1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7в
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| и3 ты2, сhне человёчь, ѓще суди1ти бyдеши грaду кровeй, и3 kви2 є3мY вс‰ беззакHніz є3гw2, | і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його. |
|
3
|
3
|
| и3 речeши: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: q, грaде проливazй кр0вь средЁ себє2, є4же пріити2 врeмени є3гw2, и3 творsй кумjры на себE, є4же њскверни1тисz самомY: | І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе! |
|
4
|
4
|
| въ кр0ви и4хъ, ю4же и3зліsлъ є3си2, согрэши1лъ є3си2, и3 въ кумjрэхъ твои1хъ, ±же твори1лъ, њскверни1лсz є3си2, и3 сократи1лъ є3си2 дни6 тво‰, и3 привeдъ врeмz лётъ твои1хъ: сегw2 рaди дaхъ тS на ўкори1зну kзhкwмъ и3 на поругaніе всBмъ странaмъ, | Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям. |
|
5
|
5
|
| бли1з8 тебє2 и3 далeче t тебє2 сyщымъ, и3 поругaютсz тебЁ и3 возопію1тъ на тS: q, нечи1стый, пресловyтый и3 мн0гъ во беззак0ніихъ! | Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством. |
|
6
|
6
|
| сE, старBйшины д0му ї}лева, кjйждо ко свои6мъ ќжикамъ смэси1шасz въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ кр0вь: | Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров. |
|
7
|
7
|
| nтцY и3 мaтери ѕлосл0вzху въ тебЁ и3 ко пришeлцу њбращaхусz непрaвдами въ тебЁ: сиротY и3 вдови1цу преwби1дzху въ тебЁ: | У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе. |
|
8
|
8
|
| и3 с™†z мо‰ ўничижaху и3 суббw6ты мо‰ њсквернsху въ тебЁ: | Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш. |
|
9
|
9
|
| мyжіе разбHйницы бёша въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ въ тебЁ кр0вь, и3 на горaхъ kдsху въ тебЁ и3 сквє1рны творsху въ тебЁ: | Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти. |
|
10
|
10
|
| стhдъ џтчій tкрhша въ тебЁ, и3 въ нечистотЁ сэдsщую њбругaша въ тебЁ: | Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе. |
|
11
|
11
|
| кjйждо на женY п0друга своегw2 беззак0нноваша, и3 кjйждо невёстку свою2 њсквернsше въ нечeстіи, и3 кjйждо сестрY свою2, дщeрь nтцA своегw2, њбругавaше въ тебЁ: | Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого. |
|
12
|
12
|
| мзды6 взимaху въ тебЁ, ћкw да пролію1тъ кр0вь, ли1хву и3 и3збhтокъ взимaху въ тебЁ: и3 скончaлъ є3си2 скончaніе ѕл0бы твоеS ±же въ наси1ліи, менe же забhлъ є3си2, гlетъ ґдwнаJ гDь. | Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, — говорить Господь Бог. |
|
13
|
13
|
| СE u5бо, ўдaрю рук0ю моeю њ рyку мою2 на т†, ±же соверши1лъ є3си2 и3 ±же сотвори1лъ є3си2, и3 на крHви тво‰ бhвшыz посредЁ тебє2: | І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе. |
|
14
|
14
|
| ѓще ўстои1тъ сeрдце твоE, и3 ѓще преwдолёютъ рyцэ твои2 во днeхъ, въ нsже ѓзъ творю2 въ тебЁ; Ѓзъ гDь гlахъ, и3 сотворю2. | Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю. |
|
15
|
15
|
| И# разсhплю тS во kзhцэхъ и3 разсёю тS въ странaхъ, и3 њскудёетъ нечистотA твоS и3з8 тебє2, | І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе. |
|
16
|
16
|
| и3 владёти бyду тоб0ю пред8 nчи1ма kзhкwвъ, и3 познaеши, ћкw ѓзъ гDь. | І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь. |
|
17
|
17
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
18
|
18
|
| сhне человёчь, сE, бhша мнЁ д0мъ ї}левъ смёшани вси2 съ мёдію и3 желёзомъ, и3 со џловомъ чи1стымъ и3 со свинцeмъ, средЁ пeщи сребро2 смёшено сyть. | сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони — олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла. |
|
19
|
19
|
| Сегw2 рaди рцы2: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже бhсте вси2 во смэшeніе є3ди1но, сегw2 рaди, сE, ѓзъ пріимY вaсъ во среди1ну їеrли1ма: | Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим. |
|
20
|
20
|
| ћкоже пріeмлетсz сребро2 и3 мёдь, и3 желёзо и3 свинeцъ и3 џлово чи1стое во среди1ну пeщи, є4же дyнути на нS nгню2, да слію1тсz, тaкw пріимY вaсъ во гнёвэ моeмъ и3 въ ћрости моeй, и3 соберY и3 слію2 вaсъ, | Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас. |
|
21
|
21
|
| и3 дyну на вы2 во nгни2 гнёва моегw2, и3 сліsни бyдете средЁ є3гw2: | Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього. |
|
22
|
22
|
| ћкоже сливaетсz сребро2 средЁ пeщи, тaкw сліeтесz посредЁ є3гw2 и3 познaете, ћкw ѓзъ гDь и3зліsхъ ћрость мою2 на вaсъ. | Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас. |
|
23
|
23
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
24
|
24
|
| сhне человёчь, рцы2 є3мY: ты2 є3си2 землS неwдожди1маz, нижE д0ждь бhсть на тS въ дeнь ћрости. | сину людський! скажи йому: ти — земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву! |
|
25
|
25
|
| Е#гHже старBйшины средЁ є3гw2, ћкw львы2 рыкaюще, восхищaюще восхищє1ніz, дyшы и3з8zдaюще наси1ліемъ, богaтство и3 чeсть пріeмлюще, и3 вдwви1цы тво‰ ўмн0жишасz посредЁ тебє2: | Змова пророків її серед неї — як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів. |
|
26
|
26
|
| и3 жерцы2 є3гw2 tверг0шасz зак0на моегw2 и3 њскверни1ша с™†z мо‰: междY с™hмъ и3 сквернaвымъ не разлучaху, и3 междY нечи1стымъ и3 чи1стымъ не раздэлsху, и3 t суббHтъ мои1хъ покрывaху џчи свои2, и3 њсквернsху мS посредЁ себє2: | Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них. |
|
27
|
27
|
| кн‰зи є3гw2 средЁ є3гw2 ћкw в0лцы восхищaюще похищє1ніz, є4же проліsти кр0вь и3 погуби1ти дyшы, ћкw да лихои1мствомъ лихои1мствуютъ: | Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь. |
|
28
|
28
|
| и3 прор0цы є3гw2 помазyющіи и5хъ падyтъ, ви1дzщіи сyєтнаz, волхвyющіи лHжнаz, глаг0люще: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: ґ гDь не гlа. | А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь. |
|
29
|
29
|
| Людjй земли2 ўтэснsюще непрaвдою и3 восхищaюще восхищє1ніz, ни1ща и3 ўб0га наси1льствующе и3 со пришeлцемъ не живyще суд0мъ. | А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо. |
|
30
|
30
|
| И# и3скaхъ t ни1хъ мyжа живyща прaвw и3 стоsща цёлw пред8 лицeмъ мои1мъ во врeмz гнёва моегw2, є4же бы не до концA погуби1ти є3го2 [грaдъ їеrли1мъ], и3 не њбрэт0хъ. | Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов. |
|
31
|
31
|
| И# и3зліsхъ нaнь ћрость мою2 во nгни2 гнёва моегw2, є4же скончaти |: пути6 и4хъ на главы6 и4хъ дaхъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. | Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог. |
