Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 23

Brenton–Byzantine English Bible > Luke :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 23	Глава 23

1	1
And the whole company of them rose up, and brought him before Pilate.	І піднялася вся громада їхня, і повели Його до Пилата.
2	2
And they began to accuse him, saying, We found this man perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying that he himself is Christ a king.	І почали звинувачувати Його, кажучи: ми знайшли Цього, Який розбещує народ наш і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем.
3	3
And Pilate asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And he answered him and said, Thou sayest.	Пилат запитав Його: Ти Цар Юдейський? Він же сказав йому у відповідь: ти кажеш.
4	4
And Pilate said unto the chief priests and the multitudes, I find no fault in this man.	Пилат сказав первосвященикам і народові: ніякої провини я не знаходжу в Чоловікові Цьому.
5	5
But they were the more urgent, saying, He stirreth up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even unto this place.	Але вони наполягали, кажучи, що Він розбещує народ, навчаючи по всій Юдеї, починаючи від Галилеї і аж до цього місця.
6	6
But when Pilate heard of Galilee, he asked whether the man were a Galilean.	Пилат, почувши про Галилею, запитав: хіба Він галилеянин?
7	7
And when he knew that he was of Herod’s jurisdiction, he sent him unto Herod, who himself also was at Jerusalem in these days.	І, довідавшись, що Він з области Іродової, послав Його до Ірода, який у ці дні теж був у Єрусалимі.
8	8
Now when Herod saw Jesus, he was exceeding glad: for he was of a long time desirous to see him, because he had heard many things concerning him; and he hoped to see some miracle done by him.	Ірод же, побачивши Ісуса, дуже зрадів, бо давно вже хотів Його бачити, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього яке-небудь знамення.
9	9
And he questioned him in many words; but he answered him nothing.	І ставив Йому багато запитань, але Він нічого не відповідав йому.
10	10
And the chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.	Первосвященики ж і книжники стояли і наполегливо звинувачували Його.
11	11
And Herod with his soldiers set him at nought, and mocked him, and arraying him in gorgeous apparel sent him back to Pilate.	Але Ірод зі своїми воїнами, зневаживши Його і познущавшись з Нього, вдягнув Його у світлий одяг і повернув Його до Пилата.
12	12
And Pilate and Herod became friends with each other that very day: for before they were at enmity between themselves.	І стали від того дня Ірод і Пилат друзями, бо раніше мали ворожнечу між собою.
13	13
And Pilate called together the chief priests and the rulers and the people,	Пилат же, скликавши первосвящеників і начальників та народ,
14	14
and said unto them, Ye brought unto me this man, as one that perverteth the people: and behold, I, having examined him before you, found no fault in this man touching those things whereof ye accuse him:	сказав їм: ви привели до мене Чоловіка Цього, який ніби розбещує народ; і ось я перед вами допитав і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому з того, в чому ви звинувачуєте Його.
15	15
no, nor yet Herod: for I sent you to him; and behold, nothing worthy of death hath been done by him.	Й Ірод теж, бо я послав Його до нього, і нічого, вартого смерти, Він не вчинив.
16	16
I will therefore chastise him, and release him.	Отже, покаравши Його, відпущу.
17	17
(Now he must needs release unto them at the feast one prisoner.)	А йому і треба було заради свята відпустити їм одного в’язня.
18	18
And they cried out all together, saying, Away with this man, and release unto us Barabbas—	Але весь народ почав кричати: візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!
19	19
one who for a certain insurrection made in the city, and for murder, was cast into prison.	А той за якийсь вчинений у місті бунт і вбивство був посаджений до в’язниці.
20	20
Pilate therefore spake unto them again, desiring to release Jesus;	Пилат знову підвищив голос, бажаючи відпустити Ісуса.
21	21
but they shouted, saying, Crucify, crucify him.	Але вони кричали: розіпни, розіпни Його!
22	22
And he said unto them the third time, Why, what evil hath this man done? I have found no cause of death in him: I will therefore chastise him and release him.	Він утретє сказав їм: яке ж зло Він учинив? Я нічого, вартого смерти, не знайшов у Ньому; отже, покаравши Його, відпущу.
23	23
But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. And the voices of them and of the chief priests prevailed.	Але вони продовжували з великим криком вимагати, щоб Він був розп’ятий; і перемогли крики їхні і первосвящеників.
24	24
And Pilate gave sentence that what they asked for should be done.	І Пилат присудив, щоб було за проханням їхнім.
25	25
And he released him that for insurrection and murder had been cast into prison, whom they asked for; but Jesus he delivered up to their will.	І відпустив їм ув’язненого за бунт і вбивство, якого вони просили; Ісуса ж віддав на їхню волю.
26	26
And when they led him away, they laid hold upon one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid on him the cross, to bear it after Jesus.	І коли повели Його, то, затримавши якогось Симона киринеянина, що йшов з поля, поклали на нього хрест, щоб ніс за Ісусом.
27	27
And there followed him a great multitude of the people, and of women who also bewailed and lamented him.	І йшло за Ним дуже багато народу і жінок, які плакали і ридали за Ним.
28	28
But Jesus turning unto them said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, but weep for yourselves, and for your children.	Ісус же, обернувшись до них, сказав: дочки єрусалимські! Не плачте за Мною, а плачте за собою і за дітьми вашими.
