Священник (з піднесеними руками) виголошує:

І сподо́би нас, Влади́ко, со дерзнове́нієм, неосужде́нно смі́ти призива́ти Тебе́, Небе́снаго Бо́га Отця́, і глаго́лати:

Люди: О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́, і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь, і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник: Мир всім.

Хор: І ду́хові твоєму́.

Диякон: Глави́ ва́ша Го́сподеві приклоні́те.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Священник молиться:

Благодари́м Тя, Царю́ неви́димий, І́же неісче́тною Твоє́ю си́лою вся соді́тельствовал єси́, і мно́жеством ми́лости Твоєя́ от небитія́ в битіє́ вся приве́л єси́. Сам Влади́ко, с Небесе́ при́зри на подкло́ньшия Тебі́ глави́ своя́, не бо подклони́ша пло́ті і кро́ві, но Тебі́, Стра́шному Бо́гу. Ти у́бо, Влади́ко, предлежа́щая всім нам во благо́є ізравня́й, по коєго́же своє́й потре́бі: пла́вающим спла́вай, путеше́ствующим спутеше́ствуй, неду́гующия ісціли́, Врачу́ душ і тіле́с.

Виголос:

Благода́тію, і щедро́тами, і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Си́на Твоєго́, с Ни́мже благослове́н єси́, со Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священик (з піднесеними руками) виголошує: І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:

Хор: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священик, звертаючись і благословляючи людей, виголошує:

Священик: Мир усім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.

Хор: Тобі, Господи.

Священик (молиться): Дякуємо Тобі, Царю невидимий, що незчисленною Твоєю силою все створив і з великої милости Твоєї все з небуття в буття привів. Сам, Владико, зглянься з неба на тих, що вклонили свої голови перед Тобою, бо не перед тілом і кров’ю вони вклонилися, а перед Тобою, страшним Богом. Ти ж, Владико, принесені дари на добро нам усім однаково подай кожному по потребі: тих, що плавають, супроводь; з подорожніми на землі і в повітрі будь у путі; хворих зціли, Лікарю душ і тіл наших.

Виголос: Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.