Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 9

Brenton–Byzantine English Bible > 3 Ezra :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 9	Глава 9

1	1
And he answered me, and said, Measure thou diligently within thyself: and when thou seest that a certain part of the signs are past, which have been told thee beforehand,	Він відповів мені і сказав: вимірюючи, вимірюй час у собі самому, і коли побачиш, що пройшла деяка частина знамень, раніше вказаних,
2	2
then shalt thou understand, that it is the very time, wherein the Most High will visit the world which was made by him.	тоді зрозумієш, що це і є той час, в який почне Всевишній відвідувати вік, Ним створений.
3	3
And when there shall be seen in the world earthquakes, disquietude of peoples, devices of nations, wavering of leaders, disquietude of princes,	Коли виявиться у віці коливання місць, сум’яття народів,
4	4
then shalt thou understand, that the Most High spake of these things from the days that were aforetime from the beginning.	тоді зрозумієш, що про це говорив Всевишній від днів, що були раніше за тебе, від початку.
5	5
For like as of all that is made in the world, the beginning is evident, and the end manifest;	Як усе, створене у віці, має початок, так само і кінець, і закінчення буває явно:
6	6
so also are the times of the Most High: the beginnings are manifest in wonders and mighty works, and the end in effects and signs.	так і часи Всевишнього мають початки, які відкриваються чудесами і силами, і закінчення, які виявляються діями і знаменнями.
7	7
And every one that shall be saved, and shall be able to escape by his works, or by faith, whereby he hath believed,	Усякий, хто спасеться і зможе ділами своїми і вірою, якою віруєте, уникнути раніше провіщених бід,
8	8
shall be preserved from the said perils, and shall see my salvation in my land, and within my borders, which I have sanctified for me from the beginning.	залишиться, і побачить спасіння Моє на землі Моїй і в межах Моїх, які Я освятив Собі від віку.
9	9
Then shall they be amazed, who now have abused my ways: and they that have cast them away despitefully shall dwell in torments.	Тоді пошкодують ті, що відступили нині від шляхів Моїх, і ті, що відкинули їх із презирством, будуть перебувати у муках.
10	10
For as many as in their life have received benefits, and yet have not known me;	Ті, які не пізнали Мене, одержуючи за життя благодіяння,
11	11
and as many as have scorned my law, while they had yet liberty, and, when as yet place of repentance was open unto them, understood not, but despised it;	і погребували законом Моїм, не зрозуміли його, але знехтували, коли ще мали свободу і коли ще відкрито було їм місце для покаяння,
12	12
the same must know it after death by torment.	ті пізнають Мене після смерти у муках.
13	13
And therefore be thou no longer curious how the ungodly shall be punished; but inquire how the righteous shall be saved, they whose the world is, and for whom the world was created.	Ти не цікався більше, як нечестиві будуть мучитися, але досліджуй, як спасуться праведні, яким належить вік і заради яких вік, і коли.
14	14
And I answered and said,	Я відповів і сказав:
15	15
I have said before, and now do speak, and will speak it also hereafter, that there are more of them that perish, than of them that will be saved:	я раніше говорив, і тепер говорю, і потім буду говорити, що більше тих, які загинуть, ніж тих, які спасуться, як хвиля більша за краплю.
16	16
like as a wave is greater than a drop.	Він відповів мені і сказав:
17	17
And he answered me, saying, Like as the field is, so also the seed; and as the flowers are, such are the colors also; and such as the work is, such also is the judgment thereon; and as is the husbandman, so is his threshing floor also. For there was a time in the world,	яка нива, таке і насіння; які квіти, такі і кольори; який діяч, таке і діло; який хлібороб, такий і обробіток; бо то був час віку.
18	18
even then when I was preparing for them that now live, before the world was made for them to dwell in; and then no man spake against me,	Коли Я уготовляв вік, перше ніж він був, для перебування тих, які живуть нині у ньому, ніхто Мені не суперечив.
19	19
for there was not any: but now they that are created in this world that is prepared, both with a table that faileth not, and a law which is unsearchable, are corrupted in their manners.	А нині, коли вік цей був створений, норови створених пошкодилися при жнивах, які не зменшуються, при недослідимому законі.
20	20
So I considered my world, and, lo, it was destroyed, and my earth, and, lo, it was in peril, because of the devices that were come into it.	І розглянув Я вік, і ось, виявилася небезпека від задумів, які з’явилися у ньому.
21	21
And I saw, and spared them, but not greatly, and saved me a grape out of a cluster, and a plant out of a great forest.	Я побачив і пощадив його, і зберіг для Себе одну ягоду з виноградного грона й одне насадження з безлічі.
22	22
Let the multitude perish then, which was born in vain; and let my grape be saved, and my plant; for with great labor have I made them perfect.	Нехай загине безліч, що дарма народилася, і збережеться ягода Моя і насадження Моє, яке Я виростив з великим трудом.
23	23
Nevertheless if thou wilt cease yet seven days more, (howbeit thou shalt not fast in them,	А ти, коли після семи днів інших, не постячись, однак, у них,
24	24
but shalt go into a field of flowers, where no house is built, and eat only of the flowers of the field; and thou shalt taste no flesh, and shalt drink no wine, but shalt eat flowers only;)	вийдеш на квітуче поле, де немає побудованого дому, і станеш годуватися тільки від польових квітів і не споживати м’яса, ні пити вина, а тільки квіти,
25	25
and pray unto the Most High continually, then will I come and talk with thee.	молися до Всевишнього безперестанно, і Я прийду і буду говорити з тобою.
26	26
So I went my way, like as he commanded me, into the field which is called Ardat; and there I sat among the flowers, and did eat of the herbs of the field, and the meat of the same satisfied me.	І пішов я, як Він сказав мені, на поле, яке називається Ардаф, і сів там у квітах і споживав від польових трав, і була мені їжа від них насиченням.
27	27
And it came to pass after seven days that I lay upon the grass, and my heart was vexed again, like as before:	Після семи днів лежав я на траві, і серце моє знову бентежилось, як раніше.
28	28
and my mouth was opened, and I began to speak before the Lord Most High, and said,	І відкрилися вуста мої, і я почав говорити перед Всевишнім і сказав:
29	29
O Lord, thou didst show thyself among us, unto our fathers in the wilderness, when they went forth out of Egypt, and when they came into the wilderness, where no man treadeth and that beareth no fruit;	о, Господи! являючи Себе нам, Ти явився батькам нашим у пустелі непрохідній і неплідній, коли вони вийшли з Єгипту,
30	30
and thou didst say, Hear me, thou Israel; and mark my words, O seed of Jacob.	і сказав: «слухай Мене, Ізраїлю, і дослухайся до слів Моїх, сíм’я Якова.
31	31
For, behold, I sow my law in you, and it shall bring forth fruit in you, and ye shall be glorified in it forever.	Ось, Я сію у вас закон Мій, і принесе у вас плід, і ви будете славитися у ньому вічно».
32	32
But our fathers, who received the law, kept it not, and observed not the statutes: and the fruit of the law did not perish, neither could it, for it was thine;	Але батьки наші, прийнявши закон, не виконали його і постанов Твоїх не зберегли, і хоча плід закону Твого не загинув і не міг загинути, тому що був Твій,
33	33
yet they that received it perished, because they kept not the thing that was sown in them.	але ті, що прийняли закон, загинули, не зберігши того, що у ньому було посіяно.
34	34
And, lo, it is a custom, that when the ground hath received seed, or the sea a ship, or any vessel meat or drink, and when it cometh to pass that that which is sown, or that which is launched,	Зазвичай буває, що коли земля прийняла насіння, або море корабель, або яка-небудь посудина їжу або питво, і якщо буде пошкоджене те, у чому посіяно, або те, у чому вміщено,
35	35
or the things which have been received, should come to an end, these come to an end, but the receptacles remain: yet with us it hath not happened so.	у такому випадку гине разом і саме посіяне, або вміщене, або прийняте, і прийнятого вже не залишається перед нами. Але з нами не так.
36	36
For we that have received the law shall perish by sin, and our heart also which received it.	Ми, що прийняли закон, згрішивши, загинули, так само і серце наше, яке прийняло його;
37	37
Notwithstanding the law perisheth not, but remaineth in its honor.	Але закон не загинув, і залишається у своїй силі.
38	38
And when I spake these things in my heart, I looked about me with mine eyes, and upon the right side I saw a woman, and, behold, she mourned and wept with a loud voice, and was much grieved in mind, and her clothes were rent, and she had ashes upon her head.	Коли я говорив це у серці моєму, я споглянув очима моїми, і побачив з правого боку жінку; і ось, вона плакала і ридала великим воланням, і сильно уболівала душею; одяг її був розідраний, а на голові її попіл.
39	39
Then let I my thoughts go wherein I was occupied, and turned me unto her,	Тоді залишив я розмірковування, якими був зайнятий, і, звернувшись до неї, сказав їй:
40	40
and said unto her, Wherefore weepest thou? and why art thou grieved in thy mind?	про що плачеш ти, і чого так уболіваєш душею?
41	41
And she said unto me, Let me alone, my Lord, that I may bewail myself, and add unto my sorrow, for I am sore vexed in my mind, and brought very low.	Вона сказала: залиш мене, господарю мій, нехай пла́чу за себе і подвою скорботу, бо я дуже засмучена душею і дуже принижена.
42	42
And I said unto her, What aileth thee? Tell me.	Я запитав її: що потерпіла ти? скажи мені. І вона відповіла мені:
43	43
She said unto me, I thy servant was barren, and had no child, though I had a husband thirty years.	я була неплідна, раба твоя, і не народжувала, маючи чоловіка, тридцять років.
44	44
And every hour and every day these thirty years did I make my prayer to the Most High day and night.	Кожної години, кожного дня у ці тридцять років я молила Всевишнього безперестанно,
45	45
And it came to pass after thirty years that God heard me thy handmaid, and looked upon my low estate, and considered my trouble, and gave me a son: and I rejoiced in him greatly, I and my husband, and all my neighbors: and we gave great honor unto the Mighty.	і почув мене Бог, рабу твою, після тридцяти років, побачив смирення моє, дослухався до скорботи моєї і дав мені сина, і я дуже зраділа йому, і чоловік мій, і всі співгромадяни мої, і ми багато прославляли Всевишнього.
46	46
And I nourished him with great travail.	Я вигодувала його з великим трудом,
47	47
So when he grew up, and I came to take him a wife, I made him a feast day.	і коли він виріс і пішов узяти собі дружину, я влаштувала день бенкету.