої, щоб піднятися від землі, і колеса не відокремлювалися, а були при них. | И# є3гдA и3дsху херувjми, и3дsху и3 колeса и4хъ, и3 сjи держaхусz и4хъ: и3 внегдA воздвизaху херувjми кри1ла сво‰, є4же возвhситисz t земли2, не њбращaхусz колeса и4хъ, и3 т† держaхусz и4хъ: |
|
17
|
17
|
| Коли ті стояли, стояли і вони; коли ті піднімалися, піднімалися і вони; бо у них був дух тварин. | є3гдA стоsху тjи, стоsху и3 nни2, и3 внегдA возвышaхусz тjи, возвышaхусz и3 nни2 съ ни1ми: занE дyхъ жи1зни бЁ въ ни1хъ. |
|
18
|
18
|
| І відійшла слава Господня від порогу дому і стала над херувимами. | И# и3зhде слaва гDнz t непокровeніz д0му и3 взhде на херувjмы. |
|
19
|
19
|
| І підняли херувими крила свої, і піднялися на очах моїх від землі; коли вони відходили, то і колеса поряд з ними; і стали біля входу у східні врата дому Господнього, і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. | И# воздвиг0ша херувjми кри1ла сво‰ и3 возвhсишасz t земли2 предо мн0ю: є3гдA и3зыд0ша тjи, и3 колeса держaхусz и4хъ: и3 стaша над8 преддвeріемъ врaтъ д0му гDнz, ±же проти1ву вост0ку, и3 слaва гDа бGа ї}лева бЁ над8 ни1ми свhше. |
|
20
|
20
|
| Це були ті самі тварини, яких бачив я біля підніжжя Бога Ізраїлевого біля ріки Ховарі. І я пізнав, що це херувими. | СіE жив0тное є4сть, є4же ви1дэхъ под8 бGомъ ї}левымъ на рэцЁ ховaръ, и3 познaхъ, ћкw херувjми сyть. |
|
21
|
21
|
| У кожного по чотири лиця, й у кожного по чотири крила, і під крилами їх подоба рук людських. | Четhри ли1ца є3ди1ному, и3 четhри кри1ла є3ди1ному, и3 под0біе рyкъ человёчихъ под8 кри1лы и4хъ. |
|
22
|
22
|
| А подоба лиць їх те саме, які лиця бачив я біля ріки Ховарі, — і вигляд їх, і самі вони. Кожен ішов прямо у той бік, який був перед лицем його. | И# под0біе ли1цъ и4хъ: сі‰ ли1ца сyть, ±же ви1дэхъ под8 слaвою бGа ї}лева при рэцЁ ховaръ воззрёніе и4хъ: и3 сі‰ к0ждо прsмw лицY своемY и3дsху. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу. | И# воздви1же мS дyхъ и3 возведE мS ко вратHмъ д0му гDнz, ±же прsмw зрsтъ на вост0къ: и3 сE, пред8 преддвeріемъ врaтъ ћкw двaдесzть и3 пsть мужeй: и3 ви1дэхъ средЁ и4хъ їехонjю сhна їазeрова и3 фалтjю ванeова, старBйшины людск‡z. |
|
2
|
2
|
| І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому, | И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, сjи мyжіе помышлsющіи сyєтнаz и3 совётъ творsщіи лукaвъ во грaдэ сeмъ, |
|
3
|
3
|
| говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно* казан, а ми м’ясо». | глаг0лющіи: не въ н0вэ ли согради1шасz д0мове; сeй є4сть кон0бъ, мh же мzсA. |
|
4
|
4
|
| Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський. | Сегw2 рaди прорцы2 на нS, прорцы2, сhне человёчь. |
|
5
|
5
|
| І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю. | И# нападE на мS д¦ъ гDень и3 речE ко мнЁ: глаг0ли, сі‰ гlетъ гDь: тaкw рек0сте, д0ме ї}левъ, и3 ўмышлє1ніz дyха вaшегw ѓзъ вёмъ: |
|
6
|
6
|
| Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами. | ўмн0жисте мертвецы2 вaшz во грaдэ сeмъ и3 нап0лнисте пути6 є3гw2 ћзвенныхъ. |
|
7
|
7
|
| Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього. | Тогw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: мертвецы2 вaши, ±же и3зби1сте средЁ є3гw2, тjи сyть мzсA, ґ сeй кон0бъ є4сть, и3 вaсъ и3зведY t среды2 є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог. | МечA боитeсz, и3 мeчь наведY на вaсъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
9
|
9
|
| І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд. | и3 и3зведY вaсъ t среды2 є3гw2 и3 предaмъ вaсъ въ рyцэ чужди1хъ и3 сотворю2 въ вaсъ сyдъ: |
|
10
|
10
|
| Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь. | мечeмъ падeте, на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь: |
|
11
|
11
|
| Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас. | т0й не бyдетъ вaмъ въ кон0бъ, и3 вы2 не бyдете посредЁ є3гw2 въ мzсA: на горaхъ ї}левыхъ суждY вaмъ, |
|
12
|
12
|
| І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас. | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, ћкw по зaповэдемъ мои6мъ не ходи1сте и3 судHвъ мои1хъ не сотвори1сте, но по њбhчаємъ kзhкwвъ сyщихъ w4крестъ вaсъ сотвори1сте. |
|
13
|
13
|
| І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю? | И# бhсть внегдA прорицaти ми2, и3 фалтjа сhнъ ванeовъ ќмре: и3 пад0хъ ни1цъ и3 возопи1хъ глaсомъ вели1кимъ, глаг0лz: г0ре мнЁ, лю1тэ мнЁ, ґдwнаю2 гDи! на скончaніе ли твори1ши ты2 њстaнки ї}лєвы; |
|
14
|
14
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
15
|
15
|
| сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля». | сhне человёчь, брaтіz тво‰ и3 мyжіе плёна твоегw2 и3 вeсь д0мъ ї}левъ скончaсz, и5мже рек0ша живyщіи во їеrли1мэ: далeче ўдали1тесz t гDа, нaмъ данA є4сть землS въ наслёдіе. |
|
16
|
16
|
| На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони. | Сегw2 рaди рек0хъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ћкw tри1ну | во kзhки и3 разсёю | по всeй земли2, и3 бyду и5мъ во њсвzщeніе мaло во странaхъ, ѓможе вни1дутъ тaмw. |
|
17
|
17
|
| Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 пріимY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ, и3дёже разсёzхъ | въ ни1хъ, и3 дaмъ и5мъ зeмлю ї}леву: |
|
18
|
18
|
| І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її. | и3 вни1дутъ тaмw и3 tвeргутъ вс‰ мeрзwсти є3S и3 вс‰ беззакHніz є3S t неS: |
|
19
|
19
|
| І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, | и3 дaмъ и5мъ сeрдце и4но и3 дyхъ н0въ дaмъ и5мъ, и3 и3ст0ргну кaменное сeрдце t пл0ти и4хъ и3 дaмъ и5мъ сeрдце пл0тzно, |
|
20
|
20
|
| щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. | ћкw да въ зaповэдехъ мои1хъ х0дzтъ и3 њправд†ніz мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |: и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ и5мъ бyду въ бGа. |
|
21
|
21
|
| А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог. | Ґ и4хже сeрдце по гнyсностемъ и4хъ и3 по беззак0ніємъ и4хъ х0дитъ, пути6 тёхъ на главы6 и4хъ положY, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
22
|
22
|
| Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. | И# воздвиг0ша херувjми кри1ла сво‰, и3 колeса держ†щаzсz и4хъ: слaва же бGа ї}лева бЁ на ни1хъ свhше и4хъ. |
|
23
|
23
|
| І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста. | И# взhде слaва гDнz t среды2 грaда и3 стA на горЁ, ћже бsше прsмw грaда на вост0къ. |
|
24
|
24
|
| І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив. | И# дyхъ взS мS и3 принесE мS на зeмлю халдeйску въ плённики, въ видёніи, д¦омъ б9іимъ. |
|
25
|
25
|
| І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені. | И# взыд0хъ t видёніz, є4же ви1дэхъ, и3 глаг0лахъ ко плённикwмъ вс‰ словесA гDнz, ±же показA мнЁ. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а не бачать; у них є вуха, щоб чути, а не чують; тому що вони — бунтівний дім. | сhне человёчь, посредЁ непрaвдъ и4хъ ты2 живeши, и5же џчи и4мутъ ви1дэти, и3 не ви1дzтъ, и3 ќшы и4мутъ є4же слhшати, и3 не слhшатъ, занE д0мъ преwгорчевazй є4сть. |
|
3
|
3
|
| Ти ж, сину людський, приготуй собі потрібне для переселення, і серед дня переселяйся перед очима їхніми, і переселяйся з місця твого в інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, хоч вони — дім бунтівний; | И# ты2, сhне человёчь, сотвори2 себЁ сосyды плBннически, и3 плэнeнъ бyди днeмъ пред8 ни1ми, и3 преселeнъ бyди t мёста твоегw2 на мёсто друг0е пред8 ни1ми, ћкw да ви1дzтъ, занE д0мъ прогнэвлszй є4сть. |
|
4
|
4
|
| і речі твої винеси, як речі потрібні при переселенні, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди ввечері перед очима їхніми, як виходять для переселення. | И# да и3знесeши сосyды тво‰, ћкw сосyдъ плённическій, днeмъ пред8 nчи1ма и4хъ: тh же и3зhдеши въ вeчеръ пред8 ни1ми, ћкоже и3сх0дитъ плённикъ. |
|
5
|
5
|
| Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні, і винеси через нього. | Прокопaй себЁ стёну, и3 да и3зhдеши сквозЁ ю5 пред8 ни1ми. |
|
6
|
6
|
| Перед очима їхніми візьми ношу на плече, у потемках винеси її, лице твоє закрий, щоб не бачити землі; бо Я поставив тебе знаменням дому Ізраїлевому. | На рaменэхъ взsтъ бyдеши и3 покровeнъ и3зhдеши, лицE твоE покрhеши, и3 да не ви1диши земли2, понeже чyдо тS дaхъ д0му ї}леву. |
|
7
|
7
|
| І зробив я, як повелено було мені; речі мої, як речі потрібні при переселенні, виніс удень, а ввечері проламав собі рукою отвір у стіні, у потемках виніс ношу і підняв на плече перед очима їхніми. | И# сотвори1хъ тaкw всE, є3ли1ко ми2 заповёда гDь: и3 сосyды и3знес0хъ ћкw сосyды плённичы днeмъ, и3 въ вeчеръ прокопaхъ себЁ стёну рук0ю, и3 w4тай и3зыд0хъ, и3 на рaмена взsтъ бhхъ пред8 ни1ми. |
|
8
|
8
|
| І було до мене слово Господнє зранку: | И# бhсть сл0во гDне заyтра ко мнЁ гlz: |
|
9
|
9
|
| сину людський! чи не говорив тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний: «що ти робиш?» | сhне человёчь, не рёша ли къ тебЁ д0мъ ї}левъ, д0мъ прогнэвлszй: чт0 ты твори1ши; |
|
10
|
10
|
| Скажи їм: так говорить Господь Бог: це — провіщення для того, хто начальствує в Єрусалимі, і для всього дому Ізраїлевого, який знаходиться там. | Рцы2 къ ни6мъ: тaкw гlетъ гDь бGъ: ко кнsзю и3 старёйшинамъ їеrли6млимъ, и3 всемY д0му ї}леву, и5же сyть средЁ и4хъ, |
|
11
|
11
|
| Скажи: я знамення для вас; що роблю я, те буде з ними, — у переселення, у полон підуть вони. | рцы2, ћкw ѓзъ чудесA творю2, ћкоже сотвори1хъ, си1це и5мъ бyдетъ: во преселeніи и3 во плэнeніи и3зhдутъ. |
|
12
|
12
|
| І начальник, який серед них, у потемках підніме ношу на плече і вийде. Стіну проламають, щоб відправити його через неї; він закриє лице своє, так що не побачить очима землі цієї. | И# кнsзь средЁ и4хъ на рaмена взsтъ бyдетъ, и3 w4тай и3зhдетъ сквозЁ стёну, и3 прокопaетъ, є4же є3мY и3зhти сквозЁ ю5, лицE своE покрhетъ, да не ви1димь бyдетъ nчесы2, и3 сaмъ земли2 не ќзритъ. |
|
13
|
13
|
| І розкину на нього сіть Мою, і буде впійманий у тенета Мої, і відведу його у Вавилон, у землю Халдейську, але він не побачить її, і там помре. | И# прострY мрeжу мою2 нaнь, и3 ћтъ бyдетъ во њдержaніи моeмъ, и3 введY є3го2 въ вавmлHнъ въ зeмлю халдeйску, и3 не ќзритъ є3S, и3 тaмw скончaетсz. |
|
14
|
14
|
| А всіх, які навколо нього, споборників його й усе військо його розвію по усіх вітрах, і оголю услід їм меч. | И# вс‰, и5же w4крестъ є3гw2, пом0щники є3гw2, и3 вс‰ заступaющыz є3го2 разсёю по всBмъ вётрwмъ, и3 мeчь и3злію2 в8слёдъ и4хъ: |
|
15
|
15
|
| І пізнають, що Я Господь, коли розсію їх по народах і розвію їх по землях. | и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь, и3 є3гдA разсhплю | во kзhки и3 разсёю | по странaмъ: |
|
16
|
16
|
| Але невелику кількість їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони розповіли народам, до яких підуть, про всі свої мерзоти; і пізнають, що Я Господь. | и3 њстaвлю t ни1хъ мyжы въ число2 t мечA и3 t глaда и3 t смeрти, ћкw да повёдzтъ вс‰ беззакHніz и4хъ во kзhцэхъ, ѓможе вни1дутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
17
|
17
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
18
|
18
|
| сину людський! хліб твій їж з трепетом, і воду твою пий із тремтінням і сумом. | сhне человёчь, хлёбъ тв0й съ болёзнію снёси и3 в0ду твою2 со страдaніемъ и3 ск0рбію и3спіeши. |
|
19
|
19
|
| І скажи народу землі: так говорить Господь Бог про жителів Єрусалима, про землю Ізраїлеву: вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою будуть пити у тузі, тому що земля його буде позбавлена всього достатку свого за неправди всіх, що живуть на ній. | И# речeши къ лю1демъ земли2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь живyщымъ во їеrли1мэ на земли2 ї}левэ: хлёбы сво‰ съ недостaткомъ снэдsтъ и3 в0ду свою2 съ пaгубою и3спію1тъ: ћкw да поги1бнетъ землS со и3сполнeніемъ свои1мъ, въ нечeстіи бо вси2 живyщіи въ нeй. |
|
20
|
20
|
| І будуть розорені населені міста, і земля зробиться порожньою, і пізнаєте, що Я Господь. | И# грaди и4хъ населeнніи њпустёютъ, и3 землS и4хъ въ поги1бель бyдетъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. |
|
21
|
21
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
22
|
22
|
| сину людський! що за приказка у вас, у землі Ізраїлевій: «багато днів мине, і всяке пророче видіння зникне»? | сhне человёчь, кaz при1тча сіS вaмъ на земли2 ї}левэ, глаг0лющымъ: дHлги дни6, поги1бе всsкое видёніе; |
|
23
|
23
|
| Тому скажи їм: так говорить Господь Бог: знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїлі; але скажи їм: близькі дні і сповнення всякого видіння пророчого. | Сегw2 рaди рцы2 къ ни6мъ: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: tвращY при1тчу сію2, и3 пот0мъ не рекyтъ при1тчи тоS д0мъ ї}левъ, ћкw речeши къ ни6мъ: прибли1жишасz днjе и3 сл0во всsкагw видёніz. |
|
24
|
24
|
| Бо вже не залишиться марним ніяке видіння пророче, і жодне пророкування не буде неправдивим у домі Ізраїлевім. | ЗанE не бyдетъ ктомY всsкое видёніе л0жное, и3 волхвyzй ўгHднаz средЁ сынHвъ ї}левыхъ. |
|
25
|
25
|
| Бо Я Господь, Я говорю; і слово, яке Я говорю, сповниться, і не буде відкладене; у ваші дні, бунтівний доме, Я прорік слово, і виконаю його, — говорить Господь Бог. | Ћкw ѓзъ гDь возгlю словесA мо‰, возгlю и3 сотворю2 и3 не продолжY ктомY: во дни6 вaшz, д0ме прогнёваzй, рекY сл0во и3 сотворю2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
26
|
26
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
27
|
27
|
| сину людський! ось, дім Ізраїлів говорить: «пророче видіння, яке бачив він, збудеться після багатьох днів, і він пророкує про віддалені часи». | сhне человёчь, сE, д0мъ ї}левъ преwгорчевazй глаг0люще глаг0лютъ: видёніе, є4же сeй ви1дитъ, на дни6 мнHги, и3 на временA дHлга сeй прорицaетъ. |
|
28
|
28
|
| Тому скажи їм: так говорить Господь Бог: жодне зі слів Моїх уже не буде відстрочене, але слово, яке Я скажу, збудеться, — говорить Господь Бог. | Сегw2 рaди рцы2 къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь бGъ: не продолжaтсz ктомY вс‰ словесA мо‰, ±же возгlю: ћкw возгlю сл0во и3 сотворю2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! проречи пророцтво на пророків Ізраїлевих, які пророкують, і скажи пророкам від власного серця: слухайте слово Господнє! | сhне человёчь, прорцы2 на прор0ки ї}лєвы прорицaющыz и3 речeши прор0кwмъ прорицaющымъ t сeрдца своегw2, и3 прорцы2 и3 речeши къ ни6мъ: слhшите сл0во гDне, |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь Бог: горе безумним пророкам, які водяться своїм духом і нічого не бачили! | сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: лю1тэ прорицaющымъ t сeрдца своегw2, ходsщымъ в8слёдъ дyха своегw2, ґ tню1дъ не ви1дzщымъ. |
|
4
|
4
|
| Пророки твої, Ізраїлю, як лисиці у руїнах. | Ћкоже лиси6цы въ пустhни, (тaкw) прор0цы твои2 (бhша), ї}лю! |
|
5
|
5
|
| У проломи ви не входите і не обгороджуєте стіною дому Ізраїлевого, щоб твердо стояти у битві у день Господа. | Не стaша на твeрди и3 собрaша стадA къ д0му ї}леву: не востaша глаг0лющіи въ дeнь гDень, |
|
6
|
6
|
| Вони бачать пусте і передвіщають неправду, говорячи: «Господь сказав»; а Господь не посилав їх; і дають надію, що слово збудеться. | ви1дzщіи лHжнаz и3 волхвyющіи сyєтнаz, глаг0люще, тaкw гlетъ гDь, гDь же не послA и5хъ, и3 начaша возставлsти сл0во. |
|
7
|
7
|
| Чи не пусте видіння бачили ви? і чи не облудне пророкування прорікаєте, говорячи: «Господь сказав», а Я не говорив? | Не л0жное ли u5бо видёніе ви1дэсте и3 волхвов†ніz сyєтнаz рек0сте; глаг0лете, речE гDь: ѓзъ же не гlахъ. |
|
8
|
8
|
| Тому так говорить Господь Бог: оскільки ви говорите пусте і бачите у видіннях неправду, за те ось Я — проти вас, говорить Господь Бог. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже словесA в†ша лжи6ва и3 волхвов†ніz в†ша сyєтна, тогw2 рaди, сE, ѓзъ на вы2, гlетъ ґдwнаJ гDь, |
|
9
|
9
|
| І буде рука Моя проти цих пророків, які бачать пусте і передвіщають неправду; у раді народу Мого вони не будуть, і до списку дому Ізраїлевого не впишуться, і в землю Ізраїлеву не ввійдуть; і пізнаєте, що Я Господь Бог. | и3 прострY рyку мою2 на прор0ки ви1дzщыz лжY и3 провэщавaющыz сyєтнаz: въ наказaніи людjй мои1хъ не бyдутъ, и3 въ писaніи д0му ї}лева не впи1шутсz, и3 въ зeмлю ї}леву же вни1дутъ, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
10
|
10
|
| За те, що вони вводять народ Мій в оману, говорячи: «мир», тоді як немає миру; і коли він будує стіну, вони обмазують її брудом, | Понeже прельсти1ша людjй мои1хъ, глаг0люще: ми1ръ, ми1ръ: и3 не бsше ми1ра: и3 сeй сограждaетъ стёну, ґ nни2 помазyютъ ю5, падeтсz. |
|
11
|
11
|
| скажи тим, хто обмазує стіну багном, що вона впаде. Піде злива, і ви, кам’яні градини, впадете, і бурхливий вітер розірве її. | Глаг0ли къ помазyющымъ ю5: падeтсz, и3 бyдетъ тyча потоплsющаz, и3 дaмъ кaменіе стрёльное въ св{зы и4хъ, и3 падyтсz, и3 вётръ воздви1жущь размeщетъ, и3 разсsдетсz. |
|
12
|
12
|
| І ось, упаде стіна; тоді чи не скажуть вам: «де та обмазка, якою ви обмазували?» | И# сE, падeсz стэнA, и3 не рекyтъ ли къ вaмъ: гдЁ є4сть помaзаніе вaше, и4мже помaзасте; |
|
13
|
13
|
| Тому так говорить Господь Бог: Я пущу бурхливий вітер у гніві Моєму, і піде злива у люті Моїй, і камені граду в обуренні Моєму, для знищення. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 навeргу бyрю разорsющую со ћростію, и3 тyча потоплsющи гнёвомъ мои1мъ бyдетъ, и3 кaменіе стрёльное наведY ћростію во скончaніе: |
|
14
|
14
|
| І зруйную стіну, яку ви обмазували багном, і повалю її на землю, і відкриється основа її, і впаде, і ви разом з нею загинете; і пізнаєте, що Я Господь. | и3 раскопaю стёну, ю4же помaзасте, и3 падeтсz, и3 положY ю5 на земли2, и3 tкрhютсz њснов†ніz є3S, и3 падeтсz, и3 скончaетесz со њбличeніемъ и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь: |
|
15
|
15
|
| І виснажу лють Мою на стіні і на тих, хто обмазує її багном, і скажу вам: немає стіни, і немає тих, які обмазували її, | и3 скончaю ћрость мою2 на стэнЁ и3 на помазyющихъ ю5, и3 падeтъ. И# рек0хъ къ вaмъ: нёсть стэны2, ни помазyющихъ є3S, |
|
16
|
16
|
| пророків Ізраїлевих, які пророкували Єрусалиму і звіщали йому видіння миру, тоді як немає миру, — говорить Господь Бог. | прор0цы ї}лєвы, прорицaющіи на їеrли1мъ и3 ви1дzщіи є3мY ми1ръ, и3 нёсть ми1ра, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
17
|
17
|
| Ти ж, сину людський, оберни лице твоє до дочок народу твого, які пророкують від власного свого серця, і виречи на них пророцтво, | И# ты2, сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на дщє1ри людjй твои1хъ, на прорицaющыz t сeрдца своегw2, и3 прорцы2 на ни1хъ, |
|
18
|
18
|
| і скажи: так говорить Господь Бог: горе тим, що зшивають чаклунські мішечки під пахви і роблять покривала для голови усякого зросту, щоб уловлювати душі! Невже, уловлюючи душі народу Мого, ви спасете ваші душі? | и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: г0ре сшивaющымъ возгл†війцы под8 всsкій лaкоть руки2 и3 сотворsющымъ покрыв†ла над8 всsкую главY всsкагw в0зраста, є4же разврати1ти дyшы: дyши разврати1шасz людjй мои1хъ, и3 дyшъ снабдэвaху: |
|
19
|
19
|
| І неславите Мене перед народом Моїм за жмені ячменю і за шматки хліба, умертвлюючи душі, які не повинні померти, і залишаючи життя душам, які не повинні жити, обманюючи народ, який слухає неправду. | и3 њсквернавлsху мS ў людjй мои1хъ, г0рсти рaди kчмeне и3 рaди ўкрyха хлёба, є4же и3зби1ти дyшы, и5мже не подобaше ўмрeти, и3 њживи1ти дyшы, и5мже не подобaше жи1ти, провэщaюще лю1демъ мои6мъ, послyшающымъ лжи1выхъ провэщaній. |
|
20
|
20
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на ваші чаклунські мішечки, якими ви там уловлюєте душі, щоб вони прилітали, і вирву їх з-під м’язів ваших, і випущу на волю душі, які ви уловлюєте, щоб прилітали до вас. | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ на возгл†віz в†ша, и4миже вы2 развращaете дyшы тaмw: и3 tт0ргну | t мhшцей вaшихъ, и3 послю2 дyшы, ±же вы2 развращaсте дyшы и4хъ на разсhпаніе, |
|
21
|
21
|
| І роздеру покривала ваші, і визволю народ Мій від рук ваших, і не будуть уже у ваших руках здобиччю, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 растерзaю покрыв†ла в†ша, и3 tимY лю1ди мо‰ t руки2 вaшеz, и3 ктомY не бyдутъ въ рукaхъ вaшихъ на развращeніе, и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь: |
|
22
|
22
|
| За те, що ви неправдою засмучуєте серце праведника, яке Я не хотів засмучувати, і підтримуєте руки беззаконника, щоб він не навернувся від порочної путі своєї і не зберіг життя свого, — | понeже развращaсте сeрдце првdнагw непрaведнw, ѓзъ же не развращaхъ є3гw2, и3 ўкрэплsсте рyцэ беззак0ннику, є4же tню1дъ не њбрати1тисz є3мY t пути2 є3гw2 ѕлaгw и3 жи1ву бhти є3мY, |
|
23
|
23
|
| за це вже не будете мати пустих видінь і надалі не будете угадувати; і Я визволю народ Мій від рук ваших, і пізнаєте, що Я Господь. | сегw2 рaди не ќзрите лжи2, и3 волхвовaніz ктомY не и4мате волхвовaти: и3 и3збaвлю лю1ди мо‰ t рyкъ вaшихъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. |
|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| І прийшли до мене кілька людей зі старійшин Ізраїлевих і сіли перед лицем моїм. | И# пріид0ша ко мнЁ мyжіе t стaрєцъ ї}левыхъ и3 сэд0ша предо мн0ю. |
|
2
|
2
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
3
|
3
|
| сину людський! Ці люди впустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу нечестя свого перед лицем своїм: чи можу Я відповідати їм? | сhне человёчь, мyжіе сjи положи1ша помышлє1ніz сво‰ на сердцaхъ свои1хъ и3 мучeніе непрaвдъ свои1хъ постaвиша пред8 лицeмъ свои1мъ: ѓще tвэщazй tвэщaю и5мъ; |
|
4
|
4
|
| Тому говори з ними і скажи їм: так говорить Господь Бог: якщо хто з дому Ізраїлевого впустить ідолів своїх у серце своє і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка, — то Я, Господь, чи можу, при безлічі ідолів його, дати йому відповідь? | Сегw2 рaди глаг0ли къ ни6мъ и3 речeши и5мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: человёкъ человёкъ t д0му ї}лева, и4же ѓще положи1тъ мы6сли сво‰ въ сeрдцы своeмъ и3 мучeніе непрaвды своеS ўчини1тъ пред8 лицeмъ свои1мъ и3 пріи1детъ ко прор0ку, ѓзъ гDь tвэщaю є3мY њ си1хъ, и4миже держи1тсz мhсль є3гw2: |
|
5
|
5
|
| Нехай дім Ізраїлів зрозуміє в серці своєму, що усі вони через своїх ідолів зробилися чужими для Мене. | ћкw да ўклонsтъ д0мъ ї}левъ сердцaмъ и4хъ ўдалє1нымъ t менє2 помышлeньми и4хъ. |
|
6
|
6
|
| Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: наверніться і відверніться від ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть лице ваше. | Сегw2 рaди рцы2 д0му ї}леву: сі‰ гlетъ гDь бGъ: њбрати1тесz и3 tврати1тесz t начинaній вaшихъ и3 t всёхъ нечeстій вaшихъ, и3 њбрати1те ли1ца в†ша ко мнЁ: |
|
7
|
7
|
| Бо якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть у Ізраїля, відійде від Мене і допустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка запитати Мене через нього, — то Я, Господь, чи дам йому відповідь від Себе? | занE человёкъ человёкъ t д0му ї}лева и3 t пришeлцєвъ пришeдшихъ ко ї}леви, и4же ѓще ўдали1тсz t менє2 и3 положи1тъ мы6сли сво‰ на сeрдцы своeмъ и3 мучeніе непрaвды своеS ўчини1тъ пред8 лицeмъ свои1мъ и3 пріи1детъ ко прор0ку є4же вопроси1ти є3мY менE, ѓзъ гDь tвэщaю є3мY, въ нeмже держи1тсz џнъ, |
|
8
|
8
|
| Я поверну лице Моє проти тієї людини і скрушу її на знамення і притчу, і знищу її з народу Мого, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 положY є3го2 въ поги1бель и3 въ потреблeніе и3 и3звeргу є3го2 t среды2 людjй мои1хъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. |
|
9
|
9
|
| А якщо пророк допустить звабити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цього пророка, то Я простягну на нього руку Мою і знищу його з народу Мого, Ізраїля. | И# прор0къ ѓще прельсти1тсz и3 речeтъ сл0во, ѓзъ гDь прельсти1хъ прор0ка того2, и3 прострY рyку мою2 нaнь и3 потреблю2 є3го2 t среды2 людjй ї}левыхъ. |
|
10
|
10
|
| І понесуть провину беззаконня свого: яка провина того, хто запитує, така буде провина і пророка, | И# пріи1мутъ непрaвду свою2 по непрaвдэ вопрошaющагw, и3 по непрaвдэ тaкожде прор0ку бyдетъ, |
|
11
|
11
|
| щоб надалі дім Ізраїлів не ухилявся від Мене і щоб більше не оскверняли себе всякими беззаконнями своїми, але щоб були Моїм народом, і Я був їхнім Богом, — говорить Господь Бог. | ћкw да не прельщaетсz ктомY д0мъ ї}левъ t менє2, и3 да не њсквернsютсz ктомY во всёхъ грэсёхъ свои1хъ, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, ѓзъ же бyду и5мъ въ бGа, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
12
|
12
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
13
|
13
|
| сину людський! якби яка земля згрішила переді Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простяг на неї руку Мою, і знищив у ній хлібну опору, і послав на неї голод, і став губити на ній людей і худобу; | сhне человёчь, землS ѓще согрэши1тъ ми2, є4же пaстисz грэх0мъ, прострY рyку мою2 на ню2 и3 сотрY ўтверждeніе хлёбное и3 пущY на ню2 глaдъ и3 возмY съ неS человёки и3 скоты2, |
|
14
|
14
|
| і якби знайшлися у ній ці три мужі: Ной, Даниїл та Іов, — то вони праведністю своєю спасли б тільки свої душі, — говорить Господь Бог. | и3 ѓще бyдутъ сjи тріE мyжіе средЁ є3S, нHе и3 даніи1лъ и3 јwвъ, тjи во прaвдэ своeй спасyтсz, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
15
|
15
|
| Або, якби Я послав на цю землю лютих звірів, які осиротили б її, і вона через звірів зробилася б пустелею непрохідною: | ѓще и3 ѕвBри ѕлы6z напущY на зeмлю и3 ўмyчу ю5, и3 бyдетъ въ пaгубу, и3 не бyдетъ проходsщагw сквозЁ ю5 t лицA ѕвэрeй, |
|
16
|
16
|
| то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони, тільки вони спаслися б, земля ж зробилася б пустелею. | и3 ѓще бyдутъ тріE сjи мyжіе средЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ни сhнове, ни дщє1ри и4хъ спасyтсz, но т0кмw сjи є3ди1ни спасyтсz, ґ землS въ потреблeніе бyдетъ: |
|
17
|
17
|
| Або, якби Я навів на ту землю меч і сказав: «меч, пройди по землі!», і став знищувати на ній людей і худобу, | ѓще же наведY на тY зeмлю мeчь и3 рекY: мeчь да пр0йдетъ зeмлю, и3 возмY t неS человёка и3 скотA, |
|
18
|
18
|
| то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони тільки спаслися б. | и3 тріE мyжіе сjи бyдутъ средЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, не и3збaвzтъ ни сынHвъ, ни дщeрей свои1хъ, но тjи є3ди1ни спасyтсz: |
|
19
|
19
|
| Або, якби Я послав на ту землю моровицю і вилив на неї лють Мою у кровопролитті, щоб знищити на ній людей і худобу: | ѓще же и3 смeрть пущY на зeмлю џну и3 и3злію2 ћрость мою2 на ню2 въ кр0ви, є4же потреби1ти t неS человёки и3 скоты2, |
|
20
|
20
|
| то Ной, Даниїл та Іов серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок; праведністю своєю вони спасли б тільки свої душі. | нHе же и3 даніи1лъ и3 јwвъ бyдутъ посредЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ни сhнове, ни дщє1ри не њстaнутъ и5мъ, тjи же во прaвдэ своeй спасyтсz и3 и3збaвzтъ дyшы сво‰. |
|
21
|
21
|
| Бо так говорить Господь Бог: якщо і чотири тяжкі кари Мої: меч, і голод, і лютих звірів, і моровицю пошлю на Єрусалим, щоб знищити у ньому людей і худобу, | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще же и3 четhри мє1сти мо‰ лю6тыz пущY на їеrли1ма, мeчь и3 глaдъ, и3 ѕвBри лю6ты и3 смeрть, є4же потреби1ти t негw2 человёки и3 скоты2, |
|
22
|
22
|
| і тоді залишиться в ньому залишок, сини і дочки, які будуть виведені звідти; ось, вони вийдуть до вас, і ви побачите поведінку їхню і діла їхні, і утішитеся у тій біді, яку Я навів на Єрусалим, у всьому, що Я навів на нього. | и3 сE, њстaвлени въ нeмъ спасeнніи t негw2, сjи и3зведyтъ сы6ны и3 дщє1ри: сE, тjи и3зhдутъ къ вaмъ, и3 ќзрите пути6 и4хъ и3 помышлє1ніz и4хъ, и3 раскaетесz t ѕлhхъ, ±же навед0хъ на їеrли1мъ, вс‰ ѕл†z, ±же навед0хъ нaнь, |
|
23
|
23
|
| Вони утішать вас, коли ви побачите поведінку їхню й діла їхні; і пізнаєте, що Я недарма зробив усе те, що зробив у ньому, — говорить Господь Бог. | и3 ўтёшатъ вaсъ: понeже ќзрите пути6 и4хъ и3 ўмышлє1ніz и4хъ, и3 ўразумёете, ћкw не всyе сотвори1лъ є4смь вс‰, є3ли6ка сотвори1хъ въ нeмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 15
|
Главa є7i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! яку перевагу має дерево виноградної лози перед усяким іншим деревом і віття виноградної лози — між деревами у лісі? | сhне человёчь, что2 бhло бы дрeво л0зное t всёхъ древeсъ гр0здныхъ, сyщихъ во древесёхъ дубрaвныхъ; |
|
3
|
3
|
| Чи беруть від нього шматок на який-небудь виріб? Чи беруть від нього хоч на цвях, щоб вішати на ньому яку-небудь річ? | Ѓще в0змутъ t негw2 дрeво, є4же сотвори1ти дёло; и3 ѓще в0змутъ к0лъ t негw2, є4же њбёсити на нeмъ кjй либо сосyдъ; |
|
4
|
4
|
| Ось, воно віддається вогню на спалення; обидва кінці його вогонь поїв, і обгоріла середина його: чи годиться воно на який-небудь виріб? | Рaзвэ є4же nгнeви предaстсz на потреблeніе, лётнее њчищeніе є3гw2 потреблsетъ џгнь, и3 и3счезaетъ до концA: є3дA потрeбно бyдетъ на дёло; |
|
5
|
5
|
| І тоді, коли воно було цілим, не годилося ні на який виріб; тим більше, коли вогонь поїв його, і воно обгоріло, чи годиться воно на який-небудь виріб? | И# є3щE цёлу є3мY сyщу не бyдетъ на дёло, кольми2 пaче ѓще џгнь є5 попали1тъ до концA, бyдетъ ли на дёло пот0мъ; |
|
6
|
6
|
| Тому так говорить Господь Бог: як дерево виноградної лози між деревами лісовими Я віддав вогню на спалення, так віддам йому і жителів Єрусалима. | Сегw2 рaди рцы2: си1це гlетъ гDь бGъ: ћкоже лозA віногрaднаz во дрeвэхъ дубрaвныхъ, ю4же дaхъ на потреблeніе nгнeви, тaкw дaмъ живyщыz во їеrли1мэ: |
|
7
|
7
|
| І поверну лице Моє проти них; з одного вогню вийдуть, і інший вогонь пожере їх, — і пізнають, що Я Господь, коли оберну проти них лице Моє. | и3 дaмъ лицE моE на нS, t nгнS и3зhдутъ, и3 џгнь поsстъ |: и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA ўтверждY лицE моE на ни1хъ: |
|
8
|
8
|
| І зроблю цю землю пустелею за те, що вони віроломно чинили, — говорить Господь Бог. | и3 дaмъ зeмлю въ пaгубу, занE впад0ша въ грёхъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! вислови Єрусалиму мерзоти його | сhне человёчь, засвидётелствуй їеrли1му беззакHніz є3гw2 |
|
3
|
3
|
| і скажи: так говорить Господь Бог дочці Єрусалима: твій корінь і твоя батьківщина у землі Ханаанській; батько твій аморрей, і мати твоя хеттеянка; | и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь дщeри їеrли1мстэй: к0рень тв0й и3 бытіE твоE t земли2 хананeйски: nтeцъ тв0й ґморрeанинъ и3 мaти твоS хеттeанынz: |
|
4
|
4
|
| при народженні твоєму, у день, коли ти народилася, пуповину твою не відрізали, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була осолена, і пеленами не повита. | и3 рождeніе твоE, въ џньже дeнь роди1ласz є3си2, не њбzзaша сосє1цъ твои1хъ [Е#вр.: не tрёзаша ти2 пyпа.], и3 вод0ю не њмhша тS на спасeніе, ни с0лію њсоли1ша, нижE пеленaми пови1ша: |
|
5
|
5
|
| Нічиє око не зглянеться на тебе, щоб з милости до тебе зробити тобі що-небудь з цього; але ти викинута була на поле, з презирства до життя твого, у день народження твого. | и3 не пощадЁ тебE џко моE, є4же сотвори1ти тебЁ є3ди1но t всёхъ си1хъ, пострадaти что2 њ тебЁ, и3 tвeржена былA є3си2 на лицE п0лz стр0потствомъ души2 твоеS, въ дeнь въ џньже роди1ласz є3си2. |
|
6
|
6
|
| І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, покинуту на потоптання в кровя́х твоїх, і сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!» Так, Я сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!» | И# проид0хъ сквозё тz и3 ви1дэхъ тS смёшену во кр0ви твоeй и3 рек0хъ ти2: t кр0ве твоеS живA бyди: и3 рек0хъ тебЁ: во кр0ви твоeй жив0тъ тв0й: |
|
7
|
7
|
| Примножив тебе, як польові рослини; ти виросла і стала великою, і досягла чудової краси: піднялися груди, і волосся у тебе виросло; але ти була нага і непокрита. | ўмножaйсz, ћкоже прозzбeніе сeлное дaхъ тS, и3 ўмн0жиласz є3си2 и3 возвели1чиласz и3 вошлA є3си2 во грaды градHвъ: сосцы2 твои2 возраст0ша, и3 влaси твои2 просвэтлёша, тh же былA є3си2 нагA и3 без8 красы2. |
|
8
|
8
|
| І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, і ось, це був час твій, час любови; і простер Я крила риз Моїх на тебе, і покрив наготу твою; і поклявся тобі і вступив у союз з тобою, — говорить Господь Бог, — і ти стала Моєю. | И# проид0хъ сквозё тz и3 ви1дэхъ тS: и3 сE, врeмz твоE, ћкw врeмz витaющихъ: и3 простр0хъ крилB мои2 на тS и3 прикрhхъ стyдъ тв0й, и3 клsхсz тебЁ и3 внид0хъ въ завётъ съ тоб0ю, гlетъ ґдwнаJ гDь, и3 былA є3си2 мнЁ: |
|
9
|
9
|
| Обмив Я тебе водою і змив з тебе кров твою і помазав тебе єлеєм. | и3 њмhхъ тS вод0ю и3 њполоскaхъ кр0вь твою2 t тебє2 и3 помaзахъ тS є3лeемъ, |
|
10
|
10
|
| І надів на тебе візерунчасте плаття, і взув тебе в сап’янові сандалії, й оперезав тебе висоном, і покрив тебе шовковим покривалом. | и3 њблек0хъ тS въ пестрwты2 и3 њбyхъ тS въ червлє1ны, и3 препоsсахъ тS вmсс0номъ и3 возложи1хъ на тS тріхaптонъ, |
|
11
|
11
|
| І убрав тебе в убрання, і поклав на руки твої зап’ястя і на шию твою намисто. | и3 ўкраси1хъ тS ќтварію и3 возложи1хъ запsстіе на рyцэ твои2 и3 гри1вну на вhю твою2, |
|
12
|
12
|
| І дав тобі кільце на твій ніс і серги на вуха твої і на голову твою прекрасний вінець. | и3 дaхъ ўсер‰зи на нHздри тво‰ и3 к0лца во ќшы твои2 и3 вэнeцъ хвалы2 на главY твою2: |
|
13
|
13
|
| Так прикрашалася ти золотом і сріблом, і одяг твій був висон і шовк і візерунчасті тканини; годувалася ти хлібом із кращого пшеничного борошна, медом і єлеєм, і була надзвичайно красива, і досягла царственої величі. | и3 ўкрашeнна былA є3си2 злaтомъ и3 сребр0мъ, и3 nдє1жды тво‰ вmссHнны и3 тріхaпты и3 и3спещрє1ніz, семідaлъ и3 мeдъ и3 мaсло ћла є3си2, и3 былA є3си2 добрA ѕэлw2 ѕэлw2, и3 ўпрaвиласz є3си2 на цaрство: |
|
14
|
14
|
| І пронеслася між народами слава твоя заради краси твоєї, тому що вона була цілком досконала при тому чудовому убранні, яке Я поклав на тебе, — говорить Господь Бог. | и3 и3зhде и4мz твоE во kзhки въ добр0тэ твоeй, занE совершeнно бЁ лёпотою въ красотЁ, ю4же ўчини1хъ на тебЁ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| Але ти понадіялася на красу твою, і, користуючись славою твоєю, стала блудити і поширювала блудодійство твоє на кожного, хто проходив мимо, віддаючись йому. | Тh же ўповaла є3си2 на добр0ту твою2 и3 соблуди1ла є3си2 во и4мени твоeмъ и3 и3зліsла є3си2 блужeніе твоE на всsкаго мимоходsщаго, томY былA є3си2, є3мyже не подобaше: |
|
16
|
16
|
| І взяла з одягу твого, і зробила собі різнобарвні висоти, і блудодіяла на них, як ніколи не трапиться і не буде. | и3 взzлA є3си2 t ри1зъ твои1хъ и3 сотвори1ла себЁ кумjры сошвє1ныz и3 соблуди1ла є3си2 съ ни1ми, и3 не вни1деши, и3 не бyдетъ. |
|
17
|
17
|
| І взяла ошатні твої речі з Мого золота і з Мого срібла, яке Я дав тобі, і зробила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними. | И# взzлA є3си2 сосyды хвалы2 твоеS t сребрA моегw2 и3 злaта моегw2, t ни1хже дaхъ тебЁ, и3 сотвори1ла себЁ w4бразы мyжєски, и3 соблуди1ла є3си2 въ ни1хъ. |
|
18
|
18
|
| І взяла візерунчасті плаття твої, і одягла їх ними, і ставила перед ними єлей Мій і фіміам Мій, | И# взzлA є3си2 ри6зы сво‰ и3спещрє1нныz и3 њдёzласz є3си2 въ нS, и3 мaсло моE и3 fmміaмъ м0й положи1ла є3си2 пред8 лицeмъ и4хъ, |
|
19
|
19
|
| і хліб Мій, який Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, якими Я годував тебе, ти ставила перед ними як приємні пахощі; і це було, — говорить Господь Бог. | и3 хлёбы мо‰, ±же дaхъ тебЁ, семідaломъ и3 мaсломъ и3 мeдомъ напитaхъ тS, и3 положи1ла є3си2 т† пред8 лицeмъ и4хъ въ воню2 благоухaніz. И# бhсть по си1хъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, |
|
20
|
20
|
| І взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти? | и3 взzлA є3си2 сhны тво‰ и3 дщє1ри тво‰, ±же родилA є3си2, и3 заклaла є3си2 и5мъ въ потреблeніе. Е#дA мaлw соблуди1ла є3си2; |
|
21
|
21
|
| Але ти і синів Моїх заколювала і віддавала їм, проводячи їх через вогонь. | И# заклaла є3си2 ч†да тво‰ и3 далA є3си2 |, внегдA принеслA є3си2 и5хъ на жeртву и5мъ. |
|
22
|
22
|
| І при усіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх ти не згадала про дні юности твоєї, коли ти була нага і непокрита і покинута у крові твоїй на потоптання. | СіE пaче всsкагw блудA твоегw2 и3 гнyсностей твои1хъ: и3 не помzнyла є3си2 днjй младeнства твоегw2, є3гдA былA є3си2 нагA и3 без8wбрaзна, и3 смёшена во кр0ви твоeй жилA є3си2. |
|
23
|
23
|
| І після всіх злодіянь твоїх, — горе, горе тобі! — говорить Господь Бог, — | И# бhсть по всёхъ ѕл0бахъ твои1хъ, г0ре г0ре тебЁ, гlетъ ґдwнаJ гDь, |
|
24
|
24
|
| ти побудувала собі блудилища і наробила собі підвищень на всякій площі; | и3 создалA є3си2 себЁ хрaмъ блудни1ческій и3 сотвори1ла себЁ полаг†ніz на всёхъ ст0гнахъ: |
|
25
|
25
|
| біля початку всякої дороги влаштувала собі узвишшя, ганьбила красу твою і розкидала ноги твої для всякого перехожого, і примножила блудодіяння твої. | и3 въ начaлэ всsкагw пути2 создалA є3си2 блуди6лища сво‰ и3 растли1ла добр0ту твою2, и3 разложи1ла г0лєни тво‰ всsкому мимоходsщему и3 ўмн0жила є3си2 блyдъ тв0й: |
|
26
|
26
|
| Блудила із синами Єгипту, сусідами твоїми, людьми великорослими, і примножувала блудодіяння твої, прогнівляючи Мене. | и3 соблуди1ла съ сынми2 є3гЂпетскими сосBды твои1ми дебелопл0тными, и3 мн0гажды блуди1ла є3си2, є4же разгнёвати мS. |
|
27
|
27
|
| І ось, Я простяг на тебе руку Мою, і зменшив призначене тобі, і віддав тебе на сваволю дочкам филистимським, які ненавидять тебе, які посоромилися соромітної поведінки твоєї. | И# сE, прострY рyку мою2 на тS и3 tвeргу зак0ны тво‰ и3 предaмъ тS душaмъ ненави1дzщымъ тебE, дщeремъ и3ноплемeнникwвъ, совращaющымъ тS съ пути2 твоегw2, и4мже нечeствовала є3си2. |
|
28
|
28
|
| І блудила ти із синами Ассура і не наситилася; блудила з ними, але тим не задовольнилася; | И# соблуди1ла є3си2 съ сынми2 ґссЂровыми и3 нижE тaкw насhтиласz є3си2: и3 соблуди1ла и3 не насhтиласz, |
|
29
|
29
|
| і примножила блудодіяння твої у землі Ханаанській до Халдеї, але і тим не задовольнилась. | и3 ўмн0жила завёты тво‰ ко земли2 хананeйстэй, халдeйстэй, и3 нижE въ си1хъ насhтиласz є3си2. |
|
30
|
30
|
| Яким стомленим повинно бути серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти все це робила, як неприборкана блудниця! | Что2 сотворю2 сeрдцу твоемY, гlетъ ґдwнаJ гDь, внегдA твори1ши вс‰ сі‰ дэлA жены2 блудни1цы продeрзыz; И# соблуди1ла є3си2 трегyбw во дщeрехъ твои1хъ. |
|
31
|
31
|
| Коли ти будувала собі блудилища біля початку всякої дороги і робила собі узвишшя на всякій площі, ти була не як блудниця, тому що відкидала подарунки, | Е#гдA согради1ла є3си2 блуди1лище твоE въ начaлэ всsкагw пути2 и3 высHкаz тво‰ сотвори1ла є3си2 на всёхъ ст0гнахъ, и3 не былA ћкw блудни1ца собирaющаz наeмъ. |
|
32
|
32
|
| але як перелюбна дружина, яка приймає замість свого чоловіка чужих. | ЖенA любодёйница под0бна тебЁ, t мyжа своегw2 взeмлющи наeмъ, |
|
33
|
33
|
| Усім блудницям дають подарунки, а ти сама давала подарунки всім коханцям твоїм і підкуповувала їх, щоб вони з усіх боків приходили до тебе блудити з тобою. | всBмъ блуди1вшымъ съ нeю даsше наeмъ: и3 ты2 далA є3си2 наeмъ всBмъ рачи1телємъ твои6мъ и3 њбременsла и5хъ, є4же приходи1ти и5мъ къ тебЁ tвсю1ду во блужє1ніz тво‰. |
|
34
|
34
|
| У тебе у блудодіяннях твоїх було супротивне тому, що буває у жінок: не за тобою ганялися, але ти давала подарунки, а тобі не давали подарунків; і тому ти чинила на противагу іншим. | И# бhсть въ тебЁ сопроти1вно њбhчаю жeнску во блужeніи твоeмъ, и3 съ тоб0ю соблуди1вшымъ, вмёстw є4же бы дaти тебЁ наeмъ, и3 наeмъ не дадeсz тебЁ, и3 бhсть въ тебЁ сопроти1вно. |
|
35
|
35
|
| Тому вислухай, блуднице, слово Господнє! | Сегw2 рaди слhши, блудни1це, сл0во гDне. |
|
36
|
36
|
| Так говорить Господь Бог: за те, що ти так розсипала гроші твої, і у блудодіяннях твоїх розкрита була нагота твоя перед коханцями твоїми і перед усіма мерзенними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, яких ти віддавала їм, — | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: занE и3зліsла є3си2 мёдь твою2, и3 tкрhетсz срaмъ тв0й во блужeніи твоeмъ ко рачи1телємъ твои6мъ, и3 во вс‰ помышлє1ніz беззак0ній твои1хъ, и3 во кр0ви ч†дъ твои1хъ, ±же далA є3си2 и5мъ: |
|
37
|
37
|
| за те ось, Я зберу всіх коханців твоїх, якими ти насолоджувалась і яких ти кохала, з усіма тими, яких ненавиділа, і зберу їх звідусіль проти тебе, і розкрию перед ними наготу твою, і побачать увесь сором твій. | сегw2 рaди, сE, ѓзъ на тS соберY вс‰ похотники2 тво‰, съ ни1миже смэси1ласz є3си2, и3 всёхъ, и5хже люби1ла є3си2, со всёми, и5хже ненави1дэла є3си2: и3 соберY | на тS tвсю1ду и3 tкрhю ѕлHбы тво‰ къ ни6мъ, и3 ќзрzтъ вeсь срaмъ тв0й. |
|
38
|
38
|
| Я буду судити тебе судом перелюбниць і тих, хто проливає кров, — і віддам тебе кривавій люті і ревнощам; | И# tмщy ти tмщeніемъ любодёйцы и3 проливaющіz кр0вь, и3 положy тz во кр0ви ћрости и3 рвeніz, |
|
39
|
39
|
| віддам тебе у руки їх і вони зруйнують блудилища твої, і розкидають узвишшя твої, і зірвуть з тебе одяг твій, і візьмуть убрання твоє, і залишать тебе нагою і непокритою. | и3 предaмъ тS въ рyцэ и4хъ, и3 раскопaютъ блуди1лище твоE и3 разорsтъ высHкаz тво‰, и3 совлекyтъ съ тебє2 ри6зы тво‰ и3 в0змутъ сосyды хвалы2 твоеS, и3 њстaвzтъ тS нaгу и3 безстyдну: |
|
40
|
40
|
| І скличуть на тебе зібрання, і поб’ють тебе камінням, і розрубають тебе мечами своїми. | и3 приведyтъ на тS нар0ды, и3 побію1тъ тебE кaменіемъ и3 и3зсэкyтъ тS мечьми2 свои1ми, |
|
41
|
41
|
| Спалять доми твої вогнем і вчинять над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу кінець блуду твоєму, і не будеш уже давати подарунків. | и3 запалsтъ д0мы тво‰ nгнeмъ и3 сотворsтъ въ тебЁ tмщeніе пред8 женaми мн0гими: и3 њбращy тz t блужeніz, и3 наймA ктомY не дaси. |
|
42
|
42
|
| І вгамую на тобі гнів Мій, і відступить від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися. | И# послю2 ћрость мою2 на тS, и3 tи1метсz рвeніе моE t тебє2: и3 почjю и3 ктомY не попекyсz. |
|
43
|
43
|
| За те, що ти не згадала про дні юности твоєї і всім цим гнівала Мене, ось, і Я поведінку твою оберну на твою голову, — говорить Господь Бог, — щоб ти не віддавалася більш розпусті після всіх твоїх мерзот. | Понeже не помzнyла є3си2 днjй младeнства твоегw2 и3 њпечaлила мS во всёхъ си1хъ: и3 сE, ѓзъ пути6 тво‰ на главY твою2 дaхъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 тaкw сотвори1ла є3си2 нечeстіе по всBмъ беззак0ніємъ твои6мъ. |
|
44
|
44
|
| Ось, усякий, хто говорить притчами, може сказати про тебе: «яка мати, така і дочка». | Сі‰ сyть вс‰, є3ли6ка рек0ша на тS въ при1тчи, глаг0люще: ћкоже мaти, тaкw и3 дщeрь. |
|
45
|
45
|
| Ти дочка у матір твою, яка покинула чоловіка свого і дітей своїх, — і ти сестра у сестер твоїх, які покинули чоловіків своїх і дітей своїх. Мати ваша хеттеянка, і батько ваш аморрей. | Дщeрь мaтере твоеS ты2 є3си2, tри1нувшаz мyжа своего2 и3 ч†да сво‰: и3 сєстры2 сeстръ твои1хъ, tри1нувшыz мужeй свои1хъ и3 ч†дъ свои1хъ: мaти вaша хеттeанынz, ґ nтeцъ вaшъ ґморрeй: |
|
46
|
46
|
| Більша ж сестра твоя — Самарія, що з дочками своїми живе наліво від тебе; а менша сестра твоя, що живе від тебе направо, є Содома з дочками її. | сестрA вaша старёйшаz самарjа, тA и3 дщє1ри є3S живyщыz њшyюю тебє2: и3 сестрA твоS мeншаz, живyщаz њдеснyю тебє2, сод0ма и3 дщє1ри є3S. |
|
47
|
47
|
| Але ти і не їхніми путями ходила і не за їхніми мерзотами чинила; цього було мало: ти чинила розпусніше за них на всіх путях твоїх. | Но нижE по путє1мъ и4хъ ходи1ла є3си2, нижE сотвори1ла по беззак0ніємъ и4хъ понE мaлw, и3 превозшлA є3си2 и5хъ во всёхъ путeхъ твои1хъ. |
|
48
|
48
|
| Живу Я, — говорить Господь Бог; Содома, сестра твоя, не робила того сама і її дочки, що робила ти і дочки твої. | ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, не сотвори1ла сод0ма сіS сестрA твоS и3 дщє1ри є3S, ћкоже ты2 сотвори1ла и3 дщє1ри тво‰. |
|
49
|
49
|
| Ось у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї, і дочок її: у гордості, пересиченні й ліності, і вона руки бідного й убогого не підтримувала. | Nбaче сіE беззак0ніе сод0мы сестры2 твоеS, г0рдость въ сhтости хлёба и3 во и3з8oби1ліи вінA, и3 сластолю1бствоваша тA и3 дщє1ри є3S: сіE бsше є4й и3 дщeремъ є3S: и3 руки2 ўб0гому и3 ни1щему не подаsху, |
|
50
|
50
|
| І загордилися вони, і робили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх. | и3 величaхусz, и3 сотвори1ша беззакHніz предо мн0ю: и3 tверг0хъ | ћкоже ви1дэхъ. |
|
51
|
51
|
| І Самарія половини гріхів твоїх не нагрішила; ти перевершила їх мерзотами твоїми, і через твої мерзоти, які робила ти, сестри твої виявилися правішими за тебе. | Самарjа же п0лъ грэхHвъ твои1хъ не согрэши2: и3 ўмн0жила є3си2 беззакHніz тво‰ пaче џнэхъ, и3 њправдaла є3си2 сєстры2 тво‰ во всёхъ беззак0ніихъ твои1хъ, ±же сотвори1ла є3си2. |
|
52
|
52
|
| Неси ж посоромлення твоє і ти, яка осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе більше за них, вони правіші за тебе. Червоній же від сорому і ти, і неси посоромлення твоє, так виправдавши сестер твоїх. | И# ты2 пріими2 мучeніе твоE, въ нeмже растли1ла є3си2 сєстры2 тво‰ во грэсёхъ твои1хъ, и4миже беззак0нновала пaче тёхъ, и3 њправдaла и5хъ пaче тебє2: и3 ты6 посрами1сz и3 пріими2 безчeстіе твоE, внегдA њправдaти тебЁ сєстры2 тво‰. |
|
53
|
53
|
| Але Я поверну полон їх, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і між ними полон полонених твоїх, | И# њбращY њбращє1ніz и4хъ, њбращeніе сод0мы и3 дщeрей є3S, и3 њбращeніе самарjи и3 дщерeй є3S, и3 њбращY њбращeніе твоE средЁ и4хъ, |
|
54
|
54
|
| щоб ти несла посоромлення твоє і соромилась усього того, що робила, слугуючи для них утішенням. | ћкw да пріи1меши мучeніе твоE и3 безчeстна бyдеши t всёхъ, ±же сотвори1ла є3си2 во разгнёваніи моeмъ. |
|
55
|
55
|
| І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться у попередній стан свій; і Самарія і дочки її повернуться у попередній стан свій, і ти і дочки твої повернетеся у попередній стан ваш. | И# сестрA твоS сод0ма и3 дщє1ри є3S возстaвzтсz, ћкоже бёша и3спeрва: и3 самарjа и3 дщє1ри є3S возстaвzтсz, ћкоже бёша и3спeрва: и3 ты2 и3 дщє1ри тво‰ возстaвитесz, ћкоже бёсте прeжде. |
|
56
|
56
|
| Про сестру твою Содому і спомину не було у вустах твоїх у дні гордині твоєї, | И# не былA сод0ма сестрA твоS во слhшаніе во ўстёхъ твои1хъ во днeхъ гордhни твоеS, |
|
57
|
57
|
| доки ще не відкрито було нечестя твоє, як у час посоромлення від дочок Сирії і всіх, хто оточував її, від дочок Филистими, які дивилися на тебе з презирством з усіх боків. | прeжде tкровeніz ѕл0бъ твои1хъ, ћкоже нн7э ўкори1зна є3си2 дщeрей сЂрскихъ и3 всёхъ сyщихъ w4крестъ є3S дщeрей и3ноплемeнничихъ њдержaщихъ тS w4крестъ: |
|
58
|
58
|
| За розпусту твою і за мерзоти твої терпиш ти, — говорить Господь. | нечє1стіz тво‰ и3 беззакHніz тво‰ ты2 понеслA є3си2 |, гlетъ гDь. |
|
59
|
59
|
| Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учинила ти, знехтувавши клятву порушенням союзу. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 сотворю2 въ тебЁ, ћкоже сотвори1ла є3си2, ћкоже презрёла є3си2 є4же преступи1ти завётъ м0й: |
|
60
|
60
|
| Але Я згадаю союз Мій з тобою у дні юности твоєї, і відновлю з тобою вічний союз. | и3 воспомzнY ѓзъ завётъ м0й, и4же съ тоб0ю во днeхъ младeнства твоегw2, и3 возстaвлю тебЁ завётъ вёчный: |
|
61
|
61
|
| І ти згадаєш про путі твої, і буде соромно тобі, коли станеш приймати до себе сестер твоїх, більших за тебе, як і менших за тебе, і коли Я буду давати тобі їх за дочок, але не від твого союзу. | и3 помzнeши пути6 тво‰ и3 безчeстна бyдеши, внегдA п0ймеши сєстры2 тво‰ старёйшыz со ю3нёйшими твои1ми, и3 дaмъ | тебЁ на созидaніе, но не t завёта твоегw2: |
|
62
|
62
|
| Я відновлю союз Мій з тобою, і пізнаєш, що Я Господь, | и3 возстaвлю ѓзъ завётъ м0й съ тоб0ю, и3 ўвёси, ћкw ѓзъ гDь: |
|
63
|
63
|
| для того, щоб ти пам’ятала і соромилася, і щоб надалі не можна було тобі і рота відкрити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти робила, — говорить Господь Бог. | ћкw да помzнeши и3 ўсрами1шисz, и3 не бyдетъ тебЁ ктомY tвeрсти ќстъ твои1хъ t лицA безчeстіz твоегw2, є3гдA млcтивъ бyду тебЁ по всBмъ, є3ли6ка сотвори1ла є3си2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! запропонуй загадку і скажи притчу до дому Ізраїлевого. | сhне человёчь, повёждь п0вэсть и3 рцы2 при1тчу на д0мъ ї}левъ, |
|
3
|
3
|
| Скажи: так говорить Господь Бог: великий орел з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів у Ливан і зняв з кедра верхівку, | и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: nрeлъ вели1кій, великокри1лый, д0лгій протzжeніемъ, и3сп0лнь ногтeй, и4же и4мать повелёніе вни1ти въ лівaнъ, и3 взS и3збр†нныz кeдра, |
|
4
|
4
|
| зірвав верхній з молодих паростків його і приніс його у землю Ханаанську, у місті торговців поклав його; | и3 верхи2 мsгкости њстрогA, и3 принесE | въ зeмлю хананeйску, во грaдэ њграждeннэмъ положи2 |: |
|
5
|
5
|
| і взяв від насіння цієї землі, і посадив на землі насіння, помістив біля великих вод, як садять вербу. | и3 взS t сBмене земнaгw и3 дадE є5 на п0ли пл0днэ, (да ўтверди1тъ корeніе) над8 водaми мн0гими, ви1дэно ўчини2 є5: |
|
6
|
6
|
| І воно виросло, і зробилося виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало виноградною лозою, і дало паростки, і пустило віття. | и3 прозzбE и3 бhсть въ віногрaдъ нeмощенъ и3 мaлъ вели1чествомъ, є4же kвлsтисz л0зію є3гw2 на нeмъ, и3 корeніе є3гw2 под8 ни1мъ бsше: и3 бhсть въ віногрaдъ, и3 сотвори2 рHзги, и3 прострE tр†сли сво‰. |
|
7
|
7
|
| І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягла до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого. | И# бhсть nрeлъ другjй вели1къ, великокри1лный, мн0гъ ногтьми2, и3 сE, віногрaдъ сeй њплетazсz њб8 нeмъ: и3 корeніе є3гw2 къ немY, и3 л0зіе своE и3спусти2 є3мY, є4же напаsти себE со грyдіемъ сaда своегw2. |
|
8
|
8
|
| Вона була посаджена на доброму полі, біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, зробитися лозою чудовою. | На п0ли д0брэ, на водЁ мн0зэ питaетсz т0й, є4же сотвори1ти прозzбє1ніz и3 приноси1ти пл0дъ, є4же бhти въ віногрaдъ вели1къ. |
|
9
|
9
|
| Скажи: так говорить Господь Бог: чи буде у неї успіх? Чи не вирвуть коренів її, і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? усе молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коренів її. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: є3дA и3спрaвитсz; не корeніе ли мzгкоты2 є3гw2 и3 пл0дъ и3згніeтъ; и3 и4зсхнутъ вс‰ лётwрасли є3гw2, и3 не мhшцею ли вели1кою, ни людьми2 мн0гими є4же и3ст0ргнути є3го2 и3з8 корeніz є3гw2; |
|
10
|
10
|
| І ось, хоч вона посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? засохне на грядках, де виросла. | И# сE, тhетъ: є3дA ўспёетъ; не ѓбіе ли, є3гдA к0снетсz є3мY вётръ зн0йный, посхнeтъ сухот0ю; со грyдіемъ прозzбeніz своегw2 и4зсхнетъ. |
|
11
|
11
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
12
|
12
|
| скажи бунтівному дому: хіба не знаєте, що це означає? — Скажи: ось, прийшов цар Вавилонський у Єрусалим, і взяв царя його і князів його, і привів їх до себе у Вавилон. | сhне человёчь, рцы2 ко д0му прогнэвлsющему мS: не вёсте ли, что2 сyть сі‰; рцы2 и5мъ: сE, грzдeтъ цaрь вавmлHнскъ на їеrли1мъ, и3 в0зметъ царS є3гw2 и3 кнsзz є3гw2, и3 tведeтъ | къ себЁ въ вавmлHнъ: |
|
13
|
13
|
| І взяв іншого з царського роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою, | и3 п0йметъ t плeмене цaрска, и3 завэщaетъ съ ни1мъ завётъ, и3 введeтъ є3го2 въ клsтвэ, и3 старBйшины земли2 в0зметъ, |
|
14
|
14
|
| щоб царство було покірне, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо. | є4же бhти въ цaрство немощно2, є4же весьмA не возноси1тисz, (но) храни1ти завётъ є3гw2 и3 стоsти въ нeмъ: |
|
15
|
15
|
| Але той відійшов від нього, пославши послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи уціліє? | и3 tвeржетсz t негw2 посылaz послы2 сво‰ во є3гЂпетъ дaти є3мY к0ни и3 лю1ди мнHги: є3дA и3спрaвитъ; спасeтсz ли творsй сопроти6внаz; и3 преступazй завётъ спасeтсz ли; |
|
16
|
16
|
| Живу Я, — говорить Господь Бог: у місці перебування царя, який поставив його царем, і якому дану клятву він знехтував, і порушив союз свій з ним, він помре у нього у Вавилоні. | ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще не на мёстэ, и3дёже цaрь воцари1вый є3го2, и4же похyли клsтву мою2 и3 и4же преступи2 завётъ м0й, съ ни1мъ средЁ вавmлHна скончaетсz. |
|
17
|
17
|
| З великою силою і з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані облогові вежі на загибель багатьох душ. | И# не въ си1лэ вели1цэй, нижE въ нар0дэ мн0зэ сотвори1тъ съ ни1мъ фараHнъ брaнь во nстр0зэ и3 въ сограждeніи стрёльницъ, є4же и3з8sти дyшы мнHги. |
|
18
|
18
|
| Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось, дав руку свою і зробив усе це; він не вціліє. | И# похyли клsтву, є4же преступи1ти завётъ, и3 сE, дадE рyку свою2 и3 вс‰ сі‰ сотвори2 є3мY: не спасeтсz. |
|
19
|
19
|
| Тому так говорить Господь Бог: живу Я! клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: живY ѓзъ, ѓще не клsтву мою2, ю4же похyли, и3 завётъ м0й, є3г0же преступи2, дaмъ на главY є3гw2: |
|
20
|
20
|
| І закину на нього сіть Мою, і впійманий буде у тенета Мої; і приведу його у Вавилон, і там буду судитися з ним за віроломство його проти Мене. | и3 прострY мрeжу мою2 нaнь, и3 ћтъ бyдетъ во њдержaніи є3S: и3 приведY є3го2 въ вавmлHнъ и3 разсуждyсz съ ни1мъ тaмw њ непрaвдэ є3гw2, є4юже непрaвдова ко мнЁ: |
|
21
|
21
|
| А всі утікачі його з усіх полків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, розвіяні будуть по всіх вітрах; і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це. | и3 вси2 и3збёгшіи є3гw2 и3 вси2 и3збрaнніи со всёми њполчє1ніи є3гw2 мечeмъ падyтъ, и3 вс‰ њст†вшаz и4хъ разсёю по всемY вётру, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь гlахъ. |
|
22
|
22
|
| Так говорить Господь Бог: і візьму Я з вершини високого кедра, і посаджу; з верхніх паростків його відірву ніжну парость і посаджу на високій і величній горі. | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 возмY ѓзъ њ и3збрaнныхъ кeдра выс0кагw t верхA и3 дaмъ t главы2 tрaслей є3гw2, сердцA и4хъ њстружY и3 насаждY ѓзъ на горЁ выс0цэ: |
|
23
|
23
|
| На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і пустить віття, і принесе плід, і зробиться величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його. | и3 повёшу и5 въ горЁ выс0цэ ї}левэ и3 насаждY и5, и3 прорасти1тъ tрaсль и3 сотвори1тъ пл0дъ и3 бyдетъ въ кeдръ вели1къ: и3 почjетъ под8 ни1мъ всsкъ ѕвёрь, и3 под8 сёнію є3гw2 почjетъ всsка пти1ца, и3 л0зіе є3гw2 пaки ўстр0zтсz: |
|
24
|
24
|
| І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим: Я, Господь, сказав, і зроблю. | и3 ўвёсть всsко дрeво полев0е, ћкw ѓзъ гDь смирszй дрeво выс0кое и3 возносsй дрeво смирeнное, и3 и3зсушazй дрeво зелeное и3 проращazй дрeво сух0е: ѓзъ гDь гlахъ и3 сотворю2. |
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| навіщо ви вживаєте у землі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома»? | сhне человёчь, что2 вaмъ при1тча сіS на земли2 ї}левэ, глаг0лющымъ: nтцы2 kд0ша тeрпкое, ґ зубHмъ ч†дъ и4хъ nскHмины бhша; |
|
3
|
3
|
| Живу Я! — говорить Господь Бог, — не будуть надалі говорити прислів’я це в Ізраїлі. | ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще бyдетъ є3щE глаг0лема при1тча сіS во ї}ли. |
|
4
|
4
|
| Бо ось, усі душі — Мої: як душа батька, так і душа сина — Мої: душа, яка згрішає, та помре. | Ћкw вс‰ дyшы мо‰ сyть, ћкоже душA џтча, тaкw и3 душA сын0внz, мо‰ сyть: душA, ћже согрэши1тъ, тA ќмретъ, и3 зобaвшагw пaродки зyбы nскHминны бyдутъ. |
|
5
|
5
|
| Якщо хто праведний і чинить суд і правду, | Человёкъ же, и4же є4сть првdнъ, творsй сyдъ и3 прaвду, |
|
6
|
6
|
| на горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє і до своєї дружини під час очищення нечистот її не наближається, | на горaхъ не снёсть и3 nчeсъ свои1хъ не воздви1гнетъ на кумjры д0му ї}лева, и3 жены2 бли1жнzгw своегw2 не њсквернaвитъ и3 къ женЁ въ мёсzчныхъ сyщей не прибли1житсz, |
|
7
|
7
|
| нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею, | и3 человёку не наси1льствуетъ, зал0гъ должникY tдaстъ и3 хищeніемъ не восхи1титъ, хлёбъ св0й ѓлчному дaстъ и3 нагaго њблечeтъ въ ри1зу, |
|
8
|
8
|
| у ріст не віддає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний, | и3 сребрA своегw2 въ ли1хву не дaстъ и3 прибhтка не в0зметъ, и3 t непрaвды tврати1тъ рyку свою2 и3 сyдъ сотвори1тъ междY мyжемъ и3 бли1жнимъ свои1мъ, |
|
9
|
9
|
| живе за заповідями Моїми і дотримується постанов Моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий, — говорить Господь Бог. | и3 въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1лъ и3 њправд†ніz мо‰ снабдёлъ, є4же твори1ти т†: првdнъ сeй є4сть, жи1знію жи1ти и4мать, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
10
|
10
|
| Але якщо у нього народився син розбійник, який проливає кров, і робить що-небудь із усього того, | И# ѓще роди1тъ сhна губи1телz, проливaющаго кр0вь и3 творsща грэхи2, |
|
11
|
11
|
| чого він сам не робив зовсім, і на горах їсть жертовне, і дружину ближнього свого оскверняє, | въ пyть nтцA своегw2 првdнагw не ходи1лъ, но и3 на горaхъ пожрE, и3 женY бли1жнzгw своегw2 њсквернaвилъ, |
|
12
|
12
|
| бідного й убогого утискує, насильно віднімає, заставу не повертає, і до ідолів звертає очі свої, чинить мерзоти, | и3 ўб0гаго и3 ни1щаго преwби1дэ, и3 хищeніемъ восхи1тилъ и3 зал0га не tдaлъ, и3 къ кумjрwмъ положи2 џчи свои2, беззакHніz сотвори2, |
|
13
|
13
|
| у ріст дає, і бере лихву; то чи буде він живий? Ні, він не буде живий. Хто робить усі такі мерзоти, той неодмінно помре, кров його буде на ньому. | съ ли1хвою дадE и3 съ примножeніемъ пріsлъ, сeй жи1знію не поживeтъ: вс‰ сі‰ беззакHніz сотвори2, смeртію ќмретъ, кр0вь є3гw2 на нeмъ бyдетъ. |
|
14
|
14
|
| Але якщо у кого народився син, який, бачачи всі гріхи батька свого, які він робить, бачить і не робить подібного їм: | Ѓще же роди1тъ сhна, џнъ же ўви1дитъ вс‰ грэхи2 nтцA своегw2, ±же сотвори1лъ є4сть, и3 ўбои1тсz и3 не сотвори1тъ по ни6мъ, |
|
15
|
15
|
| на горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє, | на горaхъ не снёсть и3 nчeсъ свои1хъ не положи1тъ къ кумjрwмъ д0му ї}лева, и3 жены2 п0друга своегw2 не њсквернaвитъ |
|
16
|
16
|
| і людини не пригноблює, застави не бере, і насильно не віднімає, хліб свій дає голодному, і нагого покриває одягом, | и3 человёка не наси1льствуетъ, и3 зал0га не ўдержи1тъ и3 хищeніемъ не восхи1титъ, хлёбъ св0й ѓлчному дaстъ и3 нaга њдёетъ ри1зою, |
|
17
|
17
|
| від ображання бідного утримує руку свою, росту і лихви не бере, виконує Мої повеління і чинить за заповідями Моїми, — то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий. | и3 t непрaвды tврати1тъ рyку свою2, ли1хвы и3 примножeніz не в0зметъ, прaвду сотвори1тъ и3 въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1ти бyдетъ: не скончaетсz въ непрaвдахъ nтцA своегw2, (но) жи1знь поживeтъ. |
|
18
|
18
|
| А батько його, оскільки він жорстоко пригноблював, грабував брата і недобре робив серед народу свого, ось, він помре за своє беззаконня. | Nтeцъ же є3гw2 ѓще ск0рбію њскорби1тъ и3 хищeніемъ восхи1титъ, сопроти6внаz сотвори1тъ посредЁ людjй мои1хъ, и3 ќмретъ въ непрaвдахъ свои1хъ. |
|
19
|
19
|
| Ви говорите: «чому ж син не несе провини батька свого?» Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий. | И# речeте: что2 ћкw не взS сhнъ непрaвды nтцA своегw2; Понeже сhнъ прaвду и3 ми1лость сотвори2, вс‰ зак0ны мо‰ соблюдE и3 сотвори2 |, жи1знію поживeтъ. |
|
20
|
20
|
| Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається. | Душa же согрэшaющаz, тA ќмретъ: сhнъ не в0зметъ непрaвды nтцA своегw2, и3 nтeцъ не в0зметъ непрaвды сhна своегw2: прaвда првdнагw на нeмъ бyдетъ, и3 беззак0ніе беззак0нника на нeмъ бyдетъ. |
|
21
|
21
|
| І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре. | И# беззак0нникъ ѓще њбрати1тсz t всёхъ беззак0ній свои1хъ, ±же сотвори1лъ, и3 сохрани1тъ вс‰ зaпwвэди мо‰ и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду и3 ми1лость, жи1знію поживeтъ и3 не ќмретъ: |
|
22
|
22
|
| Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він живий буде. | вс‰ согрэшє1ніz є3гw2, є3ли6ка сотвори1лъ, не помzнyтсz є3мY: но въ прaвдэ своeй, ю4же сотвори1лъ, жи1въ бyдетъ. |
|
23
|
23
|
| Хіба Я хочу смерти беззаконника? — говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий? | Е#дA хотёніемъ восхощY смeрти грёшника, гlетъ ґдwнаJ гDь, ґ не є4же њбрати1тисz є3мY t пути2 ѕлA и3 жи1ву бhти є3мY; |
|
24
|
24
|
| І праведник, якщо відступить від правди своєї і буде жити неправедно, буде робити всі ті мерзоти, які робить беззаконник, чи буде він живий? усі добрі діла його, які він робив, не пригадаються; за беззаконня своє, яке робить, і за гріхи свої, у яких грішний, він помре. | И# ѓще соврати1тсz првdникъ t прaвды своеS и3 сотвори1тъ непрaвду по всBмъ беззак0ніємъ, ±же сотвори1лъ беззак0нникъ, вс‰ пр†вды є3гw2, ±же сотвори1лъ є4сть, не помzнyтсz: въ преступлeніи своeмъ, и4мже преступи2, и3 во грэсёхъ свои1хъ, и4миже согрэши2, въ ни1хъ ќмретъ. |
|
25
|
25
|
| Але ви говорите: «неправий путь Господа!» Послухайте, доме Ізраїлів! Чи Мій путь неправий? чи не ваші путі неправі? | И# рек0сте: не ўпрaвитсz пyть гDень. Слhшите u5бо, вeсь д0мъ ї}левъ, є3дA пyть м0й не ўпрaвитсz; вaшъ ли пyть u5бо ўпрaвитсz; |
|
26
|
26
|
| Якщо праведник відступає від правди своєї і робить беззаконня і за те помирає, то він помирає за беззаконня своє, яке зробив. | Е#гдA соврати1тсz првdникъ t прaвды своеS и3 сотвори1тъ грёхъ, и3 ќмретъ въ преступлeніи, є4же сотвори1лъ, въ т0мъ ќмретъ. |
|
27
|
27
|
| І беззаконник, якщо навертається від беззаконня свого, яке робив, і творить суд і правду, — до життя поверне душу свою. | И# є3гдA њбрати1тсz беззак0нникъ t беззак0ніz своегw2, є4же сотвори1лъ, и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду, т0й дyшу свою2 снабдёлъ є4сть: |
|
28
|
28
|
| Бо він побачив і навернувся від усіх злочинів своїх, які робив; він буде живий, не помре. | и3 ви1дэ и3 њбрати1сz t всёхъ беззак0ній свои1хъ, ±же сотвори2, жи1знію поживeтъ и3 не ќмретъ. |
|
29
|
29
|
| А дім Ізраїлів говорить: «неправий путь Господа!» чи Мої путі неправі, доме Ізраїлів? чи не ваші путі неправі? | И# глаг0летъ д0мъ ї}левъ: ўпрaвитсz пyть гDень. Е#дA пyть м0й не ўправлsетсz; q, д0ме ї}левъ, u5бо вaшъ ли пyть ўправлsетсz; |
|
30
|
30
|
| Тому Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його, — говорить Господь Бог; покайтеся і наверніться від усіх злочинів ваших, щоб нечестя не було вам спотиканням. | (Сегw2 рaди) комyждо по пути2 є3гw2 суждY вaмъ, д0ме ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: њбрати1тесz и3 tвeржитесz t всёхъ нечeстій вaшихъ, и3 не бyдутъ вaмъ непр†вды въ мучeніе: |
|
31
|
31
|
| Відкиньте від себе всі гріхи ваші, якими згрішили ви, і сотворіть собі нове серце і новий дух; і навіщо вам помирати, доме Ізраїлів? | tвeржите t себє2 вс‰ нечє1стіz в†ша, и4миже нечeствовасте ко мнЁ, и3 сотвори1те себЁ сeрдце н0во и3 дyхъ н0въ, и3 сотвори1те вс‰ зaпwвэди мо‰: и3 вскyю ўмирaете, д0ме ї}левъ; гlетъ гDь. |
|
32
|
32
|
| Бо Я не хочу смерти помираючого, — говорить Господь Бог; але наверніться, і живіть! | Понeже не хощY смeрти грёшника ўмирaющагw, гlетъ ґдwнаJ гDь, но є4же њбрати1тисz є3мY t пути2 своегw2 и3 жи1ти души2 є3гw2, гlетъ ґдwнаJ гDь: њбрати1тесz u5бо, и3 жи1ви бyдете. |
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| А ти здійми плач за князями Ізраїля | Тh же, сhне человёчь, возми2 плaчь на кн‰зи ї}лєвы, |
|
2
|
2
|
| і скажи: що за левиця мати твоя? розташувалася серед левів, між молодими левами зрощувала левенят своїх. | и3 речeши: почто2 мaти твоS льви1ца средЁ львHвъ почи2, посредЁ львHвъ ўмн0жи льви6чища сво‰; |
|
3
|
3
|
| І вигодувала одного із левенят своїх; він зробився молодим левом і навчився ловити здобич, їв людей. | И# tскочи2 є3ди1нъ t льви1чищъ є3S и3 бhсть лeвъ, и3 научи1сz восхищaти восхищє1ніz и3 человёки снэдE. |
|
4
|
4
|
| І почули про нього народи; він упійманий був у яму їхню, і в ланцюгах відвели його у землю Єгипетську. | И# слhшаша њ нeмъ kзhцы, и3 ћтъ бhсть въ растлёніи и4хъ, привед0ша є3го2 во ўздЁ во є3гЂпетъ. |
|
5
|
5
|
| І коли, почекавши, побачила вона, що надія її пропала, тоді взяла іншого із левенят своїх і зробила його молодим левом. | И# ви1дэ, ћкw tведeнъ бhсть t неS, и3 поги1бе чazніе є3S: и3 взS и3нaго t льви1чищъ свои1хъ и3 льв0мъ ўчини2 є3го2, |
|
6
|
6
|
| І, зробившись молодим левом, він став ходити між левами і навчився ловити здобич, їв людей | и3 живsше посредЁ львHвъ, бhсть лeвъ и3 научи1сz восхищaти восхищє1ніz: человёки и3з8zдE, |
|
7
|
7
|
| і оскверняв удів їхніх і міста їхні спустошував; і опустіла земля і всі селища її від рикання його. | и3 пасsшесz въ лю1тости своeй, и3 грaды и4хъ п{сты постaви, и3 погуби2 зeмлю и3 и3сполнeніе є3S глaсомъ рыкaніz своегw2. |
|
8
|
8
|
| Тоді повстали на нього народи з навколишніх областей і розкинули на нього сіть свою; він упійманий був у яму їхню. | И# дaша нaнь kзhцы w4крестъ t стрaнъ и3 простр0ша нaнь мрє1жи сво‰, и3 въ погублeніи и4хъ ћтъ бhсть. |
|
9
|
9
|
| І посадили його у клітку на ланцюзі і відвели його до царя Вавилонського; відвели його у фортецю, щоб не чутний уже був голос його на горах Ізраїлевих. | И# положи1ша є3го2 во ўздЁ и3 въ клёти, привед0ша є3го2 ко царю2 вавmлHнску и3 вверг0ша є3го2 въ темни1цу, ћкw да не слhшитсz глaсъ є3гw2 ктомY на горaхъ ї}левыхъ. |
|
10
|
10
|
| Твоя мати була, як виноградна лоза, посаджена біля води; плодюча і гілляста була вона від достатку води. | Мaти твоS ћкw віногрaдъ и3 ћкw цвётъ ши1пчанъ на водЁ насаждeнъ, пл0дъ є3гw2 и3 tрaсль є3гw2 бhсть t воды2 мн0ги. |
|
11
|
11
|
| І були у неї гілки міцні для скіпетрів володарів, і високо піднявся стовбур її між густими гілками; і виділялася вона висотою своєю з безліччю гілок своїх. | И# бhсть є3мY жeзлъ крёпости над8 плeменемъ старёйшинъ, и3 вознесeсz въ вели1чіи своeмъ средЁ л0зіz: и3 ви1дэ вели1чество своE во мн0жествэ л0зіz своегw2, |
|
12
|
12
|
| Але у гніві вирвана, кинута на землю, і східний вітер висушив плід її; відрізані і засохли міцні гілки її, вогонь пожер їх. | и3 њбломи1сz въ ћрости, и3 на зeмлю повeрженъ бhсть, и3 вётръ зн0йный и3зсуши2 плоды2 є3гw2: ўвzд0ша, и3 и4зсше жeзлъ крёпости є3гw2: џгнь потреби2 є3го2. |
|
13
|
13
|
| А тепер вона пересаджена у пустелю, у землю суху і спраглу. | И# нн7э насади1ша є3го2 въ пустhни, на земли2 безв0днэ. |
|
14
|
14
|
| І вийшов вогонь із стовбура гілок її, пожер плоди її і не залишилося на ній гілок міцних для скіпетра володаря. Це жалібна пісня, і залишиться для плачу. | И# и3зhде џгнь t жезлA и3збрaнныхъ є3гw2 и3 поzдE и5, и3 не бЁ въ нeмъ жезлA крёпости є3гw2: плeмz въ при1тчу плaча є4сть, и3 бyдетъ плaчь. |
|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| У сьомому році, у п’ятому місяці, у десятий день місяця, прийшли мужі зі старійшин Ізраїлевих запитати Господа і сіли перед лицем моїм. | И# бhсть въ лёто седм0е, въ пsтый мцcъ, въ десsтый дeнь мцcа, пріид0ша мyжіе t старёйшинъ д0му ї}лева вопроси1ти гDа и3 сэд0ша пред8 лицeмъ мои1мъ. |
|
2
|
2
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
3
|
3
|
| сину людський! говори зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не дам вам відповіді, — говорить Господь Бог. | сhне человёчь, глаг0ли ко старёйшинамъ д0му ї}лева и3 речeши къ ни6мъ: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: є3дA вопроси1ти менE вы2 прих0дите; живY ѓзъ, ѓще tвэщaю вaмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
4
|
4
|
| Чи хочеш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? вислови їм мерзоти батьків їхніх | Ѓще tмщeніемъ tмщY и5мъ: сhне человёчь, беззакHніz nтє1цъ и4хъ засвидётелствуй и5мъ, |
|
5
|
5
|
| і скажи їм: так говорить Господь Бог: у той день, коли Я обрав Ізраїля і, піднявши руку Мою, поклявся племені дому Якова, і відкрив Себе їм у землі Єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь Бог ваш!» — | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: t негHже днE и3збрaхъ д0мъ ї}левъ, и3 ўвёдэнъ бhхъ плeмени д0му їaкwвлz и3 познaнъ бhхъ и5мъ во земли2 є3гЂпетстэй, и3 пріsхъ | рук0ю моeю гlz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ: |
|
6
|
6
|
| у той день, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі Єгипетської у землю, яку Я приглянув для них, яка тече молоком і медом, красу всіх земель, | въ т0й дeнь под8sхъ | рук0ю моeю, є4же и3звести2 | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz въ зeмлю, ю4же ўгот0вахъ и5мъ, зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ, с0тъ є4сть пaче всёхъ земeль, |
|
7
|
7
|
| і сказав їм: відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь Бог ваш. | и3 рек0хъ къ ни6мъ: кjйждо мeрзwсти t nчeсъ свои1хъ tвeржите и3 во творeніихъ є3гЂпетскихъ не њсквернsйтесz, ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
|
8
|
8
|
| Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі Єгипетської. | И# tверг0шасz менє2 и3 не хотёша послyшати мS: кjйждо мeрзостей t nчeсъ свои1хъ не tверг0ша и3 творeній є3гЂпетскихъ не њстaвиша. И# рек0хъ, є4же и3зліsти ћрость мою2 на нS и3 скончaти гнёвъ м0й на ни1хъ средЁ земли2 є3гЂпетскіz. |
|
9
|
9
|
| Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, серед яких знаходилися вони і перед очима яких Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із землі Єгипетської. | И# сотвори1хъ, ћкw да и4мz моE весьмA не њскверни1тсz пред8 kзы6ки, въ ни1хже сyть тjи средЁ и4хъ, въ ни1хже познaнъ бhхъ и5мъ пред8 лицeмъ и4хъ, є4же и3звести2 | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
|
10
|
10
|
| І Я вивів їх із землі Єгипетської і привів їх у пустелю, | И# и3звед0хъ | и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 введ0хъ | въ пустhню, |
|
11
|
11
|
| і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм Мої постанови, виконуючи які людина була б живою через них; | и3 дaхъ и5мъ зaпwвэди мо‰, и3 њправд†ніz мо‰ kви1хъ и5мъ, ±же ѓще сотвори1тъ человёкъ, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: |
|
12
|
12
|
| дав їм також суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх. | и3 суббw6ты мо‰ дaхъ и5мъ, є4же бhти въ знaменіе междY мн0ю и3 междY и4ми, є4же разумёти и5мъ, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ. |
|
13
|
13
|
| Але дім Ізраїлів збурився проти Мене у пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули постанови Мої, виконуючи які людина живою була б через них, і суботи Мої порушували, і Я сказав: виллю на них лють Мою у пустелі, щоб знищити їх. | И# гlахъ ко д0му ї}леву въ пустhни: въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1те и3 њправд†ніz мо‰ сохрани1те, є4же твори1ти |, ±же сотвори1тъ человёкъ и3 жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. И# разгнёва мS д0мъ ї}левъ въ пустhни: въ зaповэдехъ бо мои1хъ не ходи1ша и3 њправд†ніz мо‰ tверг0ша, ±же сотвори1тъ человёкъ и3 жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша ѕэлw2. И# рек0хъ, є4же и3зліsти ћрость мою2 на нS въ пустhни, є4же потреби1ти и5хъ. |
|
14
|
14
|
| Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, на очах яких Я вивів їх. | И# сотвори1хъ, ћкw да весьмA и4мz моE не њскверни1тсz пред8 kзы6ки, и3з8 ни1хже и3звед0хъ | пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
15
|
15
|
| Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив, — яка тече молоком і медом, красу всіх земель, — | И# ѓзъ воздвиг0хъ рyку мою2 на нS въ пустhни весьмA, є4же не ввести2 и4хъ въ зeмлю, ю4же дaхъ и5мъ, въ зeмлю текyщую млек0мъ и3 мeдомъ, с0тъ є4сть пaче всеS земли2: |
|
16
|
16
|
| за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушували суботи Мої; бо серце їхнє прагнуло до ідолів їхніх. | понeже судбы6 мо‰ tверг0ша и3 въ зaповэдехъ мои1хъ не ходи1ша, и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша и3 в8слёдъ помышлeній сeрдца своегw2 хождaху. |
|
17
|
17
|
| Але око Моє пошкодувало погубити їх; і Я не знищив їх у пустелі. | И# пощадЁ | џко моE, є4же потреби1ти и5хъ, и3 не сотвори1хъ и5мъ скончaніz въ пустhни. |
|
18
|
18
|
| І говорив Я синам їхнім у пустелі: не ходіть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не оскверняйте себе ідолами їхніми. | И# рек0хъ ко чaдwмъ и4хъ въ пустhни: въ зак0нэхъ nтє1цъ вaшихъ не ходи1те и3 њправдaній и4хъ не храни1те, и3 ко творeніємъ є3гЂпєтскимъ не примэшaйтесz и3 не њсквернsйтесz: |
|
19
|
19
|
| Я Господь Бог ваш: за Моїми заповідями живіть, і Моїх уставів дотримуйтеся, і виконуйте їх. | ѓзъ гDь бGъ вaшъ: въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1те, и3 њправд†ніz мо‰ снабди1те и3 твори1те |, |
|
20
|
20
|
| І святіть суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш. | и3 суббw6ты мо‰ њсвzщaйте: и3 бyдетъ въ знaменіе междY мн0ю и3 междY вaми, є4же вёдэти вaмъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
|
21
|
21
|
| Але і сини збурилися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили й уставів Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої, — і Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу над ними лють Мою у пустелі; | И# разгнёваша мS, и3 ч†да и4хъ въ зaповэдехъ мои1хъ не ходи1ша и3 њправдaній мои1хъ не снабдёша, є4же твори1ти |: сі‰ бо сотвори1въ человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша ѕэлw2. И# рек0хъ: и3злію2 ћрость мою2 на нS, є4же скончaти гнёвъ м0й на ни1хъ въ пустhни. |
|
22
|
22
|
| але Я відхилив руку Мою і вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, перед очима яких Я вивів їх. | И# сотвори1хъ, ћкw да и4мz моE весьмA не њсквернaвитсz пред8 kзы6ки, t ни1хже и3звед0хъ | пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
23
|
23
|
| Також, піднявши руку Мою у пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по землі | И# ѓзъ воздвиг0хъ рyку мою2 на нS въ пустhни, є4же расточи1ти | во kзhцэхъ и3 разсёzти | во странaхъ, |
|
24
|
24
|
| за те, що вони постанов Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, й очі їхні поверталися до ідолів батьків їхніх. | понeже њправдaній мои1хъ не сотвори1ша и3 зaпwвэди мо‰ tри1нуша и3 суббw6ты мо‰ њскверни1ша, и3 в8слёдъ кумjрwвъ nтє1цъ и4хъ бhша nчесA и4хъ. |
|
25
|
25
|
| І попустив їм настанови недобрі й постанови, від яких вони не могли бути живі, | И# дaхъ и5мъ зaпwвэди не дwбры2 и3 њправд†ніz, въ ни1хже не бyдутъ жи1ви: |
|
26
|
26
|
| і попустив їм осквернитися жертвоприношеннями їхніми, коли вони стали проводити через вогонь усякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я Господь. | и3 њскверню2 | въ даsніихъ и4хъ, внегдA проводи1ти (и5мъ) всsкое разверзaющее ложеснA, да погублю2 и5хъ, да ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
27
|
27
|
| Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось чим ще хулили Мене батьки ваші, віроломно вчиняючи проти Мене: | Сегw2 рaди глаг0ли къ д0му ї}леву, сhне человёчь, и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: дaже до сегw2 разгнёваша мS nтцы2 вaши во грэсёхъ свои1хъ, и4миже согрэши1ша ко мнЁ: |
|
28
|
28
|
| Я привів їх у землю, яку з клятвою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою, — а вони, виглядівши собі усякий високий пагорб і всяке гіллясте дерево, стали заколювати там жертви свої, і ставили там образливі для Мене приношення свої і запашні куріння свої, й узливали там узливання свої. | и3 введ0хъ | въ зeмлю, въ ню1же воздвиг0хъ рyку мою2, є4же дaти ю5 и5мъ: и3 ви1дэша всsкъ х0лмъ выс0къ и3 всsко дрeво присённое, и3 пожр0ша тaмw богHмъ свои6мъ и3 ўчини1ша тaмw ћрость дарHвъ свои1хъ, и3 положи1ша тaмw воню2 благов0ніz своегw2 и3 возліsша тaмw возлі‰ніz сво‰. |
