Глава 2
|
Главa в7
|
1
|
1
|
Отже, для вас, священики, ця заповідь: | И# нн7э зaповэдь сіS къ вaмъ, свzщeнницы: |
2
|
2
|
якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця. | ѓще не ўслhшите и3 ѓще не положитE на сердцaхъ вaшихъ, є4же дaти слaву и4мени моемY, гlетъ гDь вседержи1тель, то2 послю2 на вы2 клsтву и3 прокленY благословeніе вaше и3 њкленY є5: и3 разорю2 благословeніе вaше, и3 не бyдетъ въ вaсъ, занE вы2 не влагaете въ сердцA в†ша. |
3
|
3
|
Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними. | СE, ѓзъ tлучY вaмъ рaмо, и3 раскидaю требухи6 на ли1ца в†ша, требухи6 прaздникwвъ вaшихъ, и3 пріимY вы2 вкyпэ: |
4
|
4
|
І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф. | и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ гDь послaхъ къ вaмъ зaповэдь сію2, є4же бhти завёту моемY къ леvjтwмъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
5
|
5
|
Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм. | Завётъ м0й бЁ съ ни1мъ жи1зни и3 ми1ра, и3 дaхъ є3мY боsзнію боsтисz менє2 и3 t лицA и4мене моегw2 ўстрашaтисz є3мY. |
6
|
6
|
Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха. | Зак0нъ и4стины бЁ во ўстёхъ є3гw2, и3 непрaвда не њбрётесz во ўстнaхъ є3гw2: въ ми1рэ и3справлszй и4де со мн0ю и3 мнHги њбрати2 t непрaвды. |
7
|
7
|
Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа. | Понeже ўстнЁ їерewвы сохранsтъ рaзумъ, и3 зак0на взhщутъ t ќстъ є3гw2: ћкw ѓгGлъ гDа вседержи1телz є4сть. |
8
|
8
|
Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф. | Вh же ўклони1стесz t пути2 и3 и3знемоществи1сте мн0гихъ въ зак0нэ, растли1сте завётъ леvjинъ, гlетъ гDь вседержи1тель. |
9
|
9
|
За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. | И# ѓзъ дaхъ вы2 ўничижє1ны и3 tвeржєны во вс‰ kзhки, занE вы2 не сохрани1сте путjй мои1хъ, но ли1цъ њбинyстесz въ зак0нэ. |
10
|
10
|
Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших? | Не nц7ъ ли є3ди1нъ всBмъ вaмъ; не бGъ ли є3ди1нъ создA вaсъ; что2 ћкw њстaвисте кjйждо брaта своего2, њскверни1ти завётъ nтє1цъ вaшихъ; |
11
|
11
|
Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружився з дочкою чужого бога. | Њстaвленъ бhсть їyда, и3 мeрзость бhсть во ї}ли и3 во їеrли1мэ: занE њскверни2 їyда с™†z гDнz, ±же возлюби2, и3 прeйде къ богHмъ чужди6мъ. |
12
|
12
|
У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу. | Потреби1тъ гDь человёка творsщаго сі‰, д0ндеже смири1тсz t селeній їaкwвлихъ и3 t приносsщихъ жeртву гDу вседержи1телю. |
13
|
13
|
І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищувальної жертви з рук ваших. | И# сі‰, ±же ненави1дэхъ, твори1сте: покрывaсте слезaми nлтaрь гDень, и3 плaчемъ и3 воздыхaніемъ t трудHвъ: є3щe ли дост0йно призрёти на жeртву (вaшу), и3ли2 пріsти пріsтно и3з8 рyкъ вaшихъ; |
14
|
14
|
Ви скажете: «за що?» За те, що Господь був свідком між тобою і дружиною юности твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя. | И# рёсте: чесw2 рaди; Ћкw гDь засвидётелствова междY тоб0ю и3 междY жен0ю ю4ности твоеS, ю4же њстaвилъ є3си2, и3 тA џбщница твоS и3 женA завёта твоегw2: |
15
|
15
|
Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї. | и3 не добр0 ли сотвори2, и3 њстaнокъ дyха є3гw2; И# рёсте: что2 и4но кромЁ сёмене и4щетъ бGъ; И# сохрани1те дyхомъ вaшимъ и3 жены2 ю4ности твоеS да не њстaвиши: |
16
|
16
|
Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно. | но ѓще возненави1дэвъ tпyстиши ю5, гlетъ гDь бGъ ї}левъ, и3 покрhетъ нечeстіе помышлє1ніz тво‰, гlетъ гDь вседержи1тель: и3 сохрани1те дyхомъ вaшимъ и3 не њстaвите. |
17
|
17
|
Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляємо ми Його?» Тим, що говорите: «всякий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?» | Прогнэвлsющіи бGа словесы2 вaшими, и3 рёсте: њ чес0мъ прогнёвахомъ є3го2; ЗанE рёсте: всsкъ творsй ѕло2 д0бръ пред8 гDемъ, и3 въ ни1хъ сaмъ бlговоли2: и3 гдё є3сть бGъ прaвды; |