Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 6

Brenton–Byzantine English Bible > 3 Ezra :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 6	Глава 6

1	1
And he said unto me, In the beginning, when the earth was made, before the outgoings of the world were fixed, or ever the gatherings of the winds blew,	І сказав Він мені: від початку творіння кола земного і раніше ніж установлені були межі віку, і раніше ніж подули вітри;
2	2
before the voices of the thunder sounded and before the flashes of the lightning shone, or ever the foundations of paradise were laid,	раніше ніж почутий був голос грому, раніше ніж заблищала блискавка, раніше ніж утвердилися основи раю;
3	3
before the fair flowers were seen, or ever the powers of the earthquake were established, before the innumerable hosts of angels were gathered together,	раніше ніж з’явилися прекрасні квіти, раніше ніж утвердилися сили рухів, і раніше ніж зібралися незліченні воїнства ангелів;
4	4
or ever the heights of the air were lifted up, before the measures of the firmament were named, or ever the footstool of Zion was established,	раніше ніж піднялися висоти повітряні, раніше ніж визначилися міри тверді, раніше ніж запалали вогні на Сионі;
5	5
and ere the present years were sought out, and or ever the imaginations of them that now sin were estranged, before they were sealed that have gathered faith for a treasure:	раніше ніж досліджені були літа, і відокремлені ті, які грішать нині, і відзначені ті, які зберігали віру, як скарб:
6	6
then did I consider these things, and they all were made through me alone, and through none other: as by me also they shall be ended, and by none other.	тоді Я помислив, і створено було все Мною одним, а не через будь-кого іншого; від Мене також прийде і кінець, а не від будь-кого іншого.
7	7
Then answered I and said, what shall be the parting asunder of the times? or when shall be the end of the first, and the beginning of it that followeth?	Тоді я відповів: який поділ часів, і коли буде кінець першого і початок останнього?
8	8
And he said unto me, From Abraham unto Abraham, inasmuch as Jacob and Esau were born of him, for Jacob’s hand held the heel of Esau from the beginning.	Від Авраама навіть до Ісаака, коли народилися від нього Яків та Ісав, рука Якова тримала від початку п’яту́ Ісава.
9	9
For Esau is the end of this world, and Jacob is the beginning of it that followeth.	Кінець цього віку — Ісав, а початок наступного — Яків.
10	10
The beginning of a man is his hand, and the end of a man is his heel; between the heel and the hand seek thou nought else, Ezra.	Рука людини — початок її, а кінець — п’ята її. Про інше, Ездро, не запитуй Мене.
11	11
I answered then and said, O Lord that bearest rule, If I have found favor in thy sight,	Я ж у відповідь сказав Йому: о, Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми,
12	12
I beseech thee, show thy servant the end of thy tokens, whereof thou showedst me part the last night.	молю Тебе, покажи рабові Твоєму кінець знамень Твоїх, частину яких показав Ти мені минулої ночі.
13	13
So he answered and said unto me, Stand up upon thy feet, and thou shalt hear a mighty sounding voice;	Він відповів мені і сказав: встань на ноги твої, і слухай голос, сповнений шуму,
14	14
and if the place whereon thou standest be greatly moved,	і буде ніби землетрус, але місце, на якому ти стоїш, не захитається.
15	15
when it speaketh be thou not afraid: for the word is of the end, and the foundations of the earth shall understand,	Тому, коли буде говорити, ти не жахайся; бо про кінець буде слово, і основи землі маються на увазі.
16	16
that the speech is of them: they shall tremble and be moved: for they know that their end must be changed.	А оскільки йдеться про них самих, то земля затремтить і похитнеться, бо знає, що кінець їх повинен змінитися.
17	17
And it happened, that when I had heard it I stood up upon my feet, and hearkened, and, behold, there was a voice that spake, and the sound of it was like the sound of many waters.	І було, коли я почув голос, встав на ноги мої, і чув, і ось голос, який говорить, і шум його, як шум вод многих,
18	18
And it said, Behold, the days come, and it shall be that when I draw nigh to visit them that dwell upon the earth,	і сказав: ось, настають дні, коли Я почну наближатися, щоб відвідати тих, що живуть на землі,
19	19
and when I shall make inquisition of them that have done hurt unjustly with their unrighteousness, and when the affliction of Zion shall be fulfilled,	коли почну Я стягувати з тих, які неправдою своєю зробили неправедно велику шкоду, і коли виповниться міра приниження Сиону.
20	20
and when the seal shall be set upon the world that is to pass away, then will I show these tokens: the books shall be opened before the firmament, and all shall see together:	А коли назнаменується вік, який почне проходити, то ось знамення, які Я покажу: книги розкриються перед лицем тве́рди, й усі разом побачать;
21	21
and the children of a year old shall speak with their voices, the women with child shall bring forth untimely children at three or four months, and they shall live, and dance.	і однолітні немовлята заговорять своїми голосами, і вагітні жінки будуть народжувати недозрілих немовлят через три і чотири місяці, і вони залишаться живими і зміцняться;
22	22
And suddenly shall the sown places appear unsown, the full storehouses shall suddenly be found empty:	засіяні поля раптово стануть ніби незасіяними, і повні житниці виявляться порожніми;
23	23
and the trumpet shall give a sound, which when every man heareth, they shall be suddenly afraid.	потім засурмить труба з шумом, і коли почують її, всі раптово жахнуться.
24	24
At that time shall friends make war one against another like enemies, and the earth shall stand in fear with those that dwell therein, the springs of the fountains shall stand still, so that for three hours they shall not run.	І буде у той час, озброяться друзі проти друзів, як вороги, й устрашиться земля з тими, що живуть на ній, і жи́ли джерел зупиняться і три години не будуть текти.
25	25
And it shall be that whosoever remaineth after all these things that I have told thee of, he shall be saved, and shall see my salvation, and the end of my world.	Усякий, хто після всього цього, про що Я передрік тобі, залишиться у живих, сам спасеться, і побачить спасіння Моє і кінець вашого віку.
26	26
And they shall see the men that have been taken up, who have not tasted death from their birth: and the heart of the inhabitants shall be changed, and turned into another meaning.	І побачать люди обрані, які не зазнали смерти від народження свого, і зміниться серце тих, що живуть, і перетвориться на почуття інше.
27	27
For evil shall be blotted out, and deceit shall be quenched;	Бо зло знищиться, і зникне лукавство;
28	28
and faith shall flourish, and corruption shall be overcome, and the truth, which hath been so long without fruit, shall be declared.	процвіте віра, переможене буде розтління, явиться істина, яка стільки часу залишалася без плоду.
29	29
And when he talked with me, behold, by little and little the place whereon I stood rocked to and fro.	Коли Він говорив, я глянув на того, перед яким стояв.
30	30
And he said unto me, These things came I to show thee this night.	І він сказав мені: я прийшов показати тобі час грядущої ночі.
31	31
If therefore thou wilt pray yet again, and fast seven days more, I shall yet tell thee greater things than these.	Отже, якщо ти знову помолишся і знову сім днів будеш поститися, то я покажу тобі більше у день, в який я почув тебе.
32	32
For thy voice hath surely been heard before the Most High: for the Mighty hath seen thy righteous dealing, he hath seen aforetime also thy chastity, which thou hast had ever since thy youth.	Голос твій почутий у Всевишнього; побачив Сильний правильну дію, побачив і чистоту, яку зберігав ти від юности твоєї.
33	33
And therefore hath he sent me to show thee all these things, and to say unto thee, Be of good comfort, and fear not.	Тому Він послав мене показати тобі все це і сказати: уповай і не бійся;
34	34
And be not hasty in regard of the former times, to think vain things, that thou mayest not hasten in the latter times.	не поспішай у перші часи помишляти суєтне, щоб не судити тобі з таким самим поспіхом про часи останні.
35	35
And it came to pass after this, that I wept again, and fasted seven days in like manner, that I might fulfill the three weeks which he told me.	Після цього я знову зі сльозами молився, і також постився сім днів, щоб виконати три седмиці, заповідані мені.
36	36
And in the eighth night was my heart vexed within me again, and I began to speak before the Most High.	У восьму ж ніч серце моє прийшло знову у збудження, і я почав говорити перед Всевишнім,
37	37
For my spirit was greatly set on fire, and my soul was in distress.	бо дух мій запалав сильно, і душа моя томилася.
38	38
And I said, O Lord, of a truth thou spakest at the beginning of the creation, upon the first day, and saidst thus: Let heaven and earth be made; and thy word perfected the work.	І сказав я: Господи! Ти від початку творіння говорив; у перший день сказав: «нехай буде небо і земля», і слово Твоє було звершеним ділом.
39	39
And then was the spirit hovering, and darkness and silence were on every side; the sound of man’s voice was not yet.	Тоді носився Дух, і темрява облягала навколо і мовчання: звуку людського голосу ще не було.
40	40
Then commandedst thou a ray of light to be brought forth of thy treasures, that then thy works might appear.	Тоді повелів Ти зі скарбниць Твоїх вийти яскравому світлу, щоб явилося діло Твоє.
41	41
Upon the second day again thou madest the spirit of the firmament and commandedst it to part asunder, and to make a division between the waters, that the one part might go up, and the other remain beneath.	У другий день створив Ти дух тверди і повелів йому відокремити і зробити поділ між водами, щоб деяка частина їх піднялася вгору, а інша залишилася внизу.
42	42
Upon the third day thou didst command that the waters should be gathered together in the seventh part of the earth: six parts didst thou dry up, and keep them, to the intent that of these some being both planted and tilled might serve before thee.	У третій день Ти повелів водам зібратися на сьомій частині землі, а шість частин висушив, щоб вони служили перед Тобою для засівання й оброблення.
43	43
For as soon as thy word went forth the work was done.	Слово Твоє виходило, і негайно ставало ділом;
44	44
For immediately there came forth great and innumerable fruit, and manifold pleasures for the taste, and flowers of inimitable color, and odors of most exquisite smell: and this was done the third day.	раптово явилася безмірна кількість плодів і різноманітні приємності для смаку, квіти виглядом своїм незмінні, з запахом, невимовно запашним: усе це звершено було у третій день.
45	45
Upon the fourth day thou commandedst that the sun should shine, and the moon give its light, and the stars should be in their order:	У четвертий день Ти повелів бути сяйву сонця, світлу місяця, розташуванню зірок,
46	46
and gavest them a charge to do service unto man, that was to be made.	і повелів, щоб вони служили людині, яка має бути створеною.
47	47
Upon the fifth day thou saidst unto the seventh part, where the water was gathered together, that it should bring forth living creatures, fowls and fish: and so it came to pass,	У п’ятий день Ти сказав сьомій частині, в якій була зібрана вода, щоб вона породила тварин, тих, що літають, і риб, що і сталося.
48	48
that the dumb water and without life brought forth living things as it was bidden, that the peoples might therefore praise thy wondrous works.	Вода німа і бездушна, за помахом Божим, породила тварин, щоб усі роди сповіщали про дивні діла Твої.
49	49
Then didst thou preserve two living creatures, the one thou calledst Behemoth, and the other thou calledst Leviathan:	Тоді Ти зберіг двох тварин: одна називалася бегемотом, а інша левіафаном.
50	50
and thou didst separate the one from the other: for the seventh part, namely, where the water was gathered together, might not hold them both.	І Ти відокремив їх одне від одного, бо сьома частина, де була зібрана вода, не могла прийняти їх разом.
51	51
Unto Behemoth thou gavest one part, which was dried up on the third day, that he should dwell in the same, wherein are a thousand hills:	Бегемоту Ти дав одну частину з землі, осушеної на третій день, нехай живе у ній, в якій тисячі гір.
52	52
but unto Leviathan thou gavest the seventh part, namely, the moist; and thou hast kept them to be devoured of whom thou wilt, and when.	Левіафану дав сьому частину водяну, і зберіг його, щоб він був споживою тим, кому Ти хочеш, і коли хочеш.
53	53
But upon the sixth day thou gavest commandment unto the earth, that it should bring forth before thee cattle, beasts, and creeping things:	У шостий же день повелів Ти землі породити перед Тобою худобу, звірів і плазунів;
54	54
and over these Adam, whom thou ordaindest lord over all the works that thou hast made: of him come we all, the people whom thou hast chosen.	а після їх Ти створив Адама, якого поставив володарем над усіма Твоїми тварями і від якого походимо всі ми і народ, який Ти обрав.
55	55
All this have I spoken before thee, O Lord, because thou hast said that for our sakes thou madest this world.	Усе це сказав я перед Тобою, Господи, тому що для нас створив Ти вік цей.
56	56
As for the other nations, which also come of Adam, thou hast said that they are nothing, and are like unto spittle: and thou hast likened the abundance of them unto a drop that falleth from a vessel.	Про інші ж народи, які народилися від Адама, Ти сказав, що вони ніщо, але подібні до слини, і всю безліч їх Ти уподібнив краплям, що крапають із посудини.
57	57
And now, O Lord, behold these nations, which are reputed as nothing, be lords over us, and devour us.	І нині, Господи, ось, ці народи, за ніщо Тобою визнані, почали володарювати над нами і пожирати нас.
58	58
But we thy people, whom thou hast called thy firstborn, thy only begotten, and thy fervent lover, are given into their hands.	Ми ж, народ Твій, який Ти назвав Твоїм первістком, єдинородним, улюбленим Твоїм, віддані у руки їх.
59	59
If the world now be made for our sakes, why do we not possess for an inheritance our world? How long shall this endure?	Якщо для нас створений вік цей, то чому не одержуємо ми спадщини з віком? І доки це?