1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7д
|
Глава 44
|
|
1
|
1
|
| И# њбрати1 мz на пyть врaтъ с™hхъ внёшнихъ, зрsщихъ на вост0ки: и3 сі‰ бsху затворє1нна. | І привів він мене назад до зовнішніх воріт святилища, повернених лицем на схід, і вони були зачинені. |
|
2
|
2
|
| И# речE гDь ко мнЁ: сі‰ вратA заключє1нна бyдутъ и3 не tвeрзутсz, и3 никт0же пр0йдетъ и4ми: ћкw гDь бGъ ї}левъ вни1детъ и4ми, и3 бyдутъ заключє1нна. | І сказав мені Господь: ворота ці будуть зачинені, не відчиняться, і ніяка людина не ввійде ними, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов ними, і вони будуть зачинені. |
|
3
|
3
|
| ЗанE старёйшина сeй сsдетъ въ ни1хъ ћсти хлёбъ пред8 гDемъ: по пути2 є3лaма [притв0ра] врaтъ вни1детъ и3 по пути2 є3гw2 и3зhдетъ. | Що ж до князя, він, як князь, сяде у них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих воріт, і тим самим шляхом вийде. |
|
4
|
4
|
| И# введe мz по пути2 врaтъ ±же къ сёверу, прsмw хрaму: и3 ви1дэхъ, и3 сE, п0лнъ слaвы д0мъ гDень. И# пад0хъ ни1цъ на лицы2 моeмъ. | Потім привів мене шляхом воріт північних перед лице храму, і я бачив, і ось, слава Господа наповнювала дім Господа, й упав я на лице моє. |
|
5
|
5
|
| И# речE гDь ко мнЁ: сhне человёчь, сложи2 въ сeрдцы твоeмъ, и3 ви1ждь nчи1ма твои1ма и3 ўши1ма твои1ма слhши вс‰, є3ли6ка ѓзъ гlю съ тоб0ю, по всBмъ повелёніємъ хрaма гDнz и3 по всBмъ ўзаконeніємъ є3гw2: и3 ўстр0иши сeрдце твоE на вх0дъ хрaма по всBмъ и3сх0дамъ є3гw2 во всёхъ с™hхъ. | І сказав мені Господь: сину людський! прикладай серце твоє до всього, і дивися очима твоїми, і слухай вухами твоїми все, що Я говорю тобі про всі постанови дому Господа і всі закони його; і прихили серце твоє до входу у храм і до всіх виходів зі святилища. |
|
6
|
6
|
| И# речeши къ д0му прогнэвлsющему мS, къ д0му ї}леву: сі‰ гlетъ гDь бGъ: да довлёетъ вaмъ t всёхъ беззак0ній вaшихъ, д0ме ї}левъ, | І скажи бунтівному дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: досить вам, доме Ізраїлів, робити всі мерзоти ваші, |
|
7
|
7
|
| є4же вводи1ти вaмъ сhны и3ноплемeнничы неwбрBзаны сeрдцемъ и3 неwбрBзаны пл0тію, є4же бывaти и5мъ во с™hхъ мои1хъ, и3 њсквернsху |, є3гдA прин0сите вы2 хлёбы, тyкъ и3 мzсA и3 кр0вь: и3 преступaсте завётъ м0й во всёхъ беззак0ніихъ вaшихъ, | вводити синів чужої, необрізаних серцем і необрізаних плоттю, щоб вони були в Моєму святилищі й оскверняли храм Мій, підносити хліб Мій, жир і кров, і руйнувати завіт Мій усякими мерзотами вашими. |
|
8
|
8
|
| и3 не снабдёсте храни1ти стражбы6 во с™hхъ мои1хъ, и3 постaвисте стражeй стрещи2 стражбы6 с™hхъ мои1хъ себЁ. | Ви не виконували варти біля святинь Моїх, а ставили замість себе їх для сторо́жі у Моєму святилищі. |
|
9
|
9
|
| Тогw2 рaди си1це гlетъ ґдwнаJ гDь: всsкъ сhнъ и3ноплемeнничь неwбрёзанъ сeрдцемъ и3 неwбрёзанъ пл0тію да не вни1детъ во с™†z мо‰ во всёхъ сынёхъ и3ноплемeнничихъ, и5же сyть средЁ д0му ї}лева: | Так говорить Господь Бог: ніякий син чужої, необрізаний серцем і необрізаний плоттю, не повинен входити у святилище Моє, навіть і той син чужої, який живе серед синів Ізраїля. |
|
10
|
10
|
| но и3 леvjти, и4же tверг0шасz менє2, є3гдA заблуждaше ї}ль, и5же заблуди1ша t менє2 в8слёдъ п0мыслwвъ свои1хъ, и3 в0змутъ непрaвду свою2 | Рівно ж і левити, які відійшли від Мене під час відступництва Ізраїля, які, залишивши Мене, блукали вслід ідолам своїм, понесуть покарання за провину свою. |
|
11
|
11
|
| и3 бyдутъ служaще во с™hхъ мои1хъ, вратари6 ў двeрій хрaма и3 служaщіи хрaму: тjи да закалaютъ жє1ртвы и3 всесожжє1ніz лю1демъ и3 тjи да стaнутъ пред8 людьми2, є4же служи1ти и5мъ. | Вони будуть служити біля святилища Мого, як вартові біля воріт храму і прислужники у храмі; вони будуть заколювати для народу всепалення й інші жертви, і будуть стояти перед ними для служіння їм. |
|
12
|
12
|
| Понeже служи1ша и5мъ пред8 лицeмъ кумjрwвъ свои1хъ, и3 бhсть д0му ї}леву въ мучeніе непрaвды: тогw2 рaди воздвиг0хъ на нS рyку мою2, гlетъ гDь бGъ (ї}левъ), и3 в0змутъ беззак0ніе своE, | За те, що вони служили їм перед ідолами їхніми і були для дому Ізраїлевого спокусою до нечестя, Я підняв на них руку Мою, — говорить Господь Бог, — і вони понесуть покарання за провину свою; |
|
13
|
13
|
| и3 не пристyпzтъ ко мнЁ служи1ти мнЁ, ни приноси1ти ко с™ы6мъ сынHвъ ї}левыхъ, нижE ко с™ы6мъ с™hнь мои1хъ, и3 в0змутъ безчeстіе своE въ заблуждeніи, въ нeмже прельсти1шасz: | вони не будуть наближатися до Мене, щоб священнодіяти переді Мною і приступати до усіх святинь Моїх, до Святого Святих, але будуть нести на собі неславу свою і мерзоти свої, які чинили. |
|
14
|
14
|
| и3 ўчинsтъ | стрещи2 стражбы6 хрaма на вс‰ дэлA є3гw2 | Зроблю їх вартовими храму для всіх служб його і для всього, що звершується у ньому. |
|
15
|
15
|
| и3 на вс‰, є3ли6ка сотворsтъ жерцы2 и3 леvjти, сhнове садyкwвы, и5же сохрани1ша стражбы6 с™hнь мои1хъ (и3 пути6 мо‰), є3гдA заблуждaше д0мъ ї}левъ t менє2: сjи пристyпzтъ ко мнЁ, є4же служи1ти мнЁ, и3 стaнутъ пред8 лицeмъ мои1мъ, є4же приноси1ти мнЁ жeртву, тyкъ и3 кр0вь, гlетъ ґдwнаJ гDь. | А священики з коліна Левіїного, сини Садока, які, під час відступу синів Ізраїлевих від Мене, постійно стояли на сторо́жі святилища Мого, ті будуть наближатися до Мене, щоб служити Мені, і будуть стояти перед лицем Моїм, щоб приносити Мені жир і кров, — говорить Господь Бог. |
|
16
|
16
|
| Сjи вни1дутъ во с™†z мо‰ и3 сjи пристyпzтъ ко трапeзэ моeй, є4же служи1ти мнЁ, и3 сохранsтъ стражбы6 мо‰. | Вони будуть входити у святилище Моє і наближатися до трапези Моєї, щоб служити Мені і нести варту Мою. |
|
17
|
17
|
| И# бyдетъ внегдA входи1ти и5мъ во вратA дворA внyтреннzгw, въ ри6зы льн‰ны да њблекyтсz, ґ да не њблекyтсz въ вwлнsны, внегдA служи1ти и5мъ t врaтъ дворA внyтреннzгw. | Коли прийдуть до воріт внутрішнього двору, тоді одягнуться в одежі лляні, а вовняне не повинне бути на них під час служіння їхнього біля воріт внутрішнього двору й усередині храму. |
|
18
|
18
|
| И# клобуки2 [Грeч.: кідaры.] льн‰ны да и4мутъ на главaхъ свои1хъ, и3 њпо‰саніz льн‰на да и4мутъ њ чрeслэхъ свои1хъ, и3 да не препоzсyютсz крёпкw: | Завивала на головах їхніх повинні бути також лляні; і спідній одяг на стегнах їхніх повинен бути також лляним; у поту вони не повинні підперізуватися. |
|
19
|
19
|
| и3 є3гдA и3сх0дzтъ къ лю1демъ во внёшній дв0ръ, да совлекyтсz ри1зъ свои1хъ, въ ни1хже тjи слyжатъ, и3 да положaтъ | въ прегрaдахъ с™hхъ, и3 њблекyтсz въ ри6зы и4ны, и3 да не њсвzтsтъ людjй въ ри1захъ свои1хъ: | А коли потрібно буде вийти на зовнішній двір, на зовнішній двір до народу, тоді вони повинні будуть зняти одяг свій, в якому вони служили, і залишити його у священних кімнатах, і одягтися в інший одяг, щоб священним одягом своїм не доторкатися до народу. |
|
20
|
20
|
| и3 глaвъ свои1хъ да не њбрjютъ, и3 вл†съ свои1хъ да не растsтъ, покрывaюще покрhютъ главы6 сво‰. | І голови свої вони не повинні голити, і не повинні відпускати волосся, а нехай неодмінно стрижуть голови свої. |
|
21
|
21
|
| И# вінA да не піeтъ всsкъ жрeцъ, є3гдA вх0дитъ во внyтренній дв0ръ. | І вина не повинен пити жоден священик, коли йде у внутрішній двір. |
|
22
|
22
|
| И# вдови1цы и3 пущени1цы да не поeмлютъ себЁ въ женY, но т0кмw дэви1цу t плeмене д0му ї}лева: и3 ѓще бyдетъ вдовA жeрча, да џную п0ймутъ. | Ні вдови, ні розведеної з чоловіком вони не повинні брати собі у дружини, а тільки можуть брати собі дівчат із племені дому Ізраїлевого і вдову, що залишилася вдовою від священика. |
|
23
|
23
|
| И# лю1ди мо‰ да научaтъ разлучaти междY с™hмъ и3 сквернaвымъ, и3 междY чи1стымъ и3 нечи1стымъ возвэстsтъ и5мъ. | Вони повинні навчати народ Мій відрізняти священне від несвященного і пояснювати їм, що́ нечисте і що́ чисте. |
|
24
|
24
|
| И# на судЁ кр0ве тjи да стоsтъ, є4же разсуждaти: њправд†ніz мо‰ да њправдsтъ и3 суды2 мо‰ да сyдzтъ, и3 зак0ны мо‰ и3 повелBніz мо‰ во всёхъ прaздницэхъ мои1хъ сохранsтъ, и3 суббw6ты мо‰ њсвzтsтъ. | При спірних справах вони повинні бути присутніми у суді, і за уставом Моїм судити їх, і зберігати закони Мої і постанови Мої про всі свята Мої, і свято зберігати суботи Мої. |
|
25
|
25
|
| И# над8 дyшу человёка не пріи1дутъ њскверни1тисz [къ мeртвому да не прик0снутсz], но т0чію над8 nтцeмъ и3 мaтерію, и3 сhномъ и3 дщeрію, и3 брaтомъ и3 сестр0ю своeю, ћже не посzглA за мyжа, њскверни1тсz. | До мертвої людини ніхто з них не повинен підходити, щоб не зробитися нечистим; тільки заради батька і матері, заради сина і дочки, брата і сестри, яка не була заміжньою, можна їм зробити себе нечистими. |
|
26
|
26
|
| И# по њчищeніи своeмъ сeдмь днjй да сочтeтъ себЁ. | Після очищення ж такого, ще сім днів слід відрахувати йому. |
|
27
|
27
|
| И# во џньже дeнь вх0дzтъ во дв0ръ внyтренній, є4же служи1ти во с™и1лищи, да принесyтъ њчищeніе, гlетъ гDь бGъ. | І в той день, коли йому потрібно буде приступати до святині у внутрішньому дворі, щоб служити при святині, він повинен принести жертву за гріх, — говорить Господь Бог. |
|
28
|
28
|
| И# бyдетъ и5мъ въ наслёдіе: ѓзъ и5мъ наслёдіе, и3 њдержaніе и5мъ не дaстсz въ сынёхъ ї}левыхъ, ћкw ѓзъ њдержaніе и4хъ. | А щодо наділу їхнього, то Я їхній наділ. І володіння не давайте їм у Ізраїлі: Я їхнє володіння. |
|
29
|
29
|
| Жє1ртвы же и3 ±же за грэхи2 и3 за невёдэніе сjи да kдsтъ: и3 всsкое tлучeнное во ї}ли тBмъ да бyдетъ: | Вони будуть їсти від хлібного приношення, від жертви за гріх і жертви за злочин; і все закляте у Ізраїлі їм же належить. |
|
30
|
30
|
| начaтки всёхъ и3 пeрвенцы всёхъ и3 ўч†стіz вс‰, t всёхъ начaткwвъ вaшихъ жерцє1мъ да бyдутъ: и3 начaтки жи6тъ вaшихъ да дaсте жерцY, є4же положи1ти благословє1ніz въ домёхъ вaшихъ. | І початки з усіх плодів ваших і всякого роду приношення, з чого б не складалися приношення ваші, належать священикам; і початки меленого вами віддавайте священикові, щоб над домом твоїм спочивало благословення. |
|
31
|
31
|
| И# всsкіz мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины, t пти1цъ и3 t скHтъ да не kдsтъ жерцы2. | Ніякої мертвечини і нічого, роздертого звіром, ні з птахів, ні з худоби, не повинні їсти священики. |
