|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою? | На стрaжи моeй стaну, и3 взhду на кaмень, и3 посмотрю2 є4же ви1дэти, что2 возгlетъ во мнЁ и3 что2 tвэщaю на њбличeніе моE. |
|
2
|
2
|
| І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати, | И# tвэщA гDь ко мнЁ и3 речE: впиши2 видёніе, и3 ћвэ на дскЁ, ћкw да пости1гнетъ читazй |. |
|
3
|
3
|
| бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться. | ЗанE є3щE видёніе на врeмz, и3 просіsетъ въ конeцъ, ґ не вотщE: ѓще ўмeдлитъ, потерпи2 є3мY, ћкw и3дhй пріи1детъ и3 не ўмeдлитъ. |
|
4
|
4
|
| Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде. | Ѓще ўсумни1тсz, не бlговоли1тъ дш7A моS въ нeмъ: првdникъ же (м0й) t вёры жи1въ бyдетъ. |
|
5
|
5
|
| Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена. | През0рливый же и3 њби1дливый мyжъ и3 величaвый ничес0же скончaетъ: и4же разшири2 ѓки ѓдъ дyшу свою2, и3 сeй ћкw смeрть ненасыщeнъ: и3 соберeтъ къ себЁ вс‰ kзhки и3 пріи1метъ къ себЁ вс‰ лю1ди. |
|
6
|
6
|
| Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, — чи надовго? — й обтяжує себе заставами!» | Не сі‰ ли вс‰ на него2 при1тчу пріи1мутъ и3 гадaніе въ п0вэсть є3гw2; и3 рекyтъ: г0ре ўмножaющему себЁ не с{щаz є3гw2, док0лэ; и3 њтzгчaющему ќзу свою2 тsжцэ. |
|
7
|
7
|
| Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання? | Ћкw внезaпу востaнутъ ўгрызaющіи є3го2, и3 њбодрsтсz навBтницы твои2, и3 бyдеши въ разграблeніе и5мъ. |
|
8
|
8
|
| Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. | Понeже ты2 плэни1лъ є3си2 страны6 мнHги, плэнsтъ тS вси2 њстaвшіи лю1діе кр0ве рaди человёчи и3 нечeстіz земли2 и3 грaда и3 всёхъ живyщихъ на нeй. |
|
9
|
9
|
| Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя! | Г0ре лихои1мствующымъ лихои1мство ѕл0е д0му своемY, є4же ўчини1ти на высотЁ гнэздо2 своE, є4же и3ст0ргнути t руки2 ѕлhхъ. |
|
10
|
10
|
| Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї. | Ўмhслилъ є3си2 стыдёніе д0му своемY, скончaлъ є3си2 лю1ди мнHги, и3 согрэши2 душA твоS. |
|
11
|
11
|
| Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм: | ЗанE кaмень и3з8 стэны2 возопіeтъ, и3 хрyщь t дрeва возглаг0летъ сі‰: |
|
12
|
12
|
| «горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!» | u5, лю1тэ созидaющему грaдъ кровьми2 и3 ўготовлsющему грaдъ непрaвдами. |
|
13
|
13
|
| Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно? | Не сі‰ ли сyть t гDа вседержи1телz; и3 њскудёша лю1діе мн0зи nгнeмъ, и3 kзhцы мн0зи и3знемог0ша: |
|
14
|
14
|
| Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море. | ћкw нап0лнитсz всS землS вёдэніz слaвы гDни, ћкоже водA мн0га въ м0ри покрhетъ |. |
|
15
|
15
|
| Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його! | Г0ре напаsющему п0друга своего2 развращeніемъ мyтнымъ, и3 ўпоzвaющему, ћкw да взирaетъ къ пещeрамъ и4хъ. |
|
16
|
16
|
| Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, — повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою. | Сhтость безчeстіz t слaвы и3спjй и3 ты2: сeрдце, поколeблисz и3 сотрzсни1сz: њбhде њ тебЁ чaша десни1цы гDни, и3 собрaсz безчeстіе на главY твою2. |
|
17
|
17
|
| Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. | Занeже нечeстіе лівaново покрhетъ тS, и3 стрaсть ѕвэрeй престраши1тъ тS, кр0ве рaди человёчи и3 нечeстіz земли2 и3 грaда и3 всёхъ живyщихъ на нeй. |
|
18
|
18
|
| Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір? | Что2 п0льзуетъ и3звazное, ћкw и3зваsша є5; создaша сліsніе, мечтaніе л0жное, ћкw ўповA создaвый на создaніе своE, сотвори1ти кумjры нэмы6z. |
|
19
|
19
|
| Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає. | Ў, лю1тэ глаг0лющему ко дрeву: њбодри1сz, востaни: и3 кaменію: возвhсисz: и3 то2 є4сть мечтaніе, и3 сіE є4сть сковaніе злaта и3 сребрA, и3 всsкагw дyха нёсть въ нeмъ. |
|
20
|
20
|
| А Господь — у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його! | ГDь же во хрaмэ с™ёмъ своeмъ: да ўбои1тсz t лицA є3гw2 всS землS. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
