|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Слово Господнє, яке було до Михея морасфитина у дні Іоафама, Ахаза і Єзекії, царів юдейських, і яке відкрито йому про Самарію та Єрусалим. | |
|
2
|
|
| Слухайте, всі народи, слухай, земле, і все, що наповнює її! Нехай буде Господь Бог свідком проти вас, Господь зі святого храму Свого! | |
|
3
|
|
| Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на висоти землі, — | |
|
4
|
|
| і гори розтануть під Ним, долини розпадуться, як віск від вогню, як води, що ллються з кручі. | |
|
5
|
|
| Усе це — за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? чи не від Самарії? Хто влаштував висоти в Юдеї? чи не Єрусалим? | |
|
6
|
|
| За те зроблю Самарію купою руїн у полі, місцем для розведення винограду; скину у долину каміння її й оголю основи її. | |
|
7
|
|
| Усі ідоли її будуть розбиті і всі любодійні дари її спалені будуть вогнем, і всіх ідолів її віддам на руйнування, бо з любодійних дарів вона влаштовувала їх, на любодійні дари вони і будуть обернені. | |
|
8
|
|
| Про це буду я плакати і ридати, буду ходити, як пограбований і оголений, вити, як шакали, і плакати, як страуси, | |
|
9
|
|
| тому що болісна поразка її, дійшла до Іуди, досягла навіть воріт народу мого, Єрусалима. | |
|
10
|
|
| Не оголошуйте про це у Гефі, не плачте там голосно; але у селищі Офра покрий себе попелом. | |
|
11
|
|
| Переселяйтеся, жительки Шафира, соромітно оголені; не втече і та, що живе у Цаані; плач у селищі Ецель не дасть вам зупинитися у ньому. | |
|
12
|
|
| Горює по своєму добру жителька Марофи, бо зійшла біда від Господа до воріт Єрусалима. | |
|
13
|
|
| Запрягай у колісницю швидких, жителько Лахиса; ти — початок гріха дочки Сионової, бо у тебе з’явилися злочини Ізраїля. | |
|
14
|
|
| Тому ти посилати будеш дари у Морешеф-Геф; але селища Ахзива будуть оманою для царів Ізраїлевих. | |
|
15
|
|
| Ще спадкоємця приведу до тебе, жителько Мореша; він пройде до Одоллама, слави Ізраїля. | |
|
16
|
|
| Зніми із себе волосся, обстрижися, у скорботі за ніжно улюбленими синами твоїми; розшир через них плішину, як в орла, що линяє, бо вони переселені будуть від тебе. |
