Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 1

Brenton–Byzantine English Bible > Luke :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 1	Глава 1

1	1
Forasmuch as many have taken in hand to draw up a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,	Оскільки багато хто почав складати оповіді про добре відомі нам речі,
2	2
even as they delivered them unto us, who from the beginning were eyewitnesses and ministers of the word,	як передали нам ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова^*,
3	3
it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write unto thee in order, most excellent Theophilus;	то спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, високодостойний Феофиле,
4	4
that thou mightest know the certainty concerning the things wherein thou wast instructed.	щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.
5	5
There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zechariah, of the course of Abijah: and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.	У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета.
6	6
And they were both righteous before God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord blameless.	Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно.
7	7
And they had no child, because that Elizabeth was barren, and they both were now well stricken in years.	У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.
8	8
Now it came to pass, while he executed the priest’s office before God in the order of his course,	Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом,
9	9
according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.	за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього,
10	10
And the whole multitude of the people were praying without at the hour of incense.	а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння.
11	11
And there appeared unto him an angel of the Lord standing on the right side of the altar of incense.	Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.
12	12
And Zechariah was troubled when he saw him, and fear fell upon him.	Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього.
13	13
But the angel said unto him, Fear not, Zechariah: because thy supplication is heard, and thy wife Elizabeth shall bear thee a son, and thou shalt call his name John.	Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан;
14	14
And thou shalt have joy and gladness; and many shall rejoice at his birth.	і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє,
15	15
For he shall be great in the sight of the Lord, and he shall drink no wine nor strong drink; and he shall be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.	бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї.
16	16
And many of the children of Israel shall he turn unto the Lord their God.	І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього.
17	17
And he shall go before his face in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to the children, and the disobedient to walk in the wisdom of the just; to make ready for the Lord a people prepared for him.	І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений.
18	18
And Zechariah said unto the angel, Whereby shall I know this? for I am an old man, and my wife well stricken in years.	І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх.
19	19
And the angel answered and said unto him, I am Gabriel, that stand in the presence of God; and I was sent to speak unto thee, and to bring thee these good tidings.	Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це.
20	20
And behold, thou shalt be silent and not able to speak, until the day that these things shall come to pass, because thou believedst not my words, which shall be fulfilled in their season.	І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу.
21	21
And the people were waiting for Zechariah, and they marveled while he tarried in the temple.	Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі.
22	22
And when he came out, he could not speak unto them: and they perceived that he had seen a vision in the temple: and he continued making signs unto them, and remained dumb.	Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.
23	23
And it came to pass, when the days of his ministration were fulfilled, he departed unto his house.	А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
24	24
And after these days Elizabeth his wife conceived; and she hid herself five months, saying,	Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25	25
Thus hath the Lord done unto me in the days wherein he looked upon me, to take away my reproach among men.	так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.
26	26
Now in the sixth month the angel Gabriel was sent by God unto a city of Galilee, named Nazareth,	Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет,
27	27
to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the virgin’s name was Mary.	до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія.
28	28
And the angel came in unto her, and said, Hail, thou that art highly favored, the Lord is with thee: blessed art thou among women.	Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах.
29	29
And when she saw him, she was greatly troubled at his saying, and cast in her mind what manner of salutation this might be.	Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання.
30	30
And the angel said unto her, Fear not, Mary: for thou hast found favor with God.	І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога.
31	31
And behold, thou shalt conceive in thy womb, and bring forth a son, and shalt call his name JESUS.	І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус.
32	32
He shall be great, and shall be called the Son of the Most High: and the Lord God shall give unto him the throne of his father David:	Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його.
33	33
and he shall reign over the house of Jacob forever; and of his kingdom there shall be no end.	І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця.
34	34
And Mary said unto the angel, How shall this be, seeing I know not a man?	Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
35	35
And the angel answered and said unto her, The Holy Spirit shall come upon thee, and the power of the Most High shall overshadow thee: wherefore also the holy thing which is begotten shall be called the Son of God.	Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
36	36
And behold, Elizabeth thy kinswoman, she also hath conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her that was called barren.	Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною,
37	37
For nothing shall be impossible with God.	бо не буває безсилим у Бога ніяке слово.
38	38
And Mary said, Behold, the handmaid of the Lord; be it unto me according to thy word. And the angel departed from her.	Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.
39	39
And Mary arose in these days and went into the hill country with haste, into a city of Judah;	Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине,
40	40
and entered into the house of Zechariah and saluted Elizabeth.	і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41	41
And it came to pass, when Elizabeth heard the salutation of Mary, the babe leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit;	Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета.
42	42
and she spake out with a loud voice, and said, Blessed art thou among women, and blessed is the fruit of thy womb.	І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!
43	43
And whence is this to me, that the mother of my Lord should come unto me?	І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?
44	44
For behold, when the voice of thy salutation came into mine ears, the babe leaped in my womb for joy.	Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.
45	45
And blessed is she that believed; for there shall be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord.	Блаженна ж Та, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.
46	46
And Mary said, My soul doth magnify the Lord,	І сказала Марія: величає душа Моя Господа,
47	47
And my spirit hath rejoiced in God my Savior.	і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм,
48	48
For he hath looked upon the low estate of his handmaid: For behold, from henceforth all generations shall call me blessed.	бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
49	49
For he that is mighty hath done to me great things; And holy is his name.	Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його.
50	50
And his mercy is unto generations of generations On them that fear him.	І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.
51	51
He hath shown strength with his arm; He hath scattered the proud in the imagination of their heart.	Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх;
52	52
He hath put down princes from their thrones, And hath exalted them of low degree.	скинув сильних з престолів і підніс смиренних;
53	53
The hungry he hath filled with good things; And the rich he hath sent empty away.	голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.
54	54
He hath given help to Israel his servant, That he might remember mercy	Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,
55	55
(As he spake unto our fathers) Toward Abraham and his seed forever.	як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.
56	56
And Mary abode with her about three months, and returned unto her house.	Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.
57	57
Now Elizabeth’s time was fulfilled that she should be delivered; and she brought forth a son.	Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.
58	58
And her neighbors and her kinsfolk heard that the Lord had magnified his mercy toward her; and they rejoiced with her.	І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею.
59	59
And it came to pass on the eighth day, that they came to circumcise the child; and they would have called him Zechariah, after the name of his father.	І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його — Захарією.
60	60
And his mother answered and said, Not so; but he shall be called John.	На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном.
61	61
And they said unto her, There is none among thy kindred that is called by this name.	І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім’ям тим.
62	62
And they made signs to his father, what he would have him called.	І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.
63	63
And he asked for a writing tablet, and wrote, saying, His name is John. And they marveled all.	Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі.
64	64
And his mouth was opened immediately, and his tongue loosed, and he spake, blessing God.	І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога.
65	65
And fear came on all that dwelt round about them: and all these sayings were noised abroad throughout all the hill country of Judea.	І був страх у всіх навколишніх жителів; і в усій країні Юдейській розповідалося про все це.
66	66
And all that heard them laid them up in their heart, saying, What then shall this child be? And the hand of the Lord was with him.	Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: ким буде дитя це? І рука Господня була з ним.
67	67
And his father Zechariah was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,	І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи:
68	68
Blessed be the Lord, the God of Israel; For he hath visited and wrought redemption for his people,	благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.
69	69
And hath raised up a horn of salvation for us In the house of his servant David	І підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,
70	70
(As he spake by the mouth of his holy prophets that have been from of old),	як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,
71	71
Salvation from our enemies, and from the hand of all that hate us;	що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;
72	72
To show mercy toward our fathers, And to remember his holy covenant;	сотворить милість батькам нашим і спом’яне святий завіт Свій —
73	73
The oath which he sware unto Abraham our father, To grant unto us	дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,
74	74
that we being delivered out of the hand of our enemies Should serve him without fear,	щоб ми, визволившись від рук ворогів наших,
75	75
In holiness and righteousness before him all the days of our life.	безбоязно служили Йому в святості й праведності перед Ним всі дні життя нашого.
76	76
And thou, child, shalt be called the prophet of the Most High: For thou shalt go before the face of the Lord to make ready his ways;	І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому.
77	77
To give knowledge of salvation unto his people In the remission of their sins,	Дати зрозуміти спасіння людям Його у відпущенні гріхів їхніх,
78	78
Because of the tender mercy of our God, Whereby the dayspring from on high hath visited us,	з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід^* з неба,
79	79
To shine upon them that sit in darkness and the shadow of death; To guide our feet into the way of peace.	просвітити тих, що у темряві й тіні смертній сидять, спрямувати ноги наші на шлях миру.
80	80
And the child grew, and waxed strong in spirit, and was in the deserts till the day of his showing unto Israel.	Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві.