Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa к7f
Глава 29
1
1
Въ десsтое лёто, въ десsтый мцcъ, (въ пeрвый дeнь) мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: У десятому році, у десятому місяці, у дванадцятий день місяця, було до мене слово Господнє:
2
2
сhне человёчь, ўтверди2 лицE твоE на фараHна царS є3гЂпетска и3 прорцы2 нaнь и3 на є3гЂпетъ вeсь: сину людський! оберни лице твоє до фараона, царя Єгипетського, і виречи пророцтво на нього і на весь Єгипет.
3
3
глаг0ли и3 рцы2: си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS, фараHне, царю2 є3гЂпетскій, ѕмjа вели1каго, сэдsщаго средЁ рёкъ свои1хъ, глаг0лющаго: мо‰ сyть рёки, и3 ѓзъ сотвори1хъ |. Говори і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, фараоне, царю Єгипетський, великий крокодиле, що, лежачи серед рік своїх, говориш: «моя ріка, і я створив її для себе».
4
4
Ѓзъ же дaмъ ўздY въ чє1люсти тво‰, и3 прилэплю2 ры6бы рэки2 твоеS ко крил0ма твои1ма, и3 возведy тz t среды2 рэки2 твоеS, и3 къ чешуsмъ твои6мъ прильпнyтъ: Але Я вкладу гак у щелепи твої і до луски твоєї приліплю риб з рік твоїх, і витягну тебе з рік твоїх з усією рибою рік твоїх, що прилипла до луски твоєї;
5
5
и3 низвeргу тS вск0рэ и3 вс‰ ры6бы рэки2 твоеS: на лицы2 п0лz падeши, и3 не соберeшисz, и3 не њгради1шисz, ѕвэрє1мъ зємнhмъ и3 пти1цамъ небє1снымъ дaхъ тS во снёдь. і кину тебе у пустелі, тебе і всю рибу з рік твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не приберуть і не підберуть тебе; віддам тебе на поживу звірам земним і птахам небесним.
6
6
И# ўвёдzтъ вси2 живyщіи во є3гЂптэ, ћкw ѓзъ є4смь гDь: занE бhлъ є3си2 жeзлъ тр0стzнъ д0му ї}леву: І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь; тому що вони дому Ізраїлевому були підпорою з тростини.
7
7
є3гдA ћсz тебє2 рук0ю своeю, сокруши1лсz є3си2, и3 є3гдA восплескA на ни1хъ всsка рукA, и3 є3гдA почи1ша на тебЁ, стeрлсz є3си2 и3 сломи1лъ є3си2 и5хъ вс‰ чрє1сла. Коли вони вхопилися за тебе рукою, ти розщепився і поколов їм усе плече; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив усі стегна їм.
8
8
Сегw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ наведY на тS мeчь и3 погублю2 t тебє2 человёки и3 скоты2, Тому так говорить Господь Бог: ось, Я наведу на тебе меч, і знищу у тебе людей і худобу.
9
9
и3 бyдетъ землS є3гЂпетска въ поги1бель и3 во њпустёніе, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. Понeже глаг0лалъ є3си2, ћкw рёки мо‰ сyть, и3 ѓзъ сотвори1хъ |: І зробиться земля Єгипетська пустелею і степом; і пізнають, що Я Господь. Оскільки він говорить: «моя ріка, і я створив її»;
10
10
тогw2 рaди, сE, ѓзъ на тS и3 на вс‰ рёки тво‰, и3 дaмъ зeмлю є3гЂпетску во њпустёніе и3 въ мeчь и3 въ поги1бель, t магдHла и3 сіи1ны и3 дaже до предBлъ є3fі0пскихъ: то ось, Я — на ріки твої, і зроблю землю Єгипетську пустелею з пустель від Мигдола до Сиєни, до самої межі Ефіопії.
11
11
не пр0йдетъ сквозЁ є3S ногA человёча, ни ногA ск0тіz не поступи1тъ по нeй, и3 не насели1тсz четhредесzть лётъ: Не буде проходити по ній нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок років.
12
12
и3 дaмъ зeмлю є3гw2 въ пaгубу средЁ земли2 њпустёлыz, и3 грaди є3гw2 средЁ градHвъ њпустёвшихъ бyдутъ, въ разорeніи бyдутъ четhредесzть лётъ: и3 разсёю є3гЂпта во kзhцэхъ, и3 развёю | по странaмъ. І зроблю землю Єгипетську пустелею серед земель спустошених; і міста її серед опустілих міст будуть порожніми сорок років, і розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях.
13
13
Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: по четhредесzтихъ лётэхъ соберY є3гЂптzны t kзы6къ, ѓможе разсhпашасz, Бо так говорить Господь Бог: після закінчення сорока років Я зберу єгиптян з народів, між якими вони будуть розсіяні;
14
14
и3 возвращY плённики є3гЂпєтскіz и3 вселю2 | въ зeмлю фаfHрскую, въ зeмлю, toнyдуже взsти бhша, и3 бyдетъ влaсть смирeнна: і поверну полон Єгипту, і назад приведу їх у землю Пафрос, у землю походження їх, і там вони будуть царством слабким.
15
15
пaче всёхъ властeй бyдетъ смирeнна, и3 не вознесeтсz ктомY над8 kзы6ки, и3 ўмaлєны сотворю2 |, є4же не бhти и5мъ мнHгимъ во kзhцэхъ. Воно буде слабкішим за інші царства, і не буде більш підноситися над народами; Я принижу їх, щоб вони не панували над народами.
16
16
И# не бyдутъ ктомY д0му ї}леву въ надeжду воспоминaющую беззак0ніе, внегдA послёдовати и5мъ по ни1хъ: и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. І не будуть надалі дому Ізраїлевому опорою, що нагадує беззаконня їх, коли вони зверталися до нього; і пізнають, що Я Господь Бог.
17
17
И# бhсть въ двaдесzть седм0е лёто, во є3ди1нъ дeнь мцcа пeрвагw, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: У двадцять сьомому році, у першому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:
18
18
сhне человёчь, навуходон0соръ цaрь вавmлHнскъ пораб0ти си1лу свою2 раб0тою вели1кою на тЂра, всsка главA плэши1ва и3 всsко рaмо нaго: и3 мздA не бhсть є3мY ни си1лэ є3гw2 на тЂра, за раб0ту, є4юже раб0таша нaнь. сину людський! Навуходоносор, цар Вавилонський, стомив своє військо великими роботами біля Тира; усі голови оплішивіли й усі плечі стерті; а ні йому, ні війську його немає винагороди від Тира за роботи, які він зробив проти нього.
19
19
Тогw2 рaди си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ даю2 навуходон0сору царю2 вавmлHнску зeмлю є3гЂпетску, и3 в0зметъ мн0жество є3S, и3 плэни1тъ плёнъ є3S, и3 расхи1титъ кwрhсти є3S, и3 бyдетъ мздA си1лэ є3гw2: Тому так говорить Господь Бог: ось, Я Навуходоносору, царю Вавилонському, даю землю Єгипетську, щоб він обібрав багатство її і вчинив грабунок у ній, і пограбував награбоване нею, і це буде винагородою війську його.
20
20
за слyжбу є3гw2, є4юже послужи2 на тЂра, дaхъ є3мY зeмлю є3гЂпетску, занE послужи2 мнЁ, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь. У нагороду за справу, яку він зробив у ньому, Я віддаю йому землю Єгипетську, тому що вони робили це для Мене, — сказав Господь Бог.
21
21
Въ т0й дeнь взhдетъ р0гъ всемY д0му ї}леву, и3 тебЁ дaмъ ўстA tвє1рста средЁ и4хъ, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. У той день піднесу ріг дому Ізраїлевому, і тобі відкрию вуста серед них, і пізнають, що Я Господь.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.