29	29
For behold, the days are coming, in which they shall say, Blessed are the barren, and wombs that never bare, and the breasts that never gave suck.	Бо ось надходять дні, коли скажуть: блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували!
30	30
Then shall they begin to say to the mountains, Fall on us; and to the hills, Cover us.	Тоді почнуть говорити горам: упадіть на нас! І пагорбам: покрийте нас!
31	31
For if they do these things in the green tree, what shall be done in the dry?	Бо коли із зеленим деревом таке роблять, то що ж буде з сухим?
32	32
And there were also two others, malefactors, led with him to be put to death.	Вели і двох злочинців з Ним, щоб убити.
33	33
And when they came unto the place which is called The skull, there they crucified him, and the malefactors, one on the right hand and the other on the left.	І коли прийшли на місце, що зветься Лобним, тут розп’яли Його і злочинців, одного з правого, а другого з лівого боку.
34	34
And Jesus said, Father, forgive them; for they know not what they do. And parting his garments among them, they cast lots.	Ісус же говорив: Отче, прости їм, бо не відають, що чинять. А ті, що ділили одяг Його, кидали жереб.
35	35
And the people stood beholding. And the rulers also with them scoffed at him, saying, He saved others; let him save himself, if this is the Christ, the chosen of God.	І стояли люди і дивилися. Насміхалися ж разом з ними і начальники, кажучи: інших спасав; нехай спасе Себе, якщо Він Христос, Божий обранець.
36	36
And the soldiers also mocked him, coming to him, and offering him vinegar,	Глузували з Нього і воїни, підходячи та підносячи Йому оцет,
37	37
and saying, If thou art the King of the Jews, save thyself.	і казали: якщо Ти Цар Юдейський, спасися Сам.
38	38
And there was also a superscription written over him in letters of Greek, and Latin, and Hebrew, THIS IS THE KING OF THE JEWS.	І був над Ним напис, написаний письмом грецьким, римським і єврейським: «Цей є Цар Юдейський».
39	39
And one of the malefactors that were hanged railed on him, saying, If thou art the Christ, save thyself and us.	Один з розіп’ятих злочинців хулив Його, говорячи: якщо Ти Христос, спаси Себе і нас.
40	40
But the other answering rebuked him, saying, Dost thou not even fear God, seeing thou art in the same condemnation?	Озвався і другий, і докоряв тому, і казав: чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
41	41
And we indeed justly; for we receive the due reward of our deeds: but this man hath done nothing amiss.	І ми засуджені справедливо, бо достойне за діла наші одержали; а Він нічого лихого не вчинив.
42	42
And he said unto Jesus, Remember me, Lord, when thou comest in thy kingdom.	І сказав Ісусові: пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє!
43	43
And Jesus said unto him, Verily I say unto thee, Today shalt thou be with me in Paradise.	І сказав йому Ісус: істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю.
44	44
And it was about the sixth hour, and a darkness came over the whole land until the ninth hour.	Було ж близько шостої години^*, і настала темрява по всій землі аж до години дев’ятої.
45	45
And the sun was darkened, and the veil of the temple was rent in the midst.	І сонце затьмарилось, і завіса в храмі роздерлася посередині.
46	46
And Jesus, crying with a loud voice, said, Father, into thy hands will I commend my spirit: and having said these things, he gave up the ghost.	Скрикнувши гучним голосом, Ісус сказав: Отче, у Твої руки віддаю дух Мій. І, сказавши це, віддав дух.
47	47
And when the centurion saw what was done, he glorified God, saying, Certainly this was a righteous man.	Сотник же, побачивши, що сталося, прославив Бога і сказав: воістину Чоловік Цей був праведний.
48	48
And all the multitudes that came together to this sight, beholding the things that were done, returned smiting their breasts.	І весь народ, який зійшовся на це видовище, побачивши, що сталося, повертався, б’ючи себе в груди.
49	49
And all his acquaintance, and the women that had followed with him from Galilee, stood afar off, seeing these things.	Всі ж, хто знав Його, і жінки, які прийшли з Ним з Галилеї, стояли віддалік і дивилися на це.
50	50
And behold, a man named Joseph, who was a councilor, a good and righteous man	І ось один чоловік на ім’я Йосиф, що був радником^*, чоловік благий і праведний,
51	51
(he had not consented to their counsel and deed), a man of Arimathea, a city of the Jews, who also himself was looking for the kingdom of God:	який не брав участи у раді і справі їхній, з Аримафеї, міста юдейського, який і сам сподівався Царства Божого,
52	52
this man went to Pilate, and asked for the body of Jesus.	прийшов до Пилата і просив тіло Ісусове.
53	53
And he took it down, and wrapped it in a linen cloth, and laid it in a tomb that was hewn in stone, where never man had yet lain.	І, знявши Його, обгорнув плащаницею і поклав Його у гробі, висіченому в скелі, де ще ніхто ніколи не був покладений.
54	54
And that day was the Preparation; the sabbath drew on.	День той був п’ятниця, і надходила субота.
55	55
And the women, who had come with him out of Galilee, followed after, and beheld the tomb, and how his body was laid.	Слідом же йшли жінки, які прийшли з Ісусом з Галилеї, і бачили гріб, і як покладено було тіло Його.
56	56
And they returned, and prepared spices and ointments. And on the sabbath they rested according to the commandment.	Повернувшися, вони наготували пахощі та миро і в суботу нічого не робили, за заповіддю.