|
29
|
29
|
| І Я говорив їм: що це за висота, куди ходите ви? тому ім’ям Бама називається вона і до цього дня. | И# рек0хъ къ ни6мъ: что2 сyть ґввамA [выс0кое], ћкw вы2 вх0дите тaмw; и3 прозвaша и4мz є3мY ґввамA дaже до днeшнzгw днE. |
|
30
|
30
|
| Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте услід мерзотам їхнім? | Сегw2 рaди рцы2 къ д0му ї}леву: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще во беззак0ніихъ nтє1цъ вaшихъ вы2 њсквернsетесz и3 в8слёдъ мeрзостей и4хъ вы2 соблуждaете, |
|
31
|
31
|
| Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? живу Я, — говорить Господь Бог, — не дам вам відповіді. | и3 въ приношeніи дарHвъ вaшихъ и3 въ нар0цэхъ вaшихъ, є3гдA прох0дzтъ ч†да в†ша сквозЁ џгнь: вы2 њсквернsетесz во всёхъ кумjрэхъ вaшихъ дaже до днeшнzгw днE, и3 ѓзъ tвэщaю ли вaмъ, д0ме ї}левъ; ЖивY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще tвэщaю вaмъ и3 ѓще взhдетъ на дyхъ вaшъ сіE. |
|
32
|
32
|
| І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «будемо, як язичники, як племена іноземні, служити дереву і каменю». | И# не бyдетъ, ћкоже вы2 глаг0лете: бyдемъ, ћкоже kзhцы и3 ћкоже племенA зємнaz, служи1ти дрeву и3 кaменію. |
|
33
|
33
|
| Живу Я, — говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами. | Сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ѓще не рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою и3 въ ћрости и3зліsннэй цrтвовати бyду над8 вaми: |
|
34
|
34
|
| І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву. | и3 и3зведY вы2 t людjй и3 пріимy вы t стрaнъ, въ ни1хже бёсте разсёzни, рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою и3 ћростію и3зліsнною, |
|
35
|
35
|
| І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця. | и3 приведY вaсъ въ пустhню лю1дскую и3 разсуждyсz съ вaми тaмw лицeмъ къ лицY: |
|
36
|
36
|
| Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами, — говорить Господь Бог. | ћкоже суди1хсz со nтцы6 вaшими въ пустhни земли2 є3гЂпетскіz, тaкw суждY и3 вaмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
37
|
37
|
| І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту. | и3 проведY вы2 под8 жезл0мъ мои1мъ и3 введY вы2 въ числЁ завёта, |
|
38
|
38
|
| І виділю з вас заколотників і непокірливих Мені. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 и3зберY t вaсъ нечєсти1выz и3 tвeргшыzсz: и3з8 земли1 бо њбитaніz и4хъ и3зведY |, и3 въ зeмлю ї}леву не вни1дутъ, и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь бGъ. |
|
39
|
39
|
| А ви, доме Ізраїлів, — так говорить Господь Бог, — йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими, | Вh же, д0ме ї}левъ, си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: кjйждо кумjры сво‰ tими1те, и3 пот0мъ ѓще послyшаете менE, и3 и4мене моегw2 с™aгw не њсквернaвите ксемY въ дарёхъ вaшихъ и3 рукотворeніихъ вaшихъ: |
|
40
|
40
|
| тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, — весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими. | понeже на горЁ моeй с™ёй, на горЁ выс0цэ ї}левэ, гlетъ ґдwнаJ гDь, тaмw послyжатъ ми2 вeсь д0мъ ї}левъ до концA на земли2, и3 тaмw пріимY | и3 тaмw присэщY на приношє1ніz в†ша и3 начaтки њбётwвъ вaшихъ во всёхъ њсвzщeнныхъ вaшихъ. |
|
41
|
41
|
| Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів. | Въ воню2 благов0ніz пріимY вы2, є3гдA и3зведY вы2 и3з8 людjй и3 пріимY вы2 t стрaнъ, въ нsже расточeни бhсте, и3 њсщ7yсz въ вaсъ пред8 nчи1ма людски1ма: |
|
42
|
42
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, — у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою. | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA введY вы2 въ зeмлю ї}леву, въ зeмлю, на ню1же воздвиг0хъ рyку мою2 дaти ю5 nтцє1мъ вaшымъ: |
|
43
|
43
|
| І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили, | и3 помzнeте тaмw пути6 вaшz и3 вс‰ мє1рзкіz грэхи2 вaшz, въ ни1хже њскверни1стесz, и3 посрамитE ли1ца в†ша во всёхъ ѕл0бахъ вaшихъ, ±же сотвори1сте: |
|
44
|
44
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів, — говорить Господь Бог. | и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь, є3гдA сотворю2 вaмъ тaкw, ћкw да и4мz моE не њскверни1тсz по путє1мъ вaшымъ ѕлы6мъ и3 по рукотворeніємъ вaшымъ растлBннымъ, д0ме ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
45
|
45
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
46
|
46
|
| сину людський! поверни лице твоє на шлях до полудня, і промов слово на полудень, і проречи пророцтво на ліс південного поля. | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на ю4гъ и3 воззри2 на дарHма, и3 прорцы2 на дубрaву старёйшину нагeва |
|
47
|
47
|
| І скажи південному лісу: слухай слово Господа; так говорить Господь Бог: ось, Я запалю у тобі вогонь, і він пожере у тобі всяке дерево зелене і всяке дерево сухе; не згасне палаюче полум’я, і все буде спалено ним від півдня до півночі. | и3 речeши дубрaвэ нагeвовэ: слhши сл0во гDне, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ возгнэщY въ тебЁ џгнь, и3 пожжeтъ въ тебЁ всsко дрeво зелeное и3 всsко дрeво сух0е, не ўгaснетъ плaмень разжжeный, и3 и3згори1тъ въ нeмъ всsко лицE t полyдне до сёвера, |
|
48
|
48
|
| І побачить усяка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне. | и3 ўвёсть всsка пл0ть, ћкw ѓзъ гDь разжег0хъ є3го2, и3 не ўгaснетъ. |
|
49
|
49
|
| І сказав я: о, Господи Боже! вони говорять про мене: «чи не говорить він притчі?» | И# рек0хъ: никaкоже, гDи, гDи! сjи глаг0лютъ ко мнЁ: не при1тча ли є4сть сіS глаг0лема; |
|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! поверни лице твоє до Єрусалима і промов слово на святилища, і виречи пророцтво на землю Ізраїлеву, | сегw2 рaди прорцы2, сhне человёчь, и3 ўтверди2 лицE твоE на їеrли1мъ и3 воззри2 на с™ы6ни и4хъ, и3 прорцы2 на зeмлю ї}леву, |
|
3
|
3
|
| і скажи землі Ізраїлевій: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, і витягну меч Мій з піхов його і знищу в тебе праведного і нечестивого. | и3 речeши ко земли2 ї}левэ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, и3 и3звлекY мeчь м0й и3з8 ножeнъ є3гw2, и3 потреблю2 t тебє2 непрaведнаго и3 беззак0ннаго. |
|
4
|
4
|
| А для того, щоб знищити у тебе праведного і нечестивого, меч Мій з піхов своїх піде на всяку плоть від півдня до півночі. | Понeже потреблю2 t тебє2 непрaведнаго и3 беззак0нника, тaкw и3зhдетъ мeчь м0й и3з8 ножeнъ свои1хъ на всsку пл0ть t ю4га дaже до сёвера, |
|
5
|
5
|
| І пізнає всяка плоть, що Я, Господь, витяг меч Мій з піхов його, і він уже не повернеться. | и3 ўвёсть всsка пл0ть, ћкw ѓзъ гDь и3звлек0хъ мeчь м0й и3з8 ножeнъ є3гw2, и3 ктомY не возврати1тсz. |
|
6
|
6
|
| Ти ж, сину людський, стогни, скрушуючи стегна твої, і у го́рі стогни перед очима їхніми. | И# ты2, сhне человёчь, воздохни2 въ сокрушeніи чрeслъ твои1хъ и3 въ болёзнехъ возстени2 пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
7
|
7
|
| І коли скажуть тобі: «чого ти стогнеш?», скажи: «від чутки, що йде», — і розтане всяке серце, і всі руки опустяться, і всякий дух знеможе, й усі коліна затремтять, як вода. Ось, це прийде і збудеться, — говорить Господь Бог. | И# бyдетъ, ѓще рекyтъ къ тебЁ: чесw2 рaди ты2 стенeши; и3 речeши: њ возвэщeніи, ћкw грzдeтъ: и3 сокруши1тсz всsко сeрдце, и3 њслабёютъ вс‰ рyки, и3 и4здшетъ всsка пл0ть и3 всsкъ дyхъ, и3 вс‰ стeгна њсквернaвzтсz мокрот0ю: сE, грzдeтъ и3 бyдетъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
8
|
8
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
9
|
9
|
| сину людський! виречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: скажи: меч, меч нагострений і вичищений; | сhне человёчь, прорцы2 и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: рцы2: мечY, мечY! и3з8wстри1сz и3 раз8zри1сz, |
|
10
|
10
|
| нагострений для того, щоб більше заколоти; вичищений, щоб блищав, як блискавка. Чи радіти нам, що жезл сина Мого зневажає всяке дерево? | ћкw да и3зсэчeши сэчє1ніz: и3з8wстри1сz, ћкw да бyдеши въ блещaніе и3 гот0въ на разсhпаніе: сэцы2, и3зничтожaй, tри1ни всsкое дрeво. |
|
11
|
11
|
| Я дав його вичистити, щоб узяти у руку; уже нагострений цей меч і вичищений, щоб віддати його у руку вбивці. | И# дадE є3го2 ўгот0ванна, є4же держaти въ рукaхъ є3гw2: наwстри1лсz мeчь, гот0въ є4сть, є4же дaнъ бhти въ рyцэ сэкyщагw. |
|
12
|
12
|
| Стогни і ридай, сину людський, бо він — на народ Мій, на всіх князів Ізраїля; вони віддані будуть під меч з народом Моїм; тому вдаряй себе по стегнах. | Возопjй и3 восплaчисz, сhне человёчь, ћкw сeй бhсть въ лю1дехъ мои1хъ, сeй во всёхъ старёйшинахъ ї}левыхъ: њбитaющіи бли1з8 под8 мeчь бhша съ людьми2 мои1ми: сегw2 рaди восплещи2 рукaма твои1ма, |
|
13
|
13
|
| Бо він уже випробуваний. І що, коли він зневажає і жезл? цей не встоїть, — говорить Господь Бог. | ћкw њправдaсz. И# что2, ѓще и3 плeмz tри1нетсz; Не бyдетъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
14
|
14
|
| Ти ж, сину людський, пророкуй і вдаряй рукою об руку; і подвоїться меч і потроїться, меч на тих, яких уражають, меч на поразку великого, який проникає в нутрощі осель їх. | И# ты2, сhне человёчь, прорцы2 и3 восплещи2 рукaма и3 ўсугyби мeчь: трeтій мeчь ћзвєнымъ є4сть, мeчь ћзвєнымъ вели1къ, и3 ўжаси1ши |, |
|
15
|
15
|
| Щоб розтанули серця і щоб полеглих було більше, Я біля всіх воріт їх поставлю грізний меч, о, горе! блискучий, як блискавка, нагострений для заколення. | ћкw да сокруши1тсz сeрдце и4хъ, и3 ўмн0жатсz немощнjи во всёхъ вратёхъ и4хъ, предаю1тсz на ўсэчeніе мeчное: блaгw џстръ бhсть на сэчeніе, блaгw бhсть на блистaніе. |
|
16
|
16
|
| Зберися і йди праворуч або йди ліворуч, куди б не обернулося лице твоє. | Проходи2 ћкw м0лніz, њстри1сz њдеснyю и3 њшyюю, ѓможе ѓще лицE твоE востaнетъ: |
|
17
|
17
|
| І Я буду плескати у долоні й угамую гнів Мій; Я, Господь, сказав. | и3 ѓзъ восплещY рук0ю моeю къ руцЁ моeй и3 напущY ћрость мою2, ѓзъ гDь гlахъ. |
|
18
|
18
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
19
|
19
|
| і ти, сину людський, уяви собі дві дороги, по яких слід іти мечу царя Вавилонського, — обидві вони повинні виходити з однієї землі; і накресли руку, накресли на початку доріг до міст. | и3 ты2, сhне человёчь, ўчини2 себЁ пути6 двA, є4же вни1ти мечY царS вавmлHнска, t страны2 є3ди1ныz и3зhдутъ нач†ла двA, и3 рyку ўгот0ваютъ въ начaлэ пути2 грaда, t начaла пути2 ўчини1ши, |
|
20
|
20
|
| Уяви дорогу, по якій меч ішов би у Равву синів Аммонових і в Юдею, в укріплений Єрусалим; | ћкw вни1ти мечY на раввafъ сынHвъ ґммHнихъ и3 на їудeю и3 їеrли1мъ средЁ є3гw2. |
|
21
|
21
|
| тому що цар Вавилонський зупинився на роздоріжжі, на початку двох доріг, для ворожіння: трясе стріли, запитує терафимів, розглядає печінку. | Понeже стaнетъ цaрь вавmлHнскъ на стaрэмъ пути2, на начaлэ nбои1хъ путjй, є4же волхвовaти волхвовaніемъ, ћкоже вскипёти жезлY, и3 вопрошaти вazныхъ и3 вражи1ти во ўтр0бахъ. |
|
22
|
22
|
| У правій руці у нього жереб: «у Єрусалим», де слід поставити тарани, відкрити для побоїща вуста, піднести голос для воєнного крику, підвести тарани до воріт, насипати вал, побудувати облогові вежі. | И# бhсть њдеснyю є3гw2 волшeбство на їеrли1мъ, є4же њбстaвити nстр0гъ и3 є4же tвeрсти ўстA съ в0племъ и3 возвhсити глaсъ со глашeніемъ трyбнымъ, и3 ћкw постaвити nстр0гъ пред8 враты2 є3гw2 и3 насhпати пeрсти и3 постaвити стрBлницы. |
|
23
|
23
|
| Це ворожіння здалося в очах їх неправдивим; але оскільки вони клялися клятвою, то він, згадавши про таке їхнє віроломство, вирішив узяти його. | И# т0й ѓки волхвyz и5мъ волхвовaніе пред8 ни1ми, ўседмерsz седмєри1цы, и3 т0й воспоминazй непр†вды є3гw2 помzнyти. |
|
24
|
24
|
| Тому так говорить Господь Бог: оскільки ви самі приводите на пам’ять беззаконня ваше, роблячи явними злочини ваші, виставляючи на вид гріхи ваші в усіх ділах ваших, і самі приводите це на пам’ять, то ви будете взяті руками. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже воспомzнyсте непр†вды вaшz, внегдA tкрhшасz нечє1стіz в†ша, ћкw kви1тисz грэхHмъ вaшымъ во всёхъ беззак0ніихъ вaшихъ и3 во всёхъ начинaніихъ вaшихъ, понeже воспомzнyсте, въ тёхъ ћти бyдете. |
|
25
|
25
|
| І ти, недостойний, злочинний вождь Ізраїля, день якого настав нині, коли нечестю його буде покладено кінець! | И# ты2, сквернaве, беззак0нниче, старёйшино ї}левъ, є3гHже грzдeтъ дeнь во врeмz непрaвды, конeцъ: |
|
26
|
26
|
| Так говорить Господь Бог: зніми із себе діадему і поклади вінець; цього вже не буде; принижене піднесеться і високе принизиться. | сі‰ гlетъ гDь: сними2 кідaръ и3 tложи2 вэнeцъ, сeй не так0въ бyдетъ, смири1лъ є3си2 выс0кое и3 вознeслъ смирeнное: |
|
27
|
27
|
| Скину, скину, скину і його не буде, доки не прийде Той, Кому належить він, і Я дам Йому. | непрaвду, непрaвду, непрaвду положY є3го2, и3 т0й не так0въ бyдетъ, д0ндеже пріи1детъ, є3мyже дост0итъ, и3 предaмъ є3мY. |
|
28
|
28
|
| І ти, сину людський, проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог про синів Аммона і про ганьбу їх; і скажи: меч, меч оголений для заколення, вичищений для знищення, щоб блищав, як блискавка, | И# ты2, сhне человёчь, прорцы2 и3 речeши: сE гlетъ ґдwнаJ гDь къ сынHмъ ґммw6нимъ и3 ко ўкори1знэ и4хъ, и3 речeши: мечY, мечY и3звлечeный на сэчeніе, и3звлечeный на скончaніе, дви1гнисz, ћкw да блистaеши: |
|
29
|
29
|
| щоб, тоді як представляють тобі пусті видіння і неправдиво ворожать тобі, і тебе доклав до обезголовлених нечестивців, день яких настав, коли нечестю їх буде покладений кінець. | въ видёніи твоeмъ сyетнэмъ, и3 внегдA вражби1ти тебЁ лHжнаz, є3гдA предаeшисz ты2 на вы6и ћзвеныхъ беззак0нникwвъ, и4хже дeнь приспЁ во врeмz непрaвды, конeцъ: |
|
30
|
30
|
| Чи повернути його у піхви його? — на місці, де ти створений, на землі походження твого буду судити тебе: | возврати1сz въ нwжны2 тво‰ и3 не стaни на мёстэ сeмъ, въ нeмже роди1лсz є3си2, на земли2 твоeй и4мамъ тS суди1ти: |
|
31
|
31
|
| і виллю на тебе обурення Моє, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе до рук людей лютих, досвідчених у вбивстві. | и3 и3злію2 на тS гнёвъ м0й, во nгни2 гнёва моегw2 дyну на тS и3 предaмъ тS въ рyцэ мужeй в†рваръ, творsщихъ пaгубу: |
|
32
|
32
|
| Ти будеш поживою вогню, кров твоя залишиться на землі; не будуть і згадувати про тебе; бо Я, Господь, сказав це. | nгню2 бyдеши ћдь, кр0вь твоS бyдетъ посредЁ земли2 твоеS: не бyдетъ твоеS пaмzти, занeже ѓзъ гDь гlахъ. |
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його. | и3 ты2, сhне человёчь, ѓще суди1ти бyдеши грaду кровeй, и3 kви2 є3мY вс‰ беззакHніz є3гw2, |
|
3
|
3
|
| І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе! | и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: q, грaде проливazй кр0вь средЁ себє2, є4же пріити2 врeмени є3гw2, и3 творsй кумjры на себE, є4же њскверни1тисz самомY: |
|
4
|
4
|
| Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям. | въ кр0ви и4хъ, ю4же и3зліsлъ є3си2, согрэши1лъ є3си2, и3 въ кумjрэхъ твои1хъ, ±же твори1лъ, њскверни1лсz є3си2, и3 сократи1лъ є3си2 дни6 тво‰, и3 привeдъ врeмz лётъ твои1хъ: сегw2 рaди дaхъ тS на ўкори1зну kзhкwмъ и3 на поругaніе всBмъ странaмъ, |
|
5
|
5
|
| Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством. | бли1з8 тебє2 и3 далeче t тебє2 сyщымъ, и3 поругaютсz тебЁ и3 возопію1тъ на тS: q, нечи1стый, пресловyтый и3 мн0гъ во беззак0ніихъ! |
|
6
|
6
|
| Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров. | сE, старBйшины д0му ї}лева, кjйждо ко свои6мъ ќжикамъ смэси1шасz въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ кр0вь: |
|
7
|
7
|
| У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе. | nтцY и3 мaтери ѕлосл0вzху въ тебЁ и3 ко пришeлцу њбращaхусz непрaвдами въ тебЁ: сиротY и3 вдови1цу преwби1дzху въ тебЁ: |
|
8
|
8
|
| Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш. | и3 с™†z мо‰ ўничижaху и3 суббw6ты мо‰ њсквернsху въ тебЁ: |
|
9
|
9
|
| Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти. | мyжіе разбHйницы бёша въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ въ тебЁ кр0вь, и3 на горaхъ kдsху въ тебЁ и3 сквє1рны творsху въ тебЁ: |
|
10
|
10
|
| Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе. | стhдъ џтчій tкрhша въ тебЁ, и3 въ нечистотЁ сэдsщую њбругaша въ тебЁ: |
|
11
|
11
|
| Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого. | кjйждо на женY п0друга своегw2 беззак0нноваша, и3 кjйждо невёстку свою2 њсквернsше въ нечeстіи, и3 кjйждо сестрY свою2, дщeрь nтцA своегw2, њбругавaше въ тебЁ: |
|
12
|
12
|
| Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, — говорить Господь Бог. | мзды6 взимaху въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ кр0вь, ли1хву и3 и3збhтокъ взимaху въ тебЁ: и3 скончaлъ є3си2 скончaніе ѕл0бы твоеS ±же въ наси1ліи, менe же забhлъ є3си2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
13
|
13
|
| І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе. | СE u5бо, ўдaрю рук0ю моeю њ рyку мою2 на т†, ±же соверши1лъ є3си2 и3 ±же сотвори1лъ є3си2, и3 на крHви тво‰ бhвшыz посредЁ тебє2: |
|
14
|
14
|
| Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю. | ѓще ўстои1тъ сeрдце твоE, и3 ѓще преwдолёютъ рyцэ твои2 во днeхъ, въ нsже ѓзъ творю2 въ тебЁ; Ѓзъ гDь гlахъ, и3 сотворю2. |
|
15
|
15
|
| І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе. | И# разсhплю тS во kзhцэхъ и3 разсёю тS въ странaхъ, и3 њскудёетъ нечистотA твоS и3з8 тебє2, |
|
16
|
16
|
| І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь. | и3 владёти бyду тоб0ю пред8 nчи1ма kзhкwвъ, и3 познaеши, ћкw ѓзъ гDь. |
|
17
|
17
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
18
|
18
|
| сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони — олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла. | сhне человёчь, сE, бhша мнЁ д0мъ ї}левъ смёшани вси2 съ мёдію и3 желёзомъ, и3 со џловомъ чи1стымъ и3 со свинцeмъ, средЁ пeщи сребро2 смёшено сyть. |
|
19
|
19
|
| Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим. | Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже бhсте вси2 во смэшeніе є3ди1но, сегw2 рaди, сE, ѓзъ пріимY вaсъ во среди1ну їеrли1ма: |
|
20
|
20
|
| Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас. | ћкоже пріeмлетсz сребро2 и3 мёдь, и3 желёзо и3 свинeцъ и3 џлово чи1стое во среди1ну пeщи, є4же дyнути на нS nгню2, да слію1тсz, тaкw пріимY вaсъ во гнёвэ моeмъ и3 въ ћрости моeй, и3 соберY и3 слію2 вaсъ, |
|
21
|
21
|
| Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього. | и3 дyну на вы2 во nгни2 гнёва моегw2, и3 сліsни бyдете средЁ є3гw2: |
|
22
|
22
|
| Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас. | ћкоже сливaетсz сребро2 средЁ пeщи, тaкw сліeтесz посредЁ є3гw2 и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь и3зліsхъ ћрость мою2 на вaсъ. |
|
23
|
23
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
24
|
24
|
| сину людський! скажи йому: ти — земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву! | сhне человёчь, рцы2 є3мY: ты2 є3си2 землS неwдожди1маz, нижE д0ждь бhсть на тS въ дeнь ћрости. |
|
25
|
25
|
| Змова пророків її серед неї — як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів. | Е#гHже старBйшины средЁ є3гw2, ћкw львы2 рыкaюще, восхищaюще восхищє1ніz, дyшы и3з8zдaюще наси1ліемъ, богaтство и3 чeсть пріeмлюще, и3 вдwви1цы тво‰ ўмн0жишасz посредЁ тебє2: |
|
26
|
26
|
| Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них. | и3 жерцы2 є3гw2 tверг0шасz зак0на моегw2 и3 њскверни1ша с™†z мо‰: междY с™hмъ и3 сквернaвымъ не разлучaху, и3 междY нечи1стымъ и3 чи1стымъ не раздэлsху, и3 t суббHтъ мои1хъ покрывaху џчи свои2, и3 њсквернsху мS посредЁ себє2: |
|
27
|
27
|
| Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь. | кн‰зи є3гw2 средЁ є3гw2 ћкw в0лцы восхищaюще похищє1ніz, є4же проліsти кр0вь и3 погуби1ти дyшы, ћкw да лихои1мствомъ лихои1мствуютъ: |
|
28
|
28
|
| А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь. | и3 прор0цы є3гw2 помазyющіи и5хъ падyтъ, ви1дzщіи сyєтнаz, волхвyющіи лHжнаz, глаг0люще: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ґ гDь не гlа. |
|
29
|
29
|
| А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо. | Людjй земли2 ўтэснsюще непрaвдою и3 восхищaюще восхищє1ніz, ни1ща и3 ўб0га наси1льствующе и3 со пришeлцемъ не живyще суд0мъ. |
|
30
|
30
|
| Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов. | И# и3скaхъ t ни1хъ мyжа живyща прaвw и3 стоsща цёлw пред8 лицeмъ мои1мъ во врeмz гнёва моегw2, є4же бы не до концA погуби1ти є3го2 [грaдъ їеrли1мъ], и3 не њбрэт0хъ. |
|
31
|
31
|
| Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог. | И# и3зліsхъ нaнь ћрость мою2 во nгни2 гнёва моегw2, є4же скончaти |: пути6 и4хъ на главы6 и4хъ дaхъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 23
|
Главa к7г
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! були дві жінки, дочки однієї матері, | сhне человёчь, двЁ жєнЁ бёстэ дщє1ри мaтере є3ди1ныz |
|
3
|
3
|
| і блудили вони в Єгипті, блудили у своїй молодості; там зім’яті груди їхні, і там розбестили дівочі соски їхні. | и3 соблуди1стэ во є3гЂптэ, въ ю4ности своeй соблуди1стэ: тaмw спад0ша сосцы2 и4хъ, и3 тaмw растли1стэ дёвство. |
|
4
|
4
|
| Імена їх: старшої — Огола, а сестри її — Оголива. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок; й іменувалися — Огола Самарією, а Оголива Єрусалимом. | И#менa же и4ма: nолA старёйшаz, nолівa же мeншаz сестрA є3S: и3 бhстэ мнЁ и3 роди1стэ сhны и3 дщє1ри: и3менa же и4ма: самарjа nолA, и3 їеrли1мъ nолівA. |
|
5
|
5
|
| І стала Огола блудити від Мене і приліплялася до своїх коханців, до ассиріян, до сусідів своїх, | И# соблуди2 nолA t менє2 и3 возложи1сz на похотники2 сво‰, на ґссmрjаны приближaющыzсz є4й, |
|
6
|
6
|
| до тих, що вдягалися у тканини яхонтового кольору, до областеначальників і градоправителів, до всіх красивих юнаків, вершників, що їздять на конях; | њблечє1нныz въ червлєни1цы, старBйшины и3 воевHды: ю4нwши и3збрaнніи, вси2 кHнницы kздsщіи на к0нехъ: |
|
7
|
7
|
| і розсипала блудодіяння свої з усіма добірними із синів Ассура, і осквернила себе всіма ідолами тих, до кого б не приліплялася: | и3 дадE блужeніе своE къ ни6мъ: и3збр†ннымъ сынHмъ ґссmр‡йскимъ всBмъ, и3 ко всBмъ, на нsже возлагaшесz, во всёхъ нечистотaхъ и4хъ њсквернsшесz: |
|
8
|
8
|
| не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою. | и3 блужeніz своегw2, є4же и3з8 є3гЂпта, не њстaви, ћкw съ нeю спaху въ ю4ности є3S, и3 тjи растли1ша дёвство є3S и3 и3зліsша блужeніе своE на ню2. |
|
9
|
9
|
| За те Я і віддав її до рук коханців її, до рук синів Ассура, до яких вона приліплялася. | Тогw2 рaди предaхъ ю5 въ рyцэ похотникHмъ є3S, въ рyцэ сынHмъ ґссmр‡йскимъ, на ни1хже возлагaшесz. |
|
10
|
10
|
| Вони відкрили наготу її, взяли синів її і дочок її, а її вбили мечем. І вона зробилася ганьбою між жінками, коли звершили над нею страту. | Тjи tкрhша стhдъ є3S, сы6ны и3 дщє1ри є3S поsша и3 самyю мечeмъ ўсёкнуша: и3 бhсть поношeніе въ женaхъ, и3 tмщeніе сотвори1ша въ нeй во дщерeхъ є3S. |
|
11
|
11
|
| Сестра її, Оголива, бачила це, і була ще розбещенішою у коханні своєму, і блуд її перевершив блуд сестри її. | И# ви1дэ сестрA є3S nолівA, и3 растли2 возложeніе своE пaче є3S, и3 блyдъ св0й пaче блудA сестры2 своеS ўмн0жи: |
|
12
|
12
|
| Вона приліпилася до синів Ассурових, до областеначальників і градоправителів, сусідів її, пишно одягнених, до вершників, що їздять на конях, до всіх добірних юнаків. | на сынHвъ ґссmрjйскихъ возложи1сz, на старBйшины и3 воевHды, и5же бли1з8 є3S, њблечє1нны во благоистк†нны, на к0нники kздsщыz на к0нехъ, ю4нwши и3збрaнни вси2. |
|
13
|
13
|
| І Я бачив, що вона осквернила себе, і що в обох їх одна дорога. | И# ви1дэхъ, ћкw њскверни1сz пyть є3ди1нъ nбою2. |
|
14
|
14
|
| Але ця ще примножила блудодіяння свої, тому що, побачивши вирізаних на стіні чоловіків, фарбами намальовані зображення халдеїв, | И# приложи2 ко блужeнію своемY, и3 ви1дэ мyжы напи6саны на стэнЁ, w4бразы халдє1йски напи6саны шaрами, |
|
15
|
15
|
| підперезаних по стегнах своїх поясом, з розкішними на голові їх пов’язками, що мають вигляд воєначальників, схожих на синів Вавилона, батьківщина яких земля Халдейська, | препо‰саны пестротaми њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 превHи крашeнніи на главaхъ и4хъ, ви1дъ троsкій всёхъ, под0біе сынHвъ вавmлHнскихъ, халдeйскихъ, земли2 nтeчества и4хъ: |
|
16
|
16
|
| вона закохалася у них з одного погляду очей своїх і послала до них у Халдею послів. | и3 возложи1сz на нS зрёніемъ nчeй свои1хъ, и3 послA послы2 къ ни6мъ въ зeмлю халдeйску. |
|
17
|
17
|
| І прийшли до неї сини Вавилона на любовне ложе, й осквернили її блудодійством своїм, і вона осквернила себе ними; і відвернулася від них душа її. | И# пріид0ша къ нeй сhнове вавmлHнстіи на л0же витaющихъ и3 њскверни1ша ю5 въ блужeніи є3S, и3 њскверни1сz въ ни1хъ, и3 tступи2 душA є3S t ни1хъ: |
|
18
|
18
|
| Коли ж вона явно віддалася блудодіянням своїм і відкрила наготу свою, тоді і від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її. | и3 tкры2 блужeніе своE и3 tкры2 срамотY свою2. И# tступи2 дш7A моS t неS, ћкоже tступи2 дш7A моS t сестры2 є3S. |
|
19
|
19
|
| І вона множила блудодіяння свої, згадуючи дні молодости своєї, коли блудила у землі Єгипетській; | И# ўмн0жила є3си2 блужeніе твоE, є4же помzнyти дни6 ю4ности твоеS, въ нsже блуди1ла є3си2 во є3гЂптэ, |
|
20
|
20
|
| і приліпилася до коханців своїх, у яких плоть — плоть осляча, і похіть, як у жеребців. | и3 возлеглA є3си2 на халдє1и, и4хже плHти бhша ѓки плHти w4сли, и3 ћкw лHна кHнскаz лHна и4хъ, |
|
21
|
21
|
| Так ти згадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої заради дівочих грудей твоїх. | и3 посэти1ла є3си2 беззак0ніе ю4ности твоеS, ±же твори1ла є3си2 во є3гЂптэ во витaлищи твоeмъ, и3дёже сосцы2 ю4ности твоеS спад0ста. |
|
22
|
22
|
| Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: ось, Я підбурю проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків: | Тогw2 рaди, nоліво2, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ воздви1гну похотники2 тво‰ на тS, t ни1хже tступи2 душA твоS, и3 наведY и5хъ на тS w4крестъ, |
|
23
|
23
|
| синів Вавилона і всіх халдеїв, з Пехода, із Шоа і Коа, і з ними всіх синів Ассура, красивих юнаків, областеначальників і градоправителів, сановних та іменитих, усіх майстерних наїзників. | сынHвъ вавmлHнскихъ и3 всёхъ халдeєвъ, факyда и3 сyда и3 кyда, и3 вс‰ сhны ґссmр‡йски съ ни1ми, ю4ношы и3збр†нны, старBйшины и3 воевHды, вс‰ трістaты и3 нарHчитыz, к0нники на к0нехъ вси2. |
|
24
|
24
|
| І прийдуть на тебе зі зброєю, з конями і колісницями і з безліччю народу, й обступлять тебе навколо у латах, зі щитами й у шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом. | И# пріи1дутъ на тS вси2 t сёвера, колєсни1цы и3 колeса со мн0гимъ нар0домъ, щиты2 и3 с{лицы и3 шлeмы, и3 постaвzтъ стражбY w4крестъ тебє2, и3 дaмъ пред8 лицeмъ и4хъ сyдъ, и3 tмстsтъ ти2 въ судёхъ свои1хъ: |
|
25
|
25
|
| І оберну ревність Мою проти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе ніс і вуха, а інше твоє від меча упаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а інше твоє вогнем буде пожерте; | и3 дaмъ рвeніе моE въ тебЁ, и3 сотворsтъ съ тоб0ю гнёвъ ћрости моеS, н0здри тво‰ и3 ќшы твои2 њбрёжутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ мечeмъ и3зсэкyтъ: тjи сынHвъ твои1хъ и3 дщeрей твои1хъ в0змутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ потреби1тъ џгнь: |
|
26
|
26
|
| і знімуть з тебе одяг твій, візьмуть убрання твоє. | и3 совлекyтъ съ тебє2 ри6зы тво‰ и3 в0змутъ сосyды хвалы2 твоеS. |
|
27
|
27
|
| І покладу кінець розпусті твоїй і блуду твоєму, принесеному із землі Єгипетської, і не будеш звертати на них очей твоїх, і про Єгипет уже не згадаєш. | И# tвращY нечє1стіz тво‰ t тебє2 и3 блyдъ тв0й t земли2 є3гЂпетскіz: и3 не воздви1гнеши nчeсъ твои1хъ на ни1хъ и3 є3гЂпта не помzнeши ктомY. |
|
28
|
28
|
| Бо так говорить Господь Бог: ось, Я віддаю тебе до рук тих, кого ти зненавиділа, до рук тих, від кого відвернулася душа твоя. | Понeже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ предаю1 тz въ рyцэ, и4хже ненави1диши, t ни1хже tступи2 душA твоS: |
|
29
|
29
|
| І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, набуте працею, і залишать тебе нагою і непокритою, і відкрита буде соромітна нагота твоя, і розпуста твоя, і блудодійство твоє. | и3 сотворsтъ въ тебЁ въ нeнависти, и3 в0змутъ вс‰ труды2 тво‰ и3 дэлA тво‰, и3 бyдеши нагA и3 посрaмлена, и3 tкрhетсz стyдъ блудA твоегw2 и3 нечeстіе твоE. |
|
30
|
30
|
| Це буде зроблено з тобою за блудодійство твоє з народами, ідолами яких ти осквернила себе. | И# блужeніе твоE сотвори2 сі‰ тебЁ, є3гдA блуди1ла є3си2 в8слёдъ kзhкwвъ и3 њсквернsласz въ кумjрэхъ и4хъ: |
|
31
|
31
|
| Ти ходила дорогою сестри твоєї; за те і дам у руку тобі чашу її. | въ пути2 сестры2 твоеS ходи1ла є3си2, и3 дaмъ чaшу є3S въ рyцэ твои2. |
|
32
|
32
|
| Так говорить Господь Бог: ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку і широку, і будеш піддана осміянню і ганьбі, за величезної місткости її. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: чaшу сестры2 твоеS и3спіeши глуб0кую и3 шир0кую, и3 бyдетъ на смёхъ и3 подражнeніе, и3з8oби1лную ко совершeнію піsнства, |
|
33
|
33
|
| Сп’янінням і гіркотою будеш сповнена: чаша жаху і спустошення — чаша сестри твоєї, Самарії! | и3 разслаблeніz нап0лнишисz: чaша же потреблeніz и3 погублeніz чaша сестры2 твоеS самарjи: |
|
34
|
34
|
| І вип’єш її, і осушиш, і черепки її оближеш, і груди твої пошматуєш: бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. | и3 и3спіeши ю5 и3 и3стощи1ши, и3 чрeпъ є3S kдyщи потреби1ши, и3 сwсцA тво‰ tт0ргнеши: и3 прaздники и3 новомcчіz тво‰ tвращY: понeже ѓзъ гlахъ, речE ґдwнаJ гDь. |
|
35
|
35
|
| Тому так говорить Господь Бог: оскільки ти забула Мене і відвернулася від Мене, то і терпи за беззаконня твоє і за блудодійство твоє. | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже забhла мS є3си2 и3 tвeргла менE назaдъ тёла твоегw2, и3 ты2 возми2 нечeстіе твоE и3 блyдъ тв0й. |
|
36
|
36
|
| І сказав мені Господь: сину людський! чи хочеш судити Оголу й Оголиву? вислови їм мерзоти їх; | И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, не бyдеши ли суди1ти nолЁ и3 nолівЁ, и3 возвэсти1ши ли и4ма беззакHніz є3ю2; |
|
37
|
37
|
| бо вони перелюбствували, і кров на руках їх, і з ідолами своїми перелюбствували, і синів своїх, яких народили Мені, через вогонь проводили в їжу їм. | ћкw любодёйствовастэ, и3 кр0вь въ рукaхъ є3ю2, и3 въ кумjрэхъ є3ю2 прелюбодёйствовастэ, и3 ч†да сво‰, ±же роди1стэ мнЁ, провождaстэ и5мъ сквозЁ џгнь. |
|
38
|
38
|
| Ще ось що вони робили Мені: оскверняли святилище Моє у той самий день, і порушували суботи Мої; | Дaже и3 сі‰ сотвори1стэ ми2, њсквернsстэ с™†z мо‰ въ т0й дeнь, и3 суббw6ты мо‰ њсквернsстэ: |
|
39
|
39
|
| тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, у той самий день приходили у святилище Моє, щоб оскверняти його: ось як чинили вони у домі Моєму! | и3 внегдA закалaстэ ч†да сво‰ кумjрwмъ свои6мъ, и3 вхождaстэ во с™†z мо‰ въ т0й дeнь, є4же скверни1ти |: и3 сE, тaкw творsстэ средЁ д0му моегw2: |
|
40
|
40
|
| Крім цього, посилали за людьми, які приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, підмальовувала очі твої і прикрашалася убраннями, | и3 посылaстэ ко мужє1мъ грzдyщымъ и3здалeча, къ ни6мже послHвъ посылaстэ. И# є3гдA приходи1ти и5мъ, ѓбіе ўмывaласz є3си2 и3 ўтварsла є3си2 џчи твои2 и3 ўкрашaласz ќтварію, |
|
41
|
41
|
| і сідали на чудове ложе, перед яким приготований був стіл і на якому пропонувала ти запашні куріння Мої і єлей Мій. | и3 сэдёла є3си2 на nдрЁ п0стланэ, и3 трапeза ўкрaшенна пред8 лицeмъ є3S, и3 fmміaмъ м0й и3 є3лeй м0й предлагaла пред8 ни1ми, и3 веселsхусz въ ни1хъ: |
|
42
|
42
|
| І лунав голос народу, який радів у неї, і до людей з натовпу народного вводилися п’яниці з пустелі; і вони покладали на руки їхні зап’ястя і на голови їхні красиві вінки. | и3 глaсомъ сли1чнымъ возглашaху, и3 ко мужє1мъ t мн0жества человёча приходsщымъ t пустhни, и3 даsху пє1рстни на рyки и4хъ и3 вэнeцъ хвалы2 на главы6 и4хъ. |
|
43
|
43
|
| Тоді сказав Я про підтоптану в перелюбстві: тепер закінчаться блудодіяння її разом з нею. | И# рек0хъ: не въ си1хъ ли прелюбодёйствуютъ; и3 дэлA блудни1цы, и3 самA соблуди2. |
|
44
|
44
|
| Але приходили до неї, як приходять до жінки блудниці, так приходили до Оголи й Оголиви, до розпусних жінок. | И# вхождaху къ нeй: ћкоже влaзzтъ къ женЁ блудни1цэ, тaкw влaзzху ко nолЁ и3 ко nолівЁ, женaмъ беззак0нницамъ, є4же сотвори1ти беззак0ніе. |
|
45
|
45
|
| Але мужі праведні будуть судити їх; вони будуть судити їх судом перелюбниць і судом тих, що проливають кров, тому що вони перелюбниці, й у них кров на руках. | Мyжіе же прaведніи, тjи и3 tмстsтъ и4ма tмщeніемъ любодёйницъ и3 tмщeніемъ проливaющихъ кр0вь, ћкw любодBйцы сyть, и3 кр0вь въ рукaхъ и4хъ. |
|
46
|
46
|
| Бо так сказав Господь Бог: скликати на них зібрання і віддати їх на озлоблення і грабунок. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: приведи2 на ни1хъ нар0ды и3 дaждь на ни1хъ мzтeжъ и3 разграблeніе, |
|
47
|
47
|
| І зібрання поб’є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, й уб’є синів їх і дочок їх, і доми їх спалить вогнем. | и3 вeржи кaменіе на ни1хъ, кaменіе нар0дwвъ, и3 да и3збодyтъ и5хъ мечьми2 свои1ми: сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ и3збію1тъ и3 д0мы и4хъ nгнeмъ сожгyтъ: |
|
48
|
48
|
| Так покладу кінець розпусті на цій землі, й усі жінки приймуть урок, і не будуть робити соромітних діл подібно до вас; | и3 tвращY нечeстіе t земли2, и3 накaжутсz вс‰ жєны2 и3 не сотворsтъ по нечeстіємъ и4хъ: |
|
49
|
49
|
| і покладуть на вас вашу розпусту, і понесете покарання за гріхи з ідолами вашими, і пізнаєте, що Я Господь Бог. | и3 дaстсz нечeстіе вaше на вы2: и3 (вс‰) грэхи2 кум‡ръ вaшихъ пріи1мете и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 24
|
Главa к7д
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє у дев’ятому році, у десятому місяці, у десятий день місяця: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, въ девsтое лёто, въ мцcъ десsтый, въ десsтый дeнь мцcа, гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! запиши собі ім’я цього дня, цього самого дня: у цей самий день цар Вавилонський підступить до Єрусалима. | сhне человёчь, напиши2 себЁ и4мz днE сегw2, t негHже ўкрэпи1сz цaрь вавmлHнскій на їеrли1мъ, t сегw2 днE, и4же днeсь, |
|
3
|
3
|
| І промов на бунтівний дім притчу, і скажи їм: так говорить Господь Бог: постав казан, постав і налий у нього води; | и3 рцы2 при1тчу къ д0му прогнэвлsющему, и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: настaви кон0бъ, настaви и3 влjй въ џнь в0ду, |
|
4
|
4
|
| склади у нього шматки м’яса, всі кращі шматки, стегна і плечі, і наповни добірними кістками; | и3 вeрзи въ џнь на дв0е разсэчє1наz, всsкое разсэчeніе д0брое, г0лень и3 рaмо, њбрBзана t костeй, |
|
5
|
5
|
| добірних овець візьми, і розпали під ним кістки, і кип’яти до того, щоб і кістки розварилися у ньому. | њ и3збрaнныхъ скотHвъ вз‰таz, и3 подгнэщaй костьми2 под8 ними2: возврЁ и3 воскипЁ, и3 свари1шасz кHсти є3гw2 посредЁ є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Тому так говорить Господь Бог: горе місту крови! горе казану, в якому є накип і з якого накип його не сходить! шматок за шматком його викидайте з нього, не вибираючи за жеребом. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: q, градE кровeй! кон0бе, въ нeмже є4сть ћдъ, и3 ћдъ не и3зhде и3з8 негw2: по ќдwмъ є3гw2 и3знесE, не падE на нeмъ жрeбій. |
|
7
|
7
|
| Бо кров його посеред нього; він залишив її на голій скелі; не на землю проливав її, де вона могла б вкритися пилом. | Ћкw кр0вь є3гw2 средЁ є3гw2 є4сть, на глaдцэмъ кaмени вчини1хъ ю5: не проліsхъ є3S на зeмлю, є4же покрhти ю5 землeю, |
|
8
|
8
|
| Щоб збудити гнів для звершення помсти, Я залишив кров його на голій скелі, щоб вона не сховалася. | є4же навести2 ћрость мою2 (на ню2), во tмщeніе є4же tмсти1ти: дaхъ кр0вь є3гw2 на глaдцэмъ кaмени, є4же не покрhти є3S. |
|
9
|
9
|
| Тому так говорить Господь Бог: горе місту крови! і Я розкладу велике багаття. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: q, лю1тэ, градE кровeй! ѓзъ же возвели1чу главню2 |
|
10
|
10
|
| Додай дров, розведи вогонь, вивари м’ясо; нехай усе загусне, і кістки перегорять. | и3 ўмн0жу дровA и3 возгнэщY џгнь, ћкw да и3стaютъ мzсA, и3 њскудёетъ ю3хA, и3 кHсти и3стaютъ, |
|
11
|
11
|
| І коли казан буде порожній, постав його на вугілля, щоб він розгорівся, і щоб мідь його розжарилася, і розплавилася у ньому нечистота його, і весь накип його зник. | и3 стaнетъ на главнsхъ є3гw2, (т0щь) разгорёсz, ћкw да и3згори1тъ, и3 распали1тсz и3 сгори1тъ мёдь є3гw2, и3 и3стaетъ средЁ є3гw2 нечистотA є3гw2, и3 њскудёетъ ћдъ є3гw2: |
|
12
|
12
|
| Праця буде важкою; але великий накип його не зійде з нього; й у вогні залишиться на ньому накип його. | да смири1тсz ћдъ є3гw2, и3 не и3зhдетъ и3з8 негw2 мн0гій ћдъ є3гw2, и3 посрами1тсz ћдъ є3гw2: |
|
13
|
13
|
| У нечистоті твоїй така мерзота, що, скільки Я не чищу тебе, ти все нечистий; від нечистоти твоєї ти і надалі не очистишся, доки люті Моєї Я не вгамую на тобі. | въ нечистотЁ твоeй ўкр0пъ, понeже њсквернsлсz є3си2 ты2 и3 не њчи1стилсz t нечистоты2 твоеS: и3 что2 бyдетъ ѓще не њчи1стишисz по сeмъ, д0ндеже и3сп0лню ћрость мою2 въ тебЁ; |
|
14
|
14
|
| Я Господь, Я говорю: це прийде і Я зроблю; не скасую і не пощаджу, і не помилую. За путями твоїми і за ділами твоїми будуть судити тебе, — говорить Господь Бог. | Ѓзъ гDь гlахъ, и3 пріи1детъ, и3 сотворю2, и3 не ўкосню2, и3 не пощажY, и3 не бyду ўмолeнъ: по путє1мъ твои6мъ и3 по помыслHмъ твои6мъ суждY тебЁ, гlетъ ґдwнаJ гDь: сегw2 рaди, сE, ѓзъ суждY тебЁ по кр0вемъ твои6мъ и3 по помыслHмъ твои6мъ суждY тебЁ, нечи1сте, пресловyте и3 вели1кій на разгнёваніе. |
|
15
|
15
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
16
|
16
|
| сину людський! ось, Я візьму в тебе виразкою утіху очей твоїх; але ти не ремствуй і не плач, і сльози нехай не виступають у тебе; | сhне человёчь, сE, ѓзъ взeмлю t тебє2 жел†ніz nчeсъ твои1хъ въ поражeніи, не восплaчи, нижE возрыдaй, нижE да пріи1дутъ тебЁ слeзы, |
|
17
|
17
|
| зітхай у безмовності, плачу за померлим не звершуй; але обв’язуй себе пов’язкою і взувай ноги твої у взуття твоє, і бороди́ не закривай, і хліба від чужих не їж. | возстени2 молчS: стенaніе кр0ве, чрeслъ плaчь є4сть: да бyдутъ влaси твои2 сплетeни на тебЁ, и3 сап0зи твои2 на ногaхъ твои1хъ, и3 да не ўтёшишисz ўстнaми и4хъ, и3 хлёба мужeй да не снёси. |
|
18
|
18
|
| І після того, як говорив я зранку слово до народу, ввечері померла дружина моя, і наступного дня я зробив так, як наказано було мені. | И# глаг0лахъ къ лю1демъ заyтра, ћкоже заповёда ми2, и3 ќмре женA моS въ вeчеръ, и3 сотвори1хъ заyтра, ћкоже повелёсz ми2. |
|
19
|
19
|
| І сказав мені народ: чи не скажеш нам, яке для нас значення у тому, що ти робиш? | И# рек0ша ко мнЁ лю1діе: не возвэсти1ши ли нaмъ, что2 сyть сі‰, ±же ты2 твори1ши; |
|
20
|
20
|
| І сказав я їм: до мене було слово Господнє: | И# рек0хъ къ ни6мъ: сл0во гDне бhсть ко мнЁ гlz: |
|
21
|
21
|
| скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: ось, Я віддам на наругу святилище Моє, опору сили вашої, утіху очей ваших і розраду душі вашої, а сини ваші і дочки ваші, яких ви залишили, упадуть від меча. | рцы2 къ д0му ї}леву, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ њскверню2 с™†z мо‰, велич†ніz крёпости вaшеz, жел†ніz nчeсъ вaшихъ, и3 и4хже щадsтъ дyши вaшz: и3 сhнове вaши и3 дщє1ри вaшz, ±же њстaвисте, мечeмъ падyтъ: |
|
22
|
22
|
| І ви будете робити те саме, що робив я; бороди́ не будете закривати, і хліба від чужих не будете їсти; | и3 сотворитE, ћкоже ѓзъ сотвори1хъ: t ќстъ и4хъ не ўтёшитесz и3 хлёба мужeй не снёсте, |
|
23
|
23
|
| і пов’язки ваші будуть на головах ваших, і взуття ваше на ногах ваших; не будете ремствувати і плакати, але будете танути від гріхів ваших і зітхати одне перед одним. | и3 влaси вaши на главaхъ вaшихъ, и3 сап0зи вaши на ногaхъ вaшихъ: не бyдете терзaтисz, нижE плaкати, и3 и3стaете въ непрaвдахъ вaшихъ, и3 не ўтёшите кjйждо брaта своегw2. |
|
24
|
24
|
| І буде для вас Єзекиїль знаменням: усе, що він робив, і ви будете робити; і коли це збудеться, пізнаєте, що Я Господь Бог. | И# бyдетъ вaмъ їезекjиль въ чyдо: по всемY є3ли6ка сотвори1хъ, сотворитE: є3гдA пріи1дутъ сі‰, и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
25
|
25
|
| А що до тебе, сину людський, то у той день, коли Я візьму у них прикрасу слави їх, утіху очей їх і розраду душі їх, синів їх і дочок їх, — | И# ты2, сhне человёчь, не въ дeнь ли т0й, є3гдA возмY t ни1хъ крёпость и4хъ, вознесeніе хвальбы2 и4хъ, жел†ніz џчію и4хъ и3 возношeніе души2 и4хъ, сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ: |
|
26
|
26
|
| у той день прийде до тебе той, хто спасся звідти, щоб подати звістку у вуха твої. | въ т0й дeнь пріи1детъ ўцэлёвый къ тебЁ возвэсти1ти тебЁ во ќшы, |
|
27
|
27
|
| У той день при цьому, який спасся, відкриються вуста твої, і ти будеш говорити, і не залишишся вже безмовним, і будеш знаменням для них, і пізнають, що Я Господь. | въ т0й дeнь tвeрзутсz ўстA тво‰ ко ўцэлёвшему, и3 возглаг0леши и3 не премолчи1ши ктомY, и3 бyдеши и5мъ въ чyдо: и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! поверни лице твоє до синів Аммонових і проречи на них пророцтво, | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на сhны ґммw6ни и3 прорцы2 на нS, |
|
3
|
3
|
| і скажи синам Аммоновим: слухайте слово Господа Бога: так говорить Господь Бог: за те, що ти про святилище Моє говориш: «а! а!», тому що воно зганьблене, — і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Іудин, тому що вони пішли у полон, — | и3 речeши сынHмъ ґммw6нимъ (глаг0лz): слhшите сл0во гDа ґдwнаS, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже порaдовастесz t с™hхъ мои1хъ, ћкw њсквернє1на бhша, и3 њ земли2 ї}левэ, ћкw поги1бе, и3 њ домY їyдинэ, ћкw tи1де въ плэнeніе: |
|
4
|
4
|
| за те ось, Я віддам тебе у спадщину синам сходу, і побудують у тебе кошари свої, і поставлять у тебе намети свої, і будуть їсти плоди твої і пити молоко твоє. | тогw2 рaди, сE, ѓзъ предаю2 вaсъ сынHмъ кедє1млимъ въ наслёдіе, и3 вселsтсz со и3мёніемъ свои1мъ въ тебЁ и3 постaвzтъ въ тебЁ селє1ніz сво‰: тjи поzдsтъ плоды2 тво‰, и3 тjи и3спію1тъ тyкъ тв0й: |
|
5
|
5
|
| Я зроблю Равву стійлом для верблюдів, і синів Аммонових — пастухами овець, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 дaмъ грaдъ ґммHнь п†ствы велблю1дwвъ и3 сhны ґммw6ни на пaству nвeцъ, и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
6
|
6
|
| Бо так говорить Господь Бог: за те, що ти плескав у долоні й тупав ногою, і з усім презирством до землі Ізраїлевої душевно радів, — | Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь бGъ: понeже восплескaлъ є3си2 рук0ю твоeю и3 потоптaлъ ног0ю твоeю и3 порaдовалсz є3си2 душeю твоeю њ земли2 ї}левэ, |
|
7
|
7
|
| за те ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на розкрадання народам, і знищу тебе з числа народів, і згладжу тебе з числа земель; скрушу тебе, і пізнаєш, що Я Господь. | тогw2 рaди, сE, ѓзъ прострY рyку мою2 на тS и3 дaмъ тS въ разграблeніе kзhкwмъ, и3 потреблю1 тz t людjй и3 погублю1 тz t стрaнъ пaгубою, и3 ўвёси, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. |
|
8
|
8
|
| Так говорить Господь Бог: за те, що Моав і Сеїр говорять: «ось і дім Іудин, як усі народи!», | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже речE мwaвъ и3 сиjръ: сE, ћкоже вси2 kзhцы, д0мъ ї}левъ и3 їyда, |
|
9
|
9
|
| за те ось, Я, починаючи від міст, від усіх прикордонних міст його, краси землі, від Беф-Ієшимофа, Ваалмеона і Киріафаїма, відкрию бік Моава | сегw2 рaди, сE, ѓзъ разслaблю мhшцу мwaвлю t градHвъ крaйнихъ є3гw2, и3збрaнную зeмлю, д0мъ їасімyfовъ над8 и3ст0чникомъ грaда прим0рскагw (ваелмHна и3 каріаfаjма): |
|
10
|
10
|
| для синів сходу і віддам його у спадщину їм, разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів. | сhны кедє1мли на сhны ґммw6ни дaхъ | въ наслёдіе, ћкw да не бyдетъ пaмzти сынHвъ ґммHнихъ во kзhцэхъ: |
|
11
|
11
|
| І над Моавом учиню суд, і пізнають, що Я Господь. | и3 въ мwaвэ сотворю2 tмщeніе, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
12
|
12
|
| Так говорить Господь Бог: за те, що Едом жорстоко мстився дому Іудиному і тяжко згрішив, звершуючи над ним помсту, | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже сотвори2 їдумeа, є3гдA tмсти1ша тjи tмщeніемъ (во гнёвэ) д0му їyдову, и3 памzтоѕл0бствоваша и3 tмсти1ша прю2 t ни1хъ: |
|
13
|
13
|
| за те, так говорить Господь Бог: простягну руку Мою на Едома і знищу у нього людей і худобу, і зроблю його пустелею; від Фемана до Дедана усі впадуть від меча. | тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: прострY рyку мою2 на їдумeю и3 потреблю2 t неS человёки и3 ск0тъ и3 постaвлю ю5 пyсту, и3 t fем†нъ гони1ми мечeмъ падyтъ: |
|
14
|
14
|
| І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Ідумеї за Моїм гнівом і Моїм обуренням, і пізнають помсту Мою, — говорить Господь Бог. | и3 дaмъ tмщeніе моE на їдумeю рук0ю людjй мои1хъ ї}лz, и3 сотворsтъ во їдумeи по гнёву моемY и3 по ћрости моeй, и3 ўвёдzтъ tмщeніе моE, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| Так говорить Господь Бог: за те, що филистимляни вчинили мстиво і мстилися з презирством у душі, на загибель, з вічної ворожости, | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже сотвори1ша и3ноплемє1нницы во tмщeніи и3 возстaвиша мeсть рaдующесz всeю душeю є4же потреби1ти дaже до вёка, |
|
16
|
16
|
| за те, так говорить Господь Бог: ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і знищу критян, і знищу залишок їх на березі моря; | тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ прострY рyку мою2 на и3ноплемeнники, и3 потреблю2 кри1тzнъ, и3 погублю2 њстaвшыz живyщыz на прим0ріи, |
|
17
|
17
|
| і звершу над ними велику помсту покараннями лютими; і пізнають, що Я Господь, коли звершу над ними Мою помсту. | и3 сотворю2 въ ни1хъ tмщeніе вели1ко, во њбличeніихъ ћрости моеS, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь, є3гдA дaмъ tмщeніе моE на нS. |
|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
| В одинадцятому році, у перший день першого місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во є3динонадесsтое лёто, въ пeрвый дeнь мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! за те, що Тир говорить про Єрусалим: «а! а! він розбитий — врата народів; він звертається до мене; наповнюся; він спустошений», — | сhне человёчь, понeже речE с0ръ на їеrли1ма: блaгоже, сокруши1сz, погиб0ша kзhцы, њбрати1сz ко мнЁ, и4же бЁ и3сп0лненый, њпустЁ: |
|
3
|
3
|
| за те, так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Тире, і підніму на тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої. | тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, с0ръ, и3 приведY на тS kзhки мнHги, ћкоже восх0дитъ м0ре волнaми свои1ми. |
|
4
|
4
|
| І розіб’ють стіни Тира і зруйнують вежі його; і вимету з нього порох його і зроблю його голою скелею. | И# њбвалsтъ стёны с0ра и3 разорsтъ столпы2 тво‰, и3 развёю прaхъ є3гw2 и3з8 негw2 и3 дaмъ є3го2 во глaдокъ кaмень. |
|
5
|
5
|
| Місцем для розстеляння тенет буде він серед моря; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог: і буде він на розкрадання народам. | Сушeніе мрeжей бyдетъ средЁ м0рz, ћкw ѓзъ гlахъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 бyдетъ на плэнeніе kзhкwмъ, |
|
6
|
6
|
| А дочки його, які на землі, будуть убиті мечем, і пізнають, що Я Господь. | и3 дщє1ри є3гw2, ±же на п0ли, мечeмъ ўбіє1ны бyдутъ, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
7
|
7
|
| Бо так говорить Господь Бог: ось, Я приведу проти Тира від півночі Навуходоносора, царя Вавилонського, царя царів, з кіньми і з колісницями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом. | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS, с0ръ, навуходон0сора царS вавmлHнска t сёвера, цaрь царє1мъ є4сть, съ к0ньми и3 колесни1цами и3 съ к0нниками и3 собрaніемъ мн0гихъ kзhкwвъ ѕэлw2: |
|
8
|
8
|
| Дочок твоїх на землі він поб’є мечем і збудує проти тебе облогові вежі, і насипле проти тебе вал, і поставить проти тебе щити; | сeй дщє1ри тво‰ на п0ли мечeмъ и3збіeтъ, и3 пристaвитъ на тS стражбY и3 њгради1тъ тS, и3 њкопaетъ тS р0вомъ и3 сотвори1тъ w4крестъ тебє2 nстр0гъ, и3 њбстaвитъ nрyжіемъ и3 к0піz сво‰ прsмw тебЁ постaвитъ, |
|
9
|
9
|
| і до стін твоїх присуне стінопробивні машини і вежі твої зруйнує сокирами своїми. | стёны тво‰ и3 пЂрги тво‰ разори1тъ nрyжіемъ свои1мъ: |
|
10
|
10
|
| Від безлічі коней його покриє тебе пил, від шуму вершників і коліс і колісниць потрясуться стіни твої, коли він буде входити у ворота твої, як входять у розбите місто. | t мн0жества к0ней є3гw2 покрhетъ тS прaхъ и4хъ, и3 t ржaніz к0ней є3гw2 и3 t колeсъ колесни1цъ є3гw2 потрzсyтсz стёны тво‰, входsщу є3мY во вратA тво‰, ѓки входsщу во грaдъ съ п0лz: |
|
11
|
11
|
| Копитами коней своїх він витопче усі вулиці твої, народ твій поб’є мечем і пам’ятники могутности твоєї повалить на землю. | копhтами к0ней свои1хъ поперyтъ вс‰ стHгны тво‰: лю1ди тво‰ мечeмъ и3зсэчeтъ, и3 состaвъ крёпости твоеS на земли2 повeржетъ, |
|
12
|
12
|
| І розграбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують стіни твої, і розіб’ють красиві доми твої, і камені твої і дерева твої, і землю твою кинуть у воду. | и3 плэни1тъ си1лу твою2, и3 в0зметъ и3мBніz тво‰, и3 разсhплетъ стёны тво‰, и3 д0мы тво‰ вожделBнныz разори1тъ, и3 древA тво‰ и3 кaменіе твоE и3 пeрсть твою2 средЁ м0рz ввeржетъ, |
|
13
|
13
|
| І припиню шум пісень твоїх, і звук цитр твоїх уже не буде чутний. | и3 ўпраздни1тъ мн0жество мусікjй твои1хъ, и3 глaсъ пэвни1цъ твои1хъ не ўслhшитсz въ тебЁ ктомY. |
|
14
|
14
|
| І зроблю тебе голою скелею, будеш місцем для розстеляння тенет; не будеш знову побудований: бо Я, Господь, сказав це, — говорить Господь Бог. | И# дaмъ тS во кaмень глaдокъ, сушeніе мрeжное бyдеши, не согради1шисz ктомY, ћкw ѓзъ гlахъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| Так говорить Господь Бог Тиру: від шуму падіння твого, від стогону поранених, коли відбудеться серед тебе побиття, чи не здригнуться острови? | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь с0ру: не t глaса ли падeніz твоегw2, є3гдA возстенyтъ ћзвеніи твои2, є3гдA и3звлечeтсz мeчь посредЁ тебє2, потрzсyтсz џстрови; |
|
16
|
16
|
| І зійдуть усі князі моря з престолів своїх, і складуть із себе мантії свої, і знімуть із себе візерунчастий одяг свій, одягнуться у трепет, сядуть на землю, і щохвилини будуть здригатись і дивуватися щодо тебе. | И# сни1дутъ со престHлъ свои1хъ вси2 кн‰зи kзы6къ морски1хъ, и3 свeргутъ вэнцы2 со глaвъ свои1хъ, и3 ри6зы сво‰ и3спещрє1нныz совлекyтъ съ себє2, ќжасомъ ўжaснутсz: на земли2 сsдутъ, и3 ўбоsтсz поги1бели своеS, и3 возстенyтъ њ тебЁ, |
|
17
|
17
|
| І здіймуть плач по тобі і скажуть тобі: як загинуло ти, населене мореплавцями, місто знамените, яке було сильним на морі, саме́ і жителі його, які наводили страх на всіх мешканців його! | и3 пріи1мутъ њ тебЁ плaчь, глаг0люще: кaкw поги1блъ и3 разсhпалсz є3си2 t м0рz, грaде хвали1мый, и4же бhлъ є3си2 крёпокъ на м0ри, ты2 и3 живyщіи въ тебЁ, и4же даsлъ є3си2 стрaхъ тв0й всBмъ живyщымъ въ тебЁ; |
|
18
|
18
|
| Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі приведені у сум’яття загибеллю твоєю. | И# ўбоsтсz (вси2) џстрови t днE падeніz твоегw2, и3 смzтyтсz џстрови въ м0ри t и3сх0да твоегw2. |
|
19
|
19
|
| Бо так говорить Господь Бог: коли Я зроблю тебе містом спустілим, подібним до міст ненаселених, коли підніму на тебе безодню, і покриють тебе великі води; | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: є3гдA дaмъ тS грaдъ њпустёвшь, ћкоже грaды ненаселє1ны никогдaже, внегдA возведY на тS бeздну, и3 покрhетъ тS водA мн0га: |
|
20
|
20
|
| тоді зведу тебе з тими, що відходять у могилу до народу, який жив давно, і розміщу тебе у пеклі землі, у пустелях вічних, з тими, що зійшли у могилу, щоб ти не було більше населене; і явлю Я славу на землі живих. | и3 сведy тz къ низходsщымъ въ пр0пасть къ лю1демъ вёка, и3 вселю1 тz во глубинaхъ земнhхъ, ћкw пустhню вёчную съ низходsщими въ пр0пасть, ћкw да не насели1шисz, нижE востaнеши на земли2 животA: |
|
21
|
21
|
| Жахом зроблю тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть тебе повіки, — говорить Господь Бог. | на пaгубу тS tдaмъ, и3 не бyдеши ктомY, и3 взhщешисz и3 не њбрsщешисz во вёкъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| і ти, сину людський, здійми плач за Тиром | и3 ты2, сhне человёчь, возми2 на с0ръ плaчь, |
|
3
|
3
|
| і скажи Тиру, що оселився на виступах біля моря, що торгує з народами на багатьох островах: так говорить Господь Бог: Тире! ти говориш: «я досконалість краси!» | и3 речeши с0ру населeнному на морстёмъ вх0дэ, т0ржищу людjй t nстровHвъ мн0гихъ, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь с0ру: ты2 рeклъ є3си2: ѓзъ сaмъ возложи1хъ на мS мою2 добр0ту, |
|
4
|
4
|
| Межі твої у серці морів; будівельники твої довершили красу твою: | въ сeрдцы морстёмъ веелjму, и3 сhнове твои2 возложи1ша на тS добр0ту. |
|
5
|
5
|
| із сенирських кипарисів зробили всі помости твої; брали з Ливану кедр, щоб зробити на тобі щогли; | Кeдръ t санjра и3стесaсz тебЁ, тHнкіz д0ски кmпар‡сныz t лівaна взzты2 бhша, є4же сотвори1ти тебЁ kдри6ла є3лHва: |
|
6
|
6
|
| з дубів васанських робили весла твої; лави твої робили з букового дерева, з оправою зі слонової кістки з островів Киттимських; | t васанjтіды сотвори1ша вeсла тво‰: с™и6лища тво‰ состр0иша t слон0выхъ (костeй), д0мы древ‰ны t nстровHвъ хеттіи1мскихъ: |
|
7
|
7
|
| візерунчасті полотна з Єгипту використовувалися на вітрила твої і служили прапором; блакитного і пурпурового кольору тканини з островів Елиси були покривалом твоїм. | вmсс0нъ со и3спещрeніемъ t є3гЂпта бhсть тебЁ постeлz, є4же њбложи1ти тебЁ слaву и3 њблещи1 тz въ синетY и3 во багрzни1цу t nстровHвъ є3ліссE, и3 бhсть nдeжда твоS. |
|
8
|
8
|
| Жителі Сидона й Арвада були у тебе веслярами; свої знавці були у тебе, Тире; вони були у тебе керманичами. | И# кн‰зи твои2 живyщіи во сідHнэ и3 ґрадjане бhша вeслєницы твои2: премyдріи твои2, с0ръ, и5же бhша въ тебЁ, сjи кHрмчіи твои2. |
|
9
|
9
|
| Старші з Гевала і знавці його були у тебе, щоб зашпаровувати пробоїни твої. Усякі морські кораблі і корабельники їх знаходилися у тебе для ведення торгівлі твоєї. | СтарBйшины вівлjйстіи и3 премyдріи и4хъ, и5же бhша въ тебЁ, тjи ўкрэплsху совётъ тв0й: и3 вси2 корабли6 морстjи и3 вeслєницы и4хъ бhша въ тебЁ ко зaпадwмъ зaпадwвъ. |
|
10
|
10
|
| Перс і лідіянин і лівієць знаходилися у війську твоєму і були у тебе ратниками, вішали на тебе щит і шолом; вони надавали тобі велич. | Пeрсzне и3 лЂдzне и3 лівЂане бёша въ си1лэ твоeй, мyжіе д0бліи твои2 щиты2 и3 шлeмы повёсиша въ тебЁ, сjи дaша слaву твою2. |
|
11
|
11
|
| Сини Арвада з власним твоїм військом стояли навколо на стінах твоїх, і гамадими були на вежах твоїх; навколо по стінах твоїх вони вішали сагайдаки свої; вони довершували красу твою. | Сhнове ґрадjйстіи и3 си1ла твоS на забрaлэхъ твои1хъ w4крестъ: но и3 ми1дzне во пЂргахъ твои1хъ бhша стрaжіе, тyлы сво‰ њбёсиша на забрaлэхъ твои1хъ w4крестъ: сjи соверши1ша твою2 добр0ту. |
|
12
|
12
|
| Фарсис, торговець твій, за безліччю всякого багатства, платив за товари твої сріблом, залізом, свинцем і оловом. | Кархид0нzне купцы2 твои2, t мн0жества си1лы твоеS, сребро2 и3 злaто, и3 мёдь и3 желёзо, и3 чи1стое џлово и3 свинeцъ дaша кyплю твою2. |
|
13
|
13
|
| Іаван, Фувал і Мешех торгували з тобою, вимінюючи товари твої на душі людські і мідний посуд. | Е#ллaда всS и3 бли1жніи твои2 продаsху въ тебЁ дyшы человёчы, и3 сосyды мBдzны дaша кyплю твою2. |
|
14
|
14
|
| Із дому Фогарма за товари твої доставляли тобі коней і стройових коней і ослів. | T д0му fоргaмова к0ни и3 к0нники и3 мщsта дaша кyплю твою2. |
|
15
|
15
|
| Сини Дедана торгували з тобою; багато островів робили з тобою обмін, на сплату тобі доставляли слонову кістку і чорне дерево. | Сhнове родjйстіи купцы2 твои2 њ nстровHвъ ўмн0жиша кyплю твою2, зyбы слонHвы, и3 ввwди1мымъ воздавaлъ є3си2 мзды6 тво‰. |
|
16
|
16
|
| Через велике торговельне виробництво твоє торгували з тобою арамеяни; за товари твої вони платили карбункулами, тканинами пурпуровими, візерунчастими, і висонами, і коралами, і рубінами. | Человёки кyплю твою2 t мн0жества примёшенца твоегw2, ст†кти и3 пестрwты2 и3 синетY t fарсjса, и3 рам0fъ и3 хорх0ръ дaша кyплю твою2. |
|
17
|
17
|
| Юдея і земля Ізраїлева торгували з тобою; за товар твій платили пшеницею миннифською і солодощами, і медом, і оливою, і бальзамом. | Їyда и3 сhнове ї}лєвы, сjи купцы2 твои2: продаsніемъ пшени1цы и3 мЂрwвъ и3 касjи, и3 пeрвый мeдъ и3 є3лeй и3 ритjну дaша примёшенцу твоемY. |
|
18
|
18
|
| Дамаск, через велике торгове виробництво твоє, через достаток усякого багатства, торгував з тобою вином хелбонським і білою вовною. | Дамaскъ купцы2 твои2 t мн0жества всеS си1лы твоеS, віно2 t хелвHна, и3 в0лну блещaщусz t міли1та, и3 віно2 дедaново и3 їwнaново и3 меwзeлево въ кyплю твою2 дaша. |
|
19
|
19
|
| Дан та Іаван з Узала платили тобі за товари твої виробленим залізом; касія і запашна тростина йшли на обмін тобі. | T ґссіи1ла желёзо дёланое и3 колeса въ примёсницэхъ твои1хъ сyть. |
|
20
|
20
|
| Дедан торгував з тобою дорогоцінними попонами для верхової їзди. | Дедaнъ купцы2 твои2 со скwты2 и3збрaнными въ колєсни1цы. |
|
21
|
21
|
| Аравія і всі князі кидарські робили обмін з тобою: ягнят і баранів і козлів обмінювали тобі. | Ґравjа и3 вси2 кн‰зи кидaрстіи, сjи купцы2 рук0ю твоeю, велблю1ды и3 nвны2 и3 ѓгнцы въ тебЁ продадsтъ, и4миже кyплю творsтъ. |
|
22
|
22
|
| Купці із Сави і Раєми торгували з тобою всякими найкращими пахощами і всяким дорогим камінням, і золотом платили за товари твої. | Купцы2 сaвы и3 раммы2, тjи купцы2 твои2 съ пeрвыми слaдостьми и3 со кaменіемъ драги1мъ, и3 злaто дaша кyплю тебЁ. |
|
23
|
23
|
| Харан і Хане й Еден, купці савейські, Ассур і Хилмад торгували з тобою. | Харрaнъ, ханаA и3 дедaнъ, сjи купцы2 твои2: савA, ґссyръ и3 хармaнъ купцы2 твои2, |
|
24
|
24
|
| Вони торгували з тобою дорогоцінними одежами, шовковими і візерунчастими тканинами, які вони привозили на твої ринки у дорогих ящиках, зроблених з кедра і добре упакованих. | приносsще кyплю синетY и3 червлени1цу, и3 и3спещрє1ннаz и3 сокрHвища и3збр†ннаz св‰зана ќжами, кmпар‡снаz. |
|
25
|
25
|
| Фарсиські кораблі були твоїми караванами у твоїй торгівлі, і ти зробився багатим і дуже славним на морях. | Корабли6, въ тёхъ кyплz твоS, (корабли6) кархид0нстіи купцы2 твои2, во мн0жествэ смBсникъ твои1хъ, и3 насhтилсz є3си2, и3 њтzгчaлъ ѕэлw2 въ сердцaхъ морски1хъ. |
|
26
|
26
|
| Веслярі твої завели тебе у великі води; східний вітер розбив тебе серед морів. | Въ водЁ мн0зэ привождaху тS вeслєницы твои2: вётръ ю4жный сокруши1 тz въ сeрдцы морстёмъ. |
|
27
|
27
|
| Багатство твоє і товари твої, усі склади твої, корабельники твої і керманичі твої, які зашпаровували пробоїни твої і розпоряджалися торгівлею твоєю, і всі ратники твої, які у тебе були, і вся безліч народу твого, у день падіння твого упаде у серце морів. | Бhша си6лы тво‰ и3 мздA твоS t смBсникъ твои1хъ, и3 вeслєницы твои2 и3 кHрмчіи твои2, и3 совBтницы твои2 и3 смBсницы t смёсникwвъ твои1хъ, и3 вси2 мyжіе твои2 д0бліи въ тебЁ и3 вeсь с0нмъ тв0й падyтъ средЁ тебє2 въ сeрдцы морстёмъ, въ дeнь падeніz твоегw2. |
|
28
|
28
|
| Від крику керманичів твоїх здригнуться околиці. | T глaса в0плz твоегw2 кHрмчіи твои2 стрaхомъ ўбоsтсz. |
|
29
|
29
|
| І з кораблів своїх зійдуть усі веслярі, корабельники, усі керманичі моря, і стануть на землю; | И# сни1дутъ съ кораблeй свои1хъ вси2 вeслєницы твои2, и3 всaдницы и3 ловцы2 морстjи на земли2 стaнутъ: |
|
30
|
30
|
| і заридають за тобою гучним голосом, і гірко застогнуть, посипавши попелом голови свої і валяючись у поросі; | и3 воскли1кнутъ на тS глaсомъ свои1мъ, и3 воскричaтъ г0рцэ, и3 возложaтъ зeмлю на главы6 сво‰, и3 прaхъ постeлютъ: |
|
31
|
31
|
| і обстрижуть за тобою волосся догола, й опережуться веретищами, і заплачуть за тобою від душевної скорботи гірким плачем; | и3 њплэши1вэютъ над8 тоб0ю плэшьми2, и3 њблекyтсz во врeтище, и3 восплaчутсz њ тебЁ въ г0рести души2, и3 плaчемъ г0рькимъ ўжaснутсz: |
|
32
|
32
|
| і у смутку своєму піднімуть жалібну пісню про тебе, і так заридають за тобою: «хто як Тир, так зруйнований посередині моря! | и3 в0змутъ њ тебЁ сhнове и4хъ плaчь, возрыдaютъ плaканіемъ њ тебЁ: кто2 ћкоже тЂръ ўм0лкнувый средЁ м0рz; коли1ку њбрёлъ є3си2 мздY t м0рz; |
|
33
|
33
|
| Коли приходили з морів товари твої, ти насичував багато народів; безліччю багатства твого і торгівлею твоєю збагачував царів землі. | Нап0лнилъ є3си2 страны6 t мн0жества твоегw2 и3 t смBсникъ твои1хъ њбогати1лъ є3си2 вс‰ цари6 зємнhz. |
|
34
|
34
|
| А коли ти розбитий морями у безодні вод, товари твої і все, що юрмилося у тобі, упало. | Нн7э же сокруши1лсz є3си2 въ м0ри, во глубинaхъ в0дныхъ смBсницы твои2, и3 вeсь с0нмъ тв0й средЁ тебє2 пад0ша, и3 вси2 вeслєницы твои2. |
|
35
|
35
|
| Усі мешканці островів жахнулися за тебе, і царі їх здригнулися, змінилися у лицях. | Вси1 же живyщіи во џстровэхъ ўнhли по тебЁ, и3 цaріе и4хъ ќжасомъ ўжас0шасz, и3 прослези1сz лицE и4хъ. |
|
36
|
36
|
| Торговці інших народів свиснули про тебе; ти зробився жахом, — і не буде тебе повіки». | Купцы2 t kзы6къ позви1ждутъ њ тебЁ, въ поги1бель бhлъ є3си2, и3 ктомY не бyдеши въ вёкъ, гlетъ гDь бGъ. |
|
Глава 28
|
Главa к7и
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! скажи начальнику у Тирі: так говорить Господь Бог: за те, що піднеслося серце твоє і ти говориш: «я бог, сиджу на сідалищі Божому, у серці морів», і будучи людиною, а не Богом, ставиш розум твій нарівні з розумом Божим, — | и3 ты2, сhне человёчь, рцы2 кнsзю тЂрску: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже вознесeсz сeрдце твоE, и3 рeклъ є3си2: ѓзъ є4смь бGъ, въ селeніе б9іе всели1хсz въ сeрдцы морстёмъ: тh же человёкъ є3си2, ґ не бGъ, и3 положи1лъ є3си2 сeрдце твоE ћкw сeрдце б9іе. |
|
3
|
3
|
| ось, ти премудріший за Даниїла, немає таємниці, прихованої від тебе; | Е#дA премyдрэе ты2 є3си2 даніи1ла; премyдріи не наказaша тебE хи1тростію своeю. |
|
4
|
4
|
| твоєю мудрістю і твоїм розумом ти придбав собі багатство й у скарбниці твої зібрав золото і срібло; | Е#дA хи1тростію твоeю и3ли2 смhсломъ твои1мъ сотвори1лъ є3си2 себЁ си1лу и3 притzжaлъ є3си2 сребро2 и3 злaто въ сокр0вищихъ твои1хъ; |
|
5
|
5
|
| великою мудрістю твоєю, за допомогою торгівлі твоєї, ти примножив багатство твоє, і розум твій загордився багатством твоїм, — | и3ли2 во мн0зэй хи1трости твоeй и3 въ к{пли твоeй ўмн0жилъ є3си2 си1лу твою2; вознесeсz сeрдце твоE въ си1лэ твоeй. |
|
6
|
6
|
| за те так говорить Господь Бог: оскільки ти розум твій ставиш нарівні з розумом Божим, | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже дaлъ є3си2 сeрдце своE ћкw сeрдце б9іе, |
|
7
|
7
|
| ось, Я наведу на тебе іноземців, найлютіших з народів, і вони оголять мечі свої проти краси твоєї мудрости і затьмарять блиск твій; | вмёстw сегw2, сE, ѓзъ наведY на тS чужды6z губи1тєли t kзы6къ, и3 и3звлекyтъ мечы2 сво‰ на тS и3 на добр0ту хи1трости твоеS, и3 постeлютъ добр0ту твою2 въ погублeніе, |
|
8
|
8
|
| зведуть тебе у могилу, і помреш у серці морів смертю вбитих. | и3 сведyтъ тS, и3 ќмреши смeртію ћзвеныхъ въ сeрдцы морстёмъ. |
|
9
|
9
|
| Чи скажеш тоді перед твоїм убивцею: «я бог», тоді як у руці того, хто уражає тебе, ти будеш людина, а не бог? | Е#дA речeши глаг0лz пред8 ўбивaющими тS: бGъ є4смь ѓзъ; тh же человёкъ є3си2, ґ не бGъ, въ руцЁ ўбивaющихъ тS. |
|
10
|
10
|
| Ти помреш від руки іноземців смертю необрізаних; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. | Смертьми2 неwбрёзаныхъ ќмреши въ рукaхъ чужди1хъ: ћкw ѓзъ рек0хъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
11
|
11
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
12
|
12
|
| сину людський! плач за царем Тирським і скажи йому: так говорить Господь Бог: ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси. | сhне человёчь, возми2 плaчь на кнsзz тЂрска и3 рцы2 є3мY: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ты2 є3си2 печaть ўподоблeніz, и3сп0лненъ премyдрости и3 вэнeцъ добр0ты, |
|
13
|
13
|
| Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого. | въ слaдости раS б9іz бhлъ є3си2, всsкимъ кaменіемъ драги1мъ ўкраси1лсz є3си2, сaрдіемъ и3 топaзіемъ, и3 смарaгдомъ и3 v3акjнfомъ, и3 ґнfрaxомъ и3 сапфjромъ, и3 їaспісомъ и3 сребр0мъ и3 злaтомъ, и3 лігЂріемъ и3 ґхaтомъ, и3 ґмеfЂстомъ и3 хрmсолjfомъ, и3 вирЂлліемъ и3 џнmхомъ и3 злат0мъ нап0лнилъ є3си2 сокрHвища тво‰ и3 жи6тницы тво‰, t негHже днE с0зданъ є3си2. |
|
14
|
14
|
| Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів. | Ты2, съ херувjмомъ вчини1хъ тS въ горЁ с™ёй б9іи, бhлъ є3си2 средЁ кaменей џгненныхъ. |
|
15
|
15
|
| Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня. | Бhлъ є3си2 ты2 непор0ченъ во днeхъ твои1хъ, t негHже днE с0зданъ є3си2, д0ндеже њбрэт0шасz непр†вды въ тебЁ. |
|
16
|
16
|
| Від великого обсягу торгівлі твоєї внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе херувим, який осіняє, із середовища вогнистих каменів. | T мн0жества кyпли твоеS нап0лнилъ є3си2 сокрHвища тво‰ беззак0ніz, и3 согрэши1лъ є3си2, и3 ўsзвленъ є3си2 t горы2 б9іz: и3 сведe тz херувjмъ њсэнzsй t среды2 камhкwвъ џгненныхъ. |
|
17
|
17
|
| Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу. | Вознесeсz сeрдце твоE въ добр0тэ твоeй, и3стлЁ хи1трость твоS съ добр0тою твоeю: мн0жества рaди грэхHвъ твои1хъ на зeмлю поверг0хъ тS, пред8 цари6 дaхъ тS во њбличeніе. |
|
18
|
18
|
| Безліччю беззаконь твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти осквернив святилища твої; і Я виведу із середовища твого вогонь, який і пожере тебе: і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе. | Мн0жества рaди грэхHвъ твои1хъ и3 непрaвдъ кyпли твоеS, њскверни1лъ є3си2 с™†z тво‰, и3 и3зведY џгнь t среды2 твоеS, сeй снёсть тS: и3 дaмъ тS во прaхъ на земли2 пред8 всёми ви1дzщими тS. |
|
19
|
19
|
| Усі, що знали тебе серед народів, здивуються щодо тебе; ти зробишся жахом, і не буде тебе повіки. | И# вси2 вёдzщіи тебE во kзhцэхъ возстенyтъ по тебЁ: пaгуба ўчинeнъ є3си2, и3 не бyдеши ктомY во вёкъ. |
|
20
|
20
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
21
|
21
|
| сину людський! поверни лице твоє до Сидона і виречи на нього пророцтво, | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на сідHна и3 прорцы2 њ нeмъ и3 рцы2: |
|
22
|
22
|
| і скажи: ось, Я — на тебе, Сидоне, і прославлюся серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли вчиню суд над ним і явлю у ньому святість Мою; | сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, сідHне, и3 прослaвлюсz въ тебЁ, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA сотворю2 въ тебЁ сyдъ и3 њсщ7yсz въ тебЁ: |
|
23
|
23
|
| і пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть посеред нього убиті мечем, який пожирає його звідусюди; і пізнають, що Я Господь. | и3 послю2 на тS смeрть, и3 кр0вь въ ст0гнахъ твои1хъ бyдетъ, и3 падyтъ ћзвеніи средЁ тебє2 мечeмъ, въ тебЁ и3 w4крестъ тебє2, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь: |
|
24
|
24
|
| І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур’яном, який завдає болю, який більше за всіх сусідів бажає йому зла, і пізнають, що Я Господь Бог. | и3 не бyдетъ ктомY д0му ї}леву nстeнъ г0рести и3 тeрнъ болёзни t всёхъ њкрeстныхъ є3гw2 њбезчeстившихъ и5хъ, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь ґдwнаJ гDь. |
|
25
|
25
|
| Так говорить Господь Бог: коли Я зберу дім Ізраїлів з народів, між якими вони розсіяні, і явлю на них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, яку Я дав рабу Моєму Якову: | Тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 соберY д0мъ ї}левъ t kзы6къ, и3дёже разсhпашасz тaмw, и3 њсщ7yсz въ ни1хъ пред8 людьми2 и3 kзы6ки: и3 вселsтсz на земли2 своeй, ю4же дaхъ рабY моемY їaкwву, |
|
26
|
26
|
| тоді вони будуть жити на ній безпечно, і побудують доми, і насадять виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я вчиню суд над усіма, злозичливцями навколо них, і пізнають, що Я Господь Бог їх. | и3 населsтсz на нeй съ надeждею, и3 сози1ждутъ д0мы, и3 насадsтъ віногрaды, и3 вселsтсz на нeй съ надeждею, є3гдA сотворю2 сyдъ во всёхъ, и5же ўкори1ша | во њкрeстныхъ и4хъ: и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ и4хъ и3 бGъ nтцє1въ и4хъ. |
|
Глава 29
|
Главa к7f
|
|
1
|
1
|
| У десятому році, у десятому місяці, у дванадцятий день місяця, було до мене слово Господнє: | Въ десsтое лёто, въ десsтый мцcъ, (въ пeрвый дeнь) мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! оберни лице твоє до фараона, царя Єгипетського, і виречи пророцтво на нього і на весь Єгипет. | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на фараHна царS є3гЂпетска и3 прорцы2 нaнь и3 на є3гЂпетъ вeсь: |
|
3
|
3
|
| Говори і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, фараоне, царю Єгипетський, великий крокодиле, що, лежачи серед рік своїх, говориш: «моя ріка, і я створив її для себе». | глаг0ли и3 рцы2: си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS, фараHне, царю2 є3гЂпетскій, ѕмjа вели1каго, сэдsщаго средЁ рёкъ свои1хъ, глаг0лющаго: мо‰ сyть рёки, и3 ѓзъ сотвори1хъ |. |
|
4
|
4
|
| Але Я вкладу гак у щелепи твої і до луски твоєї приліплю риб з рік твоїх, і витягну тебе з рік твоїх з усією рибою рік твоїх, що прилипла до луски твоєї; | Ѓзъ же дaмъ ўздY въ чє1люсти тво‰, и3 прилэплю2 ры6бы рэки2 твоеS ко крил0ма твои1ма, и3 возведy тz t среды2 рэки2 твоеS, и3 къ чешуsмъ твои6мъ прильпнyтъ: |
|
5
|
5
|
| і кину тебе у пустелі, тебе і всю рибу з рік твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не приберуть і не підберуть тебе; віддам тебе на поживу звірам земним і птахам небесним. | и3 низвeргу тS вск0рэ и3 вс‰ ры6бы рэки2 твоеS: на лицы2 п0лz падeши, и3 не соберeшисz, и3 не њгради1шисz, ѕвэрє1мъ зємнhмъ и3 пти1цамъ небє1снымъ дaхъ тS во снёдь. |
|
6
|
6
|
| І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь; тому що вони дому Ізраїлевому були підпорою з тростини. | И# ўвёдzтъ вси2 живyщіи во є3гЂптэ, ћкw ѓзъ є4смь гDь: занE бhлъ є3си2 жeзлъ тр0стzнъ д0му ї}леву: |
|
7
|
7
|
| Коли вони вхопилися за тебе рукою, ти розщепився і поколов їм усе плече; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив усі стегна їм. | є3гдA ћсz тебє2 рук0ю своeю, сокруши1лсz є3си2, и3 є3гдA восплескA на ни1хъ всsка рукA, и3 є3гдA почи1ша на тебЁ, стeрлсz є3си2 и3 сломи1лъ є3си2 и5хъ вс‰ чрє1сла. |
|
8
|
8
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, Я наведу на тебе меч, і знищу у тебе людей і худобу. | Сегw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS мeчь и3 погублю2 t тебє2 человёки и3 скоты2, |
|
9
|
9
|
| І зробиться земля Єгипетська пустелею і степом; і пізнають, що Я Господь. Оскільки він говорить: «моя ріка, і я створив її»; | и3 бyдетъ землS є3гЂпетска въ поги1бель и3 во њпустёніе, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. Понeже глаг0лалъ є3си2, ћкw рёки мо‰ сyть, и3 ѓзъ сотвори1хъ |: |
|
10
|
10
|
| то ось, Я — на ріки твої, і зроблю землю Єгипетську пустелею з пустель від Мигдола до Сиєни, до самої межі Ефіопії. | тогw2 рaди, сE, ѓзъ на тS и3 на вс‰ рёки тво‰, и3 дaмъ зeмлю є3гЂпетску во њпустёніе и3 въ мeчь и3 въ поги1бель, t магдHла и3 сіи1ны и3 дaже до предBлъ є3fі0пскихъ: |
|
11
|
11
|
| Не буде проходити по ній нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок років. | не пр0йдетъ сквозЁ є3S ногA человёча, ни ногA ск0тіz не поступи1тъ по нeй, и3 не насели1тсz четhредесzть лётъ: |
|
12
|
12
|
| І зроблю землю Єгипетську пустелею серед земель спустошених; і міста її серед опустілих міст будуть порожніми сорок років, і розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях. | и3 дaмъ зeмлю є3гw2 въ пaгубу средЁ земли2 њпустёлыz, и3 грaди є3гw2 средЁ градHвъ њпустёвшихъ бyдутъ, въ разорeніи бyдутъ четhредесzть лётъ: и3 разсёю є3гЂпта во kзhцэхъ, и3 развёю | по странaмъ. |
|
13
|
13
|
| Бо так говорить Господь Бог: після закінчення сорока років Я зберу єгиптян з народів, між якими вони будуть розсіяні; | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: по четhредесzтихъ лётэхъ соберY є3гЂптzны t kзы6къ, ѓможе разсhпашасz, |
|
14
|
14
|
| і поверну полон Єгипту, і назад приведу їх у землю Пафрос, у землю походження їх, і там вони будуть царством слабким. | и3 возвращY плённики є3гЂпєтскіz и3 вселю2 | въ зeмлю фаfHрскую, въ зeмлю, toнyдуже взsти бhша, и3 бyдетъ влaсть смирeнна: |
|
15
|
15
|
| Воно буде слабкішим за інші царства, і не буде більш підноситися над народами; Я принижу їх, щоб вони не панували над народами. | пaче всёхъ властeй бyдетъ смирeнна, и3 не вознесeтсz ктомY над8 kзы6ки, и3 ўмaлєны сотворю2 |, є4же не бhти и5мъ мнHгимъ во kзhцэхъ. |
|
16
|
16
|
| І не будуть надалі дому Ізраїлевому опорою, що нагадує беззаконня їх, коли вони зверталися до нього; і пізнають, що Я Господь Бог. | И# не бyдутъ ктомY д0му ї}леву въ надeжду воспоминaющую беззак0ніе, внегдA послёдовати и5мъ по ни1хъ: и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
17
|
17
|
| У двадцять сьомому році, у першому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть въ двaдесzть седм0е лёто, во є3ди1нъ дeнь мцcа пeрвагw, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
18
|
18
|
| сину людський! Навуходоносор, цар Вавилонський, стомив своє військо великими роботами біля Тира; усі голови оплішивіли й усі плечі стерті; а ні йому, ні війську його немає винагороди від Тира за роботи, які він зробив проти нього. | сhне человёчь, навуходон0соръ цaрь вавmлHнскъ пораб0ти си1лу свою2 раб0тою вели1кою на тЂра, всsка главA плэши1ва и3 всsко рaмо нaго: и3 мздA не бhсть є3мY ни си1лэ є3гw2 на тЂра, за раб0ту, є4юже раб0таша нaнь. |
|
19
|
19
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, Я Навуходоносору, царю Вавилонському, даю землю Єгипетську, щоб він обібрав багатство її і вчинив грабунок у ній, і пограбував награбоване нею, і це буде винагородою війську його. | Тогw2 рaди си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ даю2 навуходон0сору царю2 вавmлHнску зeмлю є3гЂпетску, и3 в0зметъ мн0жество є3S, и3 плэни1тъ плёнъ є3S, и3 расхи1титъ кwрhсти є3S, и3 бyдетъ мздA си1лэ є3гw2: |
|
20
|
20
|
| У нагороду за справу, яку він зробив у ньому, Я віддаю йому землю Єгипетську, тому що вони робили це для Мене, — сказав Господь Бог. | за слyжбу є3гw2, є4юже послужи2 на тЂра, дaхъ є3мY зeмлю є3гЂпетску, занE послужи2 мнЁ, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
21
|
21
|
| У той день піднесу ріг дому Ізраїлевому, і тобі відкрию вуста серед них, і пізнають, що Я Господь. | Въ т0й дeнь взhдетъ р0гъ всемY д0му ї}леву, и3 тебЁ дaмъ ўстA tвє1рста средЁ и4хъ, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: ридайте! о, злощасний день! | сhне человёчь, прорцы2 и3 рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
3
|
3
|
| Бо близько день, так! близький день Господа, день похмурий; час народів настає. | возрыдaйте: qле, qле дeнь! ћкw бли1з8 дeнь гDень, и3 приближaетсz дeнь w4блака, и3 конeцъ kзhкwвъ бyдетъ: |
|
4
|
4
|
| І піде меч на Єгипет, і жах пошириться в Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати уражені, коли візьмуть багатство його, й основи його будуть зруйновані; | и3 пріи1детъ мeчь на є3гЂптzны, и3 бyдетъ мzтeжъ во є3fі0піи, и3 падyтъ ћзвеніи во є3гЂптэ, и3 взsто бyдетъ мн0жество и4хъ, и3 падyтсz њснов†ніz є3гw2: |
|
5
|
5
|
| Ефіопія і Лівія, і Лідія, і весь змішаний народ, і Хуб, і сини землі завіту разом з ними впадуть від меча. | пeрсzне и3 кри1тzне, и3 лЂдzне и3 лівЂане, и3 мyрини (и3 всS ґрaвіа) и3 вси2 примBсницы, и3 сhнове, и5же t завёта моегw2, въ нeмъ мечeмъ падyтъ съ ни1мъ. |
|
6
|
6
|
| Так говорить Господь: впадуть основи Єгипту, і впаде гординя могутности його; від Мигдола до Сиєни будуть падати у ньому від меча, — сказав Господь Бог. | Сі‰ гlетъ гDь: и3 падyтъ подпHры є3гЂпта, и3 сни1детъ ўкори1зна крёпости є3гw2 t магдHла дaже до сіи1ны, мечeмъ падyтъ въ нeмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
7
|
7
|
| І спустіє він серед спустошених земель, і міста його будуть серед спустошених міст. | И# њпустёютъ средЁ стрaнъ поги1бшихъ, и3 грaди и4хъ средЁ градHвъ њпустёвшихъ бyдутъ: |
|
8
|
8
|
| І пізнають, що Я Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть розтрощені. | и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA дaмъ џгнь на є3гЂпетъ, и3 сокрушaтсz вси2 помагaющіи є3мY. |
|
9
|
9
|
| У той день підуть від Мене вісники на кораблях, щоб устрашити безтурботних ефіоплян, і пошириться у них жах, як у день Єгипту; тому що ось, він іде. | Въ т0й дeнь пріи1дутъ вBстницы t лицA моегw2 въ сіеjмъ тщaщесz погуби1ти надeжду мyринскіz земли2, и3 бyдетъ и5мъ мzтeжъ въ дeнь є3гЂпетскъ, ћкw сE, приспЁ. |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь Бог: покладу кінець багатолюдності Єгипту рукою Навуходоносора, царя Вавилонського. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 погублю2 мн0жество є3гЂптzнъ рук0ю навуходон0сора царS вавmлHнска, |
|
11
|
11
|
| Він і з ним народ його, найлютіший з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і виймуть мечі свої на Єгипет, і наповнять землю ураженими. | самагw2 и3 людjй є3гw2 съ ни1мъ, губи1теліе t kзы6къ п0слани погуби1ти зeмлю: и3 и3звлекyтъ вси2 мечы2 сво‰ на є3гЂпта, и3 нап0лнитсz землS ћзвеными. |
|
12
|
12
|
| І ріки зроблю сушею і віддам землю у руки злим, і рукою іноземців спустошу землю і все, що наповнює її. Я, Господь, сказав це. | И# дaмъ рёки и4хъ во њпустёніе и3 tдaмъ зeмлю въ рyцэ ѕлhхъ, и3 погублю2 зeмлю и3 и3сполнeніе є3S рукaми чужди1хъ, ѓзъ гDь гlахъ. |
|
13
|
13
|
| Так говорить Господь Бог: знищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфисі, і з землі Єгипетської не буде уже володаря, і наведу страх на землю Єгипетську. | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: погублю2 кумjры и3 и3спражню2 вельм0жы t мемфjса и3 старBйшины t земли2 є3гЂпетскіz, и3 не бyдутъ ктомY: и3 дaмъ стрaхъ во земли2 є3гЂпетстэй. |
|
14
|
14
|
| І спустошу Пафрос і пошлю вогонь на Цоан, і вчиню суд над Но. | И# погублю2 зeмлю фаfHрскую, и3 дaмъ џгнь на тaніса, и3 сотворю2 tмщeніе въ діосп0ли, |
|
15
|
15
|
| І виллю лють Мою на Син, фортецю Єгипту, і знищу багатолюдність у Но. | и3 и3злію2 ћрость мою2 на саjнъ крёпость є3гЂпетску, и3 погублю2 мн0жество мeмфы. |
|
16
|
16
|
| І пошлю вогонь на Єгипет; затремтить Син, і Но впаде, і на Мемфис нападуть вороги серед дня. | И# дaмъ џгнь на є3гЂпта, и3 мzтeжемъ возмzтeтсz саи1съ, и3 въ діосп0ли бyдетъ разсёлина, и3 разлію1тсz в0ды. |
|
17
|
17
|
| Молоді люди Она і Бубаста впадуть від меча, а інші підуть у полон. | Ю$нwши и3ліуп0лz и3 вувaста мечeмъ падyтъ, и3 жєны2 въ плёнъ п0йдутъ: |
|
18
|
18
|
| І в Тафнисі померкне день, коли Я скрушу там ярмо Єгипту, і припиниться у ньому горда могутність його. Хмара закриє його, і дочки його підуть у полон. | и3 въ тафнeсэ помрачи1тсz дeнь, є3гдA сокрушY тaмw ски1петры є3гЂпєтски, и3 поги1бнетъ тaмw ўкори1зна крёпости є3гw2, и3 того2 покрhетъ w4блакъ, и3 дщє1ри є3гw2 во плэнeніе tведyтсz. |
|
19
|
19
|
| Так учиню Я суд над Єгиптом, і пізнають, що Я Господь. | И# сотворю2 сyдъ во є3гЂптэ, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
20
|
20
|
| В одинадцятому році, у першому місяці, у сьомий день місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во є3динонадесsтое лёто, въ пeрвый мцcъ, въ седмhй дeнь мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
21
|
21
|
| сину людський! Я вже скрушив м’язи фараону, царю Єгипетському; і ось, вони ще не обв’язані для лікування їх і не оповиті лікувальними перев’язками, від яких вони одержали б силу тримати меч. | сhне человёчь, мы6шцы фараHна царS є3гЂпетска сотр0хъ, и3 сE, не помоли1сz, є4же дaти є3мY цэльбY, приложи1ти є3мY плaстырь, (њбzзaти,) дaти си1лу, да в0зметъ мeчь. |
|
22
|
22
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, Я — на фараона, царя Єгипетського, і скрушу м’язи його, здорові і переламані, так що меч випаде з руки його. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на фараHна царS є3гЂпетска, и3 сокрушY мы6шцы є3гw2 крBпкіz и3 протzжє1ныz и3 сотрє1ныz, и3 и3зри1ну мeчь є3гw2 и3з8 руки2 є3гw2: |
|
23
|
23
|
| І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях. | и3 разсёю є3гЂпта во kзhки и3 развёю и5хъ во страны6: |
|
24
|
24
|
| А м’язи царя Вавилонського зроблю міцними і дам йому меч Мій у руку, м’язи ж фараона скрушу, і він зранений буде сильно стогнати перед ним. | и3 ўкрэплю2 мы6шцы царS вавmлHнска и3 дaмъ мeчь м0й въ рyку є3гw2, и3 наведeтъ є3го2 на є3гЂпта, и3 плэни1тъ плэнeніе є3гw2, и3 в0зметъ кwрhсти є3гw2: |
|
25
|
25
|
| Зміцню м’язи царя Вавилонського, а м’язи у фараона опустяться; і пізнають, що Я Господь, коли меч Мій дам у руки царя Вавилонського, і він простягне його на землю Єгипетську. | и3 ўкрэплю2 мы6шцы царS вавmлHнска, мы6шцы же фараw6ни падyтъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA дaмъ мeчь м0й въ рyцэ царS вавmлHнска, и3 прострeтъ є3го2 на зeмлю є3гЂпетску, |
|
26
|
26
|
| І розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях, і пізнають, що Я Господь. | и3 разсёю є3гЂпта во kзhки и3 развёю и5хъ во страны6: и3 ўвёдzтъ вси2, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
Глава 31
|
Главa lа
|
|
1
|
1
|
| В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во є3динонадесsтое лёто, въ трeтій мцcъ, во є3ди1нъ дeнь мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! скажи фараонові, царю Єгипетському, і народу його: з ким ти зрівнюєш себе у величі твоїй? | сhне человёчь, рцы2 фараHну царю2 є3гЂпетску и3 мн0жеству є3гw2: комY ўпод0билъ є3си2 себE въ высотЁ твоeй; |
|
3
|
3
|
| Ось, Ассур був кедр на Ливані, з красивими гілками і тінистим листям, і високий на зріст; вершина його знаходилася серед товстих сучків. | СE, ґссyръ кmпарjсъ въ лівaнэ, д0бръ tрaсльми и3 выс0къ вели1чествомъ и3 чaстъ покр0вомъ, и3 средЁ w4блакъ бhсть влaсть є3гw2: |
|
4
|
4
|
| Води вирощували його, безодня піднімала його, ріки її оточували розплідник його, і вона протоки свої посилала до усіх дерев польових. | водA воспитA є3го2, бeздна вознесE є3го2, рёки сво‰ приведE w4крестъ садHвъ свои1хъ, и3 состaвы сво‰ и3спусти2 во вс‰ древесA полєвaz. |
|
5
|
5
|
| Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався. | Сегw2 рaди вознесeсz вели1чество є3гw2 пaче всёхъ древeсъ п0льныхъ, разшири1шасz вётвіе є3гw2, и3 вознес0шасz tр†сли є3гw2 t воды2 мн0ги, є3гдA протzжeсz. |
|
6
|
6
|
| На сучках його вили гнізда всякі птахи небесні, під гілками його виводили дітей усякі звірі польові, і під тінню його жили всякі численні народи. | Во tрaслехъ є3гw2 возгнэзди1шасz вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 под8 вётвьми є3гw2 раждaхусz вси2 ѕвёріе п0льніи, под8 сёнію є3гw2 всели1сz всE мн0жество kзhкwвъ. |
|
7
|
7
|
| Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод. | И# бhсть д0бръ въ высотЁ своeй мн0жества рaди вётвій свои1хъ, ћкw бёша корeніе є3гw2 въ водЁ мн0зэ. |
|
8
|
8
|
| Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю. | И# кmпарjси не таковы6 въ раи2 б9іи, и3 с0сны неподHбны tрaслемъ є3гw2, и3 є4ліе не бhсть под0бно вётвіzмъ є3гw2: всsкое дрeво, є4же въ раи2 б9іи, не бhсть под0бно є3мY въ добр0тэ є3гw2, мн0жества рaди вётвій є3гw2. |
|
9
|
9
|
| Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому. | ДобрA сотвори1хъ є3го2 во мн0жествэ вётвій є3гw2, и3 возревновaша є3мY древесA р†йскаz слaдости б9іz. |
|
10
|
10
|
| Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і серце його загордилося величчю його, — | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже бhлъ є3си2 вели1къ вели1чествомъ и3 дaлъ є3си2 влaсть свою2 во среди1ну w4блакъ, и3 вознесeсz сeрдце є3гw2 въ высотЁ є3гw2, и3 ви1дэхъ, є3гдA вознесeсz: |
|
11
|
11
|
| за те Я віддав його у руки володареві народів; він учинив з ним, як потрібно; за беззаконня його Я відкинув його. | и3 предaхъ є3го2 въ рyцэ кнsзz kзhческа, и3 сотвори2 пaгубу є3гw2, по нечeстію є3гw2. |
|
12
|
12
|
| І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і повалили його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скрушилися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і залишили його. | И# и3згнaхъ є3го2 ѓзъ, и3 потреби1ша є3го2 чуждjи губи1теліе t kзы6къ, и3 поверг0ша є3го2 на горaхъ: и3 во всёхъ дeбрехъ пад0ша вBтви є3гw2, и3 сотр0шасz tр†сли є3гw2 на всsцэмъ п0ли земнёмъ, и3 снид0ша t покр0ва є3гw2 вси2 лю1діе kзhкwвъ и3 разори1ша є3го2. |
|
13
|
13
|
| На уламках його розмістилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі. | Во падeніи є3гw2 почи1ша вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 на стeбліехъ є3гw2 бhша вси2 ѕвёріе сeлніи, |
|
14
|
14
|
| Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із середини товстих сучків, і щоб не приліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу. | ћкw да не возн0сzтсz вели1чествомъ свои1мъ вс‰ древесA, ±же въ водЁ, и3 не дадsтъ влaсти своеS средЁ w4блакъ, и3 не стaнутъ въ высотЁ и4хъ къ немY вси2 пію1щіи в0ду, вси2 tдaни бhша во смeрть во глубинY земли2, средЁ сынHвъ человёческихъ къ низходsщымъ въ пр0пасть. |
|
15
|
15
|
| Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього безодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: въ џньже дeнь сведeсz во ѓдъ, плaкасz њ нeмъ бeздна: и3 ўдержaхъ рёки є3S и3 возбрани1хъ мн0жеству в0дъ, и3 помeрче њ нeмъ лівaнъ, и3 вс‰ древесA полєвaz њ нeмъ разслaбишасz: |
|
16
|
16
|
| Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду; | t глaса падeніz є3гw2 потрzс0шасz kзhцы, є3гдA свождaхъ є3го2 во ѓдъ со снизходsщими въ р0въ, и3 ўтэшaху є3го2 въ земли2 д0лнэйшей вс‰ древесA слaдости, и3 и3збр†ннаz и3 дHбраz лівaнwва, вс‰ пію6щаz в0ду: |
|
17
|
17
|
| бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів. | и3 т† бо свед0шасz съ ни1мъ во ѓдъ со ћзвеными t мечA, и3 сёмz є3гw2, и3 живyщіи под8 покр0вомъ є3гw2 средЁ жи1зни своеS погиб0ша. |
|
18
|
18
|
| Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог. | КомY ўпод0билсz є3си2 си1лою и3 слaвою и3 вели1чествомъ во древесёхъ слaдости; Слёзи и3 сни1ди со древесaми слaдости во глубинY земнyю: средЁ неwбрёзаныхъ ќспнеши со ћзвеными мечeмъ: тaкw фараHнъ и3 всE мн0жество крёпости є3гw2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 32
|
Главa lв
|
|
1
|
1
|
| У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во второенaдесzть лёто, во вторыйнaдесzть мцcъ, во є3ди1нъ дeнь мцcа, |
|
2
|
2
|
| сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх. | бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: сhне человёчь, возми2 плaчь на фараHна царS є3гЂпетска и3 речeши є3мY: львY kзhкwвъ ўпод0билсz є3си2 ты2, и3 ћкw ѕмjй вели1кій, и4же въ м0ри, и3 би1лъ є3си2 рогaми въ рэкaхъ твои1хъ, и3 возмущaлъ є3си2 в0ду ногaма твои1ма, и3 попирaлъ є3си2 рёки тво‰. |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 возложY на тS сBти мо‰ въ собрaніи людjй мн0гихъ, |
|
4
|
4
|
| І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі. | и3 и3зведy тz ќдою моeю, и3 прострy тz на земли2: полS нап0лнzтсz тебє2, и3 посаждY на тебЁ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 насhщу тоб0ю вс‰ ѕвBри всеS земли2: |
|
5
|
5
|
| І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами. | и3 повeргу плHти тво‰ на горaхъ, и3 нап0лню кр0вію твоeю всю2 зeмлю, |
|
6
|
6
|
| І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою. | и3 напіeтсz землS t гн0z твоегw2, t мн0жества твоегw2 на горaхъ: и3 дє1бри нап0лню t тебє2, |
|
7
|
7
|
| І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм. | и3 покрhю нeбо, є3гдA ўгaснеши, и3 помрачY ѕвёзды є3гw2, с0лнце во w4блацэ сокрhю, и3 лунA не kви1тъ свёта своегw2: |
|
8
|
8
|
| Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог. | вс‰ свэти6ла небє1снаz помрачY на тS и3 дaмъ тмY на зeмлю твою2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
9
|
9
|
| Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав. | И# разгнёваю сердцA людjй мн0гихъ, є3гдA и3зведY плённики тво‰ во kзhки, въ зeмлю, є3sже не знaлъ є3си2. |
|
10
|
10
|
| І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого. | И# ўнhютъ њ тебЁ kзhцы мн0зи, и3 цaріе и4хъ ќжасомъ ўжaснутсz њ тебЁ, є3гдA налети1тъ мeчь м0й на ли1ца и4хъ, чaюще падeніz своегw2 t днE падeніz твоегw2. |
|
11
|
11
|
| Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе. | Ћкw сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: мeчь царS вавmлHнска пріи1детъ тебЁ, мечьми2 и3споли1нwвъ, и3 поражY крёпость твою2: |
|
12
|
12
|
| Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його. | губи1теліе t kзы6къ вси2, и3 погубsтъ ўкори1зну є3гЂпетску, и3 сокруши1тсz всS крёпость є3гw2. |
|
13
|
13
|
| І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх. | И# погублю2 вс‰ скоты2 є3гw2 t воды2 мн0ги, и3 не возмути1тъ є3S ногA человёческа ктомY, и3 стопA ск0тіz не стyпитъ на ню2. |
|
14
|
14
|
| Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог. | Тaкw тогдA ўм0лкнутъ в0ды и4хъ, и3 рёки и4хъ ћкw є3лeй потекyтъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, |
|
15
|
15
|
| Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь. | є3гдA дaмъ є3гЂпта въ пaгубу, и3 њпустёетъ землS съ полнот0ю своeю, є3гдA разсёю вс‰ живyщыz на нeй, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
16
|
16
|
| Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог. | Плaчь є4сть, и3 восплaчешисz њ нeмъ, и3 дщє1ри kзhчєскіz восплaчутсz њ нeмъ, над8 є3гЂптомъ и3 над8 всeю си1лою є3гw2 восплaчутсz, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
17
|
17
|
| У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє: | И# бhсть во второенaдесzть лёто, пeрвагw мцcа въ пzтыйнaдесzть дeнь, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
18
|
18
|
| сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу. | сhне человёчь, восплaчисz њ крёпости є3гЂпетстэй (прекланsz преведи2 є3го2): и3 сведyтъ дщeрей є3гw2 мeртвыхъ kзhцы во глубинY земнyю ко низходsщымъ въ пр0пасть. |
|
19
|
19
|
| Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними. | T в0дъ благолёпнw сни1ди и3 поспи2 съ неwбрёзаными. |
|
20
|
20
|
| Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його. | СредЁ ћзвеныхъ мечeмъ падyтъ съ ни1мъ, и3 ќспнетъ всS крёпость є3гw2. |
|
21
|
21
|
| Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем. | И# рекyтъ ти2 и3споли1ни: во глубинЁ пр0пасти бyди, когw2 лyчши є3си2 ты2; сни1ди и3 лsзи съ неwбрёзаными средЁ ћзвеныхъ мечeмъ. |
|
22
|
22
|
| Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча. | Тaмw ґссyръ и3 вeсь с0нмъ є3гw2, и3 вси2 ћзвеніи тaмw дaшасz, и3 гр0бъ и4хъ во глубинЁ пр0пасти, и3 бhсть с0нмъ є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 ћзвеніи пaдшіи мечeмъ, |
|
23
|
23
|
| Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих. | и5же дaша гр0бы є3гw2 во стeгнэхъ рвA, и3 бhсть с0нмъ є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 тjи ћзвеніи пaдающіи мечeмъ, и5же дaша стрaхъ св0й на земли2 живhхъ. |
|
24
|
24
|
| Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. | Тaмw є3лaмъ и3 всS си1ла є3гw2 w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 ћзвеніи пaдшіи мечeмъ и3 низходsщіи неwбрёзани во глубинY земнyю, дaвшіи стрaхъ св0й на земли2 живhхъ: |
|
25
|
25
|
| Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених. | и3 пріsша мучeніе своE съ низходsщими въ пр0пасть, средЁ ћзвеныхъ. |
|
26
|
26
|
| Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих. | Тaмw дaшасz мос0хъ, и3 fовeль, и3 вс‰ си1ла є3гw2, w4крестъ гр0ба є3гw2, вси2 неwбрёзанніи ћзвеніи t мечA, дaвшіи стрaхъ св0й на земли2 жи1зни. |
|
27
|
27
|
| Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих. | И# ўсп0ша со и3споли6ны пaдшими t вёка, и5же снид0ша во ѓдъ во nрyжіи в0инстэмъ и3 положи1ша мечы2 сво‰ под8 главы6 сво‰, и3 бhша беззакHніz и4хъ на костeхъ и4хъ, ћкw ўстраши1ша всёхъ во житіи2 своeмъ, и3 стрaхъ си6льнымъ бhша на земли2 живyщымъ. |
|
28
|
28
|
| І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем. | И# ты2 посредЁ неwбрёзанныхъ сокруши1шисz и3 поспи1ши со ћзвеными мечeмъ. |
|
29
|
29
|
| Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу. | Тaмw є3дHмъ и3 цaріе є3гw2 и3 вси2 кн‰зи ґссyрwвы, дaвшіи крёпость свою2 на ћзву мeчную: сjи со ћзвеными ўсп0ша, съ низходsщими въ р0въ. |
|
30
|
30
|
| Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. | Тaмw кн‰зи сёверстіи вси2, тaмw вси2 воевHды ґссyрwвы, и5же сведeни бhша со ћзвеными со стрaхомъ свои1мъ и3 со крёпостію своeю стыдsщесz, ўсп0ша неwбрёзанніи со ћзвеными мечeмъ, и3 пріsша мучeніе своE съ низходsщими въ пр0пасть. |
|
31
|
31
|
| Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог. | Тёхъ ќзритъ цaрь фараHнъ и3 ўтёшитсz њ всeй крёпости и4хъ: фараHнъ и3 ћзвеніи мечeмъ и3 всS си1ла є3гw2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
32
|
32
|
| Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог. | Ћкw дaхъ стрaхъ м0й на земли2 жи1зни, и3 ќспнетъ средЁ неwбрёзанныхъ со ћзвеными мечeмъ фараHнъ, и3 всE мн0жество є3гw2 съ ни1мъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 33
|
Главa lг
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! виречи слово до синів народу твого і скажи їм: якщо Я на яку-небудь землю наведу меч, і народ тієї землі візьме із середовища свого людину і поставить її у себе стражем; | сhне человёчь, глаг0ли ко сынHмъ людjй твои1хъ и3 речeши къ ни6мъ: землS, на ню1же ѓзъ ѓще наведY мeчь, и3 п0ймутъ лю1діе земли2 человёка є3ди1наго t себє2 и3 постaвzтъ є3го2 себЁ во стрaжа, |
|
3
|
3
|
| і вона, побачивши меч, який іде на землю, засурмить у трубу і застереже народ; | и3 ќзритъ мeчь грzдyщь на зeмлю, и3 вострyбитъ труб0ю, и3 проповёсть лю1демъ, |
|
4
|
4
|
| і якщо хто буде слухати голос труби, але не остереже себе, — то, коли меч прийде і захопить його, кров його буде на його голові. | и3 ўслhшитъ ўслhшавый глaсъ трубы2, ґ не сохрани1тсz, и3 нaйдетъ мeчь и3 пости1гнетъ є3го2, кр0вь є3гw2 на главЁ є3гw2 бyдетъ: |
|
5
|
5
|
| Голос труби він чув, але не остеріг себе, кров його на ньому буде; а хто остерігся, той спас життя своє. | ћкw слhша глaсъ трубы2 и3 не сохрани1сz, кр0вь є3гw2 на нeмъ бyдетъ: ґ сeй, понeже сохрани1сz, дyшу свою2 и3збaвилъ. |
|
6
|
6
|
| Якщо ж страж бачив меч, який іде, і не засурмив у трубу, і народ не був застережений, — то, коли прийде меч і візьме у когось із них життя, цей схоплений буде за гріх свій, але кров його стягну від руки стража. | И# стрaжъ, ѓще ўви1дитъ мeчь грzдyщь, и3 не вострyбитъ труб0ю, (и3 не проповёсть лю1демъ,) и3 лю1діе не њхранsтъ себE, и3 нашeдъ мeчь в0зметъ t ни1хъ дyшу, тA ќбw беззак0ніz рaди своегw2 взsсz, ґ кр0ве є3S t руки2 стрaжа взыщY. |
|
7
|
7
|
| І тебе, сину людський, Я поставив стражем дому Ізраїлевого, і ти будеш чути з уст Моїх слово і напоумляти їх від Мене. | И# ты2, сhне человёчь, во стрaжа дaхъ тS д0му ї}леву, и3 ўслhшиши t ќстъ мои1хъ сл0во, и3 проповёси и5мъ t менє2. |
|
8
|
8
|
| Коли Я скажу беззаконникові: «беззаконнику! ти смертю помреш», а ти не будеш нічого говорити, щоб застерегти беззаконника від путі його, — то беззаконник той помре за гріх свій, але кров його стягну від руки твоєї. | Е#гдA рекY грёшнику: грёшниче, смeртію ќмреши: и3 не бyдеши глаг0лати (грёшнику), є4же сохрани1тисz нечести1вому, (є4же њбрати1тсz є3мY) t пути2 своегw2 (и3 жи1ву бhти є3мY), т0й беззак0нникъ во беззак0ніи своeмъ ќмретъ, ґ кр0ве є3гw2 t руки2 твоеS взыщY. |
|
9
|
9
|
| Якщо ж ти застерігав беззаконника від путі його, щоб він навернувся від нього, але він від путі свого не навернувся, — то він помирає за гріх свій, а ти спас душу твою. | Ѓще же ты2 проповёси нечести1вому пyть є3гw2, є4же њбрати1тисz t негw2, и3 не њбрати1тсz съ пути2 своегw2, т0й въ нечeстіи своeмъ ќмретъ, ґ ты2 дyшу твою2 и3збaвилъ є3си2. |
|
10
|
10
|
| І ти, сину людський, скажи дому Ізраїлевому: ви говорите так: «злочини наші і гріхи наші на нас, і ми танемо у них: як же можемо ми жити?» | И# ты2, сhне человёчь, рцы2 д0му ї}леву: си1це рёсте глаг0люще: прeлєсти нaшz и3 беззакHніz н†ша въ нaсъ сyть, и3 мы2 въ ни1хъ тaемъ, и3 кaкw нaмъ живы6мъ бhти; |
|
11
|
11
|
| Скажи їм: живу Я, — говорить Господь Бог: не хочу смерти грішника, але щоб грішник навернувся від путі свого і живий був. Наверніться, наверніться від злих путів ваших; для чого помирати вам, доме Ізраїлів? | Рцы2 и5мъ: живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, не хощY смeрти грёшника, но є4же њбрати1тисz нечести1вому t пути2 своегw2 и3 жи1ву бhти є3мY: њбращeніемъ њбрати1тесz t пути2 вaшегw ѕлaгw: и3 вскyю ўмирaете, д0ме ї}левъ; |
|
12
|
12
|
| І ти, сину людський, скажи синам народу твого: праведність праведника не спасе у день злочину його, і беззаконник за беззаконня своє не упаде у день навернення від беззаконня свого, так само як і праведник у день гріха свого не може залишитися у живих за свою праведність. | И# ты2, сhне человёчь, рцы2 ко сынHмъ людjй твои1хъ: прaвда првdника не и3збaвитъ є3го2, въ џньже дeнь прельсти1тсz: и3 беззак0ніе беззак0нника не ўбіeтъ, въ џньже дeнь њбрати1тсz t беззак0ніz своегw2: и3 првdникъ не м0жетъ спасти1сz въ дeнь грэхA своегw2. |
|
13
|
13
|
| Коли Я скажу праведнику, що він буде живий, а він понадіється на свою праведність і зробить неправду, — то всі праведні діла його не пом’януться, і він помре від неправди своєї, яку вчинив. | Е#гдA рекY првdнику: жи1знію жи1въ бyдеши: сeй же ўповaz на прaвду свою2 и3 сотвори1тъ беззак0ніе, вс‰ пр†вды є3гw2 не воспомzнyтсz, въ непрaвдэ своeй, ю4же сотвори2, въ т0й ќмретъ. |
|
14
|
14
|
| А коли скажу беззаконникові: «ти смертю помреш», і він навернеться від гріхів своїх і буде творити суд і правду, | И# є3гдA рекY нечести1вому: смeртію ќмреши: и3 њбрати1тсz t грэхA своегw2 и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду, |
|
15
|
15
|
| якщо цей беззаконник поверне заставу, за вкрадене заплатить, буде ходити за законами життя, не роблячи нічого поганого, — то він буде живий, не помре. | и3 зал0гъ tдaстъ и3 восхищeное возврати1тъ, беззак0нникъ въ зaповэдехъ жи1зни ходи1ти бyдетъ, є4же не сотвори1ти непрaвды, жи1знію жи1въ бyдетъ и3 не ќмретъ: |
|
16
|
16
|
| Жоден із гріхів його, які він учинив, не пом’янеться йому; він став творити суд і правду, він буде живий. | вси2 грэси2 є3гw2, ±же согрэши2, не помzнyтсz: понeже сyдъ и3 прaвду сотвори2, жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. |
|
17
|
17
|
| А сини народу твого говорять: «неправий путь Господа», тоді як їх путь неправий. | И# рекyтъ сhнове людjй твои1хъ: непрaвъ пyть гDень. И# сE, пyть и4хъ непрaвъ. |
|
18
|
18
|
| Коли праведник відступив від праведности своєї і почав чинити беззаконня, — то він помре за те. | Е#гдA соврати1тсz првdникъ t прaвды своеS и3 сотвори1тъ беззак0ніе, и3 ќмретъ въ нeмъ. |
|
19
|
19
|
| І коли беззаконник навернувся від беззаконня свого і став творити суд і правду, він буде за те живий. | И# є3гдA грёшникъ возврати1тсz t беззак0ніz своегw2 и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду, т0й жи1въ бyдетъ въ ни1хъ. |
|
20
|
20
|
| А ви говорите: «неправий путь Господа!» Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за путями його. | И# сE є4сть, є4же рек0сте: непрaвъ пyть гDень. Комyждо по путє1мъ є3гw2 суждY вaмъ, д0ме ї}левъ. |
|
21
|
21
|
| У дванадцятому році нашого переселення, у десятому місяці, у п’ятий день місяця, прийшов до мене один із тих, хто врятувався з Єрусалима, і сказав: «зруйновано місто!» | И# бhсть во второенaдесzть лёто, мцcа вторагwнaдесzть, въ пsтый дeнь мцcа плэнeніz нaшегw, пріи1де ко мнЁ t їеrли1ма ўцэлёвый глаг0лz: плэнeнъ бhсть грaдъ. |
|
22
|
22
|
| Але ще до приходу цього, який урятувався, ввечері була на мені рука Господа, і Він відкрив мені вуста, перше ніж той прийшов до мене зранку. І відкрилися вуста мої, і я вже не був безмовний. | И# рукA гDнz бhсть на мнЁ въ вeчеръ, прeжде пришeствіz є3гw2, и3 tвeрзе ўстA мо‰, д0ндеже пріи1де ко мнЁ заyтра: и3 tвє1рзшаzсz ўстA мо‰ не затвори1шасz ктомY. |
|
23
|
23
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
24
|
24
|
| сину людський! ті, що живуть на опустілих місцях у землі Ізраїлевій, говорять: «Авраам був один, і одержав у володіння землю цю, а нас багато; отже, нам дана земля ця у володіння». | сhне человёчь, живyщіи на њпустёвшихъ мёстэхъ во земли2 ї}левэ глаг0лютъ: є3ди1нъ бsше ґвраaмъ и3 њдержaше зeмлю, ґ мы2 мн0жайшіи є3смы2, нaмъ данA є4сть землS во њдержaніе. |
|
25
|
25
|
| Тому скажи їм: так говорить Господь Бог: ви їсте з кров’ю і зводите очі ваші до ідолів ваших, і проливаєте кров; і хочете володіти землею? | Тогw2 рaди рцы2 и5мъ: си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже съ кр0вію ћсте и3 џчи вaши воздвиг0сте ко кумjрwмъ и3 кр0вь проливaете, и3 зeмлю ли наслёдите; |
|
26
|
26
|
| Ви спираєтеся на меч ваш, робите мерзоти, оскверняєте один дружину іншого, і хочете володіти землею? | стaсте съ мечeмъ вaшимъ, сотвори1сте мeрзwсти, и3 кjйждо женY бли1жнzгw своегw2 њскверни1сте, и3 тaкw ли зeмлю и4мате наслёдити; |
|
27
|
27
|
| Ось що скажи їм: так говорить Господь Бог: живу Я! ті, які на місцях розорених, упадуть від меча; а хто у полі, того віддам звірам на поживу; а які в укріпленнях і печерах, ті помруть від моровиці. | Тогw2 рaди рцы2 и5мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: живY ѓзъ, ћкw падyтъ мечeмъ сyщіи во њпустёвшихъ, и3 и5же на лицы2 п0лz, ѕвэрє1мъ пHльнымъ предадyтсz на и3з8zдeніе, и3 сyщыz во градёхъ и3 и5же въ пещeрахъ смeртію поражY, |
|
28
|
28
|
| І зроблю землю пустелею з пустель, і горда могутність її припиниться, і гори Ізраїлеві спорожніють, так що не буде перехожих. | и3 дaмъ зeмлю на њпустёніе, и3 поги1бнетъ г0рдость крёпости є3S, и3 њпустёютъ г0ры ї}лєвы, занeже не бyдетъ проходsщагw: |
|
29
|
29
|
| І пізнають, що Я Господь, коли зроблю землю пустелею з пустель за всі мерзоти їх, які вони робили. | и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ гDь: и3 сотворю2 зeмлю и4хъ пyсту, и3 њпустёетъ всёхъ рaди мeрзостей и4хъ, ±же сотвори1ша. |
|
30
|
30
|
| А про тебе, сину людський, сини народу твого розмовляють біля стін і у дверях домів і говорять один одному, брат братові: «підіть і послухайте, яке слово вийшло від Господа». | И# ты2, сhне человёчь, сhнове людjй твои1хъ глаг0лющіи њ тебЁ ў забр†лъ и3 во вратёхъ дворHвъ, и3 глаг0лютъ кjйждо ко бли1жнему своемY и3 кjйждо ко брaту своемY, глаг0люще: собери1мсz и3 ўслhшимъ и3сход‰щаz t ќстъ гDнихъ. |
|
31
|
31
|
| І вони приходять до тебе, як на народне зборище, і сідає перед лицем твоїм народ Мій, і слухають слова твої, але не виконують їх; бо вони в устах своїх роблять з цього забаву, серце їхнє захоплюється користю їх. | И# прих0дzтъ къ тебЁ, ћкоже сх0дzтсz лю1діе, и3 сэдsтъ лю1діе мои2 пред8 тоб0ю, и3 послyшаютъ глаг0лwвъ твои1хъ, и3 не сотворsтъ и4хъ: понeже лжA во ўстёхъ и4хъ, и3 в8слёдъ сквeрнъ и4хъ сeрдце и4хъ х0дитъ. |
|
32
|
32
|
| І ось, ти для них — як забавний співак із приємним голосом і який добре грає; вони слухають слова твої, але не виконують їх. | И# бyдеши и5мъ ћкw глaсъ пёснивца сладкоглaснагw благосли1чнагw, и3 ўслhшатъ глаг0лы тво‰, и3 не сотворsтъ и4хъ. |
|
33
|
33
|
| Але коли збудеться, — ось, вже і збувається, — тоді пізнають, що серед них був пророк. | И# є3гдA пріи1деши, рекyтъ: сE, пріи1де. И# ўвёдzтъ, ћкw прbр0къ бЁ средЁ и4хъ. |
|
Глава 34
|
Главa lд
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! виречи пророцтво на пастирів Ізраїлевих, виречи пророцтво і скажи їм, пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! чи не стадо повинні пасти пастирі? | сhне человёчь, прорцы2 на п†стыри ї}лєвы, прорцы2 и3 рцы2 пaстырємъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
3
|
3
|
| Ви їли жир і вовною одягалися, відгодованих овець заколювали, а стада не пасли. | qле, пaстыріе ї}лєвы! є3дA пасyтъ пaстыріе сами1хъ себE; не nвeцъ ли пасyтъ пaстыріе; сE, млеко2 kдитE и3 в0лною њдэвaетесz и3 тyчное закалaете, ґ nвeцъ мои1хъ не пасeте: |
|
4
|
4
|
| Слабких не зміцнювали, і хворої вівці не лікували, і пораненої не перев’язували, і вкраденої не повертали, і загубленої не шукали, а правили ними з насильством і жорстокістю. | и3знем0гшагw не под8sсте и3 болsщагw не ўврачевaсте, и3 сокрушeннагw не њбzзaсте и3 заблуждaющагw не њбрати1сте, и3 поги1бшагw не взыскaсте и3 крёпкое њскорби1сте труд0мъ и3 влaстію наказaсте | и3 наругaніемъ. |
|
5
|
5
|
| І розсіялися вони без пастиря і, розсіявшись, зробилися поживою всякому звіру польовому. | И# разсhпашасz џвцы мо‰, понeже не и3мёzху пaстырей, и3 бhша на и3з8zдeніе всBмъ ѕвэрє1мъ сє1лнымъ. |
|
6
|
6
|
| Блукають вівці Мої по всіх горах і по усякому високому пагорбі, і по всьому лиці землі розсіялися вівці Мої, і ніхто не розвідує про них, і ніхто не шукає їх. | И# расточи1шасz џвцы мо‰ по всBмъ горaмъ и3 (заблуди1ша) по всBмъ холмHмъ высHкимъ, и3 на лицы2 всеS земли2 разсhпашасz џвцы мо‰, и3 не бЁ взыскaющагw, ни њбращaющагw. |
|
7
|
7
|
| Тому, пастирі, вислухайте слово Господнє. | Тогw2 рaди, q, пaстыріе, слhшите сл0во гDне: |
|
8
|
8
|
| Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на розкрадання і без пастиря зробилися вівці Мої поживою всякого звіра польового, і пастирі Мої не шукали овець Моїх, і пасли пастирі самих себе, а овець Моїх не пасли, — | живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, понeже ўчинє1на сyть стадA мо‰ въ расхищeніе, и3 џвцы мо‰ бhша во снэдeніе всBмъ ѕвэрє1мъ сє1лнымъ, занeже нёсть пaстырей, и3 не поискaша пaстыріе nвeцъ мои1хъ, но пас0ша пaстыріе сами1хъ себE, ґ nвeцъ мои1хъ не пас0ша: |
|
9
|
9
|
| за те, пастирі, вислухайте слово Господнє. | сегw2 рaди, пaстыріе, слhшите сл0во гDне, |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь Бог: ось, Я — на пастирів, і стягну овець Моїх від руки їх, і не дам їм більше пасти овець, і не будуть більше пастирі пасти самих себе, і вивергну овець Моїх із щелеп їхніх, і не будуть вони їжею їх. | сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на п†стыри, и3 взыщY nвeцъ мои1хъ t рyкъ и4хъ, и3 tстaвлю | t пaствы nвeцъ мои1хъ, и3 не бyдутъ пасти2 и5хъ пaстыріе: нижE сами1хъ себE и4мутъ пасти2, и3 tимY џвцы мо‰ и3з8 ќстъ и4хъ, и3 ктомY не бyдутъ и5мъ на и3з8zдeніе. |
|
11
|
11
|
| Бо так говорить Господь Бог: ось, Я Сам знайду овець Моїх і огляну їх. | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ взыщY nвeцъ мои1хъ и3 присэщY и5хъ: |
|
12
|
12
|
| Як пастух перевіряє стадо своє у той день, коли знаходиться серед стада свого розсіяного, так Я перегляну овець Моїх і визволю їх із усіх місць, в яких вони були розсіяні у день хмарний і похмурий. | ћкоже присэщaетъ пастyхъ пaству свою2 въ дeнь, є3гдA є4сть w4блаченъ и3 мглsнъ, средЁ nвeцъ свои1хъ разлучeныхъ, тaкw взыщY nвeцъ мои1хъ и3 и3збaвлю | t всsкагw мёста, ѓможе сyть разсы6паны въ дeнь w4блаченъ и3 примрaченъ. |
|
13
|
13
|
| І виведу їх з народів, і зберу їх із країн, і приведу їх у землю їх, і буду пасти їх на горах Ізраїлевих, біля потоків і на всіх населених місцях землі цієї. | И# и3зведY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ, и3 введY | въ зeмлю и4хъ и3 ўпасY | на горaхъ ї}левыхъ и3 въ дeбрехъ и3 во всeмъ селeніи земли2, |
|
14
|
14
|
| Буду пасти їх на доброму пасовищі, і загін їх буде на високих горах Ізраїлевих; там вони будуть відпочивати у доброму загоні і будуть пастися на рясному пасовищі, на горах Ізраїлевих. | на пaжити блaзэ ўпасY |, на горЁ выс0цэ ї}левэ: и3 бyдутъ њгр†ды и4хъ тaмw, и3 ќспнутъ и3 почjютъ тaмw въ пи1щи блaзэ, и3 на пaжити тyчнэ ўпасyтсz на горaхъ ї}левыхъ. |
|
15
|
15
|
| Я буду пасти овець Моїх і Я буду заспокоювати їх, — говорить Господь Бог. | Ѓзъ ўпасY џвцы мо‰ и3 ѓзъ ўпок0ю |, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
16
|
16
|
| Загублену розшукаю і вкрадену поверну, і поранену перев’яжу, і хвору зміцню, а розжирілу і буйну знищу; буду пасти їх за правдою. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: поги1бшее взыщY и3 заблуди1вшее њбращY, и3 сокрушeнное њбzжY и3 немощн0е ўкрэплю2, и3 крёпкое снабдю2 и3 ўпасY | съ суд0мъ. |
|
17
|
17
|
| Вас же, вівці Мої, — так говорить Господь Бог, — ось, Я буду судити між вівцею і вівцею, між бараном і козлом. | И# вы2, џвцы мо‰, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ разсуждY междY nвцeю и3 nвцeю, и3 nвн0мъ и3 козл0мъ. |
|
18
|
18
|
| Хіба мало вам того, що пасетеся на доброму пасовищі, а тим часом решту на пасовищі вашому топчете ногами вашими, п’єте чисту воду, а решту каламутите ногами вашими, | Не дов0лно ли вaмъ, ћкw на блaзэй пaжити пас0стесz, и3 њстaнокъ пaжити вaшеz ногaми вaшими попирaсте, и3 ўстоsвшуюсz в0ду пивaсте, и3 њстaнокъ ногaми вaшими возмущaсте, |
|
19
|
19
|
| так що вівці Мої повинні годуватися тим, що потоптане ногами вашими, і пити те, що скаламучене ногами вашими? | и3 џвцы мо‰ попрaніемъ н0гъ вaшихъ живsху, и3 возмущeнную в0ду ногaми вaшими піsху; |
|
20
|
20
|
| Тому так говорить їм Господь Бог: ось, Я Сам буду судити між вівцею повною й вівцею худою. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ разсуждY междY nвчaтемъ си1льнымъ и3 междY nвчaтемъ немощнhмъ. |
|
21
|
21
|
| Оскільки ви штовхаєте боком і плечем, і рогами своїми б’єте всіх слабких, доки не виштовхнете їх геть, — | Рeбрами и3 плещaми вaшими рёzсте и3 рогaми вaшими бод0сте, и3 всsкое немощн0е пхaсте, д0ндеже и3згнaсте | в0нъ: |
|
22
|
22
|
| то Я спасу овець Моїх, і їх не будуть уже розкрадати, і буду судити між вівцею і вівцею. | и3 сп7сY џвцы мо‰, и3 ктомY не бyдутъ на разграблeніе, и3 разсуждY междY nвчaтемъ и3 nвчaтемъ, и3 междY nвн0мъ и3 nвн0мъ: |
|
23
|
23
|
| І поставлю над ними одного пастиря, який буде пасти їх, раба Мого Давида; він буде пасти їх і він буде у них пастирем. | и3 возстaвлю и5мъ пaстырz є3ди1наго, и3 ўпасeтъ |, рабA моего2 давjда, т0й ўпасeтъ |, (и3 т0й ўпок0итъ |,) и3 бyдетъ и5мъ пaстырь, |
|
24
|
24
|
| І Я, Господь, буду їхнім Богом, і раб Мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав це. | ѓзъ же гDь бyду и5мъ въ бGа, и3 рaбъ м0й давjдъ кнsзь средЁ и4хъ: ѓзъ гDь гlахъ. |
|
25
|
25
|
| І укладу з ними завіт миру і прожену з землі лютих звірів, так що безпечно будуть жити у степу і спати у лісах. | И# завэщaю давjдови завётъ ми1рный, и3 потреблю2 ѕвBри ѕлы6 t земли2, и3 вселsтсz въ пустhни, ўповaюще ќспнутъ въ дубрaвахъ. |
|
26
|
26
|
| Дарую їм і околицям пагорба Мого благословення, і дощ буду посилати у свій час; це будуть дощі благословення. | И# дaмъ и5мъ w4крестъ горы2 моеS блгcвeніе, и3 и3спущY д0ждь вaмъ во врeмz своE, д0ждь благословeніz. |
|
27
|
27
|
| І польове дерево буде давати плід свій, і земля буде давати плоди свої; і будуть вони безпечні на землі своїй, і пізнають, що Я Господь, коли скрушу зв’язки ярма їх і визволю їх від руки поневолювачів їх. | И# древесA на п0ли дадsтъ пл0дъ св0й, и3 землS дaстъ си1лу свою2, и3 вселsтсz на земли2 своeй съ надeждею ми1ра, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA сокрушY ќзы и4га и4хъ: и3 и3збaвлю | и3з8 руки2 пораб0тившихъ |, |
|
28
|
28
|
| Вони не будуть вже здобиччю для народів, і польові звірі не будуть пожирати їх; вони будуть жити безпечно, і ніхто не буде страшити їх. | и3 не бyдутъ ктомY во плэнeніе kзhкwмъ, и3 ѕвёріе земнjи не поzдsтъ и4хъ ктомY: и3 вселsтсz съ надeждею, и3 не бyдетъ ўстрашazй и5хъ. |
|
29
|
29
|
| І вирощу у них насадження славне, і не будуть уже гинути від голоду на землі і терпіти посоромлення від народів. | И# возстaвлю и5мъ сaдъ ми1ренъ, и3 не бyдутъ ктомY м†лы числ0мъ на земли2, и3 не бyдутъ погублeни глaдомъ на земли2, и3 не пріи1мутъ ктомY ўкорeніz t kзы6къ: |
|
30
|
30
|
| І пізнають, що Я, Господь Бог їх, з ними, і вони, дім Ізраїлів, Мій народ, — говорить Господь Бог, | и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ съ ни1ми, ґ тjи лю1діе мои2 д0мъ ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: |
|
31
|
31
|
| і що ви — вівці Мої, вівці пастви Моєї; ви — люди, а Я Бог ваш, — говорить Господь Бог. | вh же џвцы мо‰ и3 џвцы пaствы моеS є3стE, и3 ѓзъ гDь бGъ вaшъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 35
|
Главa lє
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! поверни лице твоє до гори Сеїр і проречи на неї пророцтво | сhне человёчь, њбрати2 лицE твоE къ горЁ сеjръ и3 прорцы2 на ню2 и3 рцы2 є4й: |
|
3
|
3
|
| і скажи їй: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, горо Сеїр! і простягну на тебе руку Мою і зроблю тебе порожньою і безлюдною. | сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, горо2 сеjръ, и3 прострY рyку мою2 на тS и3 постaвлю тS пyсту, и3 њпустёеши, |
|
4
|
4
|
| Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спустієш і пізнаєш, що Я Господь. | и3 во градёхъ твои1хъ пустhню сотворю2, и3 ты2 въ пустhню бyдеши, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
5
|
5
|
| Оскільки у тебе вічна ворожнеча, і ти віддавала синів Ізраїлевих до рук меча під час нещастя їх, під час остаточної загибелі: | Понeже бhсть въ тебЁ враждA вёчнаz, и3 присэдёла є3си2 д0му ї}леву лукaвствомъ, рук0ю врагHвъ съ мечeмъ во врeмz печaли и4хъ и3 во врeмz непрaвды, на послёдокъ: |
|
6
|
6
|
| за це — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю тебе кров’ю, і кров буде переслідувати тебе; оскільки ти не ненавиділа крови, то кров і буде переслідувати тебе. | сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, понeже въ кр0ви согрэши1ла є3си2, и3 кр0вь поженeтъ тS, кр0вь возненави1дэла є3си2, и3 кр0вь и3жденeтъ тS. |
|
7
|
7
|
| І зроблю гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і знищу на ній того, хто приходить, і того, хто повертається. | И# постaвлю г0ру сеjръ пyсту и3 њпустёвшу, и3 погублю2 t неS человёки и3 скоты2, (и3 приходsша и3 tходsща:) |
|
8
|
8
|
| І наповню висоти її вбитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх рівчаках твоїх будуть падати убиті мечем. | и3 нап0лню ћзвеными твои1ми х0лмы тво‰ и3 дє1бри тво‰, и3 на всёхъ п0лехъ твои1хъ ћзвеніи мечeмъ падyтъ въ тебЁ: |
|
9
|
9
|
| Зроблю тебе пустелею вічною, і в містах твоїх не будуть жити, і пізнають, що Я Господь. | и3 пyсту во вёкъ постaвлю тS, и3 грaди твои2 не населsтсz ктомY, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
10
|
10
|
| Оскільки ти говорила: ці два народи і ці дві землі будуть мої, і ми заволодіємо ними, хоч і Господь був там»: | Понeже реклA є3си2: џба kзы6ка и3 џбэ странB мои2 бyдутъ, и3 возмY и5хъ въ наслёдіе, ґ гDь тaмw є4сть: |
|
11
|
11
|
| за те, — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю з тобою за мірою ненависти твоєї і заздрости твоєї, яку ти виявила з ненависти твоєї до них, і явлю Себе їм, коли буду судити тебе. | сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, и3 сотворю2 тебЁ по враждЁ твоeй и3 по рeвности твоeй, ю4же сотвори1ла є3си2 t ненавидёніz къ ни6мъ, и3 познaнъ бyду тоб0ю, є3гдA и4мамъ тебE суди1ти, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
12
|
12
|
| І пізнаєш, що Я, Господь, чув усі знущання твої, які ти промовляла на гори Ізраїлеві, говорячи: «спустіли! нам віддані на поживу!» | Слhшахъ глaсъ всёхъ хулeній твои1хъ, ±же глаг0лала є3си2: г0ры ї}лєвы п{сты даны2 нaмъ во снёдь: |
|
13
|
13
|
| Ви величалися переді Мною язиком вашим і множили промови ваші проти Мене; Я чув це. | и3 велерёчила є3си2 на мS ўсты2 твои1ми и3 ўмн0жила на мS словесA, ѓзъ же ўслhшахъ. |
|
14
|
14
|
| Так говорить Господь Бог: коли вся земля буде радіти, Я зроблю тебе пустелею. | Сегw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: во весeліи всеS земли2 пyсту тS сотворю2: |
|
15
|
15
|
| Як ти раділа тому, що наділ дому Ізраїлевого спустів, так зроблю Я і з тобою: спустошена будеш, горо Сеїр, і вся Ідумея разом, і пізнають, що Я Господь. | ћкоже порaдоваласz є3си2 њ наслёдій д0му ї}лева, ћкw поги1бе, тaкw сотворю2 тебЁ: пустA бyдеши, горо2 сеjръ, и3 всS їдумeа потреби1тсz, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ. |
|
Глава 36
|
Главa lѕ
|
|
1
|
1
|
| І ти, сину людський, виречи пророцтво на гори Ізраїлеві і скажи: гори Ізраїлеві! слухайте слово Господнє. | И# ты2, сhне человёчь, прорцы2 на г0ры ї}лєвы и3 рцы2: |
|
2
|
2
|
| Так говорить Господь Бог: оскільки ворог говорить про вас: «а! а! і вічні висоти дісталися нам у наділ», | г0ры ї}лєвы, слhшите сл0во гDне, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже речE врaгъ на вы2: блaгоже, пустhнz вёчнаz во њдержaніе нaмъ бhсть: |
|
3
|
3
|
| то проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: за те, саме за те, що спустошують вас і поглинають вас з усіх боків, щоб ви стали надбанням інших народів і піддалися лихослів’ю і пересудам людей, — | тогw2 рaди прорцы2 и3 рцы2: тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: занE бhти вaмъ погублє1нымъ и3 безчє1стнымъ и3 возненави6дэнымъ t kзы6къ њкрeстныхъ вaмъ, є4же бhти вaмъ во њдержaніе пр0чымъ kзhкwмъ, и3 взыд0сте и3 бhсте въ поношeніе ўстeнъ и3 во ўкори1зну странaмъ: |
|
4
|
4
|
| за це, гори Ізраїлеві, вислухайте слово Господа Бога: так говорить Господь Бог горам і пагорбам, лощинам і долинам, і спустілим руїнам, і залишеним містам, які зробилися здобиччю і посміянням іншим навколишнім народам; | сегw2 рaди, г0ры ї}лєвы, слhшите сл0во гDне, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь горaмъ и3 холмHмъ, и3 пот0кwмъ и3 дeбремъ, и3 полsнамъ и3 њпустошє1нымъ, и3 разорє1нымъ и3 градHмъ њстaвлєнымъ, и5же бhша въ плэнeніе и3 въ попрaніе њстaвшымъ kзhкwмъ њкрє1стнымъ. |
|
5
|
5
|
| за це так говорить Господь Бог: у вогні ревности Моєї Я вирік слово на інші народи і на всю Ідумею, які призначили землю Мою у володіння собі, з сердечною радістю і з презирством у душі прирікаючи її на здобич собі. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще не во nгни2 рвeніz моегw2 гlахъ на пр0чыz kзhки и3 на їдумeю всю2, ћкw дaша зeмлю мою2 себЁ во њдержaніе со весeліемъ (t всегw2 сeрдца), њбезчeстивше дyшы, є4же потреби1ти повоевaніемъ: |
|
6
|
6
|
| Тому проречи пророцтво про землю Ізраїлеву і скажи горам і пагорбам, лощинам і долинам: так говорить Господь Бог: ось, Я прорік це у ревності Моїй і у люті Моїй, тому що ви несете на собі посміяння від народів. | тогw2 рaди прорцы2 на зeмлю ї}леву и3 рцы2 горaмъ и3 холмHмъ, и3 полsнамъ и3 дeбремъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ во рвeніи моeмъ и3 въ ћрости моeй гlахъ, за ўкори1зну, ю4же пріsсте t kзы6къ. |
|
7
|
7
|
| Тому так говорить Господь Бог: Я підняв руку Мою з клятвою, що народи, які навколо вас, самі понесуть сором свій. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ воздви1гну рyку мою2 на kзhки, и5же w4крестъ вaсъ, тjи безчeстіе своE пріи1мутъ. |
|
8
|
8
|
| А ви, гори Ізраїлеві, розпустіть гілля ваше і будете приносити плоди ваші народу Моєму Ізраїлю; бо вони скоро прийдуть. | Вaше же гр0здіе и3 пл0дъ вaшъ, г0ры ї}лєвы, поzдsтъ лю1діе мои2, ћкw надёютсz пріити2. |
|
9
|
9
|
| Бо ось, Я до вас повернуся, і ви будете оброблені і засіяні. | Ћкw сE, ѓзъ къ вaмъ, и3 призрю2 на вы2, и3 воздёлаете и3 насёете: |
|
10
|
10
|
| І оселю на вас безліч людей, весь дім Ізраїлів, весь, і заселені будуть міста і забудовані руїни. | и3 ўмн0жу въ вaсъ человёки, вeсь д0мъ ї}левъ до концA, и3 населsтсz грaди, и3 пусты6ни њградsтсz: |
|
11
|
11
|
| І примножу на вас людей і худобу, і вони будуть плодитися і розмножуватися, і заселю вас, як було у минулі часи ваші, і буду благодіяти вам більше, ніж за старих часів ваших, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 ўмн0жу вaсъ людьми2 и3 скот0мъ, и3 ўмн0жатсz и3 возрастyтъ, и3 вселю2 вaсъ ћкоже прeжде, и3 блaго сотворю2 вaмъ ћкоже бhвшымъ прeжде вaсъ, и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ є4смь гDь: |
|
12
|
12
|
| І приведу на вас людей, народ Мій, Ізраїля, і вони будуть володіти тобою, земле! і ти будеш спадщиною їх і не будеш більше робити їх бездітними. | и3 нарождY въ вaсъ человёки лю1ди мо‰ ї}лz, и3 наслёдzтъ вaсъ, и3 бyдете и5мъ во њдержaніе, и3 не приложитE ктомY безчaдни бhти t ни1хъ. |
|
13
|
13
|
| Так говорить Господь Бог: за те, що говорять про вас: «ти — земля, що поїдає людей і робить народ твій бездітним»: | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже глаг0лаша тебЁ: землS поzдaющаz человёки ты2 є3си2, и3 безчaднаz t kзhка, твоегw2 былA є3си2: |
|
14
|
14
|
| за те вже не будеш поїдати людей і народу твого не будеш надалі робити бездітним, — говорить Господь Бог. | тогw2 рaди человёкwвъ ктомY не поsси и3 kзhка твоегw2 не њбезчaдиши ктомY, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| І не будеш більше чути посміяння від народів, і наруги від племен не понесеш уже на собі, і народу твого надалі не будеш робити бездітним, — говорить Господь Бог. | И# не ўслhшитсz въ вaсъ ктомY безчeстіе kзhкwвъ, и3 ўкори6зны людjй не пріи1мете ктомY, и3 kзhкъ тв0й не бyдетъ без8 чaдъ ктомY, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
16
|
16
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
17
|
17
|
| сину людський! коли дім Ізраїлів жив на землі своїй, він осквернював її поведінкою своєю і ділами своїми; путь їх перед лицем Моїм був як нечистота жінки під час очищення її. | сhне человёчь, д0мъ ї}левъ всели1сz на земли2 своeй, и3 њскверни1ша ю5 путeмъ свои1мъ и3 кумjрми свои1ми и3 нечистотaми свои1ми, и3 по нечистотЁ мBсzчнаz и3мyщіz бhсть пyть и4хъ пред8 лицeмъ мои1мъ: |
|
18
|
18
|
| І Я вилив на них гнів Мій за кров, яку вони проливали на цій землі, і за те, що вони осквернювали її ідолами своїми. | и3 и3зліsхъ ћрость мою2 на нS, кр0ви рaди, ю4же проліsша на зeмлю, и3 кумjрми свои1ми њскверни1ша ю5, |
|
19
|
19
|
| І Я розсіяв їх серед народів, і вони розвіяні по землях; Я судив їх за путями їх і за ділами їх. | и3 разсhпахъ | во kзhки и3 развёzхъ | во страны6: по пути2 и4хъ по начинaнію и4хъ суди1хъ и5мъ. |
|
20
|
20
|
| І прийшли вони до народів, куди пішли, і знеславили святе ім’я Моє, тому що про них говорять: «вони — народ Господа, і вийшли з землі Його». | И# внид0ша во kзhки, въ нsже внид0ша тaмw, и3 њскверни1ша и4мz моE с™0е, внегдA глаг0латисz и5мъ: лю1діе гDни сjи и3 t земли2 своеS и3зыд0ша. |
|
21
|
21
|
| І пожалів Я святе ім’я Моє, яке знеславив дім Ізраїлів серед народів, куди прийшов. | И# пощади1хъ | и4мене рaди моегw2 с™aгw є4же њскверни1ша д0мъ ї}левъ во kзhцэхъ, ѓможе внид0ша. |
|
22
|
22
|
| Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: не для вас Я зроблю це, доме Ізраїлів, а заради святого імені Мого, яке ви знеславили серед народів, куди прийшли. | Тогw2 рaди рцы2 д0му ї}леву: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: не вaмъ ѓзъ творю2, д0ме ї}левъ, но и4мене моегw2 рaди с™aгw, є4же њскверни1сте во kзhцэхъ, тaмw ѓможе внид0сте. |
|
23
|
23
|
| І освячу велике ім’я Моє, знеславлене серед народів, серед яких ви знеславили його, і пізнають народи, що Я Господь, — говорить Господь Бог, — коли явлю на вас святість Мою перед очима їх. | И# њсщ7Y и4мz моE вели1кое, њсквернeнное во kзhцэхъ, є4же њскверни1сте средЁ и4хъ, и3 ўразумёютъ kзhцы, ћкw ѓзъ є4смь гDь, гlетъ ґдwнаJ гDь, внегдA њсщ7yсz въ вaсъ пред8 nчи1ма и4хъ. |
|
24
|
24
|
| І візьму вас з народів, і зберу вас з усіх країн, і приведу вас у землю вашу. | И# возмY вы2 t kзы6къ и3 соберY вы2 t всёхъ земeль, и3 введY вы2 въ зeмлю вaшу, |
|
25
|
25
|
| І окроплю вас чистою водою, і ви очиститеся від усіх скверн ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас. | и3 воскроплю2 на вы2 в0ду чи1сту, и3 њчи1ститесz t всёхъ нечист0тъ вaшихъ и3 t всёхъ кумjрwвъ вaшихъ, и3 њчи1щу вaсъ. |
|
26
|
26
|
| І дам вам серце нове, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне, і дам вам серце плотське. | И# дaмъ вaмъ сeрдце н0во и3 дyхъ н0въ дaмъ вaмъ, и3 tимY сeрдце кaменное t пл0ти вaшеz и3 дaмъ вaмъ сeрдце пл0тzно, и3 д¦ъ м0й дaмъ въ вaсъ: |
|
27
|
27
|
| Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Моїх і устави Мої будете дотримувати і виконувати. | и3 сотворю2, да въ зaповэдехъ мои1хъ х0дите, и3 суды2 мо‰ сохранитE и3 сотворитE |. |
|
28
|
28
|
| І будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом. | И# вселитeсz на земли2, ю4же дaхъ nтцє1мъ вaшымъ, и3 бyдете ми2 въ лю1ди, ѓзъ же бyду вaмъ въ бGа. |
|
29
|
29
|
| І звільню вас від усіх нечистот ваших, і призву хліб, і примножу його, і не дам вам терпіти голоду. | И# сп7сY вы2 t всёхъ нечист0тъ вaшихъ (и3 њчи1щу вы2 t грBхъ вaшихъ всёхъ), и3 призовY пшени1цу и3 ўмн0жу ю5, и3 не дaмъ на вы2 глaда: |
|
30
|
30
|
| І примножу плоди на деревах і плоди полів, щоб надалі не терпіти вам ганьби від народів через голод. | и3 распложY пл0дъ древeсный и3 плоды2 сє1лныz, ћкw да не пріи1мете ктомY глaдныz ўкори1зны во kзhцэхъ. |
|
31
|
31
|
| Тоді згадаєте про злі путі ваші і недобрі діла ваші і відчуєте відразу до самих себе за беззаконня ваші і за мерзоти ваші. | И# помzнeте пути6 сво‰ ѕлы6z и3 начин†ніz в†ша не благ†z, и3 вознегодyете пред8 лицeмъ и4хъ њ беззак0ніихъ вaшихъ и3 њ мeрзостехъ вaшихъ. |
|
32
|
32
|
| Не заради вас Я зроблю це, — говорить Господь Бог, — нехай буде вам відомо. Червонійте і соромтеся шляхів ваших, доме Ізраїлів. | Не вaсъ рaди ѓзъ творю2, д0ме ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, вёстно да бyдетъ вaмъ, (д0ме ї}левъ:) постыди1тесz и3 ўсрами1тесz t путjй вaшихъ, д0ме ї}левъ. |
|
33
|
33
|
| Так говорить Господь Бог: у той день, коли очищу вас від усіх беззаконь ваших і населю міста, і забудовані будуть руїни, | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: во џньже дeнь њчи1щу вы2 t всёхъ беззак0ній вaшихъ и3 населю2 грaды, и3 соградsтсz пусты6ни, |
|
34
|
34
|
| і спустошена земля буде оброблена, бувши пустелею в очах усякого, хто проходить мимо, | и3 землS поги1бшаz воздёлаетсz вмёстw тогw2, ћкw погублeна бhсть пред8 nчи1ма всsкагw мимоходsщагw: |
|
35
|
35
|
| тоді скажуть: «ця опустіла земля зробилася, як сад Едемський; і ці розвалені й опустілі і розорені міста укріплені і населені». | и3 рекyтъ: землS џнаz поги1бшаz бhсть ћкw вертогрaдъ слaдости, и3 грaди њпустёвшіи и3 разорeнніи и3 раск0панніи, забрaлы ўтверждeнни стaша: |
|
36
|
36
|
| І пізнають народи, які залишаться навколо вас, що Я, Господь, знову створюю зруйноване, засаджую спустіле. Я, Господь, сказав — і зробив. | и3 ўразумёютъ kзhцы, є3ли1цы њстaнутсz w4крестъ вaсъ, ћкw ѓзъ гDь возгради1хъ разорє1нныz и3 насади1хъ погублє1нныz: ѓзъ гDь гlахъ и3 сотворю2. |
|
37
|
37
|
| Так говорить Господь Бог: ось, ще й у тім явлю милість Мою дому Ізраїлевому, примножу їх людьми як стадо. | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, є3щE њбрsщусz д0му ї}леву, є4же сотвори1ти и5мъ: ўмн0жу и5хъ ћкw џвцы, человёки ћкw џвцы с™ы6z, |
|
38
|
38
|
| Як багато буває жертовних овець у Єрусалимі під час свят його, так повні будуть людьми опустілі міста, і пізнають, що Я Господь. | ћкw џвцы їеrли6мли во прaздникахъ є3гw2, тaкw бyдутъ грaди њпустёвшіи п0лни стaдъ человёческихъ: и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ гDь. |
|
Глава 37
|
Главa lз
|
|
1
|
1
|
| Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, | И# бhсть на мнЁ рукA гDнz, и3 и3зведe мz въ д©э гDни и3 постaви мS средЁ п0лz: сe же бsше п0лно костeй человёческихъ: |
|
2
|
2
|
| і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. | и3 њбведe мz w4крестъ и4хъ w4колw, и3 сE, мнHги ѕэлw2 на лицы2 п0лz, и3 сE, с{хи ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, њживyтъ ли кHсти сі‰; И# рек0хъ: гDи б9е, ты2 вёси сі‰. |
|
4
|
4
|
| І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!» | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, прорцы2 на кHсти сі‰ и3 речeши и5мъ: кHсти сух‡z, слhшите сл0во гDне: |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. | сE гlетъ ґдwнаJ гDь костeмъ си6мъ: сE, ѓзъ введY въ вaсъ дyхъ жив0тенъ |
|
6
|
6
|
| І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. | и3 дaмъ на вaсъ жи6лы, и3 возведY на вaсъ пл0ть и3 прострY по вaмъ к0жу, и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 њживетE и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
7
|
7
|
| Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. | И# прорек0хъ, ћкоже заповёда ми2 гDь. И# бhсть глaсъ внегдA ми2 прbр0чествовати, и3 сE, трyсъ, и3 совокуплsхусz кHсти, к0сть къ к0сти, кazждо ко состaву своемY. |
|
8
|
8
|
| І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них. | И# ви1дэхъ, и3 сE, бhша и5мъ жи6лы, и3 пл0ть растsше, и3 восхождaше (и3 протzжeсz) и5мъ к0жа верхY, дyха же не бsше въ ни1хъ. |
|
9
|
9
|
| Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. | И# речE ко мнЁ: прорцы2 њ дyсэ, прорцы2, сhне человёчь, и3 рцы2 дyхови: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: t четhрехъ вётрwвъ пріиди2, дyше, и3 вдyни на мє1ртвыz сі‰, и3 да њживyтъ. |
|
10
|
10
|
| І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище. | И# прорек0хъ, ћкоже повелЁ ми2, и3 вни1де въ нS дyхъ жи1зни, и3 њжи1ша и3 стaша на ногaхъ свои1хъ, соб0ръ мн0гъ ѕэлw2. |
|
11
|
11
|
| І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня». | И# речE гDь ко мнЁ гlz: сhне человёчь, сі‰ кHсти вeсь д0мъ ї}левъ є4сть, тjи бо глаг0лютъ: с{хи бhша кHсти нaшz, поги1бе надeжда нaша, ўбіeни бhхомъ. |
|
12
|
12
|
| Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву. | Тогw2 рaди прорцы2 (сhне человёчь) и3 рцы2 къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ tвeрзу гр0бы вaшz и3 и3зведY вaсъ t грHбъ вaшихъ, лю1діе мои2, и3 введY вы2 въ зeмлю ї}леву: |
|
13
|
13
|
| І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших, | и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь, внегдA tвeрсти ми2 гр0бы вaшz, є4же возвести1 ми вaсъ t гробHвъ вaшихъ, лю1діе мои2: и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 жи1ви бyдете, |
|
14
|
14
|
| і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь. | и3 постaвлю вы2 на земли2 вaшей, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь: гlахъ и3 сотворю2, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
15
|
15
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
16
|
16
|
| ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним. | сhне человёчь, возми2 себЁ жeзлъ є3ди1нъ и3 напиши2 на нeмъ їyду и3 сhны ї}лєвы прилежaщыz къ немY: и3 жeзлъ вторhй возми2 себЁ и3 напиши2 на нeмъ їHсифа, жeзлъ є3фрeмовъ, и3 вс‰ сhны ї}лєвы приложи1вшыzсz къ немY: |
|
17
|
17
|
| І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне. | и3 совокупи2 | дрyгъ ко дрyгу себЁ въ жeзлъ є3ди1нъ, є4же свzзaти |, и3 бyдутъ (вкyпэ) въ руцЁ твоeй: |
|
18
|
18
|
| І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?», | и3 бyдетъ, є3гдA рекyтъ къ тебЁ сhнове людjй твои1хъ, вопрошaюще: не возвэсти1ши ли нaмъ ты2, что2 сyть сі‰ тебЁ; |
|
19
|
19
|
| тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй. | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поимY плeмz їHсифово, є4же є4сть въ руцЁ є3фрeмовэ, и3 племенA ї}лєва прилеж†щаz къ немY, и3 дaмъ | въ плeмz їyдино, и3 бyдутъ въ жeзлъ є3ди1нъ въ руцЁ їyдинэ. |
|
20
|
20
|
| Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх, | И# бyдутъ жезли2, на ни1хже писaти бyдеши, въ руцЁ твоeй пред8 nчи1ма и4хъ, |
|
21
|
21
|
| то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню. | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поeмлю вeсь д0мъ ї}левъ t среды2 kзhкwвъ, ѓможе внид0ша, и3 соберY | t всёхъ сyщихъ w4крестъ и4хъ и3 введY и5хъ въ зeмлю ї}леву, |
|
22
|
22
|
| На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства. | и3 дaмъ | во kзhкъ на земли2 моeй и3 въ горaхъ ї}левыхъ: и3 кнsзь є3ди1нъ бyдетъ во всёхъ си1хъ царeмъ, и3 не бyдутъ ктомY въ двA kзы6ка, ни раздэлsтсz ктомY на двA ц†рства, |
|
23
|
23
|
| І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом. | да не њсквернsютсz ктомY въ кумjрэхъ свои1хъ и3 въ мeрзостехъ свои1хъ и3 во всёхъ нечeстіихъ свои1хъ: и3 и3збaвлю | t всёхъ беззак0ній и4хъ, и4миже согрэши1ша, и3 њчи1щу |, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ бyду и5мъ въ бGа. |
|
24
|
24
|
| А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх. | И# рaбъ м0й давjдъ кнsзь средЁ и4хъ и3 пaстырь є3ди1нъ бyдетъ всёхъ, ћкw въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1ти бyдутъ и3 суды2 мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |, |
|
25
|
25
|
| І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно. | и3 вселsтсz на земли2 своeй, ю4же дaхъ рабY моемY їaкwву, на нeйже жи1ша тaмw nтцы2 и4хъ, и3 вселsтсz на нeй тjи и3 сhнове и4хъ и3 сhнове сынHвъ и4хъ дaже до вёка: и3 давjдъ рaбъ м0й кнsзь и4хъ бyдетъ во вёкъ. |
|
26
|
26
|
| І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки. | И# ўтвержY и5мъ завётъ ми1ренъ, и3 завётъ вёченъ бyдетъ съ ни1ми, и3 ўкореню2 | и3 ўмн0жу, |
|
27
|
27
|
| І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. | и3 дaмъ њсщ7eніе моE посредЁ и4хъ во вёкъ, и3 бyдетъ вселeніе моE въ ни1хъ, и3 бyду и5мъ бGъ, ґ nни2 бyдутъ ми2 лю1діе: |
|
28
|
28
|
| І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки. | и3 ўвёдzтъ kзhцы, ћкw ѓзъ є4смь гDь њсщ7azй |, внегдA бyдутъ с™†z мо‰ средЁ и4хъ во вёкъ. |
|
Глава 38
|
Главa lи
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: |
|
2
|
2
|
| сину людський! поверни лице твоє до Гога у землі Магог, князя Роша, Мешеха і Фувала, і проречи на нього пророцтво | сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на гHга и3 на зeмлю магHга кнsзz рHсъ [Е#вр.: рHшъ, славeн.: главA и3ли2 глaвнэйшій.], мос0ха и3 fовeлz, и3 прорцы2 нaнь, |
|
3
|
3
|
| і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Гог, князю Роша, Мешеха і Фувала! | и3 рцы2 є3мY: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, гHгъ, и3 на кнsзz рHсъ, мос0ха и3 fовeлz, |
|
4
|
4
|
| І поверну тебе, і вкладу вудила у щелепи твої, і виведу тебе і все військо твоє, коней і вершників, усіх у повному озброєнні, велике полчище, у бронях і з щитами, усіх озброєних мечами, | и3 њбращy тz w4крестъ, и3 вложY ўздY въ чє1люсти тво‰, и3 соберy тz и3 всю2 си1лу твою2, к0ни и3 к0нники њболчє1ны во брон‰ вс‰, соб0ръ мн0гъ, шлeмы и3 мечы2 и3 щиты2 вси2 тjи и3мyще: |
|
5
|
5
|
| персів, ефіоплян і лівійців з ними, всіх із щитами й у шоломах, | пeрсzне и3 мyрzне, и3 лЂдzне и3 лівЂане, вси2 сjи щиты2 и3 шлeмы и3мyще: |
|
6
|
6
|
| Гомера з усіма загонами його, дім Фогарма, від меж півночі, з усіма загонами його, багато народів з тобою. | гомeръ и3 вси2 и5же w4крестъ є3гw2, д0мъ fоргамaнь t конє1цъ сёвера и3 вси2 и5же w4крестъ є3гw2, и3 kзhцы мн0зи съ тоб0ю. |
|
7
|
7
|
| Готуйся та знаряджайся, ти і всі полчища твої, що зібралися до тебе, і будь їм вождем. | Ўгот0висz, ўгот0висz сaмъ ты2 и3 вeсь с0нмъ тв0й с0браный съ тоб0ю, и3 бyдеши ми2 въ прeднюю стражбY. |
|
8
|
8
|
| Після багатьох днів ти знадобишся; в останні роки ти прийдеш у землю, врятовану від меча, зібрану з багатьох народів, на гори Ізраїлеві, які були у постійному запустінні, але тепер жителі її будуть повернуті з народів, і всі вони будуть жити безпечно. | T днjй мн0жайшихъ ўгот0вишисz, и3 въ послBднzz лBта пріи1деши, и3 пріи1деши на зeмлю низвращeнную t мечA, с0браныхъ t kзы6къ мн0гихъ на зeмлю ї}леву, ћже бhсть пустA весьмA: и3 тjи t kзы6къ и3зыд0ша, и3 вселsтсz съ ми1ромъ вси2. |
|
9
|
9
|
| І піднімешся, як буря, підеш, як хмара, щоб покрити землю, ти і всі полчища твої і багато народів з тобою. | И# взhдеши ѓки д0ждь и3 пріи1деши ѓки w4блакъ, покрhти зeмлю, и3 падeши ты2 и3 вси2 и5же w4крестъ тебє2, и3 kзhцы мн0зи съ тоб0ю. |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь Бог: у той день прийдуть тобі на серце думки, і ти задумаєш злий намір | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: и3 бyдетъ въ т0й дeнь, взhдутъ глаг0лы на сeрдце твоE, |
|
11
|
11
|
| і скажеш: «піднімуся я на землю необгороджену, піду на безтурботних, які живуть недбало, — усі вони живуть без стін, і немає у них ні запорів, ні дверей, — | и3 помhслиши помышлє1ніz ѕл†z и3 речeши: взhду на зeмлю tвeрженую, пріидY на молчaщыz въ тишинЁ и3 живyщыz ми1рнw, на вс‰ живyщыz на земли2, на нeйже нёсть њгрaды, ни двeрій, ни верeй, |
|
12
|
12
|
| щоб учинити грабіж і набрати здобичі, накласти руку на знову заселені руїни і на народ, зібраний з народів, що займається господарством і торгівлею, який живе на вершині землі». | є4же плэни1ти плёнъ и3 взsти кwрhсти и4хъ, є4же њбрати1ти рyку мою2 на зeмлю њпустошeную, ћже насели1сz, и3 на kзhкъ с0браный t kзhкwвъ мн0гихъ, сотвори1вшихъ притzжaніz и3мёній и3 живyщихъ на пyпэ земли2. |
|
13
|
13
|
| Сава і Дедан і купці фарсиські з усіма молодими левами їх скажуть тобі: «ти прийшов, щоб учинити грабіж, зібрав полчище твоє, щоб набрати здобичі, взяти срібло і золото, відібрати худобу і майно, захопити велику здобич?» | СавA и3 дедaнъ и3 купцы2 кархид0нстіи и3 вс‰ вє1си и4хъ рекyтъ тебЁ: є3дA на плэнeніе, є4же плэни1ти, ты2 грzдeши, и3 взsти кwрhсти; и3 собрaлъ є3си2 лю1ди тво‰ взsти сребро2 и3 злaто, tвести2 притzж†ніz и3 и3мBніz, є4же плэни1ти плёнъ вели1къ. |
|
14
|
14
|
| Тому проречи пророцтво, сину людський, і скажи Гогу: так говорить Господь Бог: чи не так? у той день, коли народ Мій Ізраїль буде жити безпечно, ти пізнаєш це; | Тогw2 рaди прорцы2, сhне человёчь, и3 рцы2 гHгу: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: не въ т0й ли дeнь, є3гдA жи1ти бyдутъ лю1діе мои2 ї}ль съ ми1ромъ, востaнеши; |
|
15
|
15
|
| і підеш з місця твого, від меж півночі, ти і багато народів з тобою, всі, що сидять на конях, зборище велике і військо численне. | и3 пріи1деши t мёста своегw2 t концA сёвера, и3 kзhцы мн0зи съ тоб0ю: кHнницы на к0нехъ вси2, соб0ръ вели1къ и3 си1ла мн0га, |
|
16
|
16
|
| І піднімешся на народ Мій, на Ізраїля, як хмара, щоб покрити землю: це буде в останні дні, і Я приведу тебе на землю Мою, щоб народи пізнали Мене, коли Я над тобою, Гог, явлю святість Мою перед очима їх. | и3 взhдеши на лю1ди мо‰ ї}лz, ћкw w4блакъ покрhти зeмлю: въ послBдніz дни6 бyдетъ, и3 возведy тz на зeмлю мою2, да мS ўвёдzтъ вси2 kзhцы, є3гдA њсщ7yсz въ тебЁ пред8 ни1ми, (q, гHгъ!) |
|
17
|
17
|
| Так говорить Господь Бог: чи не ти той самий, про якого Я говорив у давні дні через рабів Моїх, пророків Ізраїлевих, які пророкували у ті часи, що Я приведу тебе на них? | Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь гHгу: ты2 є3си2, њ нeмже гlахъ во дни6 пє1рвыz рук0ю р†бъ мои1хъ прbрHкъ ї}левыхъ, прорeкшихъ въ w4ныz дни6 и3 лBта, є4же привести1 тz на нS. |
|
18
|
18
|
| І буде у той день, коли Гог прийде на землю Ізраїлеву, — говорить Господь Бог, — гнів Мій запалає у люті Моїй. | И# бyдетъ въ т0й дeнь, въ џньже пріи1детъ гHгъ на зeмлю ї}леву, гlетъ ґдwнаJ гDь, взhдетъ ћрость моS во гнёвэ моeмъ |
|
19
|
19
|
| І в ревності Моїй, у вогні обурення Мого Я сказав: істинно у той день відбудеться велике потрясіння на землі Ізраїлевій. | и3 рвє1ніz мо‰ во nгни2 гнёва моегw2: гlахъ, ѓще не бyдетъ въ т0й дeнь трyсъ вели1къ на земли2 ї}левэ: |
|
20
|
20
|
| І затремтять від імені Мого риби морські і птахи небесні, і звірі польові і всі плазуни, що повзають по землі, і всі люди, які на лиці землі, й обрушаться гори, і впадуть скелі, і всі стіни впадуть на землю. | и3 потрzсyтсz t лицA гDнz ры6бы мwрскjz и3 пти6цы небє1сныz, и3 ѕвёріе п0льніи и3 вси2 гaди п0лзающіи по земли2, и3 вси2 человёцы и5же на лицы2 земли2, и3 раст0ргнутсz г0ры и3 падyтъ дє1бри, и3 всsка стэнA на зeмлю падeтъ. |
|
21
|
21
|
| І по всіх горах Моїх закличу меч проти нього, — говорить Господь Бог; меч кожної людини буде проти брата її. | И# призовY нaнь вeсь стрaхъ мeчный, гlетъ ґдwнаJ гDь: мeчь человёка на брaта є3гw2 бyдетъ. |
|
22
|
22
|
| І буду судитися з ним моровицею і кровопролиттям, і проллю на нього і на полки його і на багато народів, які з ним, всепотопляючий дощ і кам’яний град, вогонь і сірку; | И# tсуждY є3мY смeртію и3 кр0вію, и3 дождeмъ потоплsющимъ и3 кaменіемъ грaднымъ, џгнь и3 кaмень горsщь њдождю2 нaнь и3 на вс‰ сyщыz съ ни1мъ и3 на kзhки мнHгіz съ ни1мъ: |
|
23
|
23
|
| і покажу Мою велич і святість Мою, і явлю Себе перед очима багатьох народів, і пізнають, що Я Господь. | и3 возвели1чусz и3 њсщ7yсz, и3 прослaвлюсz и3 ўвёданъ бyду пред8 kзhки мн0гими, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. |
|
Глава 39
|
Главa lf
|
|
1
|
1
|
| Ти ж, сину людський, проречи пророцтво на Гога і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Гог, князь Роша, Мешеха і Фувала! | И# ты2, сhне человёчь, прорцы2 на гHга и3 рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, гHгъ, кнsзz рHсъ, мос0ха и3 fовeлz, |
|
2
|
2
|
| І поверну тебе, і поведу тебе, і виведу тебе від країв півночі, і приведу тебе на гори Ізраїлеві. | и3 соберy тz и3 настaвлю тS, и3 возведy тz t концA сёвера и3 возведy тz на г0ры ї}лєвы: |
|
3
|
3
|
| І виб’ю лук твій з лівої руки твоєї, і викину стріли твої з правої руки твоєї. | и3 и3ст0ргну лyкъ тв0й t руки2 твоеS лёвыz и3 стрёлы тво‰ t руки2 твоеS деснhz, |
|
4
|
4
|
| Упадеш ти на горах Ізраїлевих, ти й усі полки твої, і народи, які з тобою; віддам тебе на поживу всякого роду хижим птахам і звірам польовим. | и3 поражy тz на горaхъ ї}левыхъ, и3 падeши ты2 и3 вси2 и5же w4крестъ тебє2, и3 kзhцы и5же съ тоб0ю tдадsтсz во мн0жество пти1цъ всsкому парsщему, и3 всBмъ ѕвэрє1мъ пHльнымъ дaхъ тS на и3з8zдeніе: |
|
5
|
5
|
| На відкритому полі впадеш; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. | на лицы2 п0лz падeши, ћкw ѓзъ гlахъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
6
|
6
|
| І пошлю вогонь на землю Магог і на жителів островів, які живуть безтурботно, і пізнають, що Я Господь. | И# пущY џгнь на магHга, и3 населsтсz џстрови съ ми1ромъ, |
|
7
|
7
|
| І явлю святе ім’я Моє серед народу Мого, Ізраїля, і не дам надалі неславити святе ім’я Моє, і пізнають народи, що Я Господь, Святий в Ізраїлі. | и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь: и3 и4мz моE с™0е вёстно бyдетъ средЁ людjй мои1хъ ї}лz, и3 не њскверни1тсz и4мz моE с™0е ктомY, и3 ўвёдzтъ вси2 kзhцы, ћкw ѓзъ є4смь гDь с™hй средЁ ї}лz. |
|
8
|
8
|
| Ось, це прийде і збудеться, — говорить Господь Бог, — це той день, про який Я сказав. | СE, приспЁ, и3 ўвёси, ћкw бyдетъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: сE є4сть дeнь, њ нeмже гlахъ, |
|
9
|
9
|
| Тоді жителі міст Ізраїлевих вийдуть, і розпалять вогонь, і будуть спалювати зброю, щити і лати, луки і стріли, і булави і списи; сім років буду палити їх. | и3 и3зhдутъ живyщіи во градёхъ ї}левыхъ, и3 пожгyтъ nрyжіе, и3 щиты2 и3 к0піz, и3 лyки и3 стрёлы, и3 жезлы2 ручны6z и3 с{лицы, и3 раждегyтъ и4ми џгнь сeдмь лётъ: |
|
10
|
10
|
| І не будуть носити дров з поля, ні рубати у лісах, але будуть палити тільки зброю; і пограбують грабіжників своїх, і обберуть оббирачів своїх, — говорить Господь Бог. | и3 не в0змутъ древeсъ съ п0лz, ни и3зсэкyтъ t дубрaвы, но nрyжіемъ раждегyтъ џгнь, и3 плэнsтъ плэни1вшыz и5хъ и3 расхи1тzтъ расхи1тившихъ |, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
11
|
11
|
| І буде у той день: дам Гогу місце для могили в Ізраїлі, долину перехожих на схід від моря, і вона буде затримувати перехожих; і поховають там Гога й усі полчища його, і будуть називати її долиною полчища Гогового. | И# бyдетъ, въ т0й дeнь дaмъ гHгу мёсто нар0чито, гр0бъ во ї}ли, многопогребaтелно, пришeдшихъ на вост0къ м0рz, и3 заградsтъ ќстіе дeбри и3 погребyтъ тaмw гHга и3 всE мн0жество є3гw2, и3 прозовeтсz тA дeбрь: многопогребaтелное гHга. |
|
12
|
12
|
| І дім Ізраїлів сім місяців буде ховати їх, щоб очистити землю. | И# закопaютъ | д0мъ ї}левъ, да њчи1ститсz землS въ сeдмь мцcъ, |
|
13
|
13
|
| І весь народ землі буде ховати їх, і знаменитим буде у них день, в який Я прославлю Себе, — говорить Господь Бог. | и3 погребyтъ | вси2 лю1діе земли2, и3 бyдетъ и5мъ и3мени1то, въ џньже дeнь прослaвлюсz, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
14
|
14
|
| І призначать людей, які постійно обходили б землю і за допомогою перехожих ховали б тих, що залишилися на поверхні землі, для очищення її; після семи місяців вони почнуть робити пошуки; | И# мужeй всегдA постaвzтъ њбходи1ти всю2 зeмлю, є4же погребсти2 њстaвшихсz на лицы2 земли2 и3 њчи1стити ю5 по седми2 мцcэхъ, и3 взhщутъ њпaснw. |
|
15
|
15
|
| і коли хто з тих, що обходять землю, побачить кістку людську, то поставить біля неї знак, доки погребачі не поховають її у долині полчища Гогового. | Всsкъ проходsй зeмлю и3 ўзрёвый к0сть человёчу сотвори1тъ ў неS знaменіе, д0ндеже погребyтъ ю5 погребaющіи въ дeбри, многопогребaтелнэмъ гHговэ. |
|
16
|
16
|
| І буде ім’я місту: Гамона [полчище]. І так очистять вони землю. | И$бо и4мz мёсту (прозовeтсz) падeніе многопогребaтелное: и3 њчи1ститсz землS. |
|
17
|
17
|
| Ти ж, сину людський, — так говорить Господь Бог, — скажи всякого роду птахам і всім звірам польовим: збирайтеся і йдіть, з усіх боків сходьтеся до жертви Моєї, яку Я заколю для вас, до великої жертви на горах Ізраїлевих; і будете їсти м’ясо і пити кров. | И# ты2, сhне человёчь, рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: рцы2 всsцэй пти1цэ парsщей и3 ко всsкому ѕвёрю сeлному: собери1тесz и3 пріиди1те t всёхъ њкрeстныхъ є3гw2 на заколeніе моE, є4же заклaхъ вaмъ, заклaніе вeліе на горaхъ ї}левыхъ, kди1те мzсA и3 пjйте кр0вь: |
|
18
|
18
|
| М’ясо чоловіків сильних будете їсти, і будете пити кров князів землі, баранів, ягнят, козлів і тельців, усіх відгодованих на Васані; | мzсA и3споли1нwвъ и3з8sсте и3 кр0вь кнzзeй земнhхъ и3спіетE, nвны2 и3 телцы2, и3 козлы2 и3 волы2 тyчніи вси2: |
|
19
|
19
|
| і будете їсти жир до ситости і пити кров до сп’яніння від жертви Моєї, яку Я заколю для вас. | и3 да ћсте тyкъ до сhтости и3спіетE кр0вь до піsнства t заклaніz моегw2, є4же заклaхъ вaмъ: |
|
20
|
20
|
| І насититеся за столом Моїм конями і вершниками, чоловіками сильними й усякими людьми військовими, — говорить Господь Бог. | и3 насhтитесz t трапeзы моеS, t конS и3 всaдника, и3споли1на и3 всsкагw мyжа в0инскагw, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
21
|
21
|
| І явлю славу Мою між народами, і всі народи побачать суд Мій, який Я звершу, і руку Мою, яку Я накладу на них. | И# дaмъ слaву мою2 въ вaсъ, и3 ќзрzтъ вси2 kзhцы сyдъ м0й, є3г0же сотвори1хъ, и3 рyку мою2, ю4же навед0хъ на нS, |
|
22
|
22
|
| І буде знати дім Ізраїлів, що Я Господь Бог їхній, від цього дня і далі. | и3 ўвёсть д0мъ ї}левъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ t сегw2 днE и3 въ пр0чыz. |
|
23
|
23
|
| І дізнаються народи, що дім Ізраїлів був переселений за неправду свою; за те, що вони чинили віроломно переді Мною, Я приховав від них лице Моє і віддав їх до рук ворогів їхніх, і всі вони впали від меча. | И# ўвёдzтъ вси2 kзhцы, ћкw грэхHвъ рaди свои1хъ плэнeни бhша д0мъ ї}левъ, понeже tверг0шасz менє2, и3 tврати1хъ лицE моE t ни1хъ и3 предaхъ | въ рyцэ врагHвъ и4хъ, и3 пад0ша мечeмъ вси2: |
|
24
|
24
|
| За нечистоти їхні і за їхнє беззаконня Я зробив це з ними, і приховав від них лице Моє. | по нечистотaмъ и4хъ и3 по беззак0ніємъ и4хъ сотвори1хъ и5мъ и3 tврати1хъ лицE моE t ни1хъ. |
|
25
|
25
|
| Тому так говорить Господь Бог: нині поверну полон Якова, і помилую весь дім Ізраїля, і возревную за святе ім’я Моє. | Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: нн7э возвращY плэнeніе їaкwвле и3 поми1лую д0мъ ї}левъ, и3 возревнyю и4мене рaди моегw2 с™aгw: |
|
26
|
26
|
| І відчують вони нечестя своє і всі беззаконня свої, які чинили переді Мною, коли будуть жити на землі своїй безпечно, і ніхто не буде страшити їх, | и3 в0змутъ безчeстіе своE и3 всsкую непрaвду свою2, є4юже непрaвдоваша, є3гдA вселsтсz на земли2 своeй съ ми1ромъ и3 не бyдетъ ўстрашaющагw, |
|
27
|
27
|
| коли Я поверну їх від народів, і зберу їх із земель ворогів їхніх, і явлю у них святість Мою перед очима багатьох народів. | внегдA возвращY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ kзhческихъ и3 њсщ7yсz въ ни1хъ пред8 kзы6ки: |
|
28
|
28
|
| І пізнають, що Я Господь Бог їхній, коли, розсіявши їх між народами, знову зберу їх у землю їхню і не залишу вже там жодного з них; | и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ, внегдA kвлю1сz и5мъ во kзhцэхъ и3 соберY | на зeмлю и4хъ и3 не њстaвлю t ни1хъ тaмw ктомY: |
|
29
|
29
|
| і не буду вже ховати від них лиця Мого, тому що Я виллю дух Мій на дім Ізраїлів, — говорить Господь Бог. | и3 не tвращY лицA моегw2 ктомY t ни1хъ, занE и3зліsхъ ћрость мою2 на д0мъ ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
Глава 40
|
Главa м7
|
|
1
|
1
|
| У двадцять п’ятому році після переселення нашого, на початку року, у десятий день місяця, у чотирнадцятому році після зруйнування міста, у той самий день була на мені рука Господа, і Він повів мене туди. | И# бhсть во двaдесzть пsтое лёто плэнeніz нaшегw, пeрвагw мцcа, въ десsтый дeнь мцcа, въ четвертоенaдесzть лёто по плэнeніи грaда, въ т0й дeнь бhсть на мнЁ рукA гDнz: и3 ведe мz тaмw, |
|
2
|
2
|
| У видіннях Божих привів Він мене у землю Ізраїлеву і поставив мене на дуже високій горі, і на ній, з південного боку, були ніби міські доми; | въ видёніи б9іи ведe мz на зeмлю ї}леву и3 постaви мS на горЁ выс0цэ ѕэлw2, на нeйже ћкw сограждeніе грaда прsмw (полyдне), |
|
3
|
3
|
| і привів мене туди. І ось муж, якого вигляд ніби вигляд блискучої міді, і лляний шнур у руці його і тростина для вимірювання, і стояв він біля воріт. | и3 введE мS тaмw: и3 сE, мyжъ, и3 зрaкъ є3гw2 бsше, ћкw видёніе мёди блещaщіzсz, и3 въ руцЁ є3гw2 бsше вeрвь зи1ждущихъ и3 тр0сть мёрителнаz. Т0й же стоsше ў врaтъ |
|
4
|
4
|
| І сказав мені цей муж: «сину людський! дивись очима твоїми і слухай вухами твоїми, і прихили серце твоє до всього, що я буду показувати тобі, тому що ти для того і приведений сюди, щоб я показав тобі це; все, що побачиш, сповісти дому Ізраїлевому». | и3 речE ко мнЁ: ви1дэлъ ли є3си2, сhне человёчь; ви1ждь nчи1ма твои1ма и3 ўши1ма твои1ма слhши, и3 ўчини2 въ сeрдцы твоeмъ вс‰, є3ли6ка ѓзъ показyю тебЁ, занE тогw2 рaди вшeлъ є3си2 сёмw, да покажY тебЁ, и3 покaжеши ты2 вс‰, є3ли6ка ви1диши, д0му ї}леву. |
|
5
|
5
|
| І ось, поза храмом стіна з усіх боків його, і у руці того мужа тростина для вимірювання у шість ліктів, рахуючи кожен лікоть у лікоть з долонею; і наміряв він у цьому домі одну тростину товщини й одну тростину висоти. | И# сE, њгрaда внэyду w4крестъ хрaма, и3 въ руцЁ мyжа мёра тр0стzна шести2 лакHтъ въ лaкоть шестодлaнный, и3 и3змёри предстёніе ширинY рaвнw тр0сти, и3 высотY є3гw2 рaвнw тр0сти. |
|
6
|
6
|
| Потім пішов до воріт, обернених лицем на схід, і зійшов по східцях їх, і знайшов міри в одному порозі воріт одну тростину ширини і в другому порозі одну тростину ширини. | И# вни1де во вратA зр‰щаz на вост0къ седмію2 степeньми, и3 и3змёри fеE, шeсть њ сію2 странY, шeсть же њб8 nнY, и3 є3лaмъ [притв0ръ] двeрный рaвнw тр0сти. |
