Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Глава 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава 7	Главa з7

1	1
Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли той повертався після поразки царів,	(За? ™е7‹.) Сeй бо мелхіседeкъ, цRь сали1мскій, сщ7eнникъ бGа вhшнzгw, и4же срёте ґвраaма возврaщшасz t сёча царeй и3 блгcви2 є3го2,
2	2
якому і десятину Авраам відділив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потім і тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру»,	є3мyже и3 десzти1ну t всёхъ tдэли2 ґвраaмъ, пeрвэе ќбw сказyетсz цRь прaвды, пот0мъ же цRь сали1мскій, є4же є4сть, цRь ми1ра,
3	3
без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.	без8 nтцA, без8 мaтере, без8 при1чта р0да, ни начaла днє1мъ, ни животY концA и3мёz, ўпод0бленъ же сн7у б9ію, пребывaетъ сщ7eнникъ вhну.
4	4
Бачите, який великий той, якому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.	Ви1дите же, є3ли1къ сeй, є3мyже и3 десzти1ну дaлъ є4сть ґвраaмъ патріaрхъ t и3збрaнныхъ.
5	5
Ті з синів Левієвих, що одержують священство‚ мають заповідь — брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від стегон Авраамових.	И# пріeмлющіи ќбw свzщeнство t сынHвъ леv‡инъ зaповэдь и4мутъ њдесsтствовати лю1ди по зак0ну, си1рэчь, брaтію свою2, ѓще и3 t чрeслъ ґвраaмовыхъ и3зшeдшую:
6	6
Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.	не причитaемый же р0домъ къ ни6мъ, њдесsтствова ґвраaма и3 и3мyщаго њбэтов†ніz блгcви2:
7	7
Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.	(За? ™ѕ7‹.) без8 всsкагw же прекосл0віz мeншее t б0лшагw бlгословлsетсz.
8	8
І тут десятини беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе.	И# здЁ ќбw десzти6ны человёцы ўмирaющіи пріeмлютъ: тaмw же свидётелствуемый, ћкw жи1въ є4сть.
9	9
І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину;	И# да си1це рекY, ґвраaмомъ и3 леvjй, пріeмлzй десzти6ны, десzти6ны дaлъ є4сть:
10	10
бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.	є3щe бо въ чрeслэхъ џтчіихъ бsше, є3гдA срёте є3го2 мелхіседeкъ.
11	11
Отже, якби досконалість осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б іще була потреба поставати іншому священикові за чином Мелхиседековим, а не іменуватися за чином Аароновим?	Ѓще ќбw совершeнство леvjтскимъ свzщeнствомъ бhло, лю1діе бо на нeмъ взак0нени бhша: кaz є3щE потрeба по чи1ну мелхіседeкову и3н0му востaти свzщeннику, ґ не по чи1ну ґарHнову глаг0латисz;
12	12
Адже із зміною священства необхідно бути зміні і закону,	прелагaему бо свzщeнству, по нyжди и3 зак0ну премэнeніе бывaетъ.
13	13
бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.	Њ нeмже бо глаг0лютсz сі‰, колёну и3н0му причасти1сz, t негHже никт0же приступи2 ко nлтарю2:
14	14
Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав стосовно священства.	ћвэ бо, ћкw t колёна їyдова возсіS гDь нaшъ, њ нeмже колёнэ мwmсeй њ свzщeнствэ ничес0же глаг0ла.
15	15
І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик інший,	И# ли1шше є3щE ћвэ є4сть, ћкw по под0бію мелхіседeкову востаeтъ сщ7eнникъ и4нъ,
16	16
Який є таким не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.	и4же не по зак0ну зaповэди плотскjz бhсть, но по си1лэ животA неразрушaемагw.
17	17
Бо засвідчено: «Ти Священик повік за чином Мелхиседековим».	Свидётелствуетъ бо, ћкw ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову.
18	18
Скасування ж попередньої заповіді буває через її неміч та марність,	(За? ™з7‹.) Tлагaніе ќбw бывaетъ прeжде бhвшіz зaповэди за нeмощное є3S и3 неполeзное:
19	19
бо закон нічого не довів до досконалости; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.	ничт0же бо соверши1лъ зак0нъ: привведeніе же є4сть лyчшему ўповaнію, и4мже приближaемсz къ бGу.
20	20
І що це було не без клятви, —	И# по є3ли1ку не без8 клsтвы:
21	21
бо ті були священиками без клятви, а Цей із клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь і не розкається: Ти Священик повік за чином Мелхиседековим», —	nни1 бо без8 клsтвы свzщeнницы бhша, сeй же съ клsтвою чрез8 глаг0лющаго къ немY: клsтсz гDь и3 не раскaетсz: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову:
22	22
то поручителем кращого завіту став Ісус.	по толи1ку лyчшагw завёта бhсть и3спорyчникъ ї}съ.
23	23
До того ж тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;	И# nни2 мн0жайши свzщeнницы бhша, занE смeртію возбранeни сyть пребывaти:
24	24
а Цей, оскільки перебувати Йому вічно, має і священство нескінченне,	сeй же, занeже пребывaетъ во вёки, непрестyпное и4мать сщ7eнство,
25	25
тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.	тёмже и3 спcти2 до концA м0жетъ приходsщихъ чрез8 него2 къ бGу, всегдA жи1въ сhй, во є4же ходaтайствовати њ ни1хъ.
26	26
Таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес,	(За? ™}‹.) Так0въ бо нaмъ подобaше ґрхіерeй: прпdбенъ, неѕл0бивъ, безсквeрненъ, tлучeнъ t грBшникъ и3 вhшше нб7съ бhвый,
27	27
Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.	и4же не и4мать по вс‰ дни6 нyжды, ћкоже первосвzщeнницы, прeжде њ свои1хъ грэсёхъ жє1ртвы приноси1ти, пот0мъ же њ людски1хъ: сіe бо сотвори2 є3ди1ною, себE принeсъ.
28	28
Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного.	Зак0нъ бо человёки поставлsетъ первосвzщeнники, и3мyщыz нeмощь: сл0во же клsтвенное, є4же по зак0нэ, сн7а во вёки совершeнна.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт