1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть въ лёто шест0е въ шестhй мцcъ, въ пsтый дeнь мцcа, ѓзъ сэдёхъ въ домY моeмъ, и3 старBйшины ї{дины сэдsху предо мн0ю, и3 бhсть на мнЁ рукA ґдwнаJ гDа. | І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Господа Бога. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, под0біе мyжа, t чрeслъ є3гw2 и3 дaже до ни1зу џгнь, t чрeслъ же є3гw2 въ вeрхъ є3гw2 ћкоже видёніе зари2 и3 ћкw вз0ръ и3лeктра. | І побачив я: і ось подоба [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче — вогонь, і від стегон його і вище — ніби сяйво, ніби світло полум’я. |
|
3
|
3
|
| И# прострE под0біе руки2 и3 взS мS за вeрхъ главы2 моеS, и3 взS мS дyхъ средЁ земли2 и3 средЁ небесE и3 ведe мz во їеrли1мъ въ видёніи б9іи на преддвeріе врaтъ внyтреннэйшихъ зрsщихъ на сёверъ, и3дёже бЁ ст0лпъ и3 w4бразъ рeвности притzжавaющагw. | І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі. |
|
4
|
4
|
| И# сE, тY бsше слaва гDа бGа ї}лева по видёнію, є4же ви1дэхъ на п0ли. | І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі. |
|
5
|
5
|
| И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, воззри2 nчи1ма твои1ма на сёверъ. И# воззрёхъ nчи1ма мои1ма на сёверъ, и3 сE, t сёвера ко вратHмъ зрsщымъ на вост0къ трeбника, и3дёже w4бразъ рвeніz сегw2 во вх0дэ. | І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника — той ідол ревнощів біля входу. |
|
6
|
6
|
| И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, ви1дэлъ ли є3си2, что2 сjи творsтъ; беззакHніz вєли1ка д0мъ ї}левъ твори1тъ здЁ, є4же ўдалsтисz t с™hнь мои1хъ: є4же њбрати1всz ќзриши бHлшаz беззакHніz. | І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти. |
|
7
|
7
|
| И# введe мz ко предврaтію дворA, и3 ви1дэхъ, и3 сE, сквaжнz є3ди1на въ стэнЁ. | І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина. |
|
8
|
8
|
| И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, раскопaй стёну. И# раскопaхъ, и3 сE, двeрь є3ди1на. | І сказав мені: сину людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері. |
|
9
|
9
|
| И# речE ко мнЁ: вни1ди и3 ви1ждь беззакHніz ѕл†z, ±же творsтъ сjи здЁ. | І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут. |
|
10
|
10
|
| И# внид0хъ и3 ви1дэхъ, и3 сE, всsкое под0біе гaда и3 скотA, сyєтнаz гнушє1ніz и3 всsцыи кумjры д0му ї}лева напи1сани бhша на стэнЁ всю1ду w4колw. | І ввійшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо. |
|
11
|
11
|
| И# сeдмьдесzтъ мужeй t старёйшинъ д0му ї}лева, и3 їез0ніа сhнъ сафaновъ посредЁ и4хъ стоsше пред8 лицeмъ и4хъ, и3 кjйждо кади1лницу свою2 и3мёzше въ руцЁ своeй, и3 дhмъ кади1ла восхождaше. | І сімдесят чоловіків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори. |
|
12
|
12
|
| И# речE ко мнЁ: ви1дэлъ ли є3си2, сhне человёчь, ±же стaрцы д0му ї}лева творsтъ здЁ, кjйждо и4хъ на л0жи тaйнэмъ своeмъ, занE рёша: не ви1дитъ гDь, њстaвилъ гDь зeмлю. | І сказав мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: «не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю». |
|
13
|
13
|
| И# речE ко мнЁ: є3щE њбрати1сz, и3 ќзриши беззакHніz бHлшаz, ±же сjи творsтъ. | І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять. |
|
14
|
14
|
| И# введe мz въ преддвeріе врaтъ д0му гDнz зрsщихъ на сёверъ: и3 сE, тaмw жєны2 сэдsщыz плaчущzсz њ fаммyзэ. | І привів мене до входу у ворота дому Господнього, які на північ, і ось, там сидять жінки, які плачуть за Фаммугою, |
|
15
|
15
|
| И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, ви1дэлъ є3си2, и3 є3щE ќзриши мeрзwсти и4хъ б0лшыz си1хъ. | і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мерзоти. |
|
16
|
16
|
| И# введe мz во дв0ръ д0му гDнz внyтренній, и3 въ преддвeріе хрaма гDнz, междY є3лaмомъ и3 междY жeртвенникомъ, ћкw двaдесzть и3 пsть мужeй, з†днzz сво‰ дaвшихъ ко хрaму гDню, и3 ли1ца и4хъ прsмw къ вост0ку: и3 сjи покланsютсz на вост0къ с0лнцу. | І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонця. |
|
17
|
17
|
| И# речE ко мнЁ: ви1дэлъ є3си2, сhне человёчь, є3дA мaлw д0му їyдину, є4же твори1ти беззакHніz, ±же сотвори1ша здЁ; понeже нап0лниша зeмлю беззак0ніz, и3 њбрати1шасz разгнёвати мS: и3 сE, сjи простирaютъ л0зу ѓки ругaющесz мнЁ: | І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мерзоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх. |
|
18
|
18
|
| и3 ѓзъ сотворю2 и5мъ съ ћростію: не пощади1тъ џко моE, и3 не поми1лую: и3 воззовyтъ во ќшы мои2 глaсомъ вели1кимъ, и3 не ўслhшу и4хъ. | За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх. |
