|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Слово Господнє, яке було до Іоїля, сина Вафуїла. | |
|
2
|
|
| Слухайте це, старці, і прислухайтесь, усі жителі землі цієї: чи бувало таке у дні ваші або у дні батьків ваших? | |
|
3
|
|
| Передайте про це дітям вашим; а діти ваші нехай скажуть своїм дітям, а їхні діти наступному роду: | |
|
4
|
|
| те, що залишилося від гусені, їла сарана, що залишилося від сарани, їла черва, а що залишилося від черви, доїли жуки. | |
|
5
|
|
| Пробудіться, п’яниці, всі, хто п’є вино, плачте і ридайте за виноградним соком, бо він віднятий від уст ваших! | |
|
6
|
|
| Бо прийшов на землю Мою народ сильний і незліченний; зуби у нього — зуби левині, і щелепи у нього — як у левиці. | |
|
7
|
|
| Спустошив він виноградну лозу Мою, і смоковницю Мою обламав, обдер її догола, і кинув; зробилися білими гілки її. | |
|
8
|
|
| Ридай, як молода дружина, підперезавшись веретищем, за чоловіком юности своєї! | |
|
9
|
|
| Припинилося хлібне приношення й узливання у домі Господньому; плачуть священики, служителі Господні. | |
|
10
|
|
| Спустошене поле, ремствує земля; бо знищено хліб, висох виноградний сік, зав’яла маслина. | |
|
11
|
|
| Червонійте від сорому, хлібороби, ридайте, виноградарі, за пшеницею та ячменем, тому що загинуло жниво у полі, | |
|
12
|
|
| засохла виноградна лоза і смоковниця зав’яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, всі дерева у полі посохли; тому і веселощі у синів людських зникли. | |
|
13
|
|
| Підпережіться веретищем і плачте, священики! ридайте, служителі вівтаря! ввійдіть, ночуйте у веретищах, служителі Бога мого! бо не стало у домі Бога вашого хлібного приношення й узливання. | |
|
14
|
|
| Призначте піст, оголосіть урочисте зібрання, скличте старців і всіх жителів країни цієї у дім Господа Бога вашого, і взивайте до Господа. | |
|
15
|
|
| О, який день! бо день Господній близько; як спустошення від Всемогутнього прийде він. | |
|
16
|
|
| Чи не перед нашими очима віднімається їжа, від дому Бога нашого — веселощі і радість? | |
|
17
|
|
| Зотліли зерна під брилами своїми, спорожніли житниці, зруйновані комори, бо не стало хліба. | |
|
18
|
|
| Як стогне худоба! похмуро ходять стада волів, бо немає для них пасовища; знемагають і отари овець. | |
|
19
|
|
| До Тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер рясні пасовища пустелі, і полум’я попалило всі дерева у полі. | |
|
20
|
|
| Навіть і тварини на полі взивають до Тебе, тому що засохли потоки вод, і вогонь знищив пасовища пустелі. |
