Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa к7г
Глава 23
1
1
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: І було до мене слово Господнє:
2
2
сhне человёчь, двЁ жєнЁ бёстэ дщє1ри мaтере є3ди1ныz сину людський! були дві жінки, дочки однієї матері,
3
3
и3 соблуди1стэ во є3гЂптэ, въ ю4ности своeй соблуди1стэ: тaмw спад0ша сосцы2 и4хъ, и3 тaмw растли1стэ дёвство. і блудили вони в Єгипті, блудили у своїй молодості; там зім’яті груди їхні, і там розбестили дівочі соски їхні.
4
4
И#менa же и4ма: nолA старёйшаz, nолівa же мeншаz сестрA є3S: и3 бhстэ мнЁ и3 роди1стэ сhны и3 дщє1ри: и3менa же и4ма: самарjа nолA, и3 їеrли1мъ nолівA. Імена їх: старшої — Огола, а сестри її — Оголива. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок; й іменувалися — Огола Самарією, а Оголива Єрусалимом.
5
5
И# соблуди2 nолA t менє2 и3 возложи1сz на похотники2 сво‰, на ґссmрjаны приближaющыzсz є4й, І стала Огола блудити від Мене і приліплялася до своїх коханців, до ассиріян, до сусідів своїх,
6
6
њблечє1нныz въ червлєни1цы, старBйшины и3 воевHды: ю4нwши и3збрaнніи, вси2 кHнницы kздsщіи на к0нехъ: до тих, що вдягалися у тканини яхонтового кольору, до областеначальників і градоправителів, до всіх красивих юнаків, вершників, що їздять на конях;
7
7
и3 дадE блужeніе своE къ ни6мъ: и3збр†ннымъ сынHмъ ґссmр‡йскимъ всBмъ, и3 ко всBмъ, на нsже возлагaшесz, во всёхъ нечистотaхъ и4хъ њсквернsшесz: і розсипала блудодіяння свої з усіма добірними із синів Ассура, і осквернила себе всіма ідолами тих, до кого б не приліплялася:
8
8
и3 блужeніz своегw2, є4же и3з8 є3гЂпта, не њстaви, ћкw съ нeю спaху въ ю4ности є3S, и3 тjи растли1ша дёвство є3S и3 и3зліsша блужeніе своE на ню2. не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою.
9
9
Тогw2 рaди предaхъ ю5 въ рyцэ похотникHмъ є3S, въ рyцэ сынHмъ ґссmр‡йскимъ, на ни1хже возлагaшесz. За те Я і віддав її до рук коханців її, до рук синів Ассура, до яких вона приліплялася.
10
10
Тjи tкрhша стhдъ є3S, сы6ны и3 дщє1ри є3S поsша и3 самyю мечeмъ ўсёкнуша: и3 бhсть поношeніе въ женaхъ, и3 tмщeніе сотвори1ша въ нeй во дщерeхъ є3S. Вони відкрили наготу її, взяли синів її і дочок її, а її вбили мечем. І вона зробилася ганьбою між жінками, коли звершили над нею страту.
11
11
И# ви1дэ сестрA є3S nолівA, и3 растли2 возложeніе своE пaче є3S, и3 блyдъ св0й пaче блудA сестры2 своеS ўмн0жи: Сестра її, Оголива, бачила це, і була ще розбещенішою у коханні своєму, і блуд її перевершив блуд сестри її.
12
12
на сынHвъ ґссmрjйскихъ возложи1сz, на старBйшины и3 воевHды, и5же бли1з8 є3S, њблечє1нны во благоистк†нны, на к0нники kздsщыz на к0нехъ, ю4нwши и3збрaнни вси2. Вона приліпилася до синів Ассурових, до областеначальників і градоправителів, сусідів її, пишно одягнених, до вершників, що їздять на конях, до всіх добірних юнаків.
13
13
И# ви1дэхъ, ћкw њскверни1сz пyть є3ди1нъ nбою2. І Я бачив, що вона осквернила себе, і що в обох їх одна дорога.
14
14
И# приложи2 ко блужeнію своемY, и3 ви1дэ мyжы напи6саны на стэнЁ, w4бразы халдє1йски напи6саны шaрами, Але ця ще примножила блудодіяння свої, тому що, побачивши вирізаних на стіні чоловіків, фарбами намальовані зображення халдеїв,
15
15
препо‰саны пестротaми њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 превHи крашeнніи на главaхъ и4хъ, ви1дъ троsкій всёхъ, под0біе сынHвъ вавmлHнскихъ, халдeйскихъ, земли2 nтeчества и4хъ: підперезаних по стегнах своїх поясом, з розкішними на голові їх пов’язками, що мають вигляд воєначальників, схожих на синів Вавилона, батьківщина яких земля Халдейська,
16
16
и3 возложи1сz на нS зрёніемъ nчeй свои1хъ, и3 послA послы2 къ ни6мъ въ зeмлю халдeйску. вона закохалася у них з одного погляду очей своїх і послала до них у Халдею послів.
17
17
И# пріид0ша къ нeй сhнове вавmлHнстіи на л0же витaющихъ и3 њскверни1ша ю5 въ блужeніи є3S, и3 њскверни1сz въ ни1хъ, и3 tступи2 душA є3S t ни1хъ: І прийшли до неї сини Вавилона на любовне ложе, й осквернили її блудодійством своїм, і вона осквернила себе ними; і відвернулася від них душа її.
18
18
и3 tкры2 блужeніе своE и3 tкры2 срамотY свою2. И# tступи2 дш7A моS t неS, ћкоже tступи2 дш7A моS t сестры2 є3S. Коли ж вона явно віддалася блудодіянням своїм і відкрила наготу свою, тоді і від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її.
19
19
И# ўмн0жила є3си2 блужeніе твоE, є4же помzнyти дни6 ю4ности твоеS, въ нsже блуди1ла є3си2 во є3гЂптэ, І вона множила блудодіяння свої, згадуючи дні молодости своєї, коли блудила у землі Єгипетській;
20
20
и3 возлеглA є3си2 на халдє1и, и4хже плHти бhша ѓки плHти w4сли, и3 ћкw лHна кHнскаz лHна и4хъ, і приліпилася до коханців своїх, у яких плоть — плоть осляча, і похіть, як у жеребців.
21
21
и3 посэти1ла є3си2 беззак0ніе ю4ности твоеS, ±же твори1ла є3си2 во є3гЂптэ во витaлищи твоeмъ, и3дёже сосцы2 ю4ности твоеS спад0ста. Так ти згадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої заради дівочих грудей твоїх.
22
22
Тогw2 рaди, nоліво2, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ воздви1гну похотники2 тво‰ на тS, t ни1хже tступи2 душA твоS, и3 наведY и5хъ на тS w4крестъ, Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: ось, Я підбурю проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків:
23
23
сынHвъ вавmлHнскихъ и3 всёхъ халдeєвъ, факyда и3 сyда и3 кyда, и3 вс‰ сhны ґссmр‡йски съ ни1ми, ю4ношы и3збр†нны, старBйшины и3 воевHды, вс‰ трістaты и3 нарHчитыz, к0нники на к0нехъ вси2. синів Вавилона і всіх халдеїв, з Пехода, із Шоа і Коа, і з ними всіх синів Ассура, красивих юнаків, областеначальників і градоправителів, сановних та іменитих, усіх майстерних наїзників.
24
24
И# пріи1дутъ на тS вси2 t сёвера, колєсни1цы и3 колeса со мн0гимъ нар0домъ, щиты2 и3 с{лицы и3 шлeмы, и3 постaвzтъ стражбY w4крестъ тебє2, и3 дaмъ пред8 лицeмъ и4хъ сyдъ, и3 tмстsтъ ти2 въ судёхъ свои1хъ: І прийдуть на тебе зі зброєю, з конями і колісницями і з безліччю народу, й обступлять тебе навколо у латах, зі щитами й у шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом.
25
25
и3 дaмъ рвeніе моE въ тебЁ, и3 сотворsтъ съ тоб0ю гнёвъ ћрости моеS, н0здри тво‰ и3 ќшы твои2 њбрёжутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ мечeмъ и3зсэкyтъ: тjи сынHвъ твои1хъ и3 дщeрей твои1хъ в0змутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ потреби1тъ џгнь: І оберну ревність Мою проти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе ніс і вуха, а інше твоє від меча упаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а інше твоє вогнем буде пожерте;
26
26
и3 совлекyтъ съ тебє2 ри6зы тво‰ и3 в0змутъ сосyды хвалы2 твоеS. і знімуть з тебе одяг твій, візьмуть убрання твоє.
27
27
И# tвращY нечє1стіz тво‰ t тебє2 и3 блyдъ тв0й t земли2 є3гЂпетскіz: и3 не воздви1гнеши nчeсъ твои1хъ на ни1хъ и3 є3гЂпта не помzнeши ктомY. І покладу кінець розпусті твоїй і блуду твоєму, принесеному із землі Єгипетської, і не будеш звертати на них очей твоїх, і про Єгипет уже не згадаєш.
28
28
Понeже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ предаю1 тz въ рyцэ, и4хже ненави1диши, t ни1хже tступи2 душA твоS: Бо так говорить Господь Бог: ось, Я віддаю тебе до рук тих, кого ти зненавиділа, до рук тих, від кого відвернулася душа твоя.
29
29
и3 сотворsтъ въ тебЁ въ нeнависти, и3 в0змутъ вс‰ труды2 тво‰ и3 дэлA тво‰, и3 бyдеши нагA и3 посрaмлена, и3 tкрhетсz стyдъ блудA твоегw2 и3 нечeстіе твоE. І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, набуте працею, і залишать тебе нагою і непокритою, і відкрита буде соромітна нагота твоя, і розпуста твоя, і блудодійство твоє.
30
30
И# блужeніе твоE сотвори2 сі‰ тебЁ, є3гдA блуди1ла є3си2 в8слёдъ kзhкwвъ и3 њсквернsласz въ кумjрэхъ и4хъ: Це буде зроблено з тобою за блудодійство твоє з народами, ідолами яких ти осквернила себе.
31
31
въ пути2 сестры2 твоеS ходи1ла є3си2, и3 дaмъ чaшу є3S въ рyцэ твои2. Ти ходила дорогою сестри твоєї; за те і дам у руку тобі чашу її.
32
32
Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: чaшу сестры2 твоеS и3спіeши глуб0кую и3 шир0кую, и3 бyдетъ на смёхъ и3 подражнeніе, и3з8oби1лную ко совершeнію піsнства, Так говорить Господь Бог: ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку і широку, і будеш піддана осміянню і ганьбі, за величезної місткости її.
33
33
и3 разслаблeніz нап0лнишисz: чaша же потреблeніz и3 погублeніz чaша сестры2 твоеS самарjи: Сп’янінням і гіркотою будеш сповнена: чаша жаху і спустошення — чаша сестри твоєї, Самарії!
34
34
и3 и3спіeши ю5 и3 и3стощи1ши, и3 чрeпъ є3S kдyщи потреби1ши, и3 сwсцA тво‰ tт0ргнеши: и3 прaздники и3 новомcчіz тво‰ tвращY: понeже ѓзъ гlахъ, речE ґдwнаJ гDь. І вип’єш її, і осушиш, і черепки її оближеш, і груди твої пошматуєш: бо Я сказав це, — говорить Господь Бог.
35
35
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже забhла мS є3си2 и3 tвeргла менE назaдъ тёла твоегw2, и3 ты2 возми2 нечeстіе твоE и3 блyдъ тв0й. Тому так говорить Господь Бог: оскільки ти забула Мене і відвернулася від Мене, то і терпи за беззаконня твоє і за блудодійство твоє.
36
36
И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, не бyдеши ли суди1ти nолЁ и3 nолівЁ, и3 возвэсти1ши ли и4ма беззакHніz є3ю2; І сказав мені Господь: сину людський! чи хочеш судити Оголу й Оголиву? вислови їм мерзоти їх;
37
37
ћкw любодёйствовастэ, и3 кр0вь въ рукaхъ є3ю2, и3 въ кумjрэхъ є3ю2 прелюбодёйствовастэ, и3 ч†да сво‰, ±же роди1стэ мнЁ, провождaстэ и5мъ сквозЁ џгнь. бо вони перелюбствували, і кров на руках їх, і з ідолами своїми перелюбствували, і синів своїх, яких народили Мені, через вогонь проводили в їжу їм.
38
38
Дaже и3 сі‰ сотвори1стэ ми2, њсквернsстэ с™†z мо‰ въ т0й дeнь, и3 суббw6ты мо‰ њсквернsстэ: Ще ось що вони робили Мені: оскверняли святилище Моє у той самий день, і порушували суботи Мої;
39
39
и3 внегдA закалaстэ ч†да сво‰ кумjрwмъ свои6мъ, и3 вхождaстэ во с™†z мо‰ въ т0й дeнь, є4же скверни1ти |: и3 сE, тaкw творsстэ средЁ д0му моегw2: тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, у той самий день приходили у святилище Моє, щоб оскверняти його: ось як чинили вони у домі Моєму!
40
40
и3 посылaстэ ко мужє1мъ грzдyщымъ и3здалeча, къ ни6мже послHвъ посылaстэ. И# є3гдA приходи1ти и5мъ, ѓбіе ўмывaласz є3си2 и3 ўтварsла є3си2 џчи твои2 и3 ўкрашaласz ќтварію, Крім цього, посилали за людьми, які приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, підмальовувала очі твої і прикрашалася убраннями,
41
41
и3 сэдёла є3си2 на nдрЁ п0стланэ, и3 трапeза ўкрaшенна пред8 лицeмъ є3S, и3 fmміaмъ м0й и3 є3лeй м0й предлагaла пред8 ни1ми, и3 веселsхусz въ ни1хъ: і сідали на чудове ложе, перед яким приготований був стіл і на якому пропонувала ти запашні куріння Мої і єлей Мій.
42
42
и3 глaсомъ сли1чнымъ возглашaху, и3 ко мужє1мъ t мн0жества человёча приходsщымъ t пустhни, и3 даsху пє1рстни на рyки и4хъ и3 вэнeцъ хвалы2 на главы6 и4хъ. І лунав голос народу, який радів у неї, і до людей з натовпу народного вводилися п’яниці з пустелі; і вони покладали на руки їхні зап’ястя і на голови їхні красиві вінки.
43
43
И# рек0хъ: не въ си1хъ ли прелюбодёйствуютъ; и3 дэлA блудни1цы, и3 самA соблуди2. Тоді сказав Я про підтоптану в перелюбстві: тепер закінчаться блудодіяння її разом з нею.
44
44
И# вхождaху къ нeй: ћкоже влaзzтъ къ женЁ блудни1цэ, тaкw влaзzху ко nолЁ и3 ко nолівЁ, женaмъ беззак0нницамъ, є4же сотвори1ти беззак0ніе. Але приходили до неї, як приходять до жінки блудниці, так приходили до Оголи й Оголиви, до розпусних жінок.
45
45
Мyжіе же прaведніи, тjи и3 tмстsтъ и4ма tмщeніемъ любодёйницъ и3 tмщeніемъ проливaющихъ кр0вь, ћкw любодBйцы сyть, и3 кр0вь въ рукaхъ и4хъ. Але мужі праведні будуть судити їх; вони будуть судити їх судом перелюбниць і судом тих, що проливають кров, тому що вони перелюбниці, й у них кров на руках.
46
46
Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: приведи2 на ни1хъ нар0ды и3 дaждь на ни1хъ мzтeжъ и3 разграблeніе, Бо так сказав Господь Бог: скликати на них зібрання і віддати їх на озлоблення і грабунок.
47
47
и3 вeржи кaменіе на ни1хъ, кaменіе нар0дwвъ, и3 да и3збодyтъ и5хъ мечьми2 свои1ми: сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ и3збію1тъ и3 д0мы и4хъ nгнeмъ сожгyтъ: І зібрання поб’є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, й уб’є синів їх і дочок їх, і доми їх спалить вогнем.
48
48
и3 tвращY нечeстіе t земли2, и3 накaжутсz вс‰ жєны2 и3 не сотворsтъ по нечeстіємъ и4хъ: Так покладу кінець розпусті на цій землі, й усі жінки приймуть урок, і не будуть робити соромітних діл подібно до вас;
49
49
и3 дaстсz нечeстіе вaше на вы2: и3 (вс‰) грэхи2 кум‡ръ вaшихъ пріи1мете и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. і покладуть на вас вашу розпусту, і понесете покарання за гріхи з ідолами вашими, і пізнаєте, що Я Господь Бог.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.