Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 20

Brenton–Byzantine English Bible > Matthew :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 20	Глава 20

1	1
For the kingdom of heaven is like unto a man that was a householder, who went out early in the morning to hire laborers into his vineyard.	Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано вранці наймати робітників для свого виноградника.
2	2
And when he had agreed with the laborers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.	І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3	3
And he went out about the third hour, and saw others standing in the marketplace idle;	А коли вийшов він близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла.
4	4
and to them he said, Go ye also into the vineyard, and whatsoever is right I will give you.	І сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і, що належатиме, дам вам. Вони пішли.
5	5
And they went their way. Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.	А як вийшов він знову близько шостої і дев’ятої години, зробив так само.
6	6
And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle; and he saith unto them, Why stand ye here all the day idle?	Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?
7	7
They say unto him, Because no man hath hired us. He saith unto them, Go ye also into the vineyard; and whatsoever is right ye shall receive.	Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого і, що належатиме, одержите.
8	8
And when even was come, the lord of the vineyard saith unto his steward, Call the laborers, and pay them their hire, beginning from the last unto the first.	Коли ж настав вечір, господар виноградника говорить управителеві своєму: поклич робітників і віддай їм плату, почавши з останніх і до перших.
9	9
And when they came that were hired about the eleventh hour, they received every man a denarius.	І ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10	10
Now when the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise received every man a denarius.	Ті ж, які прийшли першими, гадали, що вони одержать більше, але й вони одержали по динарію.
11	11
And when they received it, they murmured against the householder,	І, одержавши, стали дорікати господареві
12	12
saying, These last have spent but one hour, and thou hast made them equal unto us, who have borne the burden of the day and the scorching heat.	і говорили: ці останні попрацювали одну годину, і ти зрівняв їх з нами, що перетерпіли денний тягар і спеку.
13	13
But he answered and said to one of them, Friend, I do thee no wrong: didst not thou agree with me for a denarius?	Він же сказав у відповідь одному з них: друже, я не скривдив тебе; чи не за динарій ти домовився зі мною?
14	14
Take up that which is thine, and go thy way; it is my will to give unto this last, even as unto thee.	Візьми своє та йди. Я ж хочу і цьому останньому дати те ж, що і тобі.
15	15
Or is it not lawful for me to do what I will with mine own? Is thine eye evil, because I am good?	Хіба я не вільний по-своєму робити те, що хочу? Чи око твоє заздрісне через те, що я добрий?
16	16
So the last shall be first, and the first last. For many are called, but few chosen.	Так будуть останні першими, і перші — останніми; бо багато покликаних, та мало обраних.
17	17
And as Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples apart in the way, and he said unto them,	Ідучи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцять учеників окремо, і дорогою сказав їм:
18	18
Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be delivered unto the chief priests and scribes; and they shall condemn him to death,	ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і вони засудять Його на смерть;
19	19
and shall deliver him unto the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify: and the third day he shall rise again.	і віддадуть Його язичникам на ганьбу, і побиття, і розп’яття; і на третій день воскресне.
20	20
Then came to him the mother of the sons of Zebedee with her sons, worshiping him, and asking a certain thing of him.	Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих з синами своїми і, вклоняючись, просила чогось у Нього.
21	21
And he said unto her, What wouldest thou? She saith unto him, Command that these my two sons may sit, one on thy right hand, and one on thy left hand, in thy kingdom.	Він сказав їй: чого ти хочеш? Вона говорить Йому: скажи, щоб ці два сини мої сіли в Тебе один з правого боку, а другий з лівого у Царстві Твоїм.
22	22
But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink the cup that I am about to drink? or to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say unto him, We are able.	Ісус сказав у відповідь: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити, і хреститись хрещенням, яким Я хрещуся? Вони кажуть Йому: можемо.
23	23
And he saith unto them, My cup indeed ye shall drink; and with the baptism that I am baptized withal shall ye be baptized: but to sit on my right hand, and on my left hand, is not mine to give; but it is for them for whom it hath been prepared of my Father.	І говорить їм: чашу Мою будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститися; а дати сісти від Мене праворуч і ліворуч — не від Мене залежить, а кому уготоване Отцем Моїм.
24	24
And when the ten heard it, they were moved with indignation concerning the two brethren.	Почувши це, інші десять учеників обурились на обох братів.
25	25
But Jesus called them unto him, and said, Ye know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and their great ones exercise authority over them.	Ісус же, підізвавши їх, сказав: ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі володіють ними.
26	26
But it shall not be so be among you: but whosoever would become great among you shall be your minister;	Не так буде у вас: але хто хоче між вами бути більшим, нехай буде вам слугою.
27	27
and whosoever would be first among you shall be your servant:	І хто хоче між вами бути першим, нехай буде вам рабом.
28	28
even as the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.	Так само Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою на спасіння багатьох.
29	29
And as they went out from Jericho, a great multitude followed him.	І коли виходили вони з Єрихона, за Ним ішло багато народу.
30	30
And behold, two blind men sitting by the wayside, when they heard that Jesus was passing by, cried out, saying, Have mercy on us, Lord, thou son of David.	І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31	31
And the multitude rebuked them, that they should hold their peace: but they cried out the more, saying, Have mercy on us, Lord, thou son of David.	Народ же примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32	32
And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I should do unto you?	Ісус, зупинившись, підізвав їх і сказав: що хочете, щоб Я зробив вам?
33	33
They say unto him, Lord, that our eyes may be opened.	Вони говорять Йому: Господи, щоб відкрились очі наші.
34	34
And Jesus, being moved with compassion, touched their eyes; and straightaway their eyes received sight, and they followed him.	Ісус же, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.