|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева, | |
|
2
|
|
| коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа | |
|
3
|
|
| і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?» | |
|
4
|
|
| І було до мене слово Господа Саваофа: | |
|
5
|
|
| скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене? | |
|
6
|
|
| І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте? | |
|
7
|
|
| Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені? | |
|
8
|
|
| І було слово Господнє до Захарії: | |
|
9
|
|
| так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму; | |
|
10
|
|
| вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому. | |
|
11
|
|
| Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути. | |
|
12
|
|
| І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Господа Саваофа. | |
|
13
|
|
| І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф. | |
|
14
|
|
| І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею. |
