Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 15

Brenton–Byzantine English Bible > Matthew :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 15	Глава 15

1	1
Then there come to Jesus the scribes and Pharisees that were from Jerusalem, saying,	Тоді приступають до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і говорять:
2	2
Why do thy disciples transgress the tradition of the elders? for they wash not their hands when they eat bread.	чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.
3	3
And he answered and said unto them, Why do ye also transgress the commandment of God because of your tradition?	Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого?
4	4
For God commanded, saying, Honor thy father and thy mother: and, He that speaketh evil of father or mother, let him die the death.	Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і хто лихословить на батька чи матір, нехай смертю помре.
5	5
But ye say, Whosoever shall say to his father or his mother, That wherewith thou mightest have been profited by me is given to God; and he shall not honor his father or his mother.	А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався,
6	6
And ye have made void the commandment of God because of your tradition.	той може і не шанувати батька свого або матір свою. Таким чином, і ви порушили заповідь Божу переданням вашим.
7	7
Ye hypocrites, well did Isaiah prophesy of you, saying,	Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8	8
This people draweth nigh unto me with their mouth, And honoreth me with their lips; But their heart is far from me.	наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
9	9
But in vain do they worship me, Teaching as their doctrines the precepts of men.	але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським.
10	10
And he called to him the multitude, and said unto them, Hear, and understand:	І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте!
11	11
Not that which entereth into the mouth defileth the man; but that which proceedeth out of the mouth, this defileth the man.	Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, оскверняє людину.
12	12
Then came his disciples, and said unto him, Knowest thou that the Pharisees were offended, when they heard this saying?	Тоді ученики Його, приступивши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
13	13
But he answered and said, Every plant which my heavenly Father planted not, shall be rooted up.	Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не насадив Отець Мій Небесний, викоріниться.
14	14
Let them alone: they are blind guides of the blind. And if the blind guide the blind, both shall fall into a pit.	Облиште їх: вони — сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму.
15	15
And Peter answered and said unto him, Declare unto us this parable.	Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю.
16	16
And Jesus said, Are ye also even yet without understanding?	Ісус сказав: невже і ви ще не розумієте?
17	17
Do ye not yet perceive, that whatsoever goeth into the mouth passeth into the belly, and is cast out into the draft?	Чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть?
18	18
But the things which proceed out of the mouth come forth out of the heart; and they defile the man.	А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину,
19	19
For out of the heart come forth evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false witness, railings:	бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула.
20	20
these are the things which defile the man; but to eat with unwashed hands defileth not the man.	Це те, що оскверняє людину, а немитими руками їсти — не оскверняє людину.
21	21
And Jesus went out thence, and withdrew into the parts of Tyre and Sidon.	І, вийшовши звідти, Ісус пішов у землі Тирські і Сидонські.
22	22
And behold, a Canaanitish woman came out from those borders, and cried unto him, saying, Have mercy on me, O Lord, thou son of David; my daughter is grievously vexed with a demon.	І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується.
23	23
But he answered her not a word. And his disciples came and besought him, saying, Send her away; for she crieth after us.	Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід.
24	24
But he answered and said, I was not sent but unto the lost sheep of the house of Israel.	Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого.
25	25
But she came and worshiped him, saying, Lord, help me.	А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені.
26	26
And he answered and said, It is not meet to take the children’s bread and cast it to the dogs.	Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
27	27
But she said, Yea, Lord: for even the dogs eat of the crumbs which fall from their masters’ table.	Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх.
28	28
Then Jesus answered and said unto her, O woman, great is thy faith: be it done unto thee even as thou wilt. And her daughter was healed from that hour.	Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить.
29	29
And Jesus departed thence, and came nigh unto the sea of Galilee; and he went up into the mountain, and sat there.	Ісус пішов звідти і прийшов до моря Галилейського, і, зійшовши на гору, сів там.
30	30
And there came unto him great multitudes, having with them the lame, blind, dumb, maimed, and many others, and they cast them down at Jesus’ feet; and he healed them:	І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Ісусових; і Він зцілив їх.
31	31
insomuch that the multitudes wondered, when they saw the dumb speaking, the maimed whole, the lame walking, and the blind seeing: and they glorified the God of Israel.	І народ дивувався, бачачи, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать, і славив Бога Ізраїлевого.
32	32
And Jesus called unto him his disciples, and said, I have compassion on the multitude, because they continue with me now three days and have nothing to eat: and I would not send them away fasting, lest haply they faint on the way.	Ісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: шкода Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі.
33	33
And his disciples say unto him, Whence should we have so many loaves in a desert place as to fill so great a multitude?	Говорять Йому ученики Його: де ж нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?
34	34
And Jesus saith unto them, How many loaves have ye? And they said, Seven, and a few small fish.	Говорить їм Ісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і трохи риби.
35	35
And he commanded the multitudes to sit down on the ground;	Тоді звелів народові возлягти на землю.
36	36
and having taken the seven loaves and the fish, he gave thanks and brake, and gave to his disciples, and the disciples to the multitude.	І, взявши сім хлібів та рибу і віддавши хвалу, переломив і дав ученикам Своїм, а ученики — народові.
37	37
And they all ate, and were filled: and they took up that which remained over of the broken pieces, seven baskets full.	І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків залишків,
38	38
And they that did eat were four thousand men, besides women and children.	а тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
39	39
And he sent away the multitudes, and went up into the boat, and came into the borders of Magdala.	І, відпустивши народ, Він сів у човен і прибув у межі Магдалинські.