1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lд
|
Глава 34
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| сhне человёчь, прорцы2 на п†стыри ї}лєвы, прорцы2 и3 рцы2 пaстырємъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: | сину людський! виречи пророцтво на пастирів Ізраїлевих, виречи пророцтво і скажи їм, пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! чи не стадо повинні пасти пастирі? |
|
3
|
3
|
| qле, пaстыріе ї}лєвы! є3дA пасyтъ пaстыріе сами1хъ себE; не nвeцъ ли пасyтъ пaстыріе; сE, млеко2 kдитE и3 в0лною њдэвaетесz и3 тyчное закалaете, ґ nвeцъ мои1хъ не пасeте: | Ви їли жир і вовною одягалися, відгодованих овець заколювали, а стада не пасли. |
|
4
|
4
|
| и3знем0гшагw не под8sсте и3 болsщагw не ўврачевaсте, и3 сокрушeннагw не њбzзaсте и3 заблуждaющагw не њбрати1сте, и3 поги1бшагw не взыскaсте и3 крёпкое њскорби1сте труд0мъ и3 влaстію наказaсте | и3 наругaніемъ. | Слабких не зміцнювали, і хворої вівці не лікували, і пораненої не перев’язували, і вкраденої не повертали, і загубленої не шукали, а правили ними з насильством і жорстокістю. |
|
5
|
5
|
| И# разсhпашасz џвцы мо‰, понeже не и3мёzху пaстырей, и3 бhша на и3з8zдeніе всBмъ ѕвэрє1мъ сє1лнымъ. | І розсіялися вони без пастиря і, розсіявшись, зробилися поживою всякому звіру польовому. |
|
6
|
6
|
| И# расточи1шасz џвцы мо‰ по всBмъ горaмъ и3 (заблуди1ша) по всBмъ холмHмъ высHкимъ, и3 на лицы2 всеS земли2 разсhпашасz џвцы мо‰, и3 не бЁ взыскaющагw, ни њбращaющагw. | Блукають вівці Мої по всіх горах і по усякому високому пагорбі, і по всьому лиці землі розсіялися вівці Мої, і ніхто не розвідує про них, і ніхто не шукає їх. |
|
7
|
7
|
| Тогw2 рaди, q, пaстыріе, слhшите сл0во гDне: | Тому, пастирі, вислухайте слово Господнє. |
|
8
|
8
|
| живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, понeже ўчинє1на сyть стадA мо‰ въ расхищeніе, и3 џвцы мо‰ бhша во снэдeніе всBмъ ѕвэрє1мъ сє1лнымъ, занeже нёсть пaстырей, и3 не поискaша пaстыріе nвeцъ мои1хъ, но пас0ша пaстыріе сами1хъ себE, ґ nвeцъ мои1хъ не пас0ша: | Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на розкрадання і без пастиря зробилися вівці Мої поживою всякого звіра польового, і пастирі Мої не шукали овець Моїх, і пасли пастирі самих себе, а овець Моїх не пасли, — |
|
9
|
9
|
| сегw2 рaди, пaстыріе, слhшите сл0во гDне, | за те, пастирі, вислухайте слово Господнє. |
|
10
|
10
|
| сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на п†стыри, и3 взыщY nвeцъ мои1хъ t рyкъ и4хъ, и3 tстaвлю | t пaствы nвeцъ мои1хъ, и3 не бyдутъ пасти2 и5хъ пaстыріе: нижE сами1хъ себE и4мутъ пасти2, и3 tимY џвцы мо‰ и3з8 ќстъ и4хъ, и3 ктомY не бyдутъ и5мъ на и3з8zдeніе. | Так говорить Господь Бог: ось, Я — на пастирів, і стягну овець Моїх від руки їх, і не дам їм більше пасти овець, і не будуть більше пастирі пасти самих себе, і вивергну овець Моїх із щелеп їхніх, і не будуть вони їжею їх. |
