Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 13

Brenton–Byzantine English Bible > Luke :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 13	Глава 13

1	1
Now there were some present at that very season who told him of the Galileans, whose blood Pilate had mingled with their sacrifices.	У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми.
2	2
And Jesus answered and said unto them, Think ye that these Galileans were sinners above all the Galileans, because they have suffered such things?	У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали?
3	3
I tell you, Nay: but, except ye repent, ye shall all likewise perish.	Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
4	4
Or those eighteen, upon whom the tower in Siloam fell, and killed them, think ye that they were offenders above all the men that dwell in Jerusalem?	Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5	5
I tell you, Nay: but, except ye repent, ye shall all in like manner perish.	Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
6	6
And he spake this parable; A certain man had a fig tree planted in his vineyard; and he came seeking fruit thereon, and found none.	І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов.
7	7
And he said unto the vinedresser, Behold, these three years I come seeking fruit on this fig tree, and find none: cut it down; why doth it also cumber the ground?	І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає?
8	8
And answering, he saith unto him, Lord, let it alone this year also, till I shall dig about it, and dung it:	Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм.
9	9
and if it bear fruit, well; but if not, thereafter thou shalt cut it down.	Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.
10	10
And he was teaching in one of the synagogues on the sabbath day.	В одній із синагог Він навчав у суботу.
11	11
And behold, there was a woman that had a spirit of infirmity eighteen years; and she was bowed together, and could in no wise lift herself up.	Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись.
12	12
And when Jesus saw her, he called her, and said to her, Woman, thou art loosed from thine infirmity.	Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги.
13	13
And he laid his hands upon her: and immediately she was made straight, and glorified God.	І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога.
14	14
And the ruler of the synagogue, being moved with indignation because Jesus had healed on the sabbath, answered and said to the multitude, There are six days in which men ought to work: in these therefore come and be healed, and not on the day of the sabbath.	При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.
15	15
The Lord then answered him, and said, Ye hypocrites, doth not each one of you on the sabbath loose his ox or his ass from the stall, and lead him away to watering?	Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати?
16	16
And ought not this woman, being a daughter of Abraham, whom Satan had bound, lo, these eighteen years, to have been loosed from this bond on the day of the sabbath?	А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?
17	17
And as he said these things, all his adversaries were put to shame: and all the multitude rejoiced for all the glorious things that were done by him.	І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його.
18	18
And he said, Unto what is the kingdom of God like? and whereunto shall I liken it?	Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його?
19	19
It is like unto a grain of mustard seed, which a man took, and cast into his own garden; and it grew, and became a great tree; and the birds of the heaven lodged in the branches thereof.	Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його.
20	20
Again he said, Whereunto shall I liken the kingdom of God?	Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?
21	21
It is like unto leaven, which a woman took and hid in three measures of meal, till it was all leavened.	Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все.
22	22
And he went on his way through cities and villages, teaching, and journeying on unto Jerusalem.	І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима.
23	23
And one said unto him, Lord, are they few that are saved? And he said unto them,	Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм:
24	24
Strive to enter in by the narrow gate: for many, I say unto you, shall seek to enter in, and shall not be able.	намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.
25	25
When once the master of the house is risen up, and hath shut the door, and ye begin to stand without, and to knock at the door, saying, Lord, Lord, open to us; and he shall answer and say to you, I know you not whence ye are;	Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.
26	26
then shall ye begin to say, We did eat and drink in thy presence, and thou didst teach in our streets;	Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав.
27	27
and he shall say, I tell you, I know you not whence ye are; depart from me, all ye workers of iniquity.	А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.
28	28
There shall be weeping and gnashing of teeth, when ye shall see Abraham, and Isaac, and Jacob, and all the prophets, in the kingdom of God, and yourselves cast forth without.	Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.
29	29
And they shall come from the east and west and north and south, and shall sit down in the kingdom of God.	І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
30	30
And behold, there are last who shall be first, and there are first who shall be last.	І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.
31	31
On that same day there came certain Pharisees, saying to him, Get thee out, and go hence: for Herod would fain kill thee.	У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32	32
And he said unto them, Go and say to that fox, Behold, I cast out demons and perform cures today and tomorrow, and the third day I am perfected.	І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу.
33	33
Nevertheless I must go on my way today and tomorrow and the day following: for it cannot be that a prophet perish out of Jerusalem.	А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
34	34
O Jerusalem, Jerusalem, that killeth the prophets, and stoneth them that are sent unto her! how often would I have gathered thy children together, even as a hen gathereth her own brood under her wings, and ye would not!	Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!
35	35
Behold, your house is left unto you desolate: and I say unto you, Ye shall not see me, until the time come when ye shall say, Blessed is he that cometh in the name of the Lord.	Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє!