|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Сурміть трубою на Сионі і бийте тривогу на святій горі Моїй; нехай тремтять усі жителі землі, бо настає день Господній, бо він близько — | |
|
2
|
|
| день темряви і мороку, день хмарний і туманний: як ранкова зоря поширюється по горах народ численний і сильний, якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів. | |
|
3
|
|
| Перед ним пожирає вогонь, а за ним палить полум’я; перед ним земля, як сад Едемський, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього. | |
|
4
|
|
| Вигляд його як вигляд коней, і скачуть вони, як вершники; | |
|
5
|
|
| скачуть по вершинах гір ніби зі стуком колісниць, ніби з тріском вогненного полум’я, яке пожирає солому, як сильний народ, вишикуваний до битви. | |
|
6
|
|
| Побачивши його, затремтять народи, у всіх лиця збліднуть. | |
|
7
|
|
| Як борці біжать вони і як хоробрі воїни залазять на стіну, і кожен іде своєю дорогою, і не збивається зі шляхів своїх. | |
|
8
|
|
| Не давлять одне одного, кожен іде своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими. | |
|
9
|
|
| Бігають по місту, піднімаються на стіни, залазять на доми, входять у вікна, як злодії. | |
|
10
|
|
| Перед ними потрясеться земля, похитнеться небо; сонце і місяць потьмаряться, і зірки втратять своє світло. | |
|
11
|
|
| І Господь дасть глас Свій перед воїнством Своїм, бо дуже численне полчище Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і дуже страшний, і хто витримає його? | |
|
12
|
|
| Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. | |
|
13
|
|
| Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди. | |
|
14
|
|
| Хто знає, чи не змилостивиться Він, і чи не залишить благословення, хлібного приношення й узливання Господу Богу вашому? | |
|
15
|
|
| Засурміть трубою на Сионі, призначте піст і оголосіть урочисте зібрання. | |
|
16
|
|
| Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть отроків і немовлят; нехай вийде наречений з палацу свого і наречена зі своєї світлиці. | |
|
17
|
|
| Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служителі Господні, і говорять: «пощади, Господи, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не знущалися з нього народи; для чого будуть говорити між народами: де Бог їхній?» | |
|
18
|
|
| І тоді возревнує Господь за землю Свою, і пощадить народ Свій. | |
|
19
|
|
| І відповість Господь, і скаже народу Своєму: ось, Я пошлю вам хліб і вино і єлей, і будете насичуватися ними, і більше не віддам вас на наругу народам. | |
|
20
|
|
| І того, хто прийшов з півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню, переднє полчище його — у море східне, а заднє — у море західне, і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла. | |
|
21
|
|
| Не бійся, земле: радуйся і веселися, бо Господь великий, щоб зробити це. | |
|
22
|
|
| Не бійтеся, тварини, бо пасовища пустелі виростять траву, дерево принесе плід свій, смоковниця і виноградна лоза покажуть свою силу. | |
|
23
|
|
| І ви, діти Сиону, радійте і веселіться у Господі Бозі вашому; бо Він дасть вам дощ за мірою і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як раніше. | |
|
24
|
|
| І наповняться токи хлібом, і переповняться підточилля виноградним соком і єлеєм. | |
|
25
|
|
| І воздам вам за ті роки, коли пожирали сарана, черва, жуки і гусінь велике військо Моє, яке послав Я на вас. | |
|
26
|
|
| І до ситости будете їсти і насичуватися і славити ім’я Господа Бога вашого, Який дивне вчинив з вами, і не осоромиться народ Мій повіки. | |
|
27
|
|
| І пізнаєте, що Я посеред Ізраїля, і Я — Господь Бог ваш, і немає іншого, і Мій народ не осоромиться повіки. | |
|
28
|
|
| І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. | |
|
29
|
|
| І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. | |
|
30
|
|
| І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. | |
|
31
|
|
| Сонце перетвориться на темряву і місяць — на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний. | |
|
32
|
|
| І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться; бо на горі Сионі й у Єрусалимі буде спасіння, як сказав Господь, і в інших, яких прикличе Господь. |
