|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
|
Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!
|
Q, свётлый и3 и3збaвленный грaде, голуби1це!
|
|
2
|
2
|
|
Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.
|
Не ўслhша глaса, не пріsтъ наказaніz, на гDа не ўповA и3 къ бGу своемY не прибли1жисz.
|
|
3
|
3
|
|
Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.
|
Кн‰зи є3гw2 въ нeмъ, ћкw львы2 рыкaюще, судіи6 є3гw2 ћкw в0лцы ґравjйстіи, не њставлsху на ќтро.
|
|
4
|
4
|
|
Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.
|
Прор0цы є3гw2 вэтрон0сцы, мyжіе през0рливи: свzщeнницы є3гw2 сквернsтъ с™†z и3 нечeствуютъ въ зак0нъ.
|
|
5
|
5
|
|
Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.
|
ГDь же првdнъ посредЁ є3гw2 и3 не и4мать сотвори1ти непрaвды: ќтрw ќтрw дaстъ сyдъ св0й въ свётъ: и3 не ўкрhсz, и3 не вёсть непрaвды во и3стzзaніи, нижE въ рaспри њби1ды.
|
|
6
|
6
|
|
Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.
|
Въ растлёніе низложи1хъ велич†выz, и3зчез0ша ќглы и4хъ: њпустошY пути6 и4хъ весьмA, є4же не проходи1ти: и3зчез0ша грaди и4хъ, занeже ни є3ди1ному бhти, ни жи1ти.
|
|
7
|
7
|
|
Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
|
Рёхъ: nбaче ўб0йтесz менє2 и3 пріими1те наказaніе, и3 не и4мате потреби1тисz t џчію є3гw2, за вс‰ є3ли6ка tмсти1хъ на нeмъ: гот0висz, ќтренюй, и3стлЁ всE ли1ствіе и4хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.
|
Сегw2 рaди потерпи2 менE, гlетъ гDь, въ дeнь воскrніz моегw2 во свидётелство: занE сyдъ мои2 въ сHнмища kзhкwвъ є4же пріsти царeй, є4же и3зліsти на нS гнёвъ м0й вeсь, гнёвъ ћрости моеS: занE nгнeмъ рвeніz моегw2 поzдeна бyдетъ всS землS.
|
|
9
|
9
|
|
Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.
|
Ћкw тогдA њбращY къ лю1демъ љзhкъ въ р0дъ є3гw2, є4же призывaти: всBмъ и4мz гDне, раб0тати є3мY под8 и4гомъ є3ди1нэмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.
|
T конє1цъ рёкъ є3fі0пскихъ пріимY молsщыz мS, въ разсёzнныхъ мои1хъ принесyтъ жє1ртвы мнЁ.
|
|
11
|
11
|
|
У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.
|
Въ дeнь w4нъ не и4маши постыди1тисz t всёхъ начинaній твои1хъ, и4миже нечeствовалъ є3си2 въ мS: ћкw тогдA tимY t тебє2 ўкори6зны досаждeніz твоегw2, и3 ктомY не и4маши приложи1ти величaтисz на горЁ с™ёй моeй.
|
|
12
|
12
|
|
Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.
|
И# њстaвлю въ тебЁ лю1ди крHтки и3 смирє1нны, и3 бyдутъ благоговёти њ и4мени гDни
|
|
13
|
13
|
|
Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.
|
њстaнцы ї}лєвы, и3 не сотворsтъ непрaвды, и3 не возглаг0лютъ сyетныхъ, и3 не њбрsщетсz въ ўстёхъ и4хъ љзhкъ льсти1въ: занE тjи пожирyютъ и3 ўгнэздsтсz, и3 не бyдетъ ўстрашazй и5хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!
|
Рaдуйсz, дщи2 сіHнова, ѕэлw2, проповёдуй, дщи2 їеrли1мова, весели1сz и3 преукрашaйсz t всегw2 сeрдца твоегw2, дщи2 їеrли1млz:
|
|
15
|
15
|
|
Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.
|
tsтъ гDь непр†вды тво‰, и3збaвилъ тS є4сть и3з8 руки2 вр†гъ твои1хъ: воцRи1тсz гDь посредЁ тебє2, и3 не ќзриши ѕлA ктомY.
|
|
16
|
16
|
|
У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»
|
Во врeмz џно речeтъ гDь їеrли1му: дерзaй, сіHне, да не њслабёютъ рyцэ твои2.
|
|
17
|
17
|
|
Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.
|
ГDь бGъ тв0й въ тебЁ, си1льный сп7сeтъ тS, наведeтъ на тS весeліе и3 њбнови1тъ тS въ любви2 своeй, и3 возвесели1тсz њ тебЁ во ўкрашeніи, ћкw въ дeнь прaздника.
|
|
18
|
18
|
|
Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.
|
И# соберY сотрє1ныz тво‰: г0ре, кто2 пріи1метъ нaнь поношeніе;
|
|
19
|
19
|
|
Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.
|
СE, ѓзъ сотворю2 въ тебЁ тебє2 рaди, гlетъ гDь, во врeмz џно: и3 сп7сY ўтиснeнную и3 tриновeнную пріимY, и3 положY | въ похвалeніе и3 и3мени6ты по всeй земли2.
|
|
20
|
20
|
|
У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.
|
И# постыдsтсz во врeмz џно, є3гдA добро2 вaмъ сотворю2, и3 во врeмz, є3гдA пріимY вы2: занE дaмъ вы2 и3мени6ты и3 въ похвалeніе во всёхъ лю1дехъ земли2, внегдA возвращaти ми2 плэнeніе вaше пред8 вaми, гlетъ гDь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.