1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa д7i
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| И# пріид0ша ко мнЁ мyжіе t стaрєцъ ї}левыхъ и3 сэд0ша предо мн0ю. | І прийшли до мене кілька людей зі старійшин Ізраїлевих і сіли перед лицем моїм. |
|
2
|
2
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
3
|
3
|
| сhне человёчь, мyжіе сjи положи1ша помышлє1ніz сво‰ на сердцaхъ свои1хъ и3 мучeніе непрaвдъ свои1хъ постaвиша пред8 лицeмъ свои1мъ: ѓще tвэщazй tвэщaю и5мъ; | сину людський! Ці люди впустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу нечестя свого перед лицем своїм: чи можу Я відповідати їм? |
|
4
|
4
|
| Сегw2 рaди глаг0ли къ ни6мъ и3 речeши и5мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: человёкъ человёкъ t д0му ї}лева, и4же ѓще положи1тъ мы6сли сво‰ въ сeрдцы своeмъ и3 мучeніе непрaвды своеS ўчини1тъ пред8 лицeмъ свои1мъ и3 пріи1детъ ко прор0ку, ѓзъ гDь tвэщaю є3мY њ си1хъ, и4миже держи1тсz мhсль є3гw2: | Тому говори з ними і скажи їм: так говорить Господь Бог: якщо хто з дому Ізраїлевого впустить ідолів своїх у серце своє і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка, — то Я, Господь, чи можу, при безлічі ідолів його, дати йому відповідь? |
|
5
|
5
|
| ћкw да ўклонsтъ д0мъ ї}левъ сердцaмъ и4хъ ўдалє1нымъ t менє2 помышлeньми и4хъ. | Нехай дім Ізраїлів зрозуміє в серці своєму, що усі вони через своїх ідолів зробилися чужими для Мене. |
|
6
|
6
|
| Сегw2 рaди рцы2 д0му ї}леву: сі‰ гlетъ гDь бGъ: њбрати1тесz и3 tврати1тесz t начинaній вaшихъ и3 t всёхъ нечeстій вaшихъ, и3 њбрати1те ли1ца в†ша ко мнЁ: | Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: наверніться і відверніться від ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть лице ваше. |
|
7
|
7
|
| занE человёкъ человёкъ t д0му ї}лева и3 t пришeлцєвъ пришeдшихъ ко ї}леви, и4же ѓще ўдали1тсz t менє2 и3 положи1тъ мы6сли сво‰ на сeрдцы своeмъ и3 мучeніе непрaвды своеS ўчини1тъ пред8 лицeмъ свои1мъ и3 пріи1детъ ко прор0ку є4же вопроси1ти є3мY менE, ѓзъ гDь tвэщaю є3мY, въ нeмже держи1тсz џнъ, | Бо якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть у Ізраїля, відійде від Мене і допустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка запитати Мене через нього, — то Я, Господь, чи дам йому відповідь від Себе? |
|
8
|
8
|
| и3 ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 положY є3го2 въ поги1бель и3 въ потреблeніе и3 и3звeргу є3го2 t среды2 людjй мои1хъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. | Я поверну лице Моє проти тієї людини і скрушу її на знамення і притчу, і знищу її з народу Мого, і пізнаєте, що Я Господь. |
|
9
|
9
|
| И# прор0къ ѓще прельсти1тсz и3 речeтъ сл0во, ѓзъ гDь прельсти1хъ прор0ка того2, и3 прострY рyку мою2 нaнь и3 потреблю2 є3го2 t среды2 людjй ї}левыхъ. | А якщо пророк допустить звабити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цього пророка, то Я простягну на нього руку Мою і знищу його з народу Мого, Ізраїля. |
|
10
|
10
|
| И# пріи1мутъ непрaвду свою2 по непрaвдэ вопрошaющагw, и3 по непрaвдэ тaкожде прор0ку бyдетъ, | І понесуть провину беззаконня свого: яка провина того, хто запитує, така буде провина і пророка, |
|
11
|
11
|
| ћкw да не прельщaетсz ктомY д0мъ ї}левъ t менє2, и3 да не њсквернsютсz ктомY во всёхъ грэсёхъ свои1хъ, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, ѓзъ же бyду и5мъ въ бGа, гlетъ ґдwнаJ гDь. | щоб надалі дім Ізраїлів не ухилявся від Мене і щоб більше не оскверняли себе всякими беззаконнями своїми, але щоб були Моїм народом, і Я був їхнім Богом, — говорить Господь Бог. |
|