|
11
|
11
|
| Сегw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ взыщY nвeцъ мои1хъ и3 присэщY и5хъ: | Бо так говорить Господь Бог: ось, Я Сам знайду овець Моїх і огляну їх. |
|
12
|
12
|
| ћкоже присэщaетъ пастyхъ пaству свою2 въ дeнь, є3гдA є4сть w4блаченъ и3 мглsнъ, средЁ nвeцъ свои1хъ разлучeныхъ, тaкw взыщY nвeцъ мои1хъ и3 и3збaвлю | t всsкагw мёста, ѓможе сyть разсы6паны въ дeнь w4блаченъ и3 примрaченъ. | Як пастух перевіряє стадо своє у той день, коли знаходиться серед стада свого розсіяного, так Я перегляну овець Моїх і визволю їх із усіх місць, в яких вони були розсіяні у день хмарний і похмурий. |
|
13
|
13
|
| И# и3зведY | t kзы6къ и3 соберY | t стрaнъ, и3 введY | въ зeмлю и4хъ и3 ўпасY | на горaхъ ї}левыхъ и3 въ дeбрехъ и3 во всeмъ селeніи земли2, | І виведу їх з народів, і зберу їх із країн, і приведу їх у землю їх, і буду пасти їх на горах Ізраїлевих, біля потоків і на всіх населених місцях землі цієї. |
|
14
|
14
|
| на пaжити блaзэ ўпасY |, на горЁ выс0цэ ї}левэ: и3 бyдутъ њгр†ды и4хъ тaмw, и3 ќспнутъ и3 почjютъ тaмw въ пи1щи блaзэ, и3 на пaжити тyчнэ ўпасyтсz на горaхъ ї}левыхъ. | Буду пасти їх на доброму пасовищі, і загін їх буде на високих горах Ізраїлевих; там вони будуть відпочивати у доброму загоні і будуть пастися на рясному пасовищі, на горах Ізраїлевих. |
|
15
|
15
|
| Ѓзъ ўпасY џвцы мо‰ и3 ѓзъ ўпок0ю |, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь. | Я буду пасти овець Моїх і Я буду заспокоювати їх, — говорить Господь Бог. |
|
16
|
16
|
| Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: поги1бшее взыщY и3 заблуди1вшее њбращY, и3 сокрушeнное њбzжY и3 немощн0е ўкрэплю2, и3 крёпкое снабдю2 и3 ўпасY | съ суд0мъ. | Загублену розшукаю і вкрадену поверну, і поранену перев’яжу, і хвору зміцню, а розжирілу і буйну знищу; буду пасти їх за правдою. |
|
17
|
17
|
| И# вы2, џвцы мо‰, сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ разсуждY междY nвцeю и3 nвцeю, и3 nвн0мъ и3 козл0мъ. | Вас же, вівці Мої, — так говорить Господь Бог, — ось, Я буду судити між вівцею і вівцею, між бараном і козлом. |
|
18
|
18
|
| Не дов0лно ли вaмъ, ћкw на блaзэй пaжити пас0стесz, и3 њстaнокъ пaжити вaшеz ногaми вaшими попирaсте, и3 ўстоsвшуюсz в0ду пивaсте, и3 њстaнокъ ногaми вaшими возмущaсте, | Хіба мало вам того, що пасетеся на доброму пасовищі, а тим часом решту на пасовищі вашому топчете ногами вашими, п’єте чисту воду, а решту каламутите ногами вашими, |
|
19
|
19
|
| и3 џвцы мо‰ попрaніемъ н0гъ вaшихъ живsху, и3 возмущeнную в0ду ногaми вaшими піsху; | так що вівці Мої повинні годуватися тим, що потоптане ногами вашими, і пити те, що скаламучене ногами вашими? |
|
20
|
20
|
| Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ разсуждY междY nвчaтемъ си1льнымъ и3 междY nвчaтемъ немощнhмъ. | Тому так говорить їм Господь Бог: ось, Я Сам буду судити між вівцею повною й вівцею худою. |
|
21
|
21
|
| Рeбрами и3 плещaми вaшими рёzсте и3 рогaми вaшими бод0сте, и3 всsкое немощн0е пхaсте, д0ндеже и3згнaсте | в0нъ: | Оскільки ви штовхаєте боком і плечем, і рогами своїми б’єте всіх слабких, доки не виштовхнете їх геть, — |
|
22
|
22
|
| и3 сп7сY џвцы мо‰, и3 ктомY не бyдутъ на разграблeніе, и3 разсуждY междY nвчaтемъ и3 nвчaтемъ, и3 междY nвн0мъ и3 nвн0мъ: | то Я спасу овець Моїх, і їх не будуть уже розкрадати, і буду судити між вівцею і вівцею. |
|
23
|
23
|
| и3 возстaвлю и5мъ пaстырz є3ди1наго, и3 ўпасeтъ |, рабA моего2 давjда, т0й ўпасeтъ |, (и3 т0й ўпок0итъ |,) и3 бyдетъ и5мъ пaстырь, | І поставлю над ними одного пастиря, який буде пасти їх, раба Мого Давида; він буде пасти їх і він буде у них пастирем. |
|
24
|
24
|
| ѓзъ же гDь бyду и5мъ въ бGа, и3 рaбъ м0й давjдъ кнsзь средЁ и4хъ: ѓзъ гDь гlахъ. | І Я, Господь, буду їхнім Богом, і раб Мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав це. |
|
25
|
25
|
| И# завэщaю давjдови завётъ ми1рный, и3 потреблю2 ѕвBри ѕлы6 t земли2, и3 вселsтсz въ пустhни, ўповaюще ќспнутъ въ дубрaвахъ. | І укладу з ними завіт миру і прожену з землі лютих звірів, так що безпечно будуть жити у степу і спати у лісах. |
|
26
|
26
|
| И# дaмъ и5мъ w4крестъ горы2 моеS блгcвeніе, и3 и3спущY д0ждь вaмъ во врeмz своE, д0ждь благословeніz. | Дарую їм і околицям пагорба Мого благословення, і дощ буду посилати у свій час; це будуть дощі благословення. |
|
27
|
27
|
| И# древесA на п0ли дадsтъ пл0дъ св0й, и3 землS дaстъ си1лу свою2, и3 вселsтсz на земли2 своeй съ надeждею ми1ра, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA сокрушY ќзы и4га и4хъ: и3 и3збaвлю | и3з8 руки2 пораб0тившихъ |, | І польове дерево буде давати плід свій, і земля буде давати плоди свої; і будуть вони безпечні на землі своїй, і пізнають, що Я Господь, коли скрушу зв’язки ярма їх і визволю їх від руки поневолювачів їх. |
|
28
|
28
|
| и3 не бyдутъ ктомY во плэнeніе kзhкwмъ, и3 ѕвёріе земнjи не поzдsтъ и4хъ ктомY: и3 вселsтсz съ надeждею, и3 не бyдетъ ўстрашazй и5хъ. | Вони не будуть вже здобиччю для народів, і польові звірі не будуть пожирати їх; вони будуть жити безпечно, і ніхто не буде страшити їх. |
|
29
|
29
|
| И# возстaвлю и5мъ сaдъ ми1ренъ, и3 не бyдутъ ктомY м†лы числ0мъ на земли2, и3 не бyдутъ погублeни глaдомъ на земли2, и3 не пріи1мутъ ктомY ўкорeніz t kзы6къ: | І вирощу у них насадження славне, і не будуть уже гинути від голоду на землі і терпіти посоромлення від народів. |
|
30
|
30
|
| и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ съ ни1ми, ґ тjи лю1діе мои2 д0мъ ї}левъ, гlетъ ґдwнаJ гDь: | І пізнають, що Я, Господь Бог їх, з ними, і вони, дім Ізраїлів, Мій народ, — говорить Господь Бог, |
|
31
|
31
|
| вh же џвцы мо‰ и3 џвцы пaствы моеS є3стE, и3 ѓзъ гDь бGъ вaшъ, гlетъ ґдwнаJ гDь. | і що ви — вівці Мої, вівці пастви Моєї; ви — люди, а Я Бог ваш, — говорить Господь Бог. |