|
7
|
7
|
| І в кожній бічній кімнаті одна тростина довжини й одна тростина ширини, а між кімнатами п’ять ліктів, і у порозі воріт у притворі воріт всередині одна ж тростина. | И# fеE [черт0гъ] рaвнw тр0сти въ долготY и3 рaвнw тр0сти въ широтY, и3 ґілaмъ [подвHи] средЁ fенлafъ [черт0гwвъ] шести2 лакHтъ. И# fеE втор0е [вторhй] рaвнw тр0сти въ широтY и3 рaвнw тр0сти въ долготY, є3лaмъ [притв0ръ] же пzти2 лакHтъ. |
|
8
|
8
|
| І зміряв він у притворі воріт усередині одну тростину, | И# fеE [черт0гъ] трeтіе рaвнw тр0сти въ долготY и3 рaвнw тр0сти въ широтY, |
|
9
|
9
|
| а в притворі біля воріт наміряв вісім ліктів і два лікті у стовпах. Цей притвор біля воріт з боку храму. | є3лaмъ же врaтный, и4же бли1з8 є3лaма [притв0ра] двeрнагw nсми2 лакHтъ, ґілevъ же [подвHи же є3гw2] двою2 лактeй: и3 є3лaмъ [притв0ръ] двeрный внутрьyду. |
|
10
|
10
|
| Бічних кімнат біля східних воріт три — з одного боку і три — з іншого; одна міра у всіх трьох і одна міра у стовпах з того й іншого боку. | И# fеE двє1рныz [черт0зи двeрніи] прsмw fеE [черт0гwмъ], три2 њ сію2 странY и3 три2 њб8 nнY, мёра же є3ди1на тріeмъ: и3 мёра є3ди1на ґілaмъ [подв0ємъ] сю1ду и3 сю1ду. |
|
11
|
11
|
| Ширини в отворі воріт він наміряв десять ліктів, а довжини воріт тринадцять ліктів. | И# размёри широтY вх0да врaтнагw десzти2 лактeй, широтy же врaтную тринaдесzти лактeй, |
|
12
|
12
|
| А перед кімнатами виступ в один лікоть, і в один же лікоть з іншого боку виступ; ці кімнати з одного боку мали шість ліктів і шість же ліктів з іншого боку. | и3 лaкоть є3ди1нъ своди1мь прsмw fееjмъ [черт0гwмъ] лaктz є3ди1нагw и3 лaктz є3ди1нагw, предёлъ сю1ду и3 сю1ду, и3 fеE шести2 лактeй њ сію2 странY и3 шести2 лактeй њб8 nнY странY. |
|
13
|
13
|
| Потім наміряв він у воротах від даху однієї кімнати до даху іншої двадцять п’ять ліктів ширини; двері були навпроти дверей. | И# размёри вратA t стэны2 fеE до стэны2 fеE, широтA двaдесzти и3 пzти2 лактeй: сі‰ вратA ко вратHмъ, |
|
14
|
14
|
| А у стовпах він налічив шістдесят ліктів, у кожнім стовпі біля двору і біля воріт, | и3 непокровeнное є3лaма [притв0ра] врaтъ шести1десzтъ лактeй, (*двaдесzти пzти2) и3 fеE [черт0гъ] дворA w4крестъ, |
|
15
|
15
|
| і від передньої сторони входу у ворота до передньої сторони внутрішніх воріт п’ятдесят ліктів. | и3 непокровeнное врaтъ tвнЁ въ непокровeнное (*врaтъ) є3лaма врaтъ внутрьyду пzтьдесsтъ лактeй. |
|
16
|
16
|
| Ґратчасті вікна були й у бокових кімнатах і у стовпах їх, усередину воріт навколо, також і у притворах вікна були навколо на внутрішній бік, і на стовпах — пальми. | И# nкHнца сокровє1на fееjмъ [въ черт0зэхъ] и3 въ ґілaмъ [подв0ехъ и4хъ] внyтрь врaтъ дворA w4крестъ: тaкожде и3 є3лaмъ [притв0рамъ] nкHнца внутрьyду w4крестъ, и3 на ґілaмъ [и3 на подв0ехъ] фjніки сю1ду и3 сю1ду (и3зв†zны). |
|
17
|
17
|
| І привів він мене на зовнішній двір, і ось там кімнати, і кам’яний поміст навколо двору був зроблений; тридцять кімнат на тому помості. | И# введe мz во дв0ръ внyтренній, и3 сE, преграждє1ніz и3 междустHлпіz w4крестъ дворA, преграждeніи же три1десzть въ междуст0лпіихъ, |
|
18
|
18
|
| І поміст цей був з боків воріт, відповідно до довжини воріт; цей поміст був нижче. | и3 притв0ры проти1ву зaдней странЁ врaтъ, по долготЁ врaтъ междуст0лпіе ни1жнее. |
|
19
|
19
|
| І наміряв він у ширину від нижніх воріт до зовнішнього краю внутрішнього двору сто ліктів, на схід і на північ. | И# размёри широтY дворA t непокровeнагw врaтъ внёшнихъ внyтрь ко непокровeному врaтъ зрsщихъ внЁ, лактeй сто2 зрsщихъ на вост0къ: и3 введe мz на сёверъ, |
|
20
|
20
|
| Він виміряв також довжину і ширину воріт зовнішнього двору, повернених лицем на північ, | и3 сE, вратA зр‰щаz на сёверъ дворY внёшнему, и3 размёри |, долготY и4хъ и3 широтY. |
|
21
|
21
|
| і бокові кімнати при них, три з одного боку і три з іншого; і стовпи їх, і виступи їх були такої самої міри, як у попередніх воріт: довжина їх п’ятдесят ліктів, а ширина двадцять п’ять ліктів. | И# fеE [черт0зи и4хъ] три2 њ сію2 странY, три1 же њб8 nнY, и3 ґілevъ [подвHи и4хъ], и3 є3лaмы [притв0ры и4хъ], и3 фjніки и4хъ: и3 бhсть по мёрэ врaтъ зрsщихъ на вост0къ, пzти1десzти лактeй долготA и4хъ, ґ широтA и4хъ двyдесzти и3 пzти2 лактeй: |
|
22
|
22
|
| І вікна їх, і виступи їх, і пальми їх — тієї ж міри, як у воріт, обернених лицем на схід; і входять до них сімома сходинками, і перед ними виступи. | и3 nкHнца и4хъ, и3 є3лaмы, и3 фjніки и4хъ, ћкоже вратA зр‰щаz на вост0къ: и3 седмію2 восх0дами восхождaху на нS, и3 є3лaмы внутрьyду. |
|
23
|
23
|
| І у внутрішній двір є ворота навпроти воріт північних і східних; і наміряв він від воріт до воріт сто ліктів. | И# вратA дворY внyтреннему зр‰щаz ко вратHмъ сBвернымъ, ћкоже вратA зр‰щаz на вост0къ: и3 размёри дв0ръ t врaтъ до врaтъ лактeй сто2. |
|
24
|
24
|
| І повів мене на південь, і ось там ворота південні; і наміряв він у стовпах і виступах таку саму міру. | И# ведe мz къ ю4гу, и3 сE, вратA зр‰щаz на ю4гъ, и3 размёри |, и3 fеE [черт0ги и4хъ], и3 ґілevа [подвHи и4хъ], и3 є3лaмы [притв0ры и4хъ], по тBмжде мёрамъ. |
|
25
|
25
|
| І вікна у них і у переддвер’ях їх такі самі, як ті вікна: довжина п’ятдесят ліктів, а ширина двадцять п’ять ліктів. | И# nкHнца и4хъ и3 є3лaмы w4крестъ ћкоже и3 nкHнца є3лaгъ [w4ныz], пzти1десzти лактeй долготA и4хъ, ґ широтA двyдесzти и3 пzти2 лактeй, |
|
26
|
26
|
| Підйом до них — у сім сходинок, і переддвер’я перед ними; і пальмові прикраси — одна з того боку й одна з іншого на стовпах їх. | и3 сeдмь восх0дwвъ и5мъ, и3 є3лaмы внутрьyду, и3 фjніки и4хъ, є3ди1нъ њ сію2 странY, ґ другjй њб8 nнY над8 ґілevъ [подв0zми и4хъ]. |
|
27
|
27
|
| І у внутрішній двір були південні ворота; і наміряв він від воріт до воріт південних сто ліктів. | И# вратA прsмw вратHмъ дворA внyтреннzгw на ю4гъ: и3 размёри дв0ръ t врaтъ до врaтъ на ю4гъ, сто2 лактeй въ широтY. |
|
28
|
28
|
| І привів він мене через південні ворота у внутрішній двір; і наміряв у південних воротах ту саму міру. | И# введe мz во дв0ръ внyтренній врaтъ, ±же на ю4гъ, и3 размёри вратA, ±же на ю4гъ, по тBмжде мёрамъ: |
|
29
|
29
|
| І бічні кімнати їх, і стовпи їх, і притвори їх — тієї самої міри, і вікна у них у притворах їх були навколо; усього в довжину п’ятдесят ліктів, а у ширину двадцять п’ять ліктів. | и3 fеE [черт0зи и4хъ], и3 ґілevъ [подвHи и4хъ], и3 є3лaмы [притв0ры и4хъ] по тBмжде мёрамъ. |
|
30
|
30
|
| Притвори були навколо довжиною у двадцять п’ять ліктів, а шириною у п’ять ліктів. | И# nкHнца и4хъ и3 є3лaмы w4крестъ, пzти1десzти лактeй долготA и4хъ, ґ широтA двyдесzти и3 пzти2 лактeй. |
|
31
|
31
|
| І притвори були у них на зовнішній двір, і пальми були на стовпах їх; підйом до них — у вісім сходинок. | Е#лaмы же во дв0ръ внёшній, и3 фjніки ґілevъ [подв0ємъ и4хъ], и3 џсмь восх0дwвъ. |
|
32
|
32
|
| І повів мене східними воротами на внутрішній двір; і наміряв у цих воротах ту саму міру. | И# введe мz во вратA зр‰щаz на вост0къ, и3 размёри | по тBмжде мёрамъ, и3 fеE [черт0ги и4хъ] и3 ґілevъ [подвHи] и3 є3лaмы [притв0ры и4хъ] по тBмжде мёрамъ. |
|
33
|
33
|
| І бічні кімнати їх, і стовпи їх, і притвори їх були тієї самої міри; і вікна у них і притворах їх були навколо; довжина п’ятдесят ліктів, а ширина двадцять п’ять ліктів. | И# nкHнца и5мъ, и3 є3лaмы [и3 притв0рамъ и4хъ] w4крестъ, пzти1десzти лактeй долготA и4хъ, ґ широтA и4хъ двyдесzти и3 пzти2 лактeй. |
|
34
|
34
|
| Притвори у них були на зовнішній двір, і пальми на стовпах їх з того й іншого боку; підйом до них — у вісім сходинок. | И# є3лaмы во дв0ръ внyтренній, и3 фjніки на ґілevъ [на подв0ехъ и4хъ] сю1ду и3 сю1ду, и3 џсмь восх0дwвъ и5мъ. |
|
35
|
35
|
| Потім привів мене до північних воріт, і наміряв у них ту саму міру. | И# введe мz во вратA ±же на сёверъ, и3 размёри по тBмжде мёрамъ, |
|
36
|
36
|
| Бічні кімнати при них, стовпи їх і притвори їх, і вікна у них були навколо; усього у довжину п’ятдесят ліктів, і у ширину двадцять п’ять ліктів. | и3 fеE и3 ґілevъ и3 є3лaмы, и3 nкHнца и5мъ w4крестъ, пzти1десzти лактeй долготA и4хъ, ґ широтA двyдесzти и3 пzти2 лактeй, |
|
37
|
37
|
| Притвори у них були на зовнішній двір, і пальми на стовпах їх з того й іншого боку; підйом до них — у вісім сходинок. | и3 є3лaмы во внёшній дв0ръ, и3 фjніки ґілevу [подв0ємъ и4хъ] сю1ду и3 сю1ду, и3 џсмь восх0дwвъ и5мъ. |
|
38
|
38
|
| Була також кімната, з входом до неї, біля стовпів воріт: там обмивають жертви всепалення. | И# прегр†ды и4хъ, и3 двє1ри и4хъ, и3 є3лaмы и4хъ пред8 враты2 и4хъ вторhми ст0къ, тaмw и3змывaютъ всесожжє1ніz. |
|
39
|
39
|
| А у притворі біля воріт два столи з одного боку і два з іншого боку, щоб заколювати на них жертви всепалення і жертви за гріх і жертви за злочин. | Во є3лaмэ [въ притв0рэ] же врaтъ, двЁ трапє1зы њ сію2 странY, двё же њб8 nнY, є4же закалaти на ни1хъ всесожжє1ніz, ±же за грэхи2 и3 ±же за невёдэніе. |
|
40
|
40
|
| І біля зовнішнього боку біля входу в отвір північних воріт були два столи, і з іншого боку, поряд з притвором біля воріт, два столи. | И# созади2 ст0ка всесожжeній двeрій зрsщихъ на сёверъ двЁ трапє1зы на вост0къ проти1ву зaдней странЁ (двeрій) вторhхъ, и3 проти1ву є3лaма врaтъ двЁ трапє1зы на вост0къ. |
|
41
|
41
|
| Чотири столи з одного боку і чотири столи з іншого боку, з боків воріт: усього вісім столів, на яких заколюють жертви. | Четhри њ сію2 странY, четhри же њб8 nнY проти1ву зaдней странЁ врaтъ, на тёхъ закалaютъ заколє1ніz: прsмw nсми2 трапeзъ заколeній: |
|
42
|
42
|
| І чотири столи для приготування всепалення були з тесаних каменів, довжиною у півтора ліктя, і шириною у півтора ліктя, а висотою в один лікоть; на них кладуть знаряддя для заколення жертви всепалення та інших жертв. | четhри же трапє1зы всесожжeній кaмєнны и3стє1саны, въ широтY лaктz є3ди1нагw и3 п0лъ, въ долготY двyхъ лактeй и3 п0лъ, ґ въ высотY лaкоть є3ди1нъ: на ты6z возлагaютъ nрyдіz, и4миже закалaютъ тaмw всесожжє1ніz и3 заколє1ніz. |
|
43
|
43
|
| І гаки в одну долоню прироблені були до стін будівлі навколо, а на столах клали жертовне м’ясо. | И# и3мёютъ њграждeніе мaло и3стeсано на длaнь внутрьyду w4крестъ, верхy же трапeзы покр0въ, є4же покрывaтисz и5мъ t дождS и3 зн0z. |
|
44
|
44
|
| Ззовні внутрішніх воріт були кімнати для співців; на внутрішньому дворі, збоку північних воріт, одна обернена лицем на південь, а інша, збоку південних воріт, повернена лицем на північ. | И# введe мz во дв0ръ внyтреннэйшій, и3 сE, двЁ прегр†ды во внyтреннэйшемъ дворЁ, є3ди1на проти1ву зaдней странЁ врaтъ зрsщихъ на сёверъ, вводsщаz на ю4гъ, ґ другaz проти1ву зaдней странЁ врaтъ сyщихъ на ю4гъ, зрsщихъ же къ сёверу. |
|
45
|
45
|
| І сказав він мені: «ця кімната, яка лицем до півдня, для священиків, що пильнують на сторожі храму; | И# речE ко мнЁ: прегрaда сіS, ћже зри1тъ на ю4гъ, жерцє1мъ є4сть, и5же стрегyтъ стражбY хрaма: |
|
46
|
46
|
| а кімната, яка лицем на північ, для священиків, що пильнують на сторожі жертовника: це сини Садока, які одні із синів Левія наближаються до Господа, щоб служити Йому». | ґ прегрaда, ћже зри1тъ къ сёверу, жерцє1мъ є4сть стрегyщымъ стрaжу трeбника: тjи сyть сhнове садyкwвы, приступaющіи t леvjа ко гDеви, є4же служи1ти є3мY. |
|
47
|
47
|
| І наміряв він у дворі сто ліктів довжини і сто ліктів ширини: він був чотирикутний; а перед храмом стояв жертовник. | И# размёри дв0ръ стA лактeй въ долготY и3 въ широтY стA лактeй, на четhри страны6 є3гw2, и3 трeбникъ прsмw хрaму. |
|
48
|
48
|
| І привів він мене до притвору храму, і наміряв у стовпах притвору п’ять ліктів з одного боку і п’ять ліктів з іншого; а біля воріт три лікті ширини з одного боку і три лікті з іншого. | И# введe мz во є3лaмъ [притв0ръ] хрaма: и3 размёри ґjлъ [подвHи] є3лaма пzти2 лактeй широтY њ сію2 странY, пzти1 же лактeй њб8 nнY, широтa же двeрнаz четырехнaдесzти лактeй, и3 бокA двє1рнаz є3лaма три2 л†кти њ сію2 странY, три1 же њб8 nнY. |
|
49
|
49
|
| Довжина притвору — двадцять ліктів, а ширина — одинадцять ліктів, і сходять до нього по десяти сходинках; і були підпори у стовпів, одна з одного боку, а друга з іншого. | Долготa же є3лaма двaдесzть лактeй, ґ широтA дванaдесzть лактeй: и3 десzтію2 степeньми восхождaху къ немY, и3 столпи2 бsху ў ґілaма [ў подв0євъ], є3ди1нъ њ сію2 странY, ґ другjй њб8 nнY [Въ сeй главЁ и3 въ други1хъ сеS кни1ги главaхъ њстaвлєны є3врє1йскіz рBчи въ состaвэ, понeже во всёхъ грeческихъ перев0дэхъ стоsтъ є3врє1йскіz жь: ґ лyчшагw рaди вразумлeніz читaтелємъ, значє1ніz и4хъ и3з8wбражены2 под8 состaвомъ славeнски.]. |
|
Глава 41
|
Главa м7а
|
|
1
|
1
|
| Потім увів мене до храму і наміряв у стовпах шість ліктів ширини з одного боку і шість ліктів ширини з іншого боку, на ширину скинії. | И# введe мz во хрaмъ, и3 размёри ґілaмъ [подвHи], шести2 лактeй широтA њ сію2 странY и3 шести2 лактeй широтA ґілaмъ њб8 џну, |
|
2
|
2
|
| У дверях десять ліктів ширини, і з боків дверей п’ять ліктів з одного боку і п’ять ліктів з іншого боку; і наміряв довжини у храмі сорок ліктів, а ширини двадцять ліктів. | и3 широтA врaтъ дeсzть лактeй, и3 бокA врaтъ пzти2 лактeй њ сію2 странY и3 пzти2 њб8 nнY: и3 и3змёри долготY и4хъ четhредесzть лактeй, ґ широтY двaдесzть лактeй. |
|
3
|
3
|
| І пішов усередину, і наміряв у стовпах біля дверей два лікті й біля дверей шість ліктів, а ширина дверей — сім ліктів. | И# вни1де во дв0ръ внyтренній, и3 размёри ґілaмъ двeрій двyхъ лактeй, и3 двє1ри шести2 лактeй, бокa же двє1рнаz седми2 лактeй њ сію2 странY и3 седми2 њб8 nнY. |
|
4
|
4
|
| І відміряв у ньому двадцять ліктів у довжину і двадцять ліктів у ширину храму, і сказав мені: «це — Святе Святих». | И# размёри долготY двeрій четhредесzть лактeй, ґ широтY двaдесzть лактeй пред8 лицeмъ хрaма, и3 речE ко мнЁ: сіE с™0е с™hхъ. |
|
5
|
5
|
| І наміряв у стіні храму шість ліктів, а ширини у бічних кімнатах, навколо храму, по чотирі лікті. | И# размёри стёну хрaма шести2 лактeй и3 широтY страны2 четhрехъ лактeй w4крестъ, |
|
6
|
6
|
| Бічних кімнат було тридцять три, кімната біля кімнати; вони заходять у стіну, яка біля храму для кімнат навколо, так що вони пов’язані з нею, але стіни́ самого храму не торкаються. | страны6 же странA до страны2 три1десzть и3 три2 двaщи: и3 разстоsніе въ стэнЁ хрaма во странaхъ w4крестъ, є4же на прозрaкъ бhти входsщымъ, да tню1дъ не прикасaютсz ко стэнaмъ хрaма. |
|
7
|
7
|
| І він більше і більше розширювався навколо вгору бічними кімнатами, тому що окружність храму піднімалася вище і вище навколо храму, і тому храм мав велику ширину вгорі, і з нижнього поверху піднімалися у верхній через середній. | Широтa же вhшніz страны2 по приложeнію t стэны2 къ вhшней w4крестъ хрaма, ћкw да разширsетсz свhше, и3 да t д0лнихъ восх0дzтъ на гHрнzz, ґ t срeднихъ на трекрHвнаz. |
|
8
|
8
|
| І я бачив верх дому на усю окружність; бічні кімнати в основі мали там міри цілу тростину, шість повних ліктів. | И# ви1дэхъ хрaма высотY w4крестъ разстоsніе стрaнъ рaвно тр0сти шести2 лактeй разстwsніz, |
|
9
|
9
|
| Ширина стіни бічних кімнат, що виходять назовні, п’ять ліктів, і відкритий простір є біля бічних кімнат храму. | широтa же стэны2 страны2 внэyду пzти2 лактeй, и3 прHчаz междY странaми хрaма, |
|
10
|
10
|
| І між кімнатами відстань двадцять ліктів навколо всього храму. | и3 междY прегрaдами широтA двaдесzти лактeй, њкрyжность w4крестъ хрaма. |
|
11
|
11
|
| Двері бічних кімнат ведуть на відкритий простір, одні двері — на північний бік, а інші двері — на південний бік; а ширина цього відкритого простору — п’ять ліктів навколо. | Двє1ри же прегрaдъ ко пр0чему двeрій є3ди1ныхъ ±же къ сёверу: и3 двeрь є3ди1на къ ю4гу, широтa же свёта пр0чагw пzти2 лактeй широтA w4крестъ. |
|
12
|
12
|
| Будинок перед площею на західному боці — шириною у сімдесят ліктів; стіна ж цього будинку — п’ять ліктів ширини навколо, а довжина її — дев’яносто ліктів. | Раздёлъ же проти1ву пр0чему ѓки къ м0рю сeдмьдесzтъ лактeй, широтA стэны2 раздэлsющіz, широтA w4крестъ пsть лактeй, и3 долготA є3S дeвzтьдесzтъ лактeй |
|
13
|
13
|
| І наміряв він у храмі сто ліктів довжини, і у площі й у прибудові, й у стінах його також сто ліктів довжини. | и3 размёри проти1ву хрaма долготY сто2 лактeй, и3 прHчаz и3 раздэл‰ющаz, и3 стёны и4хъ въ долготY сто2 лактeй. |
|
14
|
14
|
| І ширина храму з лицьового боку і площі на схід сто ж ліктів. | И# широтA проти1ву хрaма, и3 прHчаz проти1ву стA лактeй. |
|
15
|
15
|
| І у довжині будівлі перед площею на задньому боці її з бічними кімнатами її по той та інший бік він наміряв сто ліктів, з внутрішньою частиною храму і притворами двору. | И# размёри долготY раздёлу проти1ву лицY пр0чему созади2 хрaму томY, и3 прHчаz њ сію2 странY и3 њб8 nнY стA лактeй долготY: хрaмъ же и3 ќглы, и3 є3лaмъ [притв0ръ] внёшній, д0ски пHстланы. |
|
16
|
16
|
| Дверні бруси і ґратчасті вікна, і бічні кімнати навколо, в усіх трьох ярусах, навпроти порогів обшиті деревом і від підлоги до вікна; вікна були зачинені. | И# џкна решє1тчатаz свэщє1ніz w4крестъ тріeмъ (странaмъ) є4же приницaти: хрaмъ же и3 ±же бли1з8 є3гw2 ўстл†на дрeвомъ w4крестъ, и3 пом0стъ, и3 t пом0ста до џконъ: џкна же tворsєма троsкw на приницaніе, |
|
17
|
17
|
| Від верху дверей як всередині храму, так і зовні, й по всій стіні навколо, всередині і зовні, були різьблені зображення, | и3 дaже до д0му внyтреннzгw и3 до внёшнzгw, и3 на всeй стэнЁ w4крестъ внyтренней и3 внёшней мBры, |
|
18
|
18
|
| зроблені були херувими і пальми: пальма між двома херувимами, й у кожного херувима два лиця. | и3 и3звazнніи херувjми и3 фjніки: фjнікъ посредЁ херувjма и3 херувjма: двA лиц† херувjму: |
|
19
|
19
|
| З одного боку до пальми повернене лице людське, а з іншого боку до пальми — лице лев’яче; так зроблено в усьому храмі навколо. | лицE человёческо къ фjніку сю1ду и3 сю1ду, и3 лицE льв0во къ фjніку сю1ду и3 сю1ду, и3звazнъ вeсь хрaмъ w4крестъ. |
|
20
|
20
|
| Від підлоги до верху дверей зроблені були херувими і пальми, також і по стіні храму. | T пом0ста дaже до св0да херувjми и3 фjніки и3звazни. |
|
21
|
21
|
| В храмі були чотирикутні одвірки, і святилище мало такий саме вигляд, як я бачив. | С™0е же и3 хрaмъ tверзaемь на четhри страны6, пред8 лицeмъ с™hхъ видёніе ћкw зрaкъ трeбника древsна, |
|
22
|
22
|
| Жертовник був дерев’яний у три лікті висоти й у два лікті довжини; і кути його, і підніжжя його, і стінки його — з дерева. І сказав він мені: «це трапеза, яка перед Господом». | три2 л†кти высотA є3гw2, ґ долготA двY лактeй, и3 широтA тaкожде: и3мёzше же р0ги, и3 њсновaніе є3гw2 и3 стёны є3гw2 дрєвsны. И# речE ко мнЁ: сіS трапeза, ћже пред8 лицeмъ гDнимъ: |
|
23
|
23
|
| У храмі й у святилищі по двоє дверей, | дв0и же двє1ри хрaму и3 дв0и двє1ри с™0му, |
|
24
|
24
|
| і двері ці із двох дощок, обидві дошки рухомі, дві в одних дверях і дві дошки в інших; | двои1мъ двeремъ вращaющымсz: двЁ верєи2 є3ди6нымъ, и3 двЁ верєи2 вторы6мъ двeремъ. |
|
25
|
25
|
| і зроблені на них, на дверях храму, херувими і пальми такі самі, які зроблені по стінах; а перед притвором іззовні був дерев’яний поміст. | И# ва‰ніz над8 ни1ми и3 над8 двeрьми хрaма херувjмъ и3 фjніки, по ваsнію с™hхъ, и3 древесA потрє1бна пред8 лицeмъ є3лaма [притв0ра] t внэyду, |
|
26
|
26
|
| І ґратчасті вікна з пальмами, по той та інший бік, були з боків притвору й у бічних кімнатах храму і на дерев’яній обшивці. | и3 џкна сокровє1на. И# размёри сю1ду и3 сю1ду въ покр0вэхъ є3лaма, и3 страны6 хрaма древaми сопрzжены2. |
|
Глава 42
|
Главa м7в
|
|
1
|
1
|
| І вивів мене до зовнішнього двору північною дорогою, і привів мене до кімнат, що навпроти площі й навпроти будівлі на півночі, | И# введe мz во дв0ръ внёшній на вост0ки, прsмw врaтъ ±же къ сёверу, и3 введe мz (внyтрь), и3 сE, прегрaдъ пsть держaщыzсz пр0чагw и3 держaщыzсz предёла къ сёверу, |
|
2
|
2
|
| до того місця, що біля північних дверей має у довжину сто ліктів, а у ширину п’ятдесят ліктів. | проти1ву лицA стA лактeй долготA къ сёверу, ґ широтA пzтьдесsтъ лактeй, |
|
3
|
3
|
| Навпроти двадцяти ліктів внутрішнього двору і навпроти помосту, який на зовнішньому дворі, були галерея навпроти галереї у три яруси. | распи6саны ћкоже вратA дворA внyтреннzгw, и3 ћкоже междустHлпіz внёшнzгw дворA чинораспол0жєны, прzмоли6чны притв0ры три2. |
|
4
|
4
|
| А перед кімнатами хід у десять ліктів ширини, а всередину в один лікоть; двері їх лицем на північ. | И# прsмw прегрaдамъ прох0дъ десzти2 лактeй въ широтY, во внyтрєннzz пути2 є3ди1нагw лaктz на сто2 лактeй долготA, и3 двє1ри и4хъ къ сёверу. |
|
5
|
5
|
| Верхні кімнати вужчі, тому що галереї віднімають у них трохи порівняно з нижніми і середніми кімнатами цієї будівлі. | И# прох0ди г0рничніи тaкожде, ћкw и3зницaше междуст0лпіе и3з8 негw2, t д0лнагw междуст0лпіz, и3 разстоsніе: си1це междуст0лпіе и3 разстоsніе, |
|
6
|
6
|
| Вони у три яруси, і таких стовпів, які на дворах, немає у них; тому вони і зроблені вужчими порівняно з нижніми і середніми кімнатами, починаючи від підлоги. | и3 си1це притв0ры: понeже трег{бы бsху и3 столпHвъ не и3мёша, ћкоже столпи2 прегрaдъ: тогw2 рaди и3зницaху и3з8 ни1жнихъ и3 срeднихъ t земли2. |
|
7
|
7
|
| А зовнішня стіна навпроти цих кімнат від зовнішнього двору, що складає лицевий бік кімнат, має довжину п’ятдесят ліктів; | И# свётъ внэyду, ћкоже прегр†ды дворA внёшнzгw, зрsщыz проти1ву прегрaдамъ, ±же къ сёверу, долготA пzти1десzти лактeй. |
|
8
|
8
|
| тому що і кімнати на зовнішньому дворі займають довжини тільки п’ятдесят ліктів, і ось перед храмом сто ліктів. | ЗанE долготA прегрaдъ зрsщихъ во дв0ръ внёшній бsше пzти1десzти лактeй, и3 ты6z сyть прzмоли6чны тBмъ: всe же (бЁ) стA лактeй. |
|
9
|
9
|
| А знизу хід до цих кімнат зі східного боку, коли підходять до них із зовнішнього двору. | Двє1ри же прегрaдъ тёхъ вх0да, и5же на вост0ки, є4же входи1ти и4ми t дворA внёшнzгw, |
|
10
|
10
|
| У ширину стіни двору на схід перед площею і перед будівлею були кімнати. | по свёту сyщагw въ начaлэ прох0да: и3 къ ю4гу на лицE ю4га, и3 прsмw пр0чему, и3 прsмw раздэлeніz, и3 прегр†ды, |
|
11
|
11
|
| І хід перед ними такий самий, як і у тих кімнат, які обернені на північ, така сама довжина, як і у тих, і така сама ширина, і всі виходи їх, і будова їх, і двері їх такі самі, як і у тих. | и3 прох0дъ проти1ву лицY и4хъ, по мёрамъ прегрaдъ ±же къ сёверу и3 по долготЁ и4хъ и3 по широтЁ и4хъ, и3 по всBмъ и3сх0дwмъ и4хъ и3 по всBмъ вращeніємъ и4хъ, и3 по свётwмъ и4хъ и3 по двeремъ и4хъ, |
|
12
|
12
|
| Такі самі двері, як і у кімнатах, які на південь, і для входу у них двері біля самої дороги, яка йшла прямо уздовж стіни на схід. | прегрaдъ ±же къ ю4гу, и3 по двeремъ t начaла прох0да ѓки къ свёту разстоsніz тр0сти, и3 на вост0къ є4же входи1ти и4ми. |
|
13
|
13
|
| І сказав він мені: «кімнати на північ і кімнати на південь, які перед площею, є кімнати священні, в яких священики, що наближаються до Господа, з’їдають найсвященніші жертви; там само вони кладуть найсвященніші жертви, і хлібні приношення, і жертву за гріх, і жертву за злочин, бо це місце святе. | И# речE ко мнЁ: прегр†ды, ±же къ сёверу, и3 прегр†ды, ±же къ ю4гу, сyщыz проти1ву лицY разстоsній, сі‰ сyть прегр†ды с™aгw, въ ни1хже kдsтъ жерцы2 сhнове садyкwвы, и5же приступaютъ ко гDеви, с™†z с™hхъ, и3 тaмw положaтъ с™†z с™hхъ и3 жeртву, и3 ±же за грэхи2 и3 ±же за невёдэніе, понeже мёсто с™о є4сть. |
|
14
|
14
|
| Коли увійдуть туди священики, то вони не повинні виходити з цього святого місця на зовнішній двір, доки не залишать там одягу свого, в якому служили, бо вони священні; вони повинні одягнути на себе інший одяг і тоді виходити до народу». | Да не вх0дzтъ тaмw, кромЁ жерцє1въ, и3 да не и3сх0дzтъ t с™aгw во дв0ръ внёшній, ћкw да пrнw с™и бyдутъ приносsщіи, и3 да не прикасaютсz ри1замъ и4хъ, въ ни1хже слyжатъ, понeже с™а сyть, но да њблекyтсz въ ри6зы и4ны, є3гдA прикасaютсz лю1демъ. |
|
15
|
15
|
| Коли скінчив він вимірювання внутрішнього храму, то вивів мене воротами, оберненими лицем на схід, і став вимірювати його навколо. | И# соверши1сz размёреніе хрaма внутрьyду. И# и3зведe мz по пути2 врaтъ зрsщихъ на вост0къ, и3 размёри под0біе хрaма w4крестъ чинорасположeніемъ. |
|
16
|
16
|
| Він виміряв східний бік вимірювальною тростиною і наміряв вимірювальною тростиною всього п’ятсот тростин; | И# стA созади2 врaтъ зрsщихъ на вост0къ, и3 размёри пsть сHтъ тр0стію мёрною. |
|
17
|
17
|
| на північному боці тією самою вимірювальною тростиною наміряв усього п’ятсот тростин; | И# њбрати1сz на сёверъ, и3 размёри на лицE сёвера лактeй пsть сHтъ тр0стію мёрною. |
|
18
|
18
|
| на південній стороні наміряв вимірювальною тростиною також п’ятсот тростин. | И# њбрати1сz къ м0рю, и3 размёри на лицE м0рz пsть сHтъ лактeй тр0стію мёрною. |
|
19
|
19
|
| Повернувши до західного боку, наміряв вимірювальною тростиною п’ятсот тростин. | И# њбрати1сz на ю4гъ, и3 размёри проти1ву ю4гу пsть сHтъ тр0стію мёрною. |
|
20
|
20
|
| Із усіх чотирьох боків він обміряв його; навколо нього була стіна довжиною у п’ятсот тростин і у п’ятсот тростин шириною, щоб відокремити святе місце від несвятого. | Четhри страны6 т0южде тр0стію: и3 расположи2 є3го2, и3 њгрaду w4крестъ є3мY, пsть сHтъ лактeй (долготY) на вост0къ, и3 пsть сHтъ лактeй широтY, є4же разлучaти междY с™hми и3 междY предстёніемъ сyщимъ въ чиноположeніи хрaма. |
|
Глава 43
|
Главa м7г
|
|
1
|
1
|
| І привів мене до воріт, до тих воріт, що повернені лицем на схід. | И# ведe мz ко вратHмъ зрsщымъ на вост0ки и3 и3зведe мz: |
|
2
|
2
|
| І ось, слава Бога Ізраїлевого йшла від сходу, і глас Його — як шум вод великих, і земля освітилася від слави Його. | и3 сE, слaва бGа ї}лева грzдsше по пути2 врaтъ зрsщихъ на вост0ки, и3 глaсъ полкA ѓки глaсъ ўсугублsющихъ мн0гихъ, и3 землS свэтsшесz ѓки свётъ t слaвы є3гw2 w4крестъ. |
|
3
|
3
|
| Це видіння було таке саме, яке я бачив раніше, точно таке, яке я бачив, коли приходив звістити загибель місту, і видіння, подібні до видінь, які бачив я біля ріки Ховари. І я впав на лице моє. | И# видёніе, є4же ви1дэхъ, по видёнію, є4же ви1дэхъ, є3гдA вхождaхъ помaзати грaдъ: и3 видёніе колесни1цы, ю4же ви1дэхъ, под0бzшесz видёнію, є4же ви1дэхъ на рэцЁ ховaръ. И# пад0хъ на лицE моE. |
|
4
|
4
|
| І слава Господа увійшла у храм шляхом воріт, обернених лицем до сходу. | Слaва же гDнz вни1де во хрaмъ по пути2 врaтъ зрsщихъ на вост0къ. |
|
5
|
5
|
| І підняв мене дух, і увів мене у внутрішній двір, і ось, слава Господа наповнила весь храм. | И# взs мz дyхъ и3 введe мz во дв0ръ внyтренній: и3 сE, п0лнъ слaвы д0мъ гDень. |
|
6
|
6
|
| І я чув когось, хто говорив до мене з храму, а той муж стояв біля мене, | И# стaхъ, и3 сE, глaсъ t хрaма гlющагw ко мнЁ, и3 мyжъ стоsше бли1з8 менє2 |
|
7
|
7
|
| і сказав мені: сину людський! це місце престолу Мого і місце стопам ніг Моїх, де Я буду жити серед синів Ізраїлевих повіки; і дім Ізраїлів не буде більше оскверняти святого імені Мого, ні вони, ні царі їхні, блудінням своїм і трупами царів своїх на висотах їх. | и3 речE ко мнЁ: сhне человёчь, ви1дэлъ ли є3си2 мёсто пrт0ла моегw2 и3 мёсто стопы2 н0гъ мои1хъ, и3дёже всели1тсz и4мz моE средЁ д0му ї}лева во вёкъ; и3 не њсквернsтъ ктомY и4мене моегw2 с™aгw д0мъ ї}левъ, тjи и3 старBйшины и4хъ во блужeніи своeмъ и3 во ўбjйствахъ старёйшинъ свои1хъ средЁ себє2, |
|
8
|
8
|
| Вони ставили поріг свій біля порогу Мого і одвірки дверей своїх біля Моїх одвірків, так що одна стіна була між Мною і ними, й оскверняли святе ім’я Моє мерзотами своїми, які робили, і за те Я погубив їх у гніві Моєму. | внегдA полагaху преддвeріе моE во преддвeріихъ свои1хъ и3 прaги мо‰ бли1з8 прaгwвъ свои1хъ: и3 дaша стёну мою2 ћкw держaщуюсz менє2 и3 џнэхъ, и3 њскверни1ша и4мz моE с™0е въ беззак0ніихъ свои1хъ, ±же творsху: и3 скончaхъ | въ ћрости моeй и3 во и3збіeніи: |
|
9
|
9
|
| А тепер вони відкинуть від Мене блудодіяння своє і трупи царів своїх, і Я буду жити серед них повіки. | и3 нн7э да tри1нутъ блужeніе своE и3 ўб‡йства старёйшинъ свои1хъ t менє2, и3 вселю1сz средЁ и4хъ во вёкъ. |
|
10
|
10
|
| Ти, сину людський, сповісти дому Ізраїлевому про храм цей, щоб вони посоромилися беззаконь своїх і щоб зняли з нього міру. | Тh же, сhне человёчь, покажи2 д0му ї}леву хрaмъ, и3 да престaнутъ t грэхHвъ свои1хъ: и3 видёніе є3гw2, и3 чиноположeніе є3гw2, |
|
11
|
11
|
| І якщо вони будуть соромитися всього того, що робили, то покажи їм вигляд храму і розташування його, і виходи його, і входи його, і всі обриси його, і всі устави його, і всі образи його, і всі закони його, і напиши на очах їхніх, щоб вони зберігали всі обриси його і всі устави його і жили за ними. | и3 тjи пріимyтъ кaзнь свою2 њ всёхъ, ±же сотвори1ша: и3 распи1шеши хрaмъ и3 ўгот0ваніе є3гw2, и3 и3сх0ды є3гw2 и3 вх0ды є3гw2, и3 бытіE є3гw2 и3 вс‰ повелBніz є3гw2 и3 вс‰ зак0ны є3гw2 возвэсти1ши и5мъ и3 да впи1шеши пред8 ни1ми, и3 снабдsтъ вс‰ њправд†ніz мо‰ и3 вс‰ повелBніz мо‰ и3 сотворsтъ |. |
|
12
|
12
|
| Ось закон храму: на вершині гори весь простір його навколо — Святе Святих; ось закон храму! | И# расписaніе хрaма на верхY горы2: вси2 предёлы є3гw2 w4крестъ с™†z с™hхъ сyть. |
|
13
|
13
|
| І ось розміри жертовника у ліктях, рахуючи лікоть за лікоть з долонею: основа у лікоть, ширина також у лікоть, і пояс по всіх краях його в одну п’ядь; і ось задній бік жертовника. | Сeй зак0нъ хрaма, и3 сіS мёра трeбника, въ лaкоть лaктz и3 длaни, нёдро глубины2 лaкоть на лaкоть и3 лaкоть въ широтY, и3 њграждeніе ќстіz є3мY w4крестъ, пsди. |
|
14
|
14
|
| Від основи, що у землі, до нижнього виступу два лікті, а шириною він в один лікоть; від малого виступу до великого виступу чотири лікті, а ширина його — в один лікоть. | И# сіS высотA трeбника, и3 t глубины2 начaла вдолeніz є3гw2 ко њчисти1лищу вели1кому, є4же внизY, двyхъ лактeй, широтa же лaкоть: ґ t њчисти1лища мaлагw ко њчисти1лищу вели1кому л†кти четhри, и3 широтA лaкоть. |
|
15
|
15
|
| Сам жертовник висотою у чотири лікті; і з жертовника піднімаються вгору чотири роги. | И# ґріи1лъ четhрехъ лактeй, ґ t ґріи1ла и3 вhше рогHвъ лaкоть: |
|
16
|
16
|
| Жертовник має дванадцять ліктів довжини і дванадцять ширини; він чотирикутний на усі свої чотири боки. | ґріи1лъ же дванaдесzть лактeй въ долготY и3 дванaдесzть лактeй въ широтY, четвероуг0ленъ на четhри ч†сти сво‰. |
|
17
|
17
|
| А в майданчику чотирнадцять ліктів довжини і чотирнадцять ширини на всі чотири боки його, і навколо нього пояс у півліктя, а основа його у лікоть навколо, сходи ж до нього зі сходу. | И# њчисти1лище четыренaдесzть лактeй въ долготY и3 четыренaдесzть лактeй въ широтY, четвероуг0лно на четhри ч†сти сво‰: и3 њграждeніе є3мY w4крестъ њкружaющее є3го2 п0лъ лaктz, и3 њбдержaніе є3гw2 лaкоть w4крестъ, и3 степє1ни є3гw2 зрsщыz на вост0къ. |
|
18
|
18
|
| І сказав він мені: сину людський! так говорить Господь Бог: ось устави жертовника до того дня, коли він буде зроблений для приношення на ньому всепалень і для кроплення на нього кров’ю. | И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: сі‰ зaпwвэди трeбника въ дeнь сотворeніz є3гw2, є4же возноси1ти на нeмъ всесожжє1ніz и3 возливaти нaнь кр0вь. |
|
19
|
19
|
| Священикам від коліна Левіїного, які з племені Садока, що наближаються до Мене, щоб служити Мені, — говорить Господь Бог, — дай тельця зі стада волів, у жертву за гріх. | И# дaси жерцє1мъ и3 леvjтwмъ, и5же сyть t сёмене садyкова, приступaющымъ ко мнЁ, гlетъ гDь бGъ, є4же служи1ти мнЁ, телцA t говsдъ за грёхъ: |
|
20
|
20
|
| І візьми крови його, і покропи на чотири роги його, і на чотирі кути майданчика, і на пояс навколо, і так очисти його й освяти його. | и3 да в0змутъ t кр0ве є3гw2 и3 да возложaтъ на четhри р0ги трeбника и3 на четhри ч†сти њчисти1лища и3 на њсновaніе w4крестъ, и3 њкропи1ши є5, и3 њчи1стzтъ є5: |
|
21
|
21
|
| І візьми тельця, у жертву за гріх, і спали його на призначеному місці дому поза святилищем. | и3 да в0змутъ телцA, и4же за грёхъ, и3 да сожжeтсz во tлучeннэмъ хрaмэ внЁ с™hхъ. |
|
22
|
22
|
| А на другий день у жертву за гріх принеси з козячого стада козла без пороку, і нехай очистять жертовник так само, як очищали тельцем. | Ґ во вторhй дeнь да в0змутъ двA кHзлища t к0зъ непор0чныхъ за грёхъ и3 да њчи1стzтъ трeбникъ, ћкоже њчи1стиша телцeмъ. |
|
23
|
23
|
| Коли ж закінчиш очищення, приведи зі стада волів тельця без вад і з отари овець барана без вад; | И# є3гдA скончaютъ њчищeніе, да принесyтъ телцA t говsдъ непор0чна и3 nвнA t nвeцъ непор0чна, |
|
24
|
24
|
| і принеси їх перед лице Господа; і священики кинуть на них соли, і принесуть їх у всепалення Господу. | и3 да принесетE пред8 гDа: и3 да возвeргутъ на нS жерцы2 с0ль и3 да вознесyтъ | гDеви всесожжє1ніz. |
|
25
|
25
|
| Сім днів принось у жертву за гріх по козлу в день; також нехай приносять у жертву по тельцю зі стада волів і по барану з отари овець без вад. | Сeдмь днjй да сотвори1ши к0злище за грёхъ по вс‰ дни6, и3 телцA t говsдъ и3 nвнA t nвeцъ непор0чна, да сотворsтъ сeдмь днjй: |
|
26
|
26
|
| Сім днів вони повинні очищати жертовник і освячувати його і наповнювати руки свої. | и3 да њчи1стzтъ трeбникъ и3 њсвzтsтъ є3го2, и3 нап0лнzтъ рyки сво‰. |
|
27
|
27
|
| Після закінчення ж цих днів, у восьмий день і далі, священики будуть підносити на жертовнику ваші всепалення і подячні жертви; і Я буду милостивий до вас, — говорить Господь Бог. | И# скончaютъ сeдмь днjй, и3 бyдетъ t nсмaгw днE и3 пот0мъ, сотворsтъ жерцы2 на жeртвенницэ всесожжє1ніz в†ша и3 ±же спасeніz вaшегw: и3 пріимy вы, гlетъ гDь. |
|
Глава 44
|
Главa м7д
|
|
1
|
1
|
| І привів він мене назад до зовнішніх воріт святилища, повернених лицем на схід, і вони були зачинені. | И# њбрати1 мz на пyть врaтъ с™hхъ внёшнихъ, зрsщихъ на вост0ки: и3 сі‰ бsху затворє1нна. |
|
2
|
2
|
| І сказав мені Господь: ворота ці будуть зачинені, не відчиняться, і ніяка людина не ввійде ними, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов ними, і вони будуть зачинені. | И# речE гDь ко мнЁ: сі‰ вратA заключє1нна бyдутъ и3 не tвeрзутсz, и3 никт0же пр0йдетъ и4ми: ћкw гDь бGъ ї}левъ вни1детъ и4ми, и3 бyдутъ заключє1нна. |
|
3
|
3
|
| Що ж до князя, він, як князь, сяде у них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих воріт, і тим самим шляхом вийде. | ЗанE старёйшина сeй сsдетъ въ ни1хъ ћсти хлёбъ пред8 гDемъ: по пути2 є3лaма [притв0ра] врaтъ вни1детъ и3 по пути2 є3гw2 и3зhдетъ. |
|
4
|
4
|
| Потім привів мене шляхом воріт північних перед лице храму, і я бачив, і ось, слава Господа наповнювала дім Господа, й упав я на лице моє. | И# введe мz по пути2 врaтъ ±же къ сёверу, прsмw хрaму: и3 ви1дэхъ, и3 сE, п0лнъ слaвы д0мъ гDень. И# пад0хъ ни1цъ на лицы2 моeмъ. |
|
5
|
5
|
| І сказав мені Господь: сину людський! прикладай серце твоє до всього, і дивися очима твоїми, і слухай вухами твоїми все, що Я говорю тобі про всі постанови дому Господа і всі закони його; і прихили серце твоє до входу у храм і до всіх виходів зі святилища. | И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, сложи2 въ сeрдцы твоeмъ, и3 ви1ждь nчи1ма твои1ма и3 ўши1ма твои1ма слhши вс‰, є3ли6ка ѓзъ гlю съ тоб0ю, по всBмъ повелёніємъ хрaма гDнz и3 по всBмъ ўзаконeніємъ є3гw2: и3 ўстр0иши сeрдце твоE на вх0дъ хрaма по всBмъ и3сх0дамъ є3гw2 во всёхъ с™hхъ. |
|
6
|
6
|
| І скажи бунтівному дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: досить вам, доме Ізраїлів, робити всі мерзоти ваші, | И# речeши къ д0му прогнэвлsющему мS, къ д0му ї}леву: сі‰ гlетъ гDь бGъ: да довлёетъ вaмъ t всёхъ беззак0ній вaшихъ, д0ме ї}левъ, |
|
7
|
7
|
| вводити синів чужої, необрізаних серцем і необрізаних плоттю, щоб вони були в Моєму святилищі й оскверняли храм Мій, підносити хліб Мій, жир і кров, і руйнувати завіт Мій усякими мерзотами вашими. | є4же вводи1ти вaмъ сhны и3ноплемeнничы неwбрBзаны сeрдцемъ и3 неwбрBзаны пл0тію, є4же бывaти и5мъ во с™hхъ мои1хъ, и3 њсквернsху |, є3гдA прин0сите вы2 хлёбы, тyкъ и3 мzсA и3 кр0вь: и3 преступaсте завётъ м0й во всёхъ беззак0ніихъ вaшихъ, |
|
8
|
8
|
| Ви не виконували варти біля святинь Моїх, а ставили замість себе їх для сторо́жі у Моєму святилищі. | и3 не снабдёсте храни1ти стражбы6 во с™hхъ мои1хъ, и3 постaвисте стражeй стрещи2 стражбы6 с™hхъ мои1хъ себЁ. |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь Бог: ніякий син чужої, необрізаний серцем і необрізаний плоттю, не повинен входити у святилище Моє, навіть і той син чужої, який живе серед синів Ізраїля. | Тогw2 рaди си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: всsкъ сhнъ и3ноплемeнничь неwбрёзанъ сeрдцемъ и3 неwбрёзанъ пл0тію да не вни1детъ во с™†z мо‰ во всёхъ сынёхъ и3ноплемeнничихъ, и5же сyть средЁ д0му ї}лева: |
|
10
|
10
|
| Рівно ж і левити, які відійшли від Мене під час відступництва Ізраїля, які, залишивши Мене, блукали вслід ідолам своїм, понесуть покарання за провину свою. | но и3 леvjти, и4же tверг0шасz менє2, є3гдA заблуждaше ї}ль, и5же заблуди1ша t менє2 в8слёдъ п0мыслwвъ свои1хъ, и3 в0змутъ непрaвду свою2 |
|
11
|
11
|
| Вони будуть служити біля святилища Мого, як вартові біля воріт храму і прислужники у храмі; вони будуть заколювати для народу всепалення й інші жертви, і будуть стояти перед ними для служіння їм. | и3 бyдутъ служaще во с™hхъ мои1хъ, вратари6 ў двeрій хрaма и3 служaщіи хрaму: тjи да закалaютъ жє1ртвы и3 всесожжє1ніz лю1демъ и3 тjи да стaнутъ пред8 людьми2, є4же служи1ти и5мъ. |
|
12
|
12
|
| За те, що вони служили їм перед ідолами їхніми і були для дому Ізраїлевого спокусою до нечестя, Я підняв на них руку Мою, — говорить Господь Бог, — і вони понесуть покарання за провину свою; | Понeже служи1ша и5мъ пред8 лицeмъ кумjрwвъ свои1хъ, и3 бhсть д0му ї}леву въ мучeніе непрaвды: тогw2 рaди воздвиг0хъ на нS рyку мою2, гlетъ гDь бGъ (ї}левъ), и3 в0змутъ беззак0ніе своE, |
|
13
|
13
|
| вони не будуть наближатися до Мене, щоб священнодіяти переді Мною і приступати до усіх святинь Моїх, до Святого Святих, але будуть нести на собі неславу свою і мерзоти свої, які чинили. | и3 не пристyпzтъ ко мнЁ служи1ти мнЁ, ни приноси1ти ко с™ы6мъ сынHвъ ї}левыхъ, нижE ко с™ы6мъ с™hнь мои1хъ, и3 в0змутъ безчeстіе своE въ заблуждeніи, въ нeмже прельсти1шасz: |
|
14
|
14
|
| Зроблю їх вартовими храму для всіх служб його і для всього, що звершується у ньому. | и3 ўчинsтъ | стрещи2 стражбы6 хрaма на вс‰ дэлA є3гw2 |
|
15
|
15
|
| А священики з коліна Левіїного, сини Садока, які, під час відступу синів Ізраїлевих від Мене, постійно стояли на сторо́жі святилища Мого, ті будуть наближатися до Мене, щоб служити Мені, і будуть стояти перед лицем Моїм, щоб приносити Мені жир і кров, — говорить Господь Бог. | и3 на вс‰, є3ли6ка сотворsтъ жерцы2 и3 леvjти, сhнове садyкwвы, и5же сохрани1ша стражбы6 с™hнь мои1хъ (и3 пути6 мо‰), є3гдA заблуждaше д0мъ ї}левъ t менє2: сjи пристyпzтъ ко мнЁ, є4же служи1ти мнЁ, и3 стaнутъ пред8 лицeмъ мои1мъ, є4же приноси1ти мнЁ жeртву, тyкъ и3 кр0вь, гlетъ ґдwнаJ гDь. |
|
16
|
16
|
| Вони будуть входити у святилище Моє і наближатися до трапези Моєї, щоб служити Мені і нести варту Мою. | Сjи вни1дутъ во с™†z мо‰ и3 сjи пристyпzтъ ко трапeзэ моeй, є4же служи1ти мнЁ, и3 сохранsтъ стражбы6 мо‰. |
|
17
|
17
|
| Коли прийдуть до воріт внутрішнього двору, тоді одягнуться в одежі лляні, а вовняне не повинне бути на них під час служіння їхнього біля воріт внутрішнього двору й усередині храму. | И# бyдетъ внегдA входи1ти и5мъ во вратA дворA внyтреннzгw, въ ри6зы льн‰ны да њблекyтсz, ґ да не њблекyтсz въ вwлнsны, внегдA служи1ти и5мъ t врaтъ дворA внyтреннzгw. |
|
18
|
18
|
| Завивала на головах їхніх повинні бути також лляні; і спідній одяг на стегнах їхніх повинен бути також лляним; у поту вони не повинні підперізуватися. | И# клобуки2 [Грeч.: кідaры.] льн‰ны да и4мутъ на главaхъ свои1хъ, и3 њпо‰саніz льн‰на да и4мутъ њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 да не препоzсyютсz крёпкw: |
|
19
|
19
|
| А коли потрібно буде вийти на зовнішній двір, на зовнішній двір до народу, тоді вони повинні будуть зняти одяг свій, в якому вони служили, і залишити його у священних кімнатах, і одягтися в інший одяг, щоб священним одягом своїм не доторкатися до народу. | и3 є3гдA и3сх0дzтъ къ лю1демъ во внёшній дв0ръ, да совлекyтсz ри1зъ свои1хъ, въ ни1хже тjи слyжатъ, и3 да положaтъ | въ прегрaдахъ с™hхъ, и3 њблекyтсz въ ри6зы и4ны, и3 да не њсвzтsтъ людjй въ ри1захъ свои1хъ: |
|
20
|
20
|
| І голови свої вони не повинні голити, і не повинні відпускати волосся, а нехай неодмінно стрижуть голови свої. | и3 глaвъ свои1хъ да не њбрjютъ, и3 вл†съ свои1хъ да не растsтъ, покрывaюще покрhютъ главы6 сво‰. |
|
21
|
21
|
| І вина не повинен пити жоден священик, коли йде у внутрішній двір. | И# вінA да не піeтъ всsкъ жрeцъ, є3гдA вх0дитъ во внyтренній дв0ръ. |
|
22
|
22
|
| Ні вдови, ні розведеної з чоловіком вони не повинні брати собі у дружини, а тільки можуть брати собі дівчат із племені дому Ізраїлевого і вдову, що залишилася вдовою від священика. | И# вдови1цы и3 пущени1цы да не поeмлютъ себЁ въ женY, но т0кмw дэви1цу t плeмене д0му ї}лева: и3 ѓще бyдетъ вдовA жeрча, да џную п0ймутъ. |
|
23
|
23
|
| Вони повинні навчати народ Мій відрізняти священне від несвященного і пояснювати їм, що́ нечисте і що́ чисте. | И# лю1ди мо‰ да научaтъ разлучaти междY с™hмъ и3 сквернaвымъ, и3 междY чи1стымъ и3 нечи1стымъ возвэстsтъ и5мъ. |
|
24
|
24
|
| При спірних справах вони повинні бути присутніми у суді, і за уставом Моїм судити їх, і зберігати закони Мої і постанови Мої про всі свята Мої, і свято зберігати суботи Мої. | И# на судЁ кр0ве тjи да стоsтъ, є4же разсуждaти: њправд†ніz мо‰ да њправдsтъ и3 суды2 мо‰ да сyдzтъ, и3 зак0ны мо‰ и3 повелBніz мо‰ во всёхъ прaздницэхъ мои1хъ сохранsтъ, и3 суббw6ты мо‰ њсвzтsтъ. |
|
25
|
25
|
| До мертвої людини ніхто з них не повинен підходити, щоб не зробитися нечистим; тільки заради батька і матері, заради сина і дочки, брата і сестри, яка не була заміжньою, можна їм зробити себе нечистими. | И# над8 дyшу человёка не пріи1дутъ њскверни1тисz [къ мeртвому да не прик0снутсz], но т0чію над8 nтцeмъ и3 мaтерію, и3 сhномъ и3 дщeрію, и3 брaтомъ и3 сестр0ю своeю, ћже не посzглA за мyжа, њскверни1тсz. |
|
26
|
26
|
| Після очищення ж такого, ще сім днів слід відрахувати йому. | И# по њчищeніи своeмъ сeдмь днjй да сочтeтъ себЁ. |
|
27
|
27
|
| І в той день, коли йому потрібно буде приступати до святині у внутрішньому дворі, щоб служити при святині, він повинен принести жертву за гріх, — говорить Господь Бог. | И# во џньже дeнь вх0дzтъ во дв0ръ внyтренній, є4же служи1ти во с™и1лищи, да принесyтъ њчищeніе, гlетъ гDь бGъ. |
|
28
|
28
|
| А щодо наділу їхнього, то Я їхній наділ. І володіння не давайте їм у Ізраїлі: Я їхнє володіння. | И# бyдетъ и5мъ въ наслёдіе: ѓзъ и5мъ наслёдіе, и3 њдержaніе и5мъ не дaстсz въ сынёхъ ї}левыхъ, ћкw ѓзъ њдержaніе и4хъ. |
|
29
|
29
|
| Вони будуть їсти від хлібного приношення, від жертви за гріх і жертви за злочин; і все закляте у Ізраїлі їм же належить. | Жє1ртвы же и3 ±же за грэхи2 и3 за невёдэніе сjи да kдsтъ: и3 всsкое tлучeнное во ї}ли тBмъ да бyдетъ: |
|
30
|
30
|
| І початки з усіх плодів ваших і всякого роду приношення, з чого б не складалися приношення ваші, належать священикам; і початки меленого вами віддавайте священикові, щоб над домом твоїм спочивало благословення. | начaтки всёхъ и3 пeрвенцы всёхъ и3 ўч†стіz вс‰, t всёхъ начaткwвъ вaшихъ жерцє1мъ да бyдутъ: и3 начaтки жи6тъ вaшихъ да дaсте жерцY, є4же положи1ти благословє1ніz въ домёхъ вaшихъ. |
|
31
|
31
|
| Ніякої мертвечини і нічого, роздертого звіром, ні з птахів, ні з худоби, не повинні їсти священики. | И# всsкіz мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины, t пти1цъ и3 t скHтъ да не kдsтъ жерцы2. |
|
Глава 45
|
Главa м7є
|
|
1
|
1
|
| Коли будете за жеребом ділити землю на наділи, тоді відокремте священну ділянку Господу у двадцять п’ять тисяч тростин довжини і десять тисяч ширини; нехай буде святе це місце в усьому обсязі своєму, навколо. | И# є3гдA раздэлsти вaмъ зeмлю въ наслёдіе, tлучи1те начaтокъ гDеви, с™о t земли2, въ долготY двyдесzти и3 пzти2 тhсzщъ, ґ въ широтY десzти2 тhсzщъ, с™о да бyдетъ во всёхъ предёлэхъ и4хъ w4крестъ. |
|
2
|
2
|
| Від нього до святилища відійде чотирикутник по п’ятсот тростин навколо, і навколо нього площа у п’ятдесят ліктів. | И# да бyдутъ t тогw2 на с™0е пsть сHтъ, по пzти2 сHтъ четвероуг0лнw w4крестъ, разстоsніе же и4хъ пzтьдесsтъ лактeй w4крестъ. |
|
3
|
3
|
| З цієї міри відміряй двадцять п’ять тисяч тростин у довжину і десять тисяч у ширину, де буде знаходитися святилище, Святе Святих. | И# t сегw2 размэрeніz да размёриши въ долготY двaдесzть пsть тhсzщъ, ґ въ широтY дeсzть тhсzщъ: и3 въ т0мъ да бyдетъ њсвzщeніе, с™†z с™hхъ. |
|
4
|
4
|
| Ця священна частина землі буде належати священикам, служителям святилища, які приступають до служіння Господу: це буде для них місцем для домів і святинею для святилища. | С™о t земли2 да бyдетъ жерцє1мъ служaщымъ во с™ёмъ и3 да бyдетъ приступaющымъ служи1ти гDеви, и3 бyдетъ и5мъ мёсто на д0мы tлучє1нны њсвzщeнію и4хъ, |
|
5
|
5
|
| Двадцять п’ять тисяч тростин довжини і десять тисяч ширини будуть належати левитам, служителям храму, як їхнє володіння для проживання їх. | двaдесzть пsть тhсzщъ въ долготY и3 двaдесzть [Е#вр.: дeсzть.] тhсzщъ въ широтY да бyдетъ, леvjтwмъ служaщымъ хрaму, тBмъ во њдержaніе грaды ко њбитaнію. |
|
6
|
6
|
| І у володіння місту дайте п’ять тисяч ширини і двадцять п’ять тисяч довжини, навпроти священного місця, відділеного Господу; це має належати всьому дому Ізраїлевому. | И# њдержaніе грaда да дaси въ широтY пsть тhсzщъ, ґ въ долготY двaдесzть пsть тhсzщъ, ћкоже начaтокъ с™hхъ всемY д0му ї}леву да бyдетъ |
|
7
|
7
|
| І князеві дайте частку по той та інший бік, як біля священного місця, визначеного Господу, так і біля міського володіння, до заходу із західного боку і до сходу зі східного боку, довжиною нарівні з одним з тих наділів від західної межі до східної. | и3 старёйшинэ t тогw2: и3 t сегw2 въ начaтки с™hхъ, во њдержaніе грaда по лицY начaткwвъ с™hнь и3 по лицY њдержaніz грaда, ±же къ м0рю, и3 t сyщихъ къ м0рю, ±же на вост0къ: долготa же ћкw є3ди1на чaсть t предBлъ и5же къ м0рю, и3 долготA ко предёлwмъ и5же на вост0къ земли2. |
|
8
|
8
|
| Це його земля, його володіння в Ізраїлі, щоб князі Мої надалі не тіснили народу Мого і щоб надали землю дому Ізраїлевому за колінами його. | И# бyдетъ є3мY во њдержaніе во ї}ли, и3 да не наси1луютъ ктомY старBйшины ї}лєвы лю1демъ мои6мъ, и3 зeмлю да наслёдzтъ д0мъ ї}левъ по племенHмъ свои6мъ. |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь Бог: досить вам, князі Ізраїлеві! відкладіть обра́зи і гноблення і чиніть суд і правду, перестаньте витісняти народ Мій із володіння його, — говорить Господь Бог. | Сі‰ гlетъ гDь бGъ: да довлёютъ вaмъ, старBйшины ї}лєвы, непрaвду и3 њѕлоблeніе tвeржите, сyдъ же и3 прaвду сотвори1те: и3зыми1те наси1ліе t людjй мои1хъ, гlетъ гDь бGъ. |
|
10
|
10
|
| Нехай будуть у вас правильні терези і правильна ефа і правильний бат. | Вёсъ прaведный и3 мёра прaведна и3 хjніxъ прaведенъ да бyдутъ вaмъ въ мBры: |
|
11
|
11
|
| Ефа і бат повинні бути однакової міри, так щоб бат вміщав у собі десяту частину хомера й ефа десяту частину хомера; міра їх повинна визначатися за хомером. | и3 хjніxъ тaкожде є3ди1нъ да бyдетъ вaмъ, є4же пріимaти, десsтаz чaсть гом0ра хjніxъ, и3 десsтаz чaсть гом0ра є4фі, мёра къ гом0ру да бyдетъ рaвна. |
|
12
|
12
|
| У сиклі двадцять гер; а двадцять сиклів, двадцять п’ять сиклів і п’ятнадцять сиклів будуть складати у вас мину. | И# вёсъ, двaдесzть џволи сjкль, и3 двaдесzть пsть сjклей, и3 двaдесzть сjклей, и3 пzтьнaдесzть сjклей мнaсъ бyдетъ вaмъ. |
|
13
|
13
|
| Ось данина, яку ви повинні давати князеві: шосту частину ефи від хомера пшениці і шосту частину ефи від хомера ячменю; | И# сeй начaтокъ, є3г0же tлучитE, шестyю чaсть мёры t гом0ра пшени1цы и3 шестyю чaсть є4фі t к0ра kчмeнz. |
|
14
|
14
|
| постанова про єлей: від кора єлею десяту частину бата; десять батів складуть хомер, тому що у хомері десять батів; | Зaповэдь же њ є3лeи, мёру є3лeа t десzти2 мёръ, понeже дeсzть мёръ сyть гом0ръ. |
|
15
|
15
|
| одну вівцю від отари у двісті овець із багатого пасовища Ізраїля: усе це для хлібного приношення і всепалення, і подячної жертви, на очищення їх, — говорить Господь Бог. | И# nвчA є3ди1но t десzти2 nвeцъ ўчaстіе t всёхъ nтeчествъ ї}левыхъ, на жє1ртвы и3 на всесожжє1ніz и3 на спасeніе, є4же ўмоли1ти њ вaсъ, гlетъ гDь бGъ. |
|
16
|
16
|
| Увесь народ землі зобов’язується робити це приношення князеві в Ізраїлі. | Вси1 же лю1діе земли2 да дадsтъ сeй начaтокъ старёйшинэ ї}леву, |
|
17
|
17
|
| А на обов’язку князя будуть лежати всепалення і хлібне приношення, й узливання у свята й у новомісяччя, й у суботи, в усі торжества дому Ізраїлевого; він повинен буде приносити жертву за гріх і хлібне приношення, і всепалення, і жертву подячну для очищення дому Ізраїлевого. | и3 старёйшиною да бывaютъ всесожжє1ніz: и3 жє1ртвы и3 возлі‰ніz бyдутъ въ прaздники и3 въ новомcчіz, и3 въ суббw6ты и3 во вс‰ прaздники д0му ї}лева: т0й сотвори1тъ ±же за грэхи2 и3 жeртву, и3 всесожжє1ніz и3 ±же спасeніz, є4же ўмолsти њ д0мэ ї}левэ. |
|
18
|
18
|
| Так говорить Господь Бог: у першому місяці, у перший день місяця, візьми зі стада волів тельця без вад, і очисти святилище. | Тaкw гlетъ гDь бGъ: въ пeрвый мцcъ, во є3ди1нъ дeнь мцcа, да в0змете телцA t говsдъ непор0чна, є4же њчи1стити с™0е: |
|
19
|
19
|
| Священик нехай візьме крови від цієї жертви за гріх і покропить нею на одвірки храму і на чотири кути майданчика біля жертовника і на одвірки воріт внутрішнього двору. | и3 да в0зметъ жрeцъ t кр0ве њчищeніz и3 да возліeтъ на прaги хрaма и3 на четhри ќглы с™и1лища, и3 на жeртвенникъ и3 на прaги врaтъ дворA внyтреннzгw. |
|
20
|
20
|
| Те саме зроби й у сьомий день місяця за тих, хто грішить навмисно і за простотою, і так очищайте храм. | И# си1це да сотвори1ши въ седмhй мцcъ: во є3ди1нъ (дeнь) мцcа в0змеши t коегHждо невёдущагw и3 t младeнца, и3 њчи1стите хрaмъ. |
|
21
|
21
|
| У першому місяці, у чотирнадцятий день місяця, повинна бути у вас Пасха, свято семиденне, коли слід їсти опрісноки. | Въ пeрвый мцcъ, четвертагwнaдесzть днE мцcа, да бyдетъ вaмъ пaсха прaздникъ: сeдмь днjй да ћсте њпрэсн0ки. |
|
22
|
22
|
| У цей день князь за себе і за весь народ землі принесе тельця у жертву за гріх. | И# сотвори1тъ старёйшина въ т0й дeнь за сS и3 за д0мъ и3 за вс‰ лю1ди земли2, телцA за грёхъ: |
|
23
|
23
|
| І в ці сім днів свята він повинен приносити у всепалення Господу щодня по сім тельців і по сім баранів без вад, і у жертву за гріх щодня по козлу з козячого стада. | въ сeдмь же днjй прaздника да сотвори1тъ всесожжє1ніz гDеви сeдмь телцє1въ и3 сeдмь nвнHвъ непор0чныхъ по всsкъ дeнь седми2 днjй: и3 за грёхъ к0злище t к0зъ на всsкъ дeнь, и3 жeртву, |
|
24
|
24
|
| Хлібного приношення він повинен приносити по ефі на тельця і по ефі на барана і по гину єлею на ефу. | и3 њпрэсн0ки телцY и3 њпрэсн0ки nвнY да сотвори1ши, и3 є3лeа јнъ њпрэсн0ку. |
|
25
|
25
|
| В сьомому місяці, у п’ятнадцятий день місяця, у свято, протягом семи днів він повинен приносити те саме: таку саму жертву за гріх, таке саме всепалення, і стільки ж хлібного приношення і стільки ж єлею. | Въ седмhй же мцcъ, въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа, въ прaздницэ сотвори1ши по томyжде, сeдмь днjй, ћкоже и3 за грёхъ, и3 ћкоже всесожжє1ніz, и3 ћкоже дaръ, и3 ћкоже мaсло древsное. |
|
Глава 46
|
Главa м7ѕ
|
|
1
|
1
|
| Так говорить Господь Бог: ворота внутрішнього двору, повернені лицем на схід, повинні бути замкнені протягом шести робочих днів, а у суботній день вони повинні бути відчинені й у день новомісяччя повинні бути відчинені. | Сі‰ гlетъ гDь бGъ: вратA, ±же во дворЁ внyтреннемъ зр‰щаz на вост0къ, да бyдутъ затворє1на на шeсть днjй дёлныхъ: въ дeнь же суббHтный да tверзaютсz, и3 въ дeнь новомcчіz да tвeрзутсz. |
|
2
|
2
|
| Князь піде через зовнішній притвор воріт і стане біля одвірка цих воріт; і священики звершать його всепалення і його подячну жертву; і він біля порога воріт вклониться Господу, і вийде, а ворота залишаються незамкненими до вечора. | И# вни1детъ старёйшина по пути2 є3лaма [притв0ра] врaтъ внёшнихъ и3 да стaнетъ ў преддвeріz врaтъ, и3 да сотворsтъ жерцы2 всесожжє1ніz є3гw2 и3 ±же спасeніz є3гw2: |
|
3
|
3
|
| І народ землі буде поклонятися перед Господом, при вході у ворота, у суботи і новомісяччя. | и3 да покл0нитсz ў преддвeріz врaтъ и3 и3зhдетъ, вратa же да не заключaтсz до вeчера, и3 да покланsютсz лю1діе земли2 ў преддвeріz врaтъ тёхъ въ суббw6ты и3 въ новомcчіz пред8 гDемъ. |
|
4
|
4
|
| Всепалення, яке князь принесе Господу в суботній день, повинно бути із шести агнців без вад та із барана без вад; | И# всесожжє1ніz да принесeтъ старёйшина въ дeнь суббHтный гDеви, шeсть ѓгнцєвъ непор0чныхъ и3 nвнA непор0чна, |
|
5
|
5
|
| хлібного приношення ефа на барана, а на агнців хлібного приношення, скільки рука його подасть, а єлею гин на ефу. | и3 манаY [дaръ], њпрэсн0къ nвнY, и3 ѓгнцємъ жeртву, дaръ руки2 своеS, и3 є3лeа јнъ њпрэсн0ку. |
|
6
|
6
|
| В день новомісяччя будуть принесені ним зі стада волів телець без вад, також шість агнців і баран без вад. | И# въ дeнь новомcчіz телeцъ t стaда непор0ченъ и3 шeсть ѓгнцєвъ и3 nвeнъ непор0ченъ да бyдетъ, |
|
7
|
7
|
| Хлібного приношення він принесе ефу на тельця та ефу на барана, а на агнців, скільки рука його подасть, і єлею гин на ефу. | и3 њпрэсн0къ телцY и3 њпрэсн0къ nвнY да бyдетъ манаA, и3 ѓгнцємъ, ћкоже пости1гнетъ рукA є3гw2, и3 мaсла јнъ њпрэсн0ку. |
|
8
|
8
|
| І коли буде приходити князь, то повинен входити через притвор воріт і тим самим шляхом виходити. | И# є3гдA вх0дитъ старёйшина, по пути2 є3лaма врaтъ да вни1детъ и3 по пути2 врaтъ да и3зhдетъ. |
|
9
|
9
|
| А коли народ землі буде приходити перед лице Господа у свята, то той, хто входить північними воротами для поклоніння, повинен виходити воротами південними, а той, хто входить південними воротами, повинен виходити воротами північними; він не повинен виходити тими самими воротами, якими увійшов, а повинен виходити протилежними. | И# є3гдA вх0дzтъ лю1діе земли2 пред8 гDа въ прaздники, входsщіи по пути2 врaтъ зрsщихъ на сёверъ поклони1тисz, да и3сх0дzтъ по пути2 врaтъ ±же на ю4гъ: и3 и5же вх0дzтъ по пути2 врaтъ ±же на ю4гъ, да и3сх0дzтъ по пути2 врaтъ ±же на сёверъ, да не возвращaютсz во вратA, и4миже внид0ша, но прsмw и5мъ да и3зhдутъ. |
|
10
|
10
|
| І князь повинен знаходитися серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він. | И# старёйшина посредЁ и4хъ, є3гдA тjи вх0дzтъ, да вни1детъ съ ни1ми, и3 є3гдA и3сх0дzтъ, да и3зhдетъ. |
|
11
|
11
|
| І у свята і в урочисті дні хлібного приношення від нього повинно бути по ефі на тельця і по ефі на барана, а на агнців, скільки подасть рука його, і єлею по гину на ефу. | И# въ прaздники и3 въ торжєствA да бyдетъ манаA њпрэсн0къ телцY и3 њпрэсн0къ nвнY, и3 ѓгнцємъ, ћкоже пости1гнетъ рукA є3гw2, и3 є3лeа јнъ њпрэсн0ку. |
|
12
|
12
|
| А якщо князь, з ревности своєї, захоче принести всепалення або подячну жертву Господу, то повинні відчинити йому ворота, повернені на схід, і він звершить своє всепалення і свою подячну жертву так само, як звершив у суботній день, і після цього він вийде, і після виходу його ворота замкнуться. | Ѓще же сотвори1тъ старёйшина и3сповёданіе, всесожжeніе спасeніz гDеви, и3 tвори1тъ себЁ вратA зр‰щаz на вост0къ и3 сотвори1тъ всесожжeніе своE и3 ±же спасeніz своегw2, ћкоже є4сть њбhчай твори1ти въ дeнь суббHтный: и3 да и3зhдетъ и3 затвори1тъ двє1ри по и3схождeніи своeмъ: |
|
13
|
13
|
| Щодня принось Господу у всепалення однолітнього агнця без вад; щоранку принось його. | ѓгнца же є3динолётнаго непор0чна да сотвори1тъ во всесожжeніе на всsкъ дeнь гDеви, заyтра да сотвори1тъ є3го2. |
|
14
|
14
|
| А хлібного приношення додавай до нього щоранку шосту частину ефи і єлею третю частину гина, щоб розчинити борошно; така вічна постанова про хлібне приношення Господу, назавжди. | И# манаA [приношeніе] да сотвори1тъ над8 ни1мъ заyтра заyтра, шестyю чaсть мёры, и3 є3лeа трeтію чaсть јна, є4же смэси1ти семідaлъ манаA гDеви, зaповэдь вёчнаz пrнw. |
|
15
|
15
|
| Нехай приносять у всепалення агнця і хлібне приношення і єлей щоранку постійно. | Да сотворитE ѓгнца, и3 манаA, и3 мaсло древsно да сотворитE заyтра всесожжeніе пrнw. |
|
16
|
16
|
| Так говорить Господь Бог: якщо князь дає кому із синів своїх подарунок, то це має піти у спадщину і його синам; це володіння їхнє має бути спадкоємним. | Сі‰ гlетъ гDь бGъ: ѓще дaстъ старёйшина даsніе є3ди1ному t сынHвъ свои1хъ t наслёдіz своегw2, сіE сынHмъ є3гw2 да бyдетъ: њдержaніе и4хъ сіE въ наслёдіе. |
|
17
|
17
|
| Якщо ж він дасть зі спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, те це буде належати йому тільки до року звільнення, і тоді повернеться до князя. Тільки до синів його має переходити спадщина його. | Ѓще же дaстъ даsніе є3ди1ному t р†бъ свои1хъ, да бyдетъ є3мY до лёта tпущeніz, и3 да воздaстъ старёйшинэ: nбaче наслёдіе сынHвъ є3гw2 и5мъ да бyдетъ. |
|
18
|
18
|
| Але князь не може брати зі спадкоємної ділянки народу, витісняючи їх із володіння їхнього; тільки зі свого володіння він може наділяти дітям своїм, щоб ніхто з народу Мого не був вигнаний зі свого володіння. | И# да не взeмлетъ старёйшина t наслёдіz людjй є4же наси1лити и5мъ, t њдержaніz своегw2 дaстъ наслёдіе сынHмъ свои6мъ: ћкw да не расточaтсz лю1діе мои2 кjйждо t њдержaніz своегw2. |
|
19
|
19
|
| І привів він мене тим ходом, який збоку воріт, до священних кімнат для священиків, повернених на північ, і ось там одне місце на краю на захід. | И# введe мz во вх0дъ врaтъ, ±же къ ю4гу, въ прегрaду с™hхъ жерцє1въ, зрsщую на сёверъ: и3 сE, тaмw мёсто tлучeно. |
|
20
|
20
|
| І сказав мені: «це — місце, де священики повинні варити жертву за злочин і жертву за гріх, де повинні пекти хлібне приношення, не виносячи його на зовнішній двір, для освячення народу». | И# речE ко мнЁ: сіE мёсто є4сть, и3дёже варsтъ жерцы2, ±же за невёдэніе и3 ±же за грэхи2, и3 тaмw да пекyтъ манаY весьмA, є4же не и3зноси1ти во дв0ръ внёшній њсвzщaти лю1ди. |
|
21
|
21
|
| І вивів мене на зовнішній двір, і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, у кожнім куті двору ще двір. | И# и3зведe мz во дв0ръ внёшній и3 њбведe мz на четhри ч†сти дворA: и3 сE, дв0ръ по ќгламъ дворA. |
|
22
|
22
|
| У всіх чотирьох кутах двору були покриті двори у сорок ліктів довжини і тридцять ширини, однієї міри в усіх чотирьох кутах. | По ќглу дв0ръ, на четhрехъ ќглэхъ дворA, дв0ръ мaлый въ долготY лактeй четhредесzть, ґ въ широтY лактeй три1десzть, мёра є3ди1на четhремъ. |
|
23
|
23
|
| І навколо усіх їх чотирьох — стіни, а біля стін зроблені вогнища навколо. | И# прегр†ды w4крестъ въ ни1хъ, w4крестъ четhремъ: и3 пов†рни ўстр0єныz под8 прегрaдами w4крестъ. |
|
24
|
24
|
| І сказав мені: «ось куховарні, у яких служителі храму варять жертви народні». | И# речE ко мнЁ: сjи д0мове поварHвъ, и3дёже варsтъ служaщіи хрaму заколє1ніz людск†z. |
|
Глава 47
|
Главa м7з
|
|
1
|
1
|
| Потім привів він мене назад до дверей храму, і ось, з-під порога храму тече вода на схід, бо храм стояв лицем на схід, і вода текла з-під правого боку храму, з південного боку жертовника. | И# введe мz ко преддвeрію хрaма, и3 сE, водA и3схождaше и3з8 под8 непокровeннагw хрaма на вост0къ, ћкw лицE хрaма зрsше на вост0къ, и3 и3схождaше водA t страны2 деснhz, t ю4га къ жeртвеннику. |
|
2
|
2
|
| І вивів мене північними воротами, і зовнішнім шляхом обвів мене до зовнішніх воріт, шляхом, поверненим на схід; і ось, вода тече праворуч. | И# и3зведe мz по пути2 врaтъ ±же на сёверъ и3 њбведe мz путeмъ врaтнымъ внэyду ко вратHмъ дворA, зрsщагw на вост0къ, и3 сE, водA и3схождaше t страны2 деснhz, |
|
3
|
3
|
| Коли той муж пішов на схід, то в руці тримав шнур, і відміряв тисячу ліктів, і повів мене по воді; води було по щиколотку. | ћкоже и3сх0дъ мyжа проти1ву: и3 мёра въ руцЁ є3гw2: и3 и3змёри тhсzщу мёрою, и3 прeйде вод0ю в0ду њставлeніz [Е#вр.: и3 преведe мz чрез8 в0ду дaже до глeзнъ.]. |
|
4
|
4
|
| І ще відміряв тисячу, і повів мене по воді; води було по коліно. І ще відміряв тисячу, і повів мене; води було по пояс. | И# (пaки) и3змёри тhсzщу, и3 преведe мz чрез8 в0ду, и3 взhде водA до колёнъ: и3 размёри тhсzщу, и3 взhде водA дaже до чрeслъ. |
|
5
|
5
|
| І ще відміряв тисячу, і вже тут був такий потік, через який я не міг іти, тому що вода була така висока, що треба було пливти, а переходити не можна було цей потік. | И# размёри тhсzщу, пот0къ, и3 не возм0же прейти2 [Е#вр.: и3 не мог0хъ прейти2.], ћкw кипsше водA, ѓки шyмъ пот0чный, є3гHже не прeйдутъ. |
|
6
|
6
|
| І сказав мені: «бачив, сину людський?» і повів мене назад до берега цього потоку. | И# речE ко мнЁ: ви1дэлъ ли є3си2, сhне человёчь; И# ведe мz и3 њбрати1 мz на брeгъ рёчный, во њбращeніи моeмъ: |
|
7
|
7
|
| І коли я прийшов назад, і ось, на берегах потоку багато було дерев по той та інший бік. | и3 сE, на брeзэ рёчнэмъ древесA мнHга ѕэлw2 сю1ду и3 сю1ду. |
|
8
|
8
|
| І сказав мені: ця вода тече на східну сторону землі, зійде на рівнину і ввійде у море; і води його зробляться здоровими. | И# речE ко мнЁ: водA сіS текyщаz въ галілeю, ћже на вост0къ, и3 низхождaше ко ґравjи, и3 грzдsше до м0рz къ водЁ и3сх0да, и3 и3сцэли1тъ в0ды: |
|
9
|
9
|
| І всяка жива істота, яка плазує там, де ввійдуть два струмені, буде живою; і риби буде дуже багато, тому що ввійде туди ця вода, і во́ди у морі зробляться здоровими, і, куди ввійде цей потік, усе буде живе там. | и3 бyдетъ всsка душA жив0тныхъ врёющихъ, на вс‰, на нsже нaйдетъ тaмw рэкA, жи6ва бyдутъ: и3 бyдутъ тaмw ры6бы мнHги ѕэлw2, ћкw пріи1детъ тaмw водA сіS и3 и3сцэли1тъ, и3 жи1во бyдетъ всsкое, на нeже ѓще пріи1детъ рэкA, тaмw жи1во бyдетъ. |
|
10
|
10
|
| І будуть стояти біля його рибалки від Ен-Гадді до Еглаїма, будуть закидати сіті. Риба буде у своєму вигляді і, як у великому морі, риби буде дуже багато. | И# стaнутъ тaмw рhбаріе t їнгаддA до и3нгалjма: суши1ло мрeжамъ бyдетъ, њ себЁ бyдетъ: и3 ры6бы є3S ћкw ры6бы м0рz вели1кагw, мн0жество мн0го ѕэлw2. |
|
11
|
11
|
| Болота його і калюжі його, які не стануть здоровими, будуть залишені для соли. | И# во и3сх0дэ є3S и3 во њбращeніи є3S и3 въ возвышeніи є3S мэлины6 є3S не и3сцэлsтсz, въ с0ль вдадyтсz: |
|
12
|
12
|
| Біля потоку по берегах його, з того й іншого боку, будуть рости всякі дерева, які приносять їжу: листя їх не будуть в’янути, і плоди на них не будуть виснажуватися; кожен місяць будуть визрівати нові, тому що вода для них тече зі святилища; плоди їх будуть уживані в їжу, а листя на лікування. | и3 над8 рэкY взhдетъ, и3 на брeзэ є3S џба п0лы, всsкое дрeво kд0мое не њбетшaетъ ў неS, ни њскудёетъ пл0дъ є3гw2, н0вости своеS пeрвый пл0дъ принесeтъ, и4бо в0ды и4хъ сі‰ t с™hхъ и3сх0дzтъ, и3 бyдетъ пл0дъ и4хъ въ снёдь и3 прозzбeніе и4хъ во здрaвіе. |
|
13
|
13
|
| Так говорить Господь Бог: ось розподіл, за яким ви повинні розділити землю у спадщину дванадцятьом колінам Ізраїлевим: Йосифові два наділи. | Си1це гlетъ гDь бGъ: сі‰ предёлы наслёдите земли2, двунaдесzти племенHмъ сынHвъ ї}левыхъ приложeніе ќжа. |
|
14
|
14
|
| І успадковуйте її, як один, так і другий; оскільки Я, піднявши руку Мою, клявся віддати її батькам вашим, то і буде земля ця спадщиною вашою. | И# наслёдите ю5 кjйждо, ћкоже брaтъ є3гw2, на ню1же воздвиг0хъ рyку мою2, є4же дaти ю5 nтцє1мъ и4хъ, и3 падeтъ землS сіS вaмъ въ наслёдіе. |
|
15
|
15
|
| І ось межа землі: на північному краю, починаючи від великого моря, через Хетлон, по дорозі у Цедад, | И# сjи предёлы земли2 на сёверъ, t м0рz вели1кагw сходsщагw и3 tдэлsющагw вх0дъ и3маселдaмъ, |
|
16
|
16
|
| Емаф, Берот, Сивраїм, що знаходиться між Дамаською й Емафською областями Гацар-Тихон, який на кордоні Аврана. | маавfирaсъ, є3врамиліaмъ средЁ предBлъ дамaсковыхъ и3 средЁ предBлъ и3мafовыхъ, дворы2 саvн†ни, и5же сyть вhше предBлъ ґvранітjдскихъ. |
|
17
|
17
|
| І буде кордон від моря до Гацар-Енон, кордон з Дамаском, і далі на півночі область Емаф; і ось північний край. | Сjи предёлы t м0рz: t дворA є3нaнова, предёлы дамaскwвы, и3 ±же къ сёверу, и3 предёлъ є3мafовъ, и3 предёлъ сёверскъ. |
|
18
|
18
|
| Межу східного краю ведіть між Авраном і Дамаском, між Галаадом і землею Ізраїльською, по Йордану, від північного краю до східного моря; це східний край. | И# ±же на вост0ки: междY ґvранітjдою и3 междY дамaскомъ, и3 междY галаадjтідою и3 междY землeю ї}левою, їoрдaнъ дэли1тъ къ м0рю, є4же на вост0ки фjнікwвъ: сі‰ на вост0ки. |
|
19
|
19
|
| А південний край з полуденної сторони від Тамари до вод сперечання при Кадисі, і за течією потоку до великого моря; це полуденний край на півдні. | И# ±же къ ю4гу и3 лjву: t fемaна и3 фjнікwвъ дaже до воды2 марімHfъ-кади1мъ, продолжaющеесz къ м0рю вели1кому. |
|
20
|
20
|
| Західна ж межа — велике море, від південного кордону до місця навпроти Емафа; це західний край. | СіS странA ю4га и3 лjва, сіS странA м0рz вели1кагw раздэлsетъ дaже прsмw вх0ду и3мafъ, дaже до вх0да є3гw2: сі‰ сyть ±же къ м0рю и3мafъ. |
|
21
|
21
|
| І розділіть собі землю цю на наділи за колінами Ізраїлевими. | И# раздэли1те зeмлю вaмъ, племенHмъ ї}лєвымъ. |
|
22
|
22
|
| І розділіть її за жеребом у спадщину собі й іноземцям, які живуть у вас, які народили у вас дітей; і вони серед синів Ізраїлевих повинні вважатися нарівні з природними жителями, і вони з вами ввійдуть у частку серед колін Ізраїлевих. | Расположи1те ю5 жрeбіемъ вaмъ и3 пришeлцємъ њбитaющымъ средЁ вaсъ, и5же роди1ша сhны посредЁ вaсъ, и3 бyдутъ вaмъ ћкw тузeмцы въ сынёхъ ї}левыхъ: съ вaми да kдsтъ во ўчaстіи средЁ племeнъ ї}левыхъ, |
|
23
|
23
|
| У якому коліні живе іноземець, у тому і дайте йому спадщину його, — говорить Господь Бог. | и3 бyдутъ въ плeмени пришeлцєвъ, въ пришeлцэхъ и5же съ ни1ми: тaмw дади1те ўчaстіе и5мъ, гlетъ гDь бGъ. |
|
Глава 48
|
Главa м7и
|
|
1
|
1
|
| Ось імена колін. На північному краю по дорозі від Хетлона, що веде в Емаф, Гацар-Енон, від північного кордону Дамаска по шляху до Емафа: все це від сходу до моря один наділ Дану. | Сі‰ же и3менA племeнъ t начaла є4же къ сёверу, по странЁ схождeніz раздэлsющагw ко вх0ду и3мafову дворA є3нaнz, предёлъ дамaсковъ къ сёверу по странЁ и3мafова дворA: и3 бyдутъ и5мъ ±же на вост0ки, дaже до м0рz, дaново є3ди1но. |
|
2
|
2
|
| Поряд з межею Дана, від східного краю до західного, це один наділ Асиру. | И# t предBлъ дaновыхъ къ вост0кwмъ дaже до м0рz, ґси1рово є3ди1но. |
|
3
|
3
|
| Поряд з межею Асира, від східного краю до західного, це один наділ Неффалиму. | И# t предBлъ ґси1ровыхъ, t сyщихъ къ вост0кwмъ, дaже до морS, нефfалjмле є3ди1но. |
|
4
|
4
|
| Поряд з межею Неффалима, від східного краю до західного, це один наділ Манассії. | T предBлъ же нефfалjмлихъ t страны2 вост0чныz дaже до страны2 м0рz, манассjино є3ди1но. |
|
5
|
5
|
| Поряд з межею Манассії, від східного краю до західного, це один наділ Єфрему. | T предBлъ же манассjиныхъ, сyщихъ на вост0ки, дaже до сyщихъ къ м0рю, є3фрeмле є3ди1но. |
|
6
|
6
|
| Поряд з межею Єфрема, від східного краю до західного, це один наділ Рувиму. | T предBлъ же є3фрeмлихъ, и5же на вост0къ, дaже до морS, руви1мле є3ди1но. |
|
7
|
7
|
| Поряд з межею Рувима, від східного краю до західного, це один наділ Іуді. | T предBлъ же руви1млихъ, и5же на вост0ки, дaже до м0рz, їyдино є3ди1но. |
|
8
|
8
|
| А поряд з межею Іуди, від східного краю до західного, священна ділянка, шириною у двадцять п’ять тисяч тростин, а довжиною нарівні з іншими наділами, від східного краю до західного; серед нього буде святилище. | Ґ t предBлъ їyдиныхъ, и5же къ вост0кwмъ, дaже до м0рz, бyдетъ начaтокъ ўдэлeніz двaдесzти и3 пzти2 тhсzщъ широтA, и3 долготA ћкоже є3ди1на t частeй сyщихъ къ вост0кwмъ, и3 дaже до тёхъ ±же къ м0рю: и3 бyдетъ с™0е посредЁ и4хъ. |
|
9
|
9
|
| Ділянка, яку ви присвятите Господу, довжиною буде у двадцять п’ять тисяч, а шириною у десять тисяч тростин. | Начaтокъ, є3г0же tдэлsтъ гDеви, въ долготY двaдесzть и3 пsть тhсzщъ и3 въ широтY двaдесzть и3 пsть тhсzщъ. |
|
10
|
10
|
| І ця священна ділянка повинна належати священикам, на північ двадцять п’ять тисяч і до моря у ширину десять тисяч, і на схід у ширину десять тисяч, а на південь у довжину двадцять п’ять тисяч тростин, і серед неї буде святилище Господнє. | T си1хъ бyдетъ начaтокъ с™hхъ жерцє1мъ, къ сёверу (въ долготY) двaдесzть и3 пsть тhсzщъ, и3 къ м0рю въ широтY дeсzть тhсzщъ, и3 къ вост0ку дeсzть тhсzщъ, и3 на ю4гъ въ долготY двaдесzть и3 пsть тhсzщъ: и3 горA с™hхъ бyдетъ посредЁ є3гw2 |
|
11
|
11
|
| Це присвятите священикам із синів Садока, які стояли на варті Моїй, які під час відступництва синів Ізраїлевих не відступили від Мене, як відступили інші левити. | жерцє1мъ, њсвzщє1ннымъ сынHмъ садyкwвымъ, стрегyщымъ стражбы6 хрaма, и5же не прельсти1шасz во прельщeніе сынHвъ ї}левыхъ, ћкоже прельсти1шасz леvjти. |
|
12
|
12
|
| Їм буде належати ця частина землі зі священної ділянки, святиня зі святинь, біля межі левитів. | И# бyдетъ и5мъ начaтокъ даeмый t начaткwвъ земли2, с™0е с™hхъ t предBлъ леvjтскихъ. |
|
13
|
13
|
| І левити одержать також біля межі священичої двадцять п’ять тисяч у довжину і десять тисяч тростин у ширину; уся довжина двадцять п’ять тисяч, а ширина десять тисяч тростин. | Леvjтwмъ же бли6жнzz предёлwвъ жрeческихъ, двaдесzти и3 пzти2 тhсzщъ въ долготY, ґ въ широтY десzти2 тhсzщъ: всS долготA двaдесzти и3 пzти2 тhсzщъ, ґ широтA десzти2 тhсzщъ. |
|
14
|
14
|
| І з цієї частини вони не можуть ні продати, ні проміняти; і початки землі не можуть переходити до інших, тому що це святиня Господня. | Да не продaстсz t негw2, ни замэни1тсz, нижE tи1мутсz пє1рваz жи6та земли2, ћкw с™о є4сть гDеви. |
|
15
|
15
|
| А решту п’ять тисяч у ширину з двадцятьма п’ятьма тисячами у довжину призначаються для міста на загальне використання, на заселення і на передмістя; місто буде у середині. | Пsть же тhсzщъ и3збыт0чныхъ въ широтЁ двaдесzти и3 пzти2 тhсzщей, предгрaдіе да бyдетъ грaду на вселeніе и3 въ разстоsніе є3гw2: и3 да бyдетъ грaдъ средЁ є3гw2. |
|
16
|
16
|
| І ось розміри його: північна сторона чотири тисячі п’ятсот і південна сторона чотири тисячі п’ятсот, східна сторона чотири тисячі п’ятсот і західна сторона чотири тисячі п’ятсот тростин. | И# сі‰ мBры є3гw2: t сёвера четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ, и3 t ю4га четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ, и3 t востHкъ четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ, и3 t м0рz четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ. |
|
17
|
17
|
| А передмістя міста до півночі двісті п’ятдесят, і до сходу двісті п’ятдесят, і до півдня двісті п’ятдесят, і до заходу двісті п’ятдесят тростин. | И# да бyдетъ разстоsніе грaду къ сёверу двyсту и3 пzти1десzти, и3 къ ю4гу двyсту и3 пzти1десzти, и3 на вост0къ двyсту и3 пzти1десzти, и3 къ м0рю двyсту и3 пzти1десzти. |
|
18
|
18
|
| А що залишається з довжини навпроти священної ділянки, десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, навпроти священної ділянки, плоди з цієї землі повинні бути для споживи тих, що працюють у місті. | И#збыт0къ же долготы2 держaщьсz начaткwвъ с™hхъ дeсzть тhсzщъ къ вост0кwмъ и3 дeсzть тhсzщъ къ м0рю: и3 бyдутъ начaтки с™aгw, и3 бyдутъ жи6та є3S во хлёбы дёлающымъ грaдъ. |
|
19
|
19
|
| Працювати ж у місті можуть працівники з усіх колін Ізраїлевих. | Дёлающіи же грaдъ да дёлаютъ є3го2 t всёхъ племeнъ ї}левыхъ. |
|
20
|
20
|
| Усю відділену ділянку у двадцять п’ять тисяч довжини й у двадцять п’ять тисяч ширини, чотирикутну, виділіть у священний наділ, із включенням володінь міста; | Вeсь начaтокъ двaдесzти и3 пzти2 тhсzщъ на двaдесzть и3 пsть тhсzщъ: четвероуг0лнw tдэли1те t негw2 начaтокъ с™aгw, t њдержaніz грaдскагw, |
|
21
|
21
|
| а решту князеві. Як з боку священної ділянки, так і з боку володінь міста, навпроти двадцяти п’яти тисяч тростин до східної межі ділянки, і на захід навпроти двадцяти п’яти тисяч біля західної межі співмірно з цими наділами, наділ князю, так що священна ділянка і святилище будуть всередині нього. | ґ и3збhтокъ старёйшинэ t сегw2: и3 t џнагw, t начaткwвъ с™aгw и3 во ўчaстіе грaда, спреди2 на двaдесzть и3 пsть тhсzщъ долготA, до предBлъ, и5же къ м0рю и3 къ вост0кwмъ, спреди2 на двaдесzть и3 пsть тhсzщъ, до предBлъ, и5же къ м0рю, бли1з8 частeй старёйшины: и3 да бyдетъ начaтокъ с™hхъ и3 њсвzщeніе хрaма средЁ є3гw2. |
|
22
|
22
|
| І те, що від володінь левитських і від володінь міста залишається у проміжку, належить також князю; проміжок між межою Іуди і між межою Веніаміна буде належати князю. | T ўчaстіz же леvjтска и3 t ўчaстіz грaда, средЁ старёйшинъ, бyдетъ средЁ предBлъ їyдиныхъ и3 средЁ предBлъ веніамjнихъ, и3 старёйшинъ да бyдетъ. |
|
23
|
23
|
| Решту ж від колін, від східного краю до західного — один наділ Веніаміну. | Ґ и3збhточное племeнъ t сyщихъ къ вост0кwмъ дaже до сyщихъ къ м0рю, веніамjново є3ди1но. |
|
24
|
24
|
| Поряд межі Веніаміна, від східного краю до західного — один наділ Симеону. | T предBлъ же веніамjнихъ къ вост0кwмъ дaже до страны2 ћже къ м0рю, сmмеHне є3ди1но. |
|
25
|
25
|
| Поряд межі Симеона, від східного краю до західного — один наділ Іссахару. | T предBлъ же сmмеHнихъ, t страны2 ћже на вост0къ дaже до страны2 ћже къ м0рю, їссахaрово є3ди1но. |
|
26
|
26
|
| Поряд межі Іссахара, від східного краю до західного — один наділ Завулону. | Ґ t предBлъ їссахaровыхъ, t вост0кwвъ дaже до м0рz, завулHне є3ди1но. |
|
27
|
27
|
| Поряд межі Завулона, від східного краю до західного — один наділ Гаду. | T предBлъ же завулHнихъ, t вост0ка дaже до страны2 м0рz, гaдово є3ди1но. |
|
28
|
28
|
| А поряд межі Гада на південній стороні йде південна межа від Тамари до вод сперечання при Кадисі, уздовж потоку до великого моря. | T предBлъ же гaдовыхъ, t вост0ка дaже до лjвы: и3 бyдутъ предёлы є3гw2 t ю4га, и3 воды2 варімHfъ-кaдиса, наслёдіz дaже до м0рz вели1кагw. |
|
29
|
29
|
| Ось земля, яку ви за жеребом розділите колінам Ізраїлевим, і ось ділянки їх, — говорить Господь Бог. | СіS землS, ю4же расположи1те жрeбіемъ племенHмъ ї}лєвымъ: и3 сjи раздёлы и4хъ, гlетъ гDь бGъ. |
|
30
|
30
|
| І ось виходи міста: з північної сторони міри чотири тисячі п’ятсот; | И# сjи и3сх0ды грaда, и5же къ сёверу, четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ мёрою: |
|
31
|
31
|
| і ворота міста називаються іменами колін Ізраїлевих; на півночі троє воріт: ворота Рувимові одні, ворота Іудині одні, ворота Левіїні одні. | вратa же грaда по и3менHмъ племeнъ ї}левыхъ: вратA тр0z на сёверъ: вратA руви6млz є3ди6на, вратa же ї{дина є3ди6на и3 вратA леv‡ина є3ди6на: |
|
32
|
32
|
| І зі східної сторони міри чотири тисячі п’ятсот, і троє воріт: ворота Йосифа одні, ворота Веніаміна одні, ворота Данові одні; | и3 на вост0къ четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ, и3 вратA тр0z: вратA є3ди6на їHсифwва, вратa же є3ди6на веніам‡нz и3 вратA дaнwва є3ди6на: |
|
33
|
33
|
| і з південної сторони міри чотири тисячі п’ятсот, і троє воріт: ворота Симеонові одні, ворота Іссахарові одні, ворота Завулонові одні. | и3 ±же къ ю4гу четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ мёрою, и3 вратA тр0z: вратA є3ди6на сmмеHну, вратa же є3ди6на їссахaру и3 вратA є3ди6на завулHну: |
|
34
|
34
|
| З морської сторони міри чотири тисячі п’ятсот, воріт тут троє ж: ворота Гадові одні, ворота Асирові одні, ворота Неффалимові одні. | и3 ±же къ м0рю четhре тhсzщы и3 пsть сHтъ мёрою: вратA тр0z: вратA є3ди6на гaдwва, и3 вратA ґси1рwва є3ди6на и3 вратA нефfалjмwва є3ди6на. |
|
35
|
35
|
| Усього навколо вісімнадцять тисяч. А ім’я місту з того дня буде: «Господь там». | Њкрyглость же nсминaдесzти тhсzщъ: и4мz же грaду, t негHже днE бyдетъ, гDь тaмw бyдетъ и4мz є3мY. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
