Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 16

Brenton–Byzantine English Bible > Luke :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 16	Глава 16

1	1
And he said also unto his disciples, There was a certain rich man, who had a steward; and the same was accused unto him that he was wasting his goods.	Сказав же Господь і ученикам Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно.
2	2
And he called him, and said unto him, What is this that I hear of thee? render the account of thy stewardship; for thou canst be no longer steward.	І, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? Дай звіт про управительство твоє, бо ти не можеш більше управляти.
3	3
And the steward said within himself, What shall I do, seeing that my lord taketh away the stewardship from me? I have not strength to dig; to beg I am ashamed.	Тоді управитель сказав сам собі: що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління домом. Копати я не можу, просити соромлюся.
4	4
I am resolved what to do, that, when I am put out of the stewardship, they may receive me into their houses.	Знаю, що зробити: коли буду відсторонений від управління домом, хай приймуть мене у свої доми.
5	5
And calling to him each one of his lord’s debtors, he said to the first, How much owest thou unto my lord?	І,покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?
6	6
And he said, A hundred measures of oil. And he said unto him, Take thy bond, and sit down quickly and write fifty.	Він сказав: сто мір оливи. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят.
7	7
Then said he to another, And how much owest thou? And he said, A hundred measures of wheat. And he saith unto him, Take thy bond, and write fourscore.	Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят.
8	8
And his lord commended the unrighteous steward because he had done wisely: for the sons of this world are for their own generation wiser than the sons of the light.	І похвалив господар управителя неправедного, що мудро зробив; бо сини віку цього розумніші від синів світу в роді своїм.
9	9
And I say unto you, Make to yourselves friends by means of the mammon of unrighteousness; that, when ye shall fail, they may receive you into the eternal tabernacles.	І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі.
10	10
He that is faithful in a very little is faithful also in much: and he that is unrighteous in a very little is unrighteous also in much.	Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому.
11	11
If therefore ye have not been faithful in the unrighteous mammon, who will commit to your trust the true riches?	Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?
12	12
And if ye have not been faithful in that which is another’s, who will give you that which is your own?	І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть?
13	13
No servant can serve two masters: for either he will hate the one, and love the other; or else he will hold to one, and despise the other. Ye cannot serve God and mammon.	Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні^*.
14	14
And the Pharisees also, who were lovers of money, heard all these things; and they scoffed at him.	Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього.
15	15
And he said unto them, Ye are they that justify yourselves in the sight of men; but God knoweth your hearts: for that which is exalted among men is an abomination in the sight of God.	Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом.
16	16
The law and the prophets were until John: from that time the gospel of the kingdom of God is preached, and every man entereth violently into it.	Закон і Пророки були до Іоана; з цього часу Царство Боже благовіститься, і кожен із зусиллям входить у нього.
17	17
But it is easier for heaven and earth to pass away, than for one tittle of the law to fall.	Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону загине.
18	18
Everyone that putteth away his wife, and marrieth another, committeth adultery: and everyone that marrieth one that is put away from a husband committeth adultery.	Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто жениться на розведеній з чоловіком, чинить перелюб.
19	19
Now there was a certain rich man, and he was clothed in purple and fine linen, faring sumptuously every day:	Один чоловік був багатий, одягався в порфиру і висон^* і щодня розкішно бенкетував.
20	20
and there was a certain beggar named Lazarus, who was laid at his gate, full of sores,	Був же один убогий на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах
21	21
and desiring to be fed with the crumbs that fell from the rich man’s table; yea, even the dogs came and licked his sores.	і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси, приходячи, лизали струпи його.
22	22
And it came to pass, that the beggar died, and that he was carried away by the angels into Abraham’s bosom: and the rich man also died, and was buried.	Прийшло вмерти вбогому, і віднесений був ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його.
23	23
And in Hades he lifted up his eyes, being in torments, and seeth Abraham afar off, and Lazarus in his bosom.	І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його.
24	24
And he cried and said, Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water, and cool my tongue; for I am in anguish in this flame.	І,голосно закричавши, сказав: отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому.
25	25
But Abraham said, Son, remember that thou in thy lifetime receivedst thy good things, and Lazarus in like manner evil things: but now here he is comforted, and thou art in anguish.	Але Авраам сказав: чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло; отже, тепер він тут тішиться, а ти страждаєш.
26	26
And besides all this, between us and you there is a great gulf fixed, that they that would pass from hence to you may not be able; nor may they cross over from thence to us.	І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само звідти до нас не переходять.
27	27
And he said, I pray thee therefore, father, that thou wouldest send him to my father’s house;	Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого.
28	28
for I have five brethren; that he may testify unto them, lest they also come into this place of torment.	Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки.
29	29
Abraham saith unto him, They have Moses and the prophets; let them hear them.	Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх.
30	30
And he said, Nay, father Abraham: but if one go to them from the dead, they will repent.	Він же сказав: ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються.
31	31
And he said unto him, If they hear not Moses and the prophets, neither will they be persuaded, if one rise from the dead.	Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять.