|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Іона сильно засмутився цим і був роздратований. | |
|
2
|
|
| І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя. | |
|
3
|
|
| І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити. | |
|
4
|
|
| І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно? | |
|
5
|
|
| І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом. | |
|
6
|
|
| І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині. | |
|
7
|
|
| І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла. | |
|
8
|
|
| Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити. | |
|
9
|
|
| І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти. | |
|
10
|
|
| Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала: | |
|
11
|
|
| чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби? |