12
|
12
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
13
|
13
|
| сhне человёчь, землS ѓще согрэши1тъ ми2, є4же пaстисz грэх0мъ, прострY рyку мою2 на ню2 и3 сотрY ўтверждeніе хлёбное и3 пущY на ню2 глaдъ и3 возмY съ неS человёки и3 скоты2, | сину людський! якби яка земля згрішила переді Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простяг на неї руку Мою, і знищив у ній хлібну опору, і послав на неї голод, і став губити на ній людей і худобу; |
|
14
|
14
|
| и3 ѓще бyдутъ сjи тріE мyжіе средЁ є3S, нHе и3 даніи1лъ и3 јwвъ, тjи во прaвдэ своeй спасyтсz, гlетъ ґдwнаJ гDь: | і якби знайшлися у ній ці три мужі: Ной, Даниїл та Іов, — то вони праведністю своєю спасли б тільки свої душі, — говорить Господь Бог. |
|
15
|
15
|
| ѓще и3 ѕвBри ѕлы6z напущY на зeмлю и3 ўмyчу ю5, и3 бyдетъ въ пaгубу, и3 не бyдетъ проходsщагw сквозЁ ю5 t лицA ѕвэрeй, | Або, якби Я послав на цю землю лютих звірів, які осиротили б її, і вона через звірів зробилася б пустелею непрохідною: |
|
16
|
16
|
| и3 ѓще бyдутъ тріE сjи мyжіе средЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ни сhнове, ни дщє1ри и4хъ спасyтсz, но т0кмw сjи є3ди1ни спасyтсz, ґ землS въ потреблeніе бyдетъ: | то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони, тільки вони спаслися б, земля ж зробилася б пустелею. |
|
17
|
17
|
| ѓще же наведY на тY зeмлю мeчь и3 рекY: мeчь да пр0йдетъ зeмлю, и3 возмY t неS человёка и3 скотA, | Або, якби Я навів на ту землю меч і сказав: «меч, пройди по землі!», і став знищувати на ній людей і худобу, |
|
18
|
18
|
| и3 тріE мyжіе сjи бyдутъ средЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, не и3збaвzтъ ни сынHвъ, ни дщeрей свои1хъ, но тjи є3ди1ни спасyтсz: | то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони тільки спаслися б. |
|
19
|
19
|
| ѓще же и3 смeрть пущY на зeмлю џну и3 и3злію2 ћрость мою2 на ню2 въ кр0ви, є4же потреби1ти t неS человёки и3 скоты2, | Або, якби Я послав на ту землю моровицю і вилив на неї лють Мою у кровопролитті, щоб знищити на ній людей і худобу: |
|
20
|
20
|
| нHе же и3 даніи1лъ и3 јwвъ бyдутъ посредЁ є3S, живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, ни сhнове, ни дщє1ри не њстaнутъ и5мъ, тjи же во прaвдэ своeй спасyтсz и3 и3збaвzтъ дyшы сво‰. | то Ной, Даниїл та Іов серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок; праведністю своєю вони спасли б тільки свої душі. |
|
21
|
21
|
| Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ѓще же и3 четhри мє1сти мо‰ лю6тыz пущY на їеrли1ма, мeчь и3 глaдъ, и3 ѕвBри лю6ты и3 смeрть, є4же потреби1ти t негw2 человёки и3 скоты2, | Бо так говорить Господь Бог: якщо і чотири тяжкі кари Мої: меч, і голод, і лютих звірів, і моровицю пошлю на Єрусалим, щоб знищити у ньому людей і худобу, |
|
22
|
22
|
| и3 сE, њстaвлени въ нeмъ спасeнніи t негw2, сjи и3зведyтъ сы6ны и3 дщє1ри: сE, тjи и3зhдутъ къ вaмъ, и3 ќзрите пути6 и4хъ и3 помышлє1ніz и4хъ, и3 раскaетесz t ѕлhхъ, ±же навед0хъ на їеrли1мъ, вс‰ ѕл†z, ±же навед0хъ нaнь, | і тоді залишиться в ньому залишок, сини і дочки, які будуть виведені звідти; ось, вони вийдуть до вас, і ви побачите поведінку їхню і діла їхні, і утішитеся у тій біді, яку Я навів на Єрусалим, у всьому, що Я навів на нього. |
|
23
|
23
|
| и3 ўтёшатъ вaсъ: понeже ќзрите пути6 и4хъ и3 ўмышлє1ніz и4хъ, и3 ўразумёете, ћкw не всyе сотвори1лъ є4смь вс‰, є3ли6ка сотвори1хъ въ нeмъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. | Вони утішать вас, коли ви побачите поведінку їхню й діла їхні; і пізнаєте, що Я недарма зробив усе те, що зробив у ньому, — говорить Господь Бог. |
