|
Священник благословляє вхід
|
Тaже бlгословлsетъ вх0дъ.
|
|
Після закінчення молитви диякон промовляє до священника, показуючи правою рукою на схід і тримаючи водночас орар трьома пальцями: Благослови́, влади́ко, святи́й вход. І священник, благословляючи, промовляє: Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Диякон: Амі́нь. Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті. Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить. Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священник, виголошує прокимен дня. |
Мlтвэ же скончaвшейсz, діaконъ глаг0летъ ко сщ7eннику, показyzй къ вост0ку десни1цею, держS вкyпэ и3 nрaрь треми2 пє1рсты: Бlгослови2, владhко, с™hй вх0дъ. И# сщ7eнникъ, бlгословлsz, глаг0летъ: Бlгословeнъ вх0дъ с™hхъ твои1хъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Діaконъ: Ґми1нь. Діaконъ возглашaетъ: Премyдрость, пр0сти. Ли1къ же: Свёте ти1хій с™hz слaвы, / безсмeртнагw, nц7A нбcнагw, / с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE, / пришeдше на зaпадъ с0лнца, / ви1дэвше свётъ вечeрній, / поeмъ nц7A, сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа. / Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA / пётъ бhти глaсы препод0бными, / сн7е б9ій, жив0тъ даsй: / тёмже мjръ тS слaвитъ. По вх0дэ же, положи1въ nбhчный діaконъ, aще же нёсть сщ7eнникъ, глаг0летъ прокjменъ днE. |