Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 18

Brenton–Byzantine English Bible > Matthew :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 18	Глава 18

1	1
In that hour came the disciples unto Jesus, saying, Who then is greatest in the kingdom of heaven?	У той час ученики приступили до Ісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному?
2	2
And Jesus called to him a little child, and set him in the midst of them,	Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них
3	3
and said, Verily I say unto you, Except ye turn, and become as little children, ye shall in no wise enter into the kingdom of heaven.	і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне.
4	4
Whosoever therefore shall humble himself as this little child, the same is the greatest in the kingdom of heaven.	Отже, хто упокориться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному.
5	5
And whoso shall receive one such little child in my name receiveth me:	І хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає;
6	6
but whoso shall cause one of these little ones that believe on me to stumble, it is profitable for him that a great millstone should be hung upon his neck, and that he should be sunk in the depth of the sea.	а хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорно млинове на шию і потопили його в морській глибині.
7	7
Woe unto the world because of occasions of stumbling! for it must needs be that the occasions come; but woe to that man through whom the occasion cometh!	Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить.
8	8
And if thy hand or thy foot causeth thee to stumble, cut them off, and cast them from thee: it is good for thee to enter into life halt or maimed, rather than having two hands or two feet to be cast into the eternal fire.	Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж, дві руки і дві ноги маючи, бути вкинутим у вогонь вічний.
9	9
And if thine eye causeth thee to stumble, pluck it out, and cast it from thee: it is good for thee to enter into life with one eye, rather than having two eyes to be cast into the hell of fire.	Коли око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком у життя увійти, аніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогненну.
10	10
See that ye despise not one of these little ones: for I say unto you, that in heaven their angels do always behold the face of my Father who is in heaven.	Стережіться, щоб ви не зневажили жодного з цих малих: бо кажу вам, що ангели їхні на небесах повсякчас бачать лице Отця Мого Небесного.
11	11
For the Son of man came to save that which was lost.	Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
12	12
How think ye? if any man have a hundred sheep, and one of them be gone astray, doth he not leave the ninety and nine, and go seek on the mountains that which goeth astray?	Як вам здається, коли буде в якогось чоловіка сто овець, і одна з них заблукає, чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблукала?
13	13
And if so be that he find it, verily I say unto you, he rejoiceth over it more than over the ninety and nine which have not gone astray.	І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев’яносто дев’ять, що не заблукали.
14	14
Even so it is not the will of your Father who is in heaven, that one of these little ones should perish.	Так само немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих.
15	15
And if thy brother sin against thee, go and show him his fault between thee and him alone: if he hear thee, thou hast gained thy brother.	Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним. Якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого.
16	16
But if he hear thee not, take with thee one or two more, that at the mouth of two witnesses or three every word may be established.	Якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося кожне слово.
17	17
And if he refuse to hear them, tell it unto the church: and if he refuse to hear the church also, let him be unto thee as the Gentile and the publican.	Якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар.
18	18
Verily I say unto you, What things soever ye shall bind on earth shall be bound in heaven; and what things soever ye shall loose on earth shall be loosed in heaven.	Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.
19	19
Again, verily I say unto you, that if two of you shall agree on earth as touching anything that they shall ask, it shall be done for them of my Father who is in heaven.	Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас дійдуть згоди на землі просити про всяку річ, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного;
20	20
For where two or three are gathered together in my name, there am I in the midst of them.	бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них.
21	21
Then came Peter to him and said, Lord, how oft shall my brother sin against me, and I forgive him? until seven times?	Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?
22	22
Jesus saith unto him, I say not unto thee, Until seven times; but, Until seventy times seven.	Ісус говорить йому: не кажу тобі — до семи, але до сімдесяти разів по сім.
23	23
Therefore is the kingdom of heaven likened unto a certain king, who would make a reckoning with his servants.	Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми;
24	24
And when he had begun to reckon, one was brought unto him, that owed him ten thousand talents.	коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів^*;
25	25
But forasmuch as he had not wherewith to pay, his lord commanded him to be sold, and his wife, and children, and all that he had, and payment to be made.	а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати.
26	26
The servant therefore fell down and worshiped him, saying, Lord, have patience with me, and I will pay thee all.	Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам.
27	27
And the lord of that servant, being moved with compassion, released him, and forgave him the debt.	Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому.
28	28
But that servant went out, and found one of his fellow servants, who owed him a hundred denarii: and he laid hold on him, and took him by the throat, saying, Pay me what thou owest.	Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв^*, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.
29	29
So his fellow servant fell down at his feet, and besought him, saying, Have patience with me, and I will pay thee.	Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі.
30	30
And he would not: but went and cast him into prison, till he should pay that which was due.	Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу.
31	31
But when his fellow servants saw what was done, they were exceeding sorry, and came and told unto their lord all that was done.	Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.
32	32
Then his lord called him unto him, and saith to him, Thou wicked servant, I forgave thee all that debt, because thou besoughtest me:	Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.
33	33
shouldest not thou also have had mercy on thy fellow servant, even as I had mercy on thee?	Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?
34	34
And his lord was wroth, and delivered him to the tormentors, till he should pay all that was due unto him.	І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.
35	35
So shall also my heavenly Father do unto you, if ye from your hearts forgive not every one his brother their trespasses.	Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його.