Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 10

Brenton–Byzantine English Bible > Luke :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 10	Глава 10

1	1
Now after these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two and two before his face into every city and place, whither he himself was about to come.	Після того обрав Господь і інших сімдесят учеників і послав їх по двоє перед Собою до кожного міста і місцевості, куди Сам хотів іти.
2	2
Therefore said he unto them, The harvest indeed is plenteous, but the laborers are few: pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send forth laborers into his harvest.	І сказав їм: жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
3	3
Go your ways; behold, I send you forth as lambs in the midst of wolves.	Ідіть! Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4	4
Carry no purse, no wallet, nor shoes; and salute no man on the way.	Не беріть ні мішка, ні торби, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5	5
And into whatsoever house ye enter, first say, Peace be to this house.	В який дім увійдете, спочатку кажіть: мир дому цьому.
6	6
And if a son of peace be there, your peace shall rest upon him: but if not, it shall turn to you again.	І якщо буде там син миру, то спочине на ньому мир ваш, а коли ні, то до вас повернеться.
7	7
And in that same house remain, eating and drinking such things as they give: for the laborer is worthy of his hire. Go not from house to house.	В тому ж домі перебувайте, їжте і пийте те, що в них є, бо робітник вартий винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім.
8	8
And into whatsoever city ye enter, and they receive you, eat such things as are set before you:	І в яке тільки місто прийдете і приймуть вас, їжте, що вам подадуть.
9	9
and heal the sick that are therein, and say unto them, The kingdom of God is come nigh unto you.	І зціляйте недужих, що знаходяться в ньому, і кажіть їм: наблизилось до вас Царство Боже.
10	10
But into whatsoever city ye enter, and they receive you not, go out into the streets thereof and say,	Якщо ж прийдете в якесь місто і не приймуть вас, то, вийшовши на перехрестя його, скажіть:
11	11
Even the dust from your city, that cleaveth to us, we wipe off against you: nevertheless know this, that the kingdom of God is come nigh unto you.	і порох, що прилип до нас з вашого міста, обтрушуємо вам; але знайте, що наблизилося до вас Царство Боже.
12	12
I say unto you, It shall be more tolerable in that day for Sodom, than for that city.	Кажу ж вам, що содомлянам у день той відрадніше буде, ніж місту тому.
13	13
Woe unto thee, Chorazin! woe unto thee, Bethsaida! for if the mighty works had been done in Tyre and Sidon, which were done in you, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.	Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Вифсаїдо, бо якби у Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то давно б вони, сидячи у веретищі й попелі, покаялися.
14	14
But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment, than for you.	Однак Тиру і Сидону відрадніше буде на суді, ніж вам.
15	15
And thou, Capernaum, who art exalted unto heaven, shalt be brought down unto Hades.	І ти, Капернауме, що піднісся до неба, до пекла зійдеш.
16	16
He that heareth you heareth me; and he that rejecteth you rejecteth me; and he that rejecteth me rejecteth him that sent me.	Хто слухає вас, той Мене слухає, і хто зневажає вас, той Мене зневажає, а хто зневажає Мене, той зневажає Того, Хто послав Мене.
17	17
And the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject unto us in thy name.	Сімдесят учеників повернулися з радістю і говорили: Господи, і біси коряться нам в ім’я Твоє.
18	18
And he said unto them, I beheld Satan fallen as lightning from heaven.	Він же сказав їм: Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба.
19	19
Behold, I give you authority to tread upon serpents and scorpions, and over all the power of the enemy: and nothing shall in any wise hurt you.	Ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів, і на всяку силу вражу; і ніщо не зашкодить вам.
20	20
Nevertheless in this rejoice not, that the spirits are subject unto you; but rejoice that your names are written in heaven.	Однак тому не радійте, що духи вам коряться; а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21	21
In that same hour Jesus rejoiced in the Spirit, and said, I thank thee, O Father, Lord of heaven and earth, that thou didst hide these things from the wise and understanding, and didst reveal them unto babes: yea, Father; for so it was well-pleasing in thy sight.	У той час зрадів духом Ісус і сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від премудрих та розумних і відкрив те дітям. Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління.
22	22
And turning to the disciples, he said, All things have been delivered unto me of my Father: and no one knoweth who the Son is, save the Father; and who the Father is, save the Son, and he to whomsoever the Son willeth to reveal him.	І, звернувшись до учеників, сказав: усе передав Мені Отець Мій; і ніхто не знає, хто є Син, тільки Отець; і хто є Отець, знає тільки Син і той, кому Син хоче відкрити.
23	23
And turning to the disciples, he said privately, Blessed are the eyes which see the things that ye see:	І, звернувшись до учеників, сказав їм осібно: блаженні очі, які бачать те, що ви бачите!
24	24
for I say unto you, that many prophets and kings desired to see the things which ye see, and saw them not; and to hear the things which ye hear, and heard them not.	Бо кажу вам, багато пророків і царів бажали б бачити те, що ви бачите, та й не побачили, і чути, що ви чуєте, та й не почули.
25	25
And behold, a certain lawyer stood up, making trial of him, and saying, Teacher, what shall I do to inherit eternal life?	І ось один законник встав і, спокушаючи Його, сказав: Учителю, що зробити мені, щоб успадкувати життя вічне?
26	26
And he said unto him, What is written in the law? how readest thou?	Він же сказав йому: в законі що написано? Як читаєш?
27	27
And he answered and said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thy mind; and thy neighbor as thyself.	Він сказав у відповідь: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого — як самого себе.
28	28
And he said unto him, Thou hast answered right: this do, and thou shalt live.	Ісус сказав йому: правильно ти відповідав; так роби — і будеш жити.
29	29
But he, desiring to justify himself, said unto Jesus, And who is my neighbor?	Він же, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: а хто ж мій ближній?
30	30
And Jesus made answer and said, A certain man was going down from Jerusalem to Jericho; and he fell among robbers, who both stripped him and beat him, and departed, leaving him half dead.	На це Ісус сказав: один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до рук розбійників, які зняли з нього одяг, поранили його і відійшли, залишивши його ледве живого.
31	31
And by chance a certain priest was going down that way: and when he saw him, he passed by on the other side.	Випадково один священик проходив тією дорогою і, побачивши його, пройшов мимо.
32	32
And in like manner a Levite also, when he was at the place, came and saw him, and passed by on the other side.	Так само і левит, що був на тому місці, підійшов, подивився і пройшов мимо.
33	33
But a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was: and when he saw him, he was moved with compassion,	Якийсь же самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився;
34	34
and came to him, and bound up his wounds, pouring on them oil and wine; and he set him on his own beast, and brought him to an inn, and took care of him.	і, підійшовши, перев’язав йому рани, поливши оливою і вином; і, посадивши його на свого осла, привіз його до заїжджого двору і потурбувався про нього;
35	35
And on the morrow when he departed, he took out two denarii, and gave them to the host, and said unto him, Take care of him; and whatsoever thou spendest more, I, when I come back again, will repay thee.	а на другий день, відходячи, вийняв два динарії, дав господареві заїжджого двору і сказав йому: подбай про нього; і якщо витратиш на нього більше, я, коли повертатимусь, віддам тобі.
36	36
Which now of these three, thinkest thou, proved neighbor unto him that fell among the robbers?	Отже, кого з тих трьох вважаєш ти ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37	37
Then he said, He that showed mercy on him. Then Jesus said unto him, Go, and do thou likewise.	Він сказав: того, який змилосердився над ним. Тоді Ісус сказав йому: іди і ти роби так само.
38	38
Now it came to pass, as they went on their way, that he entered into a certain village: and a certain woman named Martha received him into her house.	Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка на ім’я Марфа прийняла Його у свій дім.
39	39
And she had a sister called Mary, who also sat at the Jesus’ feet, and heard his word.	У неї була сестра, що звалася Марією, котра сіла біля ніг Ісуса і слухала слово Його.
40	40
But Martha was cumbered about much serving; and she came up to him, and said, Lord, dost thou not care that my sister did leave me to serve alone? bid her therefore that she help me.	Марфа ж клопоталася про велике частування і, підійшовши, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя покинула мене одну слугувати? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41	41
But Jesus answered and said unto her, Martha, Martha, thou art anxious and troubled about many things:	Ісус же сказав їй у відповідь: Марфо! Марфо! Ти турбуєшся і клопочешся про багато що.
42	42
but one thing is needful: and Mary hath chosen the good part, which shall not be taken away from her.	А потрібне ж тільки одне; Марія ж благу обрала частку, яка не відніметься від неї.