Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 4

Brenton–Byzantine English Bible > 3 Ezra :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 4	Глава 4

1	1
And the angel that was sent unto me, whose name was Uriel, gave me an answer,	Тоді відповів мені посланий до мене ангел, якому ім’я Уриїл,
2	2
and said to me, thy heart hath utterly failed thee in regarding this world, and thinkest thou to comprehend the way of the Most High?	і сказав: серце твоє занадто далеко зайшло у цьому віці, що ти помишляєш осягнути путь Всевишнього.
3	3
Then said I, Yea my Lord. And he answered me, and said, I am sent to show thee three ways, and to set forth three similitudes before thee:	Я відповів: так, господарю мій. Він же сказав мені: три путі посланий я показати тобі і три подоби запропонувати тобі.
4	4
whereof if thou canst declare me one, I also will show thee the way that thou desirest to see, and I will teach thee wherefore the heart is wicked.	Якщо ти одну з них поясниш мені, то і я покажу тобі путь, яку бажаєш ти бачити, і навчу тебе, звідки пішло серце лукаве.
5	5
And I said, say on, my Lord. Then said he unto me, Go to, weigh me a weight of fire, or measure me a measure of wind, or call me again the day that is past.	Тоді я сказав: говори, господарю мій. Він же сказав мені: йди і зваж вагу вогню, або виміряй мені подув вітру, або поверни мені день, який уже минув.
6	6
Then answered I and said, who of the sons of men is able to do this, that thou shouldest ask me of such things?	Яка людина, — відповів я, — може зробити те, чого ти вимагаєш від мене?
7	7
And he said unto me, If I had asked thee, saying, How many dwellings are there in the heart of the sea? or how many springs are there at the fountain head of the deep? or how many ways are above the firmament? or which are the outgoings of Hades? or which are the paths of paradise?	А він сказав мені: якби я запитав тебе, скільки осель у серці морському, або скільки джерел у самій основі безодні, або скільки жил над твердю, або які межі у раю,
8	8
peradventure thou wouldest say unto me, I never went down into the deep, nor as yet into Hades, neither did I ever climb up into heaven.	ти, можливо, сказав би мені: «у безодню я не схо́див, і в пекло також, і на небо ніколи не піднімався».
9	9
Nevertheless now have I asked thee but only of the fire and wind, and of the day, things wherethrough thou hast passed, and without which thou canst not be, and yet hast thou given me no answer of them.	Тепер же я запитав тебе тільки про вогонь, вітер і день, який ти пережив, і про те, без чого ти бути не можеш, і на це ти не відповів мені.
10	10
He said moreover unto me, Thine own things, that are grown up with thee, canst thou not know;	І сказав мені: ти і того, що твоє і з тобою від юности, не можеш пізнати;
11	11
how then can thy vessel comprehend the way of the Most High? and how can he that is already worn out with the corrupted world understand incorruption?	як же сосуд твій міг би вмістити у собі путь Всевишнього і у цьому вже помітно розтлінному віці зрозуміти розтління, яке очевидне в очах моїх?
12	12
And when I heard these things I fell upon my face, and said unto him, It were better that we were not here at all, than that we should come hither and live in the midst of ungodliness, and suffer, and not know wherefore.	На це сказав я: краще було б нам зовсім не бути, ніж жити у нечесті і страждати, не знаючи, чому.
13	13
He answered me, and said, The woods of the trees of the field went forth, and took counsel together,	Він же у відповідь сказав мені: ось, я вирушив у польовий ліс, і застав дерева, що тримали раду.
14	14
and said, Come, let us go and make war against the sea, that it may depart away before us, and that we may make us more woods.	Вони говорили: «прийдіть, і підемо й оголосимо війну морю, щоб воно відступило перед нами, і ми там виростимо для себе інші ліси».
15	15
The waves of the sea also in like manner took counsel together, and said, Come, let us go up and subdue the wood of the plain, that there also we may make us another country.	Подібним чином і хвилі морські мали нараду: «прийдіть», — говорили вони, — «піднімемося і завоюємо ліси польові, щоб і там придбати для себе інше місце».
16	16
The counsel of the wood was in vain, for the fire came and consumed it:	Але задум лісу виявився марним, бо прийшов вогонь і спалив його.
17	17
likewise also the counsel of the waves of the sea, for the sand stood up and stopped them.	Подібним чином скінчився і задум хвиль морських, бо став пісок, і перешкодив їм.
18	18
If thou wert judge now between these two, whom wouldest thou justify, or whom condemn?	Якби ти був суддею їх, кого б ти став виправдовувати або кого звинувачувати?
19	19
I answered and said, it is a foolish counsel that they both have taken, for the ground is given unto the wood, and the place of the sea is given to bear its waves.	Справді, відповів я, задуми їх були суєтні, бо земля дана лісу, дане місце і морю, щоб носити свої хвилі.
20	20
Then answered he me, and said, Thou hast given a right judgment, and why judgest thou not in thine own case?	Він же у відповідь сказав мені: справедливо розсудив ти; чому ж ти не судив таким самим чином себе самого?
21	21
For like as the ground is given unto the wood, and the sea to his waves, even so they that dwell upon the earth may understand nothing but that which is upon the earth: and he only that dwelleth above the heavens may understand the things that are above the height of the heavens.	Бо як земля дана лісу, а море хвилям його, так ті, що живуть на землі, можуть розуміти тільки те, що на землі; а ті, що живуть на небесах, можуть розуміти те, що на висоті небес.
22	22
Then answered I and said, I beseech thee, O Lord, wherefore is the power of understanding given unto me?	І відповів я, і сказав: молю Тебе, Господи, нехай дасться мені сенс розуміння.
23	23
For it was not in my mind to be curious of the ways above, but of such things as pass by us daily; because Israel is given up as a reproach to the heathen, and the people whom thou hast loved is given over unto ungodly nations, and the law of our forefathers is made of none effect, and the written covenants are nowhere regarded,	Не хотів я запитувати Тебе про вище, а про те, що щодня буває у нас: чому Ізраїль відданий на наругу язичникам? чому народ, який Ти полюбив, відданий нечестивим племенам, і закон батьків наших доведений до нікчемности, і писаних постанов ніде немає?
24	24
and we pass away out of the world as grasshoppers, and our life is as a vapor, neither are we worthy to obtain mercy.	Переходимо з віку цього, як сарана, життя наше минає у страху і жаху, і ми зробилися недостойними милосердя.
25	25
What will he then do for his name whereby we are called? Of these things have I asked.	Але що зробить Він з ім’ям Своїм, яке наречене на нас? ось про що я запитував.
26	26
Then he answered me, and said, if thou be alive thou shalt see, and if thou livest long, thou shalt marvel; for the world hasteneth fast to pass away.	Він же відповів мені: чим більше будеш випробовувати, тим більше будеш дивуватися; бо швидко поспішає вік цей до свого завершення,
27	27
For it is not able to bear the things that are promised to the righteous in the times to come: for this world is full of sadness and infirmities.	і не може вмістити того, що обіцяно праведним у майбутні часи, бо вік цей наповнений неправдою і немочами.
28	28
For the evil whereof thou askest me is sown, but the gathering thereof is not yet come.	А про те, що ти запитував мене, скажу тобі: посіяне зло, але ще не прийшов час викорінення його.
29	29
If therefore that which is sown be not reaped, and if the place where the evil is sown pass not away, there cannot come the field where the good is sown.	Тому, доки посіяне не буде вирване, і місце, на якому насіяне зло, не скасується, — не прийде місце, на якому посіяне добро.
30	30
For a grain of evil seed was sown in the heart of Adam from the beginning, and how much wickedness hath it brought forth unto this time! and how much shall it yet bring forth until the time of threshing come!	Бо зерно злого сімені посіяне у серці Адама від початку, і скільки нечестя породило воно до цього часу і буде родити до того часу, поки не настане молотьба!
31	31
Ponder now by thyself, how great fruit of wickedness a grain of evil seed hath brought forth.	Розсуди у собі, скільки зерно злого насіння породило плодів нечестя!
32	32
When the ears which are without number shall be sown, how great a floor shall they fill!	Коли буде пожате незліченне колосся його, який величезний знадобиться для цього тік!
33	33
Then I answered and said, How long? and when shall these things come to pass? wherefore are our years few and evil?	Як же і коли це буде? — запитав я його; чому наші літа малі і нещасливі?
34	34
And he answered me, and said, Thou dost not hasten more than the Most High: for thy haste is for thine own self, but he that is above hasteneth on behalf of many.	Не поспішай підніматися, — відповів він, — вище за Всевишнього; бо марно поспішаєш бути вище за Нього: занадто далеко заходиш.
35	35
Did not the souls of the righteous ask question of these things in their chambers, saying, How long are we here? when cometh the fruit of the threshing time of our reward?	Чи не про те саме запитували душі праведних у затворах своїх, говорячи: «доки таким чином будемо ми надіятися? І коли плід нашої відплати?»
36	36
And unto them Jeremiel the archangel gave answer, and said, Even when the number is fulfilled of them that are like unto you. For he hath weighed the world in the balance;	На це відповів мені Ієремиїл архангел: «коли виповниться число насінин у вас, бо Всевишній на терезах зважив вік цей,
37	37
and by measure hath he measured the times, and by number hath he numbered the seasons; and he shall not move nor stir them, until the said measure be fulfilled.	і мірою виміряв часи, і числом обчислив години, і не посуне і не прискорить доти, доки не виповниться визначена міра».
38	38
Then answered I and said, O Lord that bearest rule, yet even we all are full of impiety:	Я ж у відповідь на це сказав йому: о, Владико Господи! а ми всі переповнені нечестям.
39	39
and for our sakes peradventure it is that the threshing time of the righteous is kept back, because of the sins of them that dwell upon the earth.	І, можливо, через нас не наповнюються житниці праведних, і заради гріхів тих, що живуть на землі.
40	40
So he answered me, and said, Go thy way to a woman with child, and ask of her when she hath fulfilled her nine months, if her womb may keep the birth any longer within her.	На це він відповів мені: піди, запитай вагітну жінку, чи може, після виповнення дев’ятимісячного терміну, утроба її утримати у собі плід?
41	41
Then said I, No, Lord, that can it not. And he said unto me, in Hades the chambers of souls are like the womb:	Я сказав: не може. Тоді він сказав мені: подібні до утроби й оселі душ у пеклі.
42	42
for like as a woman that travaileth maketh haste to escape the anguish of the travail: even so do these places hasten to deliver those things that are committed unto them from the beginning.	Як та, що народжує, поспішає народити, щоб звільнитися від болістей народження, так і ці поспішають віддати ввірене їм.
43	43
Then shall it be shown thee concerning those things which thou desirest to see.	Спочатку буде показане тобі те, що ти бажаєш бачити.
44	44
Then answered I and said, if I have found favor in thy sight, and if it be possible, and if I be meet therefore,	Якщо я знайшов благодать перед очима твоїми, — відповів я, — і якщо це можливо і я здатний до того,
45	45
show me this also, whether there be more to come than is past, or whether the more part is gone over us.	покажи мені: чи більше те, що має прийти, за те, що минуло, чи те, що відбулося, більше за те, що буде?
46	46
For what is gone I know, but what is to come I know not.	Що минуло, я це знаю, а що прийде, не відаю.
47	47
And he said unto me, Stand up upon the right side, and I shall expound the similitude unto thee.	Він сказав мені: стань праворуч, і я поясню тобі значення подобою.
48	48
So I stood, and saw, and, behold, a hot burning oven passed by before me: and it happened, that when the flame was gone by I looked, and, behold, the smoke remained still.	І я став, і побачив: ось розпалена піч проходить переді мною; і коли полум’я пройшло, я побачив: залишився дим.
49	49
After this there passed by before me a watery cloud, and sent down much rain with a storm; and when the stormy rain was past, the drops remained therein still.	Після цього пройшла переді мною хмара, наповнена водою, і пролився з неї сильний дощ; але як тільки стрімкість дощу припинилася, залишилися краплі.
50	50
Then said he unto me, Consider with thyself; as the rain is more than the drops, and the fire is greater than the smoke, so the quantity which is past did more exceed; but the drops and the smoke remained still.	Тоді він сказав мені: розмірковуй про себе: як дощ більший за краплі, а вогонь більший за дим, так міра минулого перевищила, а залишилися краплі і дим.
51	51
Then I prayed, and said, May I live, thinkest thou, until that time? or who shall be in those days?	Тоді я благав його і сказав: чи думаєш ти, що я доживу до цих днів? і що буде у ці дні?
52	52
He answered me, and said, As for the tokens whereof thou askest me, I may tell thee of them in part: but as touching thy life, I am not sent to show thee; for I do not know it.	На це відповів він, і сказав: про знамення, про які ти запитуєш мене, я частково можу сказати тобі, а про життя твоє я не посланий говорити з тобою, та й не знаю.