Главa к7г
|
Глава 23
|
1
|
1
|
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
2
|
2
|
сhне человёчь, двЁ жєнЁ бёстэ дщє1ри мaтере є3ди1ныz | сину людський! були дві жінки, дочки однієї матері, |
3
|
3
|
и3 соблуди1стэ во є3гЂптэ, въ ю4ности своeй соблуди1стэ: тaмw спад0ша сосцы2 и4хъ, и3 тaмw растли1стэ дёвство. | і блудили вони в Єгипті, блудили у своїй молодості; там зім’яті груди їхні, і там розбестили дівочі соски їхні. |
4
|
4
|
И#менa же и4ма: nолA старёйшаz, nолівa же мeншаz сестрA є3S: и3 бhстэ мнЁ и3 роди1стэ сhны и3 дщє1ри: и3менa же и4ма: самарjа nолA, и3 їеrли1мъ nолівA. | Імена їх: старшої — Огола, а сестри її — Оголива. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок; й іменувалися — Огола Самарією, а Оголива Єрусалимом. |
5
|
5
|
И# соблуди2 nолA t менє2 и3 возложи1сz на похотники2 сво‰, на ґссmрjаны приближaющыzсz є4й, | І стала Огола блудити від Мене і приліплялася до своїх коханців, до ассиріян, до сусідів своїх, |
6
|
6
|
њблечє1нныz въ червлєни1цы, старBйшины и3 воевHды: ю4нwши и3збрaнніи, вси2 кHнницы kздsщіи на к0нехъ: | до тих, що вдягалися у тканини яхонтового кольору, до областеначальників і градоправителів, до всіх красивих юнаків, вершників, що їздять на конях; |
7
|
7
|
и3 дадE блужeніе своE къ ни6мъ: и3збр†ннымъ сынHмъ ґссmр‡йскимъ всBмъ, и3 ко всBмъ, на нsже возлагaшесz, во всёхъ нечистотaхъ и4хъ њсквернsшесz: | і розсипала блудодіяння свої з усіма добірними із синів Ассура, і осквернила себе всіма ідолами тих, до кого б не приліплялася: |
8
|
8
|
и3 блужeніz своегw2, є4же и3з8 є3гЂпта, не њстaви, ћкw съ нeю спaху въ ю4ности є3S, и3 тjи растли1ша дёвство є3S и3 и3зліsша блужeніе своE на ню2. | не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою. |
9
|
9
|
Тогw2 рaди предaхъ ю5 въ рyцэ похотникHмъ є3S, въ рyцэ сынHмъ ґссmр‡йскимъ, на ни1хже возлагaшесz. | За те Я і віддав її до рук коханців її, до рук синів Ассура, до яких вона приліплялася. |
10
|
10
|
Тjи tкрhша стhдъ є3S, сы6ны и3 дщє1ри є3S поsша и3 самyю мечeмъ ўсёкнуша: и3 бhсть поношeніе въ женaхъ, и3 tмщeніе сотвори1ша въ нeй во дщерeхъ є3S. | Вони відкрили наготу її, взяли синів її і дочок її, а її вбили мечем. І вона зробилася ганьбою між жінками, коли звершили над нею страту. |
11
|
11
|
И# ви1дэ сестрA є3S nолівA, и3 растли2 возложeніе своE пaче є3S, и3 блyдъ св0й пaче блудA сестры2 своеS ўмн0жи: | Сестра її, Оголива, бачила це, і була ще розбещенішою у коханні своєму, і блуд її перевершив блуд сестри її. |
12
|
12
|
на сынHвъ ґссmрjйскихъ возложи1сz, на старBйшины и3 воевHды, и5же бли1з8 є3S, њблечє1нны во благоистк†нны, на к0нники kздsщыz на к0нехъ, ю4нwши и3збрaнни вси2. | Вона приліпилася до синів Ассурових, до областеначальників і градоправителів, сусідів її, пишно одягнених, до вершників, що їздять на конях, до всіх добірних юнаків. |
13
|
13
|
И# ви1дэхъ, ћкw њскверни1сz пyть є3ди1нъ nбою2. | І Я бачив, що вона осквернила себе, і що в обох їх одна дорога. |
14
|
14
|
И# приложи2 ко блужeнію своемY, и3 ви1дэ мyжы напи6саны на стэнЁ, w4бразы халдє1йски напи6саны шaрами, | Але ця ще примножила блудодіяння свої, тому що, побачивши вирізаних на стіні чоловіків, фарбами намальовані зображення халдеїв, |
15
|
15
|
препо‰саны пестротaми њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 превHи крашeнніи на главaхъ и4хъ, ви1дъ троsкій всёхъ, под0біе сынHвъ вавmлHнскихъ, халдeйскихъ, земли2 nтeчества и4хъ: | підперезаних по стегнах своїх поясом, з розкішними на голові їх пов’язками, що мають вигляд воєначальників, схожих на синів Вавилона, батьківщина яких земля Халдейська, |
16
|
16
|
и3 возложи1сz на нS зрёніемъ nчeй свои1хъ, и3 послA послы2 къ ни6мъ въ зeмлю халдeйску. | вона закохалася у них з одного погляду очей своїх і послала до них у Халдею послів. |
17
|
17
|
И# пріид0ша къ нeй сhнове вавmлHнстіи на л0же витaющихъ и3 њскверни1ша ю5 въ блужeніи є3S, и3 њскверни1сz въ ни1хъ, и3 tступи2 душA є3S t ни1хъ: | І прийшли до неї сини Вавилона на любовне ложе, й осквернили її блудодійством своїм, і вона осквернила себе ними; і відвернулася від них душа її. |
18
|
18
|
и3 tкры2 блужeніе своE и3 tкры2 срамотY свою2. И# tступи2 дш7A моS t неS, ћкоже tступи2 дш7A моS t сестры2 є3S. | Коли ж вона явно віддалася блудодіянням своїм і відкрила наготу свою, тоді і від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її. |
19
|
19
|
И# ўмн0жила є3си2 блужeніе твоE, є4же помzнyти дни6 ю4ности твоеS, въ нsже блуди1ла є3си2 во є3гЂптэ, | І вона множила блудодіяння свої, згадуючи дні молодости своєї, коли блудила у землі Єгипетській; |
20
|
20
|
и3 возлеглA є3си2 на халдє1и, и4хже плHти бhша ѓки плHти w4сли, и3 ћкw лHна кHнскаz лHна и4хъ, | і приліпилася до коханців своїх, у яких плоть — плоть осляча, і похіть, як у жеребців. |
21
|
21
|
и3 посэти1ла є3си2 беззак0ніе ю4ности твоеS, ±же твори1ла є3си2 во є3гЂптэ во витaлищи твоeмъ, и3дёже сосцы2 ю4ности твоеS спад0ста. | Так ти згадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої заради дівочих грудей твоїх. |
22
|
22
|
Тогw2 рaди, nоліво2, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ воздви1гну похотники2 тво‰ на тS, t ни1хже tступи2 душA твоS, и3 наведY и5хъ на тS w4крестъ, | Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: ось, Я підбурю проти тебе коханців твоїх, від яких відвернулася душа твоя, і приведу їх проти тебе з усіх боків: |
23
|
23
|
сынHвъ вавmлHнскихъ и3 всёхъ халдeєвъ, факyда и3 сyда и3 кyда, и3 вс‰ сhны ґссmр‡йски съ ни1ми, ю4ношы и3збр†нны, старBйшины и3 воевHды, вс‰ трістaты и3 нарHчитыz, к0нники на к0нехъ вси2. | синів Вавилона і всіх халдеїв, з Пехода, із Шоа і Коа, і з ними всіх синів Ассура, красивих юнаків, областеначальників і градоправителів, сановних та іменитих, усіх майстерних наїзників. |
24
|
24
|
И# пріи1дутъ на тS вси2 t сёвера, колєсни1цы и3 колeса со мн0гимъ нар0домъ, щиты2 и3 с{лицы и3 шлeмы, и3 постaвzтъ стражбY w4крестъ тебє2, и3 дaмъ пред8 лицeмъ и4хъ сyдъ, и3 tмстsтъ ти2 въ судёхъ свои1хъ: | І прийдуть на тебе зі зброєю, з конями і колісницями і з безліччю народу, й обступлять тебе навколо у латах, зі щитами й у шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом. |
25
|
25
|
и3 дaмъ рвeніе моE въ тебЁ, и3 сотворsтъ съ тоб0ю гнёвъ ћрости моеS, н0здри тво‰ и3 ќшы твои2 њбрёжутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ мечeмъ и3зсэкyтъ: тjи сынHвъ твои1хъ и3 дщeрей твои1хъ в0змутъ, и3 њстaвшихъ твои1хъ потреби1тъ џгнь: | І оберну ревність Мою проти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе ніс і вуха, а інше твоє від меча упаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а інше твоє вогнем буде пожерте; |
26
|
26
|
и3 совлекyтъ съ тебє2 ри6зы тво‰ и3 в0змутъ сосyды хвалы2 твоеS. | і знімуть з тебе одяг твій, візьмуть убрання твоє. |
27
|
27
|
И# tвращY нечє1стіz тво‰ t тебє2 и3 блyдъ тв0й t земли2 є3гЂпетскіz: и3 не воздви1гнеши nчeсъ твои1хъ на ни1хъ и3 є3гЂпта не помzнeши ктомY. | І покладу кінець розпусті твоїй і блуду твоєму, принесеному із землі Єгипетської, і не будеш звертати на них очей твоїх, і про Єгипет уже не згадаєш. |
28
|
28
|
Понeже сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ предаю1 тz въ рyцэ, и4хже ненави1диши, t ни1хже tступи2 душA твоS: | Бо так говорить Господь Бог: ось, Я віддаю тебе до рук тих, кого ти зненавиділа, до рук тих, від кого відвернулася душа твоя. |
29
|
29
|
и3 сотворsтъ въ тебЁ въ нeнависти, и3 в0змутъ вс‰ труды2 тво‰ и3 дэлA тво‰, и3 бyдеши нагA и3 посрaмлена, и3 tкрhетсz стyдъ блудA твоегw2 и3 нечeстіе твоE. | І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, набуте працею, і залишать тебе нагою і непокритою, і відкрита буде соромітна нагота твоя, і розпуста твоя, і блудодійство твоє. |
30
|
30
|
И# блужeніе твоE сотвори2 сі‰ тебЁ, є3гдA блуди1ла є3си2 в8слёдъ kзhкwвъ и3 њсквернsласz въ кумjрэхъ и4хъ: | Це буде зроблено з тобою за блудодійство твоє з народами, ідолами яких ти осквернила себе. |
31
|
31
|
въ пути2 сестры2 твоеS ходи1ла є3си2, и3 дaмъ чaшу є3S въ рyцэ твои2. | Ти ходила дорогою сестри твоєї; за те і дам у руку тобі чашу її. |
32
|
32
|
Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: чaшу сестры2 твоеS и3спіeши глуб0кую и3 шир0кую, и3 бyдетъ на смёхъ и3 подражнeніе, и3з8oби1лную ко совершeнію піsнства, | Так говорить Господь Бог: ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку і широку, і будеш піддана осміянню і ганьбі, за величезної місткости її. |
33
|
33
|
и3 разслаблeніz нап0лнишисz: чaша же потреблeніz и3 погублeніz чaша сестры2 твоеS самарjи: | Сп’янінням і гіркотою будеш сповнена: чаша жаху і спустошення — чаша сестри твоєї, Самарії! |
34
|
34
|
и3 и3спіeши ю5 и3 и3стощи1ши, и3 чрeпъ є3S kдyщи потреби1ши, и3 сwсцA тво‰ tт0ргнеши: и3 прaздники и3 новомcчіz тво‰ tвращY: понeже ѓзъ гlахъ, речE ґдwнаJ гDь. | І вип’єш її, і осушиш, і черепки її оближеш, і груди твої пошматуєш: бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. |
35
|
35
|
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже забhла мS є3си2 и3 tвeргла менE назaдъ тёла твоегw2, и3 ты2 возми2 нечeстіе твоE и3 блyдъ тв0й. | Тому так говорить Господь Бог: оскільки ти забула Мене і відвернулася від Мене, то і терпи за беззаконня твоє і за блудодійство твоє. |
36
|
36
|
И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, не бyдеши ли суди1ти nолЁ и3 nолівЁ, и3 возвэсти1ши ли и4ма беззакHніz є3ю2; | І сказав мені Господь: сину людський! чи хочеш судити Оголу й Оголиву? вислови їм мерзоти їх; |
37
|
37
|
ћкw любодёйствовастэ, и3 кр0вь въ рукaхъ є3ю2, и3 въ кумjрэхъ є3ю2 прелюбодёйствовастэ, и3 ч†да сво‰, ±же роди1стэ мнЁ, провождaстэ и5мъ сквозЁ џгнь. | бо вони перелюбствували, і кров на руках їх, і з ідолами своїми перелюбствували, і синів своїх, яких народили Мені, через вогонь проводили в їжу їм. |
38
|
38
|
