Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 26

Brenton–Byzantine English Bible > Matthew :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 26	Глава 26

1	1
And it came to pass, when Jesus had finished all these words, he said unto his disciples,	Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав ученикам Своїм:
2	2
Ye know that after two days the passover cometh, and the Son of man is delivered up to be crucified.	ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.
3	3
Then were gathered together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the court of the high priest, who was called Caiaphas;	Тоді зібралися первосвященики, і книжники, і старійшини народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа,
4	4
and they took counsel together that they might take Jesus by subtlety, and kill him.	і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5	5
But they said, Not during the feast, lest a tumult arise among the people.	Але говорили: тільки не у свято, щоб не було заворушення в народі.
6	6
Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,	Коли ж Ісус був у Вифанії, в домі Симона прокаженого,
7	7
there came unto him a woman having an alabaster cruse of exceeding precious ointment, and she poured it upon his head, as he sat at meat.	підійшла до Нього жінка з посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, що возлежав, на голову.
8	8
But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?	Побачивши це, ученики Його ремствували і говорили: для чого таке марнотратство?
9	9
For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.	Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.
10	10
But Jesus perceiving it said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.	Ісус же, зрозумівши це, сказав їм: навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене.
11	11
For ye have the poor always with you; but me ye have not always.	Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте.
12	12
For in that she poured this ointment upon my body, she did it to prepare me for burial.	Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала.
13	13
Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, that also which this woman hath done shall be spoken of for a memorial of her.	Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде про те, що вона зробила, в пам’ять її.
14	14
Then one of the twelve, who was called Judas Iscariot, went unto the chief priests,	Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників
15	15
and said, What are ye willing to give me, and I will deliver him unto you? And they weighed unto him thirty pieces of silver.	і сказав: що хочете дати мені, — і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників.
16	16
And from that time he sought opportunity to deliver him unto them.	І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
17	17
Now on the first day of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we should make ready for thee to eat the passover?	Першого ж дня опрісноків ученики приступили до Ісуса і сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?
18	18
And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Teacher saith, My time is at hand; I keep the passover at thy house with my disciples.	Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; у тебе справлю Пасху з учениками Моїми.
19	19
And the disciples did as Jesus appointed them; and they made ready the passover.	Ученики зробили, як звелів їм Ісус, і приготували паску.
20	20
Now when even was come, he was sitting at meat with the twelve;	Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учениками.
21	21
and as they were eating, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.	І коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.
22	22
And they were exceeding sorrowful, and began to say unto him each of them, Is it I, Lord?	Вони дуже засмутились і почали говорити Йому, кожен з них: чи не я, Господи?
23	23
And he answered and said, He that dipped his hand with me in the dish, the same shall betray me.	Він же сказав у відповідь: хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене.
24	24
The Son of man goeth, even as it is written of him: but woe unto that man through whom the Son of man is betrayed! good were it for that man if he had not been born.	Син же Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.
25	25
And Judas, who betrayed him, answered and said, Is it I, Rabbi? He saith unto him, Thou hast said.	При цьому Іуда, що зрадив Його, сказав: чи не я, Учителю? Ісус говорить йому: ти сказав.
26	26
And as they were eating, Jesus took the bread, and gave thanks, and brake it; and he gave to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.	І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє.
27	27
And he took the cup, and gave thanks, and gave to them, saying, Drink ye all of it;	І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі,
28	28
for this is my blood of the new covenant, which is poured out for many unto remission of sins.	бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29	29
But I say unto you, that I shall not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father’s kingdom.	Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого.
30	30
And when they had sung a hymn, they went out into the mount of Olives.	І, проспівавши, пішли на гору Елеонську.
31	31
Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended in me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.	Тоді говорить їм Ісус: всі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари.
32	32
But after I am raised up, I will go before you into Galilee.	По воскресінні ж Моїм випереджу вас у Галилеї.
33	33
But Peter answered and said unto him, If all shall be offended in thee, yet I will never be offended.	Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь.
34	34
Jesus said unto him, Verily I say unto thee, that this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.	Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перше ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
35	35
Peter saith unto him, Even if I must die with thee, yet will I not deny thee. And likewise also said all the disciples.	Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі ученики.
36	36
Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.	Потім приходить з ними Ісус у місцевість, що зветься Гефсиманією, і говорить ученикам: посидьте тут, поки Я піду та помолюся там.
37	37
And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and sore troubled.	І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.
38	38
Then saith Jesus unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: abide ye here, and watch with me.	Тоді говорить їм Ісус: сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною.
39	39
And he went forward a little, and fell on his face, and prayed, saying, My Father, if it be possible, let this cup pass away from me: nevertheless, not as I will, but as thou wilt.	І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.
40	40
And he cometh unto the disciples, and findeth them sleeping, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?	І приходить до учеників, і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: то не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41	41
Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.	Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
42	42
Again a second time he went away, and prayed, saying, My Father, if this cup cannot pass away from me, except I drink it, thy will be done.	Знову відійшовши, вдруге молився, кажучи: Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.
43	43
And he cometh and findeth them sleeping again, for their eyes were heavy.	І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.
44	44
And he left them, and went away again, and prayed a third time, saying the same words.	І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те саме слово.
45	45
Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.	Тоді приходить до учеників Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників.
46	46
Arise, let us be going: behold, he is at hand that betrayeth me.	Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене.
47	47
And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.	І, коли Він ще говорив, ось прийшов Іуда, один з дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і старійшин людських.
48	48
Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that is he: take him.	Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.
49	49
And straightaway he came to Jesus, and said, Hail, Rabbi; and kissed him.	І, відразу ж підійшовши до Ісуса, сказав: радуйся, Учителю! І поцілував Його.
50	50
And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then they came and laid hands on Jesus, and took him.	Ісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Ісуса і взяли Його.
51	51
And behold, one of them that were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and smote the servant of the high priest, and struck off his ear.	І ось один з тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відсік йому вухо.
52	52
Then saith Jesus unto him, Put up again thy sword into its place: for all they that take the sword shall die by the sword.	Тоді Ісус говорить йому: поверни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть;
53	53
Or thinkest thou that I cannot now beseech my Father, and he shall send me more than twelve legions of angels?	чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
54	54
How then should the scriptures be fulfilled, that thus it must be?	Як же тоді збудуться Писання, що так повинно бути?
55	55
In that hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a robber with swords and staves to seize me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye took me not.	Тоді сказав Ісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.
56	56
But all this is come to pass, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples left him, and fled.	Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків. Тоді всі ученики, покинувши Його, розбіглися.
57	57
And they that had taken Jesus led him away to the house of Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were gathered together.	А воїни, які взяли Ісуса, повели Його до Каяфи, первосвященика, де зібралися книжники і старійшини.
58	58
But Peter followed him afar off, unto the court of the high priest, and entered in, and sat with the officers, to see the end.	Петро ж ішов за Ним здаля, до двору первосвященика; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.
59	59
Now the chief priests, and the elders, and the whole council sought false witness against Jesus, that they might put him to death;	Первосвященики і старійшини, і весь синедріон^* шукали лжесвідчення проти Ісуса, щоб убити Його,
60	60
and they found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. But afterward came two false witnesses,	і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, наостанок, прийшли два лжесвідки
61	61
and said, This man said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.	і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.
62	62
And the high priest stood up, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?	І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать?
63	63
But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou art the Christ, the Son of God.	Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?
64	64
Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Henceforth ye shall see the Son of man sitting at the right hand of Power, and coming on the clouds of heaven.	Ісус говорить йому: ти сказав; але скажу вам: віднині побачите Сина Людського, Який сидить праворуч Сили і гряде на хмарах небесних.
65	65
Then the high priest rent his garments, saying, He hath spoken blasphemy: what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy:	Тоді первосвященик роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? Ось тільки що ви чули хулу Його!
66	66
what think ye? They answered and said, He is worthy of death.	Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.
67	67
Then did they spit in his face and buffet him: and some smote him with the palms of their hands,	Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках
68	68
saying, Prophesy unto us, thou Christ: who is he that struck thee?	і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?
69	69
Now Peter was sitting without in the court: and a maid came unto him, saying, Thou also wast with Jesus the Galilean.	Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна служниця і сказала: і ти був з Ісусом Галилейським.
70	70
But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.	Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.
71	71
And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and saith unto them there, This man also was with Jesus of Nazareth.	Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша і говорить тим, що були там: і цей був з Ісусом Назореєм.
72	72
And again he denied with an oath, I know not the man.	І він знову відрікся з клятвою: не знаю Цього Чоловіка.
73	73
And after a little while they that stood by came and said to Peter, Of a truth thou also art one of them; for thy speech maketh thee known.	Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.
74	74
Then began he to curse and to swear, I know not the man. And straightaway the cock crowed.	Тоді він почав божитися й клястися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.
75	75
And Peter remembered the word of Jesus, which he had said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.	І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж проспіває півень, тричі зречешся Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.