|
Chapter 26
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
And it came to pass, when Jesus had finished all these words, he said unto his disciples,
|
Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав ученикам Своїм:
|
|
2
|
2
|
|
Ye know that after two days the passover cometh, and the Son of man is delivered up to be crucified.
|
ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.
|
|
3
|
3
|
|
Then were gathered together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the court of the high priest, who was called Caiaphas;
|
Тоді зібралися первосвященики, і книжники, і старійшини народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа,
|
|
4
|
4
|
|
and they took counsel together that they might take Jesus by subtlety, and kill him.
|
і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
|
|
5
|
5
|
|
But they said, Not during the feast, lest a tumult arise among the people.
|
Але говорили: тільки не у свято, щоб не було заворушення в народі.
|
|
6
|
6
|
|
Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
|
Коли ж Ісус був у Вифанії, в домі Симона прокаженого,
|
|
7
|
7
|
|
there came unto him a woman having an alabaster cruse of exceeding precious ointment, and she poured it upon his head, as he sat at meat.
|
підійшла до Нього жінка з посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, що возлежав, на голову.
|
|
8
|
8
|
|
But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?
|
Побачивши це, ученики Його ремствували і говорили: для чого таке марнотратство?
|
|
9
|
9
|
|
For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.
|
Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим.
|
|
10
|
10
|
|
But Jesus perceiving it said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.
|
Ісус же, зрозумівши це, сказав їм: навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене.
|
|
11
|
11
|
|
For ye have the poor always with you; but me ye have not always.
|
Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте.
|
|
12
|
12
|
|
For in that she poured this ointment upon my body, she did it to prepare me for burial.
|
Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала.
|
|
13
|
13
|
|
Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, that also which this woman hath done shall be spoken of for a memorial of her.
|
Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде про те, що вона зробила, в пам’ять її.
|
|
14
|
14
|
|
Then one of the twelve, who was called Judas Iscariot, went unto the chief priests,
|
Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників
|
|
15
|
15
|
|
and said, What are ye willing to give me, and I will deliver him unto you? And they weighed unto him thirty pieces of silver.
|
і сказав: що хочете дати мені, — і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників.
|
|
16
|
16
|
|
And from that time he sought opportunity to deliver him unto them.
|
І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
|
|
17
|
17
|
|
Now on the first day of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we should make ready for thee to eat the passover?
|
Першого ж дня опрісноків ученики приступили до Ісуса і сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?
|
|
18
|
18
|
|
And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Teacher saith, My time is at hand; I keep the passover at thy house with my disciples.
|
Він сказав: підіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель говорить: час Мій близько; у тебе справлю Пасху з учениками Моїми.
|
|
19
|
19
|
|
And the disciples did as Jesus appointed them; and they made ready the passover.
|
Ученики зробили, як звелів їм Ісус, і приготували паску.
|
|
20
|
20
|
|
Now when even was come, he was sitting at meat with the twelve;
|
Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учениками.
|
|
21
|
21
|
|
and as they were eating, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.
|
І коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене.
|
|
22
|
22
|
|
And they were exceeding sorrowful, and began to say unto him each of them, Is it I, Lord?
|
Вони дуже засмутились і почали говорити Йому, кожен з них: чи не я, Господи?
|
|
23
|
23
|
|
And he answered and said, He that dipped his hand with me in the dish, the same shall betray me.
|
Він же сказав у відповідь: хто вмочить зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене.
|
|
24
|
24
|
|
The Son of man goeth, even as it is written of him: but woe unto that man through whom the Son of man is betrayed! good were it for that man if he had not been born.
|
Син же Людський іде, як писано про Нього, але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.
|
|
25
|
25
|
|
And Judas, who betrayed him, answered and said, Is it I, Rabbi? He saith unto him, Thou hast said.
|
При цьому Іуда, що зрадив Його, сказав: чи не я, Учителю? Ісус говорить йому: ти сказав.
|
|
26
|
26
|
|
And as they were eating, Jesus took the bread, and gave thanks, and brake it; and he gave to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.
|
І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє.
|
|
27
|
27
|
|
And he took the cup, and gave thanks, and gave to them, saying, Drink ye all of it;
|
І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі,
|
|
28
|
28
|
|
for this is my blood of the new covenant, which is poured out for many unto remission of sins.
|
бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
|
|
29
|
29
|
|
But I say unto you, that I shall not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father’s kingdom.
|
Кажу ж вам, що віднині не буду пити від цього плоду виноградного до того дня, коли питиму з вами його новим у Царстві Отця Мого.
|
|
30
|
30
|
|
And when they had sung a hymn, they went out into the mount of Olives.
|
І, проспівавши, пішли на гору Елеонську.
|
|
31
|
31
|
|
Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended in me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.
|
Тоді говорить їм Ісус: всі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці отари.
|
|
32
|
32
|
|
But after I am raised up, I will go before you into Galilee.
|
По воскресінні ж Моїм випереджу вас у Галилеї.
|
|
33
|
33
|
|
But Peter answered and said unto him, If all shall be offended in thee, yet I will never be offended.
|
Петро сказав Йому у відповідь: якщо і всі спокусяться Тобою, то я ніколи не спокушусь.
|
|
34
|
34
|
|
Jesus said unto him, Verily I say unto thee, that this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.
|
Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що в цю ніч, перше ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
|
|
35
|
35
|
|
Peter saith unto him, Even if I must die with thee, yet will I not deny thee. And likewise also said all the disciples.
|
Говорить Йому Петро: хоч би мені довелось і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Подібне говорили і всі ученики.
|
|
36
|
36
|
|
Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.
|
Потім приходить з ними Ісус у місцевість, що зветься Гефсиманією, і говорить ученикам: посидьте тут, поки Я піду та помолюся там.
|
|
37
|
37
|
|
And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and sore troubled.
|
І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати й тужити.
|
|
38
|
38
|
|
Then saith Jesus unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: abide ye here, and watch with me.
|
Тоді говорить їм Ісус: сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною.
|
|
39
|
39
|
|
And he went forward a little, and fell on his face, and prayed, saying, My Father, if it be possible, let this cup pass away from me: nevertheless, not as I will, but as thou wilt.
|
І, відійшовши трохи, упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти.
|
|
40
|
40
|
|
And he cometh unto the disciples, and findeth them sleeping, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?
|
І приходить до учеників, і знаходить їх сплячими, і говорить Петрові: то не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
|
|
41
|
41
|
|
Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
|
Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
|
|
42
|
42
|
|
Again a second time he went away, and prayed, saying, My Father, if this cup cannot pass away from me, except I drink it, thy will be done.
|
Знову відійшовши, вдруге молився, кажучи: Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя.
|
|
43
|
43
|
|
And he cometh and findeth them sleeping again, for their eyes were heavy.
|
І, прийшовши, знаходить їх знову сплячими, бо в них очі обважніли.
|
|
44
|
44
|
|
And he left them, and went away again, and prayed a third time, saying the same words.
|
І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши те саме слово.
|
|
45
|
45
|
|
Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
|
Тоді приходить до учеників Своїх і говорить їм: ви все ще спите і відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників.
|
|
46
|
46
|
|
Arise, let us be going: behold, he is at hand that betrayeth me.
|
Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене.
|
|
47
|
47
|
|
And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
|
І, коли Він ще говорив, ось прийшов Іуда, один з дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і старійшин людських.
|
|
48
|
48
|
|
Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that is he: take him.
|
Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є, беріть Його.
|
|
49
|
49
|
|
And straightaway he came to Jesus, and said, Hail, Rabbi; and kissed him.
|
І, відразу ж підійшовши до Ісуса, сказав: радуйся, Учителю! І поцілував Його.
|
|
50
|
50
|
|
And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then they came and laid hands on Jesus, and took him.
|
Ісус же сказав йому: друже, для чого ти прийшов? Тоді підійшли, наклали руки на Ісуса і взяли Його.
|
|
51
|
51
|
|
And behold, one of them that were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and smote the servant of the high priest, and struck off his ear.
|
І ось один з тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відсік йому вухо.
|
|
52
|
52
|
|
Then saith Jesus unto him, Put up again thy sword into its place: for all they that take the sword shall die by the sword.
|
Тоді Ісус говорить йому: поверни меч твій на його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть;
|
|
53
|
53
|
|
Or thinkest thou that I cannot now beseech my Father, and he shall send me more than twelve legions of angels?
|
чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
|
|
54
|
54
|
|
How then should the scriptures be fulfilled, that thus it must be?
|
Як же тоді збудуться Писання, що так повинно бути?
|
|
55
|
55
|
|
In that hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a robber with swords and staves to seize me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye took me not.
|
Тоді сказав Ісус до народу: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи в храмі, і ви не брали Мене.
|
|
56
|
56
|
|
But all this is come to pass, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples left him, and fled.
|
Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків. Тоді всі ученики, покинувши Його, розбіглися.
|
|
57
|
57
|
|
And they that had taken Jesus led him away to the house of Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were gathered together.
|
А воїни, які взяли Ісуса, повели Його до Каяфи, первосвященика, де зібралися книжники і старійшини.
|
|
58
|
58
|
|
But Peter followed him afar off, unto the court of the high priest, and entered in, and sat with the officers, to see the end.
|
Петро ж ішов за Ним здаля, до двору первосвященика; і, ввійшовши всередину, сів із слугами, щоб бачити кінець.
|
|
59
|
59
|
|
Now the chief priests, and the elders, and the whole council sought false witness against Jesus, that they might put him to death;
|
Первосвященики і старійшини, і весь синедріон* шукали лжесвідчення проти Ісуса, щоб убити Його,
|
|
60
|
60
|
|
and they found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. But afterward came two false witnesses,
|
і не знаходили; і, хоч багато лжесвідків приходило, не знайшли. Але, наостанок, прийшли два лжесвідки
|
|
61
|
61
|
|
and said, This man said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.
|
і сказали: Він говорив: можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його.
|
|
62
|
62
|
|
And the high priest stood up, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?
|
І, вставши, первосвященик сказав Йому: чому ж нічого не відповідаєш, що вони проти Тебе свідчать?
|
|
63
|
63
|
|
But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou art the Christ, the Son of God.
|
Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?
|
|
64
|
64
|
|
Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Henceforth ye shall see the Son of man sitting at the right hand of Power, and coming on the clouds of heaven.
|
Ісус говорить йому: ти сказав; але скажу вам: віднині побачите Сина Людського, Який сидить праворуч Сили і гряде на хмарах небесних.
|
|
65
|
65
|
|
Then the high priest rent his garments, saying, He hath spoken blasphemy: what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy:
|
Тоді первосвященик роздер одяг свій і сказав: Він богохульствує! Навіщо нам ще свідки? Ось тільки що ви чули хулу Його!
|
|
66
|
66
|
|
what think ye? They answered and said, He is worthy of death.
|
Як вам здається? Вони ж сказали у відповідь: повинен смерті.
|
|
67
|
67
|
|
Then did they spit in his face and buffet him: and some smote him with the palms of their hands,
|
Тоді плювали Йому в лице і знущалися з Нього, а деякі били Його по щоках
|
|
68
|
68
|
|
saying, Prophesy unto us, thou Christ: who is he that struck thee?
|
і говорили: проречи нам, Христе, хто вдарив Тебе?
|
|
69
|
69
|
|
Now Peter was sitting without in the court: and a maid came unto him, saying, Thou also wast with Jesus the Galilean.
|
Петро ж сидів у дворі. І підійшла до нього одна служниця і сказала: і ти був з Ісусом Галилейським.
|
|
70
|
70
|
|
But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.
|
Він же відрікся перед усіма, кажучи: не знаю, що ти говориш.
|
|
71
|
71
|
|
And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and saith unto them there, This man also was with Jesus of Nazareth.
|
Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша і говорить тим, що були там: і цей був з Ісусом Назореєм.
|
|
72
|
72
|
|
And again he denied with an oath, I know not the man.
|
І він знову відрікся з клятвою: не знаю Цього Чоловіка.
|
|
73
|
73
|
|
And after a little while they that stood by came and said to Peter, Of a truth thou also art one of them; for thy speech maketh thee known.
|
Трохи згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: справді і ти з них, бо і мова твоя викриває тебе.
|
|
74
|
74
|
|
Then began he to curse and to swear, I know not the man. And straightaway the cock crowed.
|
Тоді він почав божитися й клястися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.
|
|
75
|
75
|
|
And Peter remembered the word of Jesus, which he had said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.
|
І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж проспіває півень, тричі зречешся Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко.
|
Категорії
Паперові видання
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
Вивчаєте англійську?
Встановіть розширення Notelang, щоб зручно перекладати незнайомі слова під час читання та зберігати їх у свій словник.
Паперові видання
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
Вивчаєте англійську?
Встановіть розширення Notelang, щоб зручно перекладати незнайомі слова під час читання та зберігати їх у свій словник.