Дaже и3 сі‰ сотвори1стэ ми2, њсквернsстэ с™†z мо‰ въ т0й дeнь, и3 суббw6ты мо‰ њсквернsстэ: | Ще ось що вони робили Мені: оскверняли святилище Моє у той самий день, і порушували суботи Мої; |
39
|
39
|
и3 внегдA закалaстэ ч†да сво‰ кумjрwмъ свои6мъ, и3 вхождaстэ во с™†z мо‰ въ т0й дeнь, є4же скверни1ти |: и3 сE, тaкw творsстэ средЁ д0му моегw2: | тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, у той самий день приходили у святилище Моє, щоб оскверняти його: ось як чинили вони у домі Моєму! |
40
|
40
|
и3 посылaстэ ко мужє1мъ грzдyщымъ и3здалeча, къ ни6мже послHвъ посылaстэ. И# є3гдA приходи1ти и5мъ, ѓбіе ўмывaласz є3си2 и3 ўтварsла є3си2 џчи твои2 и3 ўкрашaласz ќтварію, | Крім цього, посилали за людьми, які приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, підмальовувала очі твої і прикрашалася убраннями, |
41
|
41
|
и3 сэдёла є3си2 на nдрЁ п0стланэ, и3 трапeза ўкрaшенна пред8 лицeмъ є3S, и3 fmміaмъ м0й и3 є3лeй м0й предлагaла пред8 ни1ми, и3 веселsхусz въ ни1хъ: | і сідали на чудове ложе, перед яким приготований був стіл і на якому пропонувала ти запашні куріння Мої і єлей Мій. |
42
|
42
|
и3 глaсомъ сли1чнымъ возглашaху, и3 ко мужє1мъ t мн0жества человёча приходsщымъ t пустhни, и3 даsху пє1рстни на рyки и4хъ и3 вэнeцъ хвалы2 на главы6 и4хъ. | І лунав голос народу, який радів у неї, і до людей з натовпу народного вводилися п’яниці з пустелі; і вони покладали на руки їхні зап’ястя і на голови їхні красиві вінки. |
43
|
43
|
И# рек0хъ: не въ си1хъ ли прелюбодёйствуютъ; и3 дэлA блудни1цы, и3 самA соблуди2. | Тоді сказав Я про підтоптану в перелюбстві: тепер закінчаться блудодіяння її разом з нею. |
44
|
44
|
И# вхождaху къ нeй: ћкоже влaзzтъ къ женЁ блудни1цэ, тaкw влaзzху ко nолЁ и3 ко nолівЁ, женaмъ беззак0нницамъ, є4же сотвори1ти беззак0ніе. | Але приходили до неї, як приходять до жінки блудниці, так приходили до Оголи й Оголиви, до розпусних жінок. |
45
|
45
|
Мyжіе же прaведніи, тjи и3 tмстsтъ и4ма tмщeніемъ любодёйницъ и3 tмщeніемъ проливaющихъ кр0вь, ћкw любодBйцы сyть, и3 кр0вь въ рукaхъ и4хъ. | Але мужі праведні будуть судити їх; вони будуть судити їх судом перелюбниць і судом тих, що проливають кров, тому що вони перелюбниці, й у них кров на руках. |
46
|
46
|
Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: приведи2 на ни1хъ нар0ды и3 дaждь на ни1хъ мzтeжъ и3 разграблeніе, | Бо так сказав Господь Бог: скликати на них зібрання і віддати їх на озлоблення і грабунок. |
47
|
47
|
и3 вeржи кaменіе на ни1хъ, кaменіе нар0дwвъ, и3 да и3збодyтъ и5хъ мечьми2 свои1ми: сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ и3збію1тъ и3 д0мы и4хъ nгнeмъ сожгyтъ: | І зібрання поб’є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, й уб’є синів їх і дочок їх, і доми їх спалить вогнем. |
48
|
48
|
и3 tвращY нечeстіе t земли2, и3 накaжутсz вс‰ жєны2 и3 не сотворsтъ по нечeстіємъ и4хъ: | Так покладу кінець розпусті на цій землі, й усі жінки приймуть урок, і не будуть робити соромітних діл подібно до вас; |
49
|
49
|
и3 дaстсz нечeстіе вaше на вы2: и3 (вс‰) грэхи2 кум‡ръ вaшихъ пріи1мете и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ ґдwнаJ гDь. | і покладуть на вас вашу розпусту, і понесете покарання за гріхи з ідолами вашими, і пізнаєте, що Я Господь Бог. |