1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lє
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz: | І було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| сhне человёчь, њбрати2 лицE твоE къ горЁ сеjръ и3 прорцы2 на ню2 и3 рцы2 є4й: | сину людський! поверни лице твоє до гори Сеїр і проречи на неї пророцтво |
|
3
|
3
|
| сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ на тS, горо2 сеjръ, и3 прострY рyку мою2 на тS и3 постaвлю тS пyсту, и3 њпустёеши, | і скажи їй: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, горо Сеїр! і простягну на тебе руку Мою і зроблю тебе порожньою і безлюдною. |
|
4
|
4
|
| и3 во градёхъ твои1хъ пустhню сотворю2, и3 ты2 въ пустhню бyдеши, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. | Міста твої перетворю на руїни, і ти сама спустієш і пізнаєш, що Я Господь. |
|
5
|
5
|
| Понeже бhсть въ тебЁ враждA вёчнаz, и3 присэдёла є3си2 д0му ї}леву лукaвствомъ, рук0ю врагHвъ съ мечeмъ во врeмz печaли и4хъ и3 во врeмz непрaвды, на послёдокъ: | Оскільки у тебе вічна ворожнеча, і ти віддавала синів Ізраїлевих до рук меча під час нещастя їх, під час остаточної загибелі: |
|
6
|
6
|
| сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, понeже въ кр0ви согрэши1ла є3си2, и3 кр0вь поженeтъ тS, кр0вь возненави1дэла є3си2, и3 кр0вь и3жденeтъ тS. | за це — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю тебе кров’ю, і кров буде переслідувати тебе; оскільки ти не ненавиділа крови, то кров і буде переслідувати тебе. |
|
7
|
7
|
| И# постaвлю г0ру сеjръ пyсту и3 њпустёвшу, и3 погублю2 t неS человёки и3 скоты2, (и3 приходsша и3 tходsща:) | І зроблю гору Сеїр порожнім і безлюдним степом і знищу на ній того, хто приходить, і того, хто повертається. |
|
8
|
8
|
| и3 нап0лню ћзвеными твои1ми х0лмы тво‰ и3 дє1бри тво‰, и3 на всёхъ п0лехъ твои1хъ ћзвеніи мечeмъ падyтъ въ тебЁ: | І наповню висоти її вбитими її; на пагорбах твоїх і в долинах твоїх, і в усіх рівчаках твоїх будуть падати убиті мечем. |
|
9
|
9
|
| и3 пyсту во вёкъ постaвлю тS, и3 грaди твои2 не населsтсz ктомY, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. | Зроблю тебе пустелею вічною, і в містах твоїх не будуть жити, і пізнають, що Я Господь. |
|
10
|
10
|
| Понeже реклA є3си2: џба kзы6ка и3 џбэ странB мои2 бyдутъ, и3 возмY и5хъ въ наслёдіе, ґ гDь тaмw є4сть: | Оскільки ти говорила: ці два народи і ці дві землі будуть мої, і ми заволодіємо ними, хоч і Господь був там»: |
|
11
|
11
|
| сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ ґдwнаJ гDь, и3 сотворю2 тебЁ по враждЁ твоeй и3 по рeвности твоeй, ю4же сотвори1ла є3си2 t ненавидёніz къ ни6мъ, и3 познaнъ бyду тоб0ю, є3гдA и4мамъ тебE суди1ти, и3 ўразумёеши, ћкw ѓзъ є4смь гDь. | за те, — живу Я! — говорить Господь Бог, — зроблю з тобою за мірою ненависти твоєї і заздрости твоєї, яку ти виявила з ненависти твоєї до них, і явлю Себе їм, коли буду судити тебе. |
|
12
|
12
|
| Слhшахъ глaсъ всёхъ хулeній твои1хъ, ±же глаг0лала є3си2: г0ры ї}лєвы п{сты даны2 нaмъ во снёдь: | І пізнаєш, що Я, Господь, чув усі знущання твої, які ти промовляла на гори Ізраїлеві, говорячи: «спустіли! нам віддані на поживу!» |
|
13
|
13
|
| и3 велерёчила є3си2 на мS ўсты2 твои1ми и3 ўмн0жила на мS словесA, ѓзъ же ўслhшахъ. | Ви величалися переді Мною язиком вашим і множили промови ваші проти Мене; Я чув це. |
|
14
|
14
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ ґдwнаJ гDь: во весeліи всеS земли2 пyсту тS сотворю2: | Так говорить Господь Бог: коли вся земля буде радіти, Я зроблю тебе пустелею. |
|
15
|
15
|
| ћкоже порaдоваласz є3си2 њ наслёдій д0му ї}лева, ћкw поги1бе, тaкw сотворю2 тебЁ: пустA бyдеши, горо2 сеjръ, и3 всS їдумeа потреби1тсz, и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ. | Як ти раділа тому, що наділ дому Ізраїлевого спустів, так зроблю Я і з тобою: спустошена будеш, горо Сеїр, і вся Ідумея разом, і пізнають, що Я Господь. |
