Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 2

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Chapter 2	Глава 2

1	1
Now it came to pass in those days, there went out a decree from Caesar Augustus, that all the world should be enrolled.	У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
2	2
This was the first enrollment made when Quirinius was governor of Syria.	Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
3	3
And all went to enroll themselves, every one to his own city.	І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
4	4
And Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judea, to the city of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David;	Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
5	5
to enroll himself with Mary, who was betrothed to him as his wife, being great with child.	записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
6	6
And it came to pass, while they were there, the days were fulfilled that she should be delivered.	Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;
7	7
And she brought forth her firstborn son; and she wrapped him in swaddling clothes, and laid him in the manger, because there was no room for them in the inn.	І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
8	8
And there were shepherds in the same country abiding in the field, and keeping watch by night over their flock.	У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.
9	9
And lo, an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord shone round about them: and they were sore afraid.	Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.
10	10
And the angel said unto them, Be not afraid; for behold, I bring you good tidings of great joy which shall be to all the people:	І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.
11	11
for there is born to you this day in the city of David a Savior, who is Christ the Lord.	Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12	12
And this is the sign unto you: Ye shall find a babe wrapped in swaddling clothes, lying in the manger.	І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
13	13
And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,	І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
14	14
Glory to God in the highest, And on earth peace, good pleasure among men.	слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
15	15
And it came to pass, when the angels went away from them into heaven, that the men, the shepherds, said one to another, Let us now go even unto Bethlehem, and see this thing that is come to pass, which the Lord hath made known unto us.	І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
16	16
And they came with haste, and found both Mary and Joseph, and the babe lying in the manger.	І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
17	17
And when they saw it, they made known abroad concerning the saying which was spoken to them about this child.	Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
18	18
And all that heard it wondered at the things which were spoken unto them by the shepherds.	І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
19	19
But Mary kept all these sayings, pondering them in her heart.	А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
20	20
And the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, even as it was spoken unto them.	Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
21	21
And when eight days were fulfilled for circumcising him, his name was called JESUS, which was so called by the angel before he was conceived in the womb.	А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
22	22
And when the days of their purification according to the law of Moses were fulfilled, they brought him up to Jerusalem, to present him to the Lord	І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
23	23
(as it is written in the law of the Lord, Every male that openeth the womb shall be called holy to the Lord),	як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
24	24
and to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.	І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
25	25
And behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon; and this man was righteous and devout, looking for the consolation of Israel: and the Holy Spirit was upon him.	Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
26	26
And it had been revealed unto him by the Holy Spirit, that he should not see death, before he had seen the Lord’s Christ.	Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
27	27
And he came in the Spirit into the temple: and when the parents brought in the child Jesus, that they might do concerning him after the custom of the law,	І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
28	28
then he received him into his arms, and blessed God, and said,	він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29	29
Now lettest thou thy servant depart, Lord, According to thy word, in peace;	нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
30	30
For mine eyes have seen thy salvation,	бо бачили очі мої спасіння Твоє,
31	31
Which thou hast prepared before the face of all peoples;	яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
32	32
A light for revelation to the Gentiles, And the glory of thy people Israel.	світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
33	33
And Joseph and his mother were marveling at the things which were spoken concerning him;	Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
34	34
and Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, Behold, this child is set for the falling and the rising of many in Israel; and for a sign which is spoken against;	І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
35	35
yea and a sword shall pierce through thine own soul; that thoughts out of many hearts may be revealed.	і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
36	36
And there was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher (she was of a great age, having lived with a husband seven years from her virginity,	Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
37	37
and she was a widow of about fourscore and four years), who departed not from the temple, worshiping with fastings and supplications night and day.	вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
38	38
And she, coming up at that very hour, gave thanks unto the Lord, and spake of him to all them that were looking for redemption in Jerusalem.	Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
39	39
And when they had accomplished all things that were according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city Nazareth.	І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
40	40
And the child grew, and waxed strong in spirit, filled with wisdom: and the grace of God was upon him.	Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
41	41
And his parents went every year to Jerusalem at the feast of the passover.	Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42	42
And when he was twelve years old, they went up to Jerusalem after the custom of the feast;	І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
43	43
and when they had fulfilled the days, as they were returning, the boy Jesus tarried behind in Jerusalem; and Joseph and his mother knew it not;	Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
44	44
but supposing him to be in the company, they went a day’s journey; and they sought for him among their kinsfolk and among their acquaintance:	Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45	45
and when they found him not, they returned to Jerusalem, seeking him.	І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
46	46
And it came to pass, after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, both hearing them, and asking them questions:	Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
47	47
and all that heard him were amazed at his understanding and his answers.	усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
48	48
And when they saw him, they were astonished; and his mother said unto him, Son, why hast thou thus dealt with us? behold, thy father and I sought thee sorrowing.	І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
49	49
And he said unto them, How is it that ye sought me? knew ye not that I must be in my Father’s house?	Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
50	50
And they understood not the saying which he spake unto them.	Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
51	51
And he went down with them, and came to Nazareth; and he was subject unto them: and his mother kept all these sayings in her heart.	І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
52	52
And Jesus advanced in wisdom and stature, and in favor with God and men.	Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.

← Chapter 1

Chapter 3 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament