Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 13

Brenton–Byzantine English Bible > Matthew :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 13	Глава 13

1	1
And on that day Jesus went out from the house, and sat by the seaside.	Того ж дня, вийшовши з дому, Ісус сів біля моря.
2	2
And there were gathered unto him great multitudes, so that he entered into the boat, and sat; and all the multitude stood on the beach.	І зібралось до Нього багато народу, так що Йому довелося ввійти у човен і сісти; а весь народ стояв на березі.
3	3
And he spake to them many things in parables, saying, Behold, the sower went forth to sow;	І говорив їм притчами багато, кажучи: ось вийшов сівач сіяти;
4	4
and as he sowed, some seeds fell by the wayside, and the birds came and devoured them:	І коли він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи і поклювали його.
5	5
and others fell upon the rocky places, where they had not much earth: and straightaway they sprang up, because they had no deepness of earth:	Інше впало на місця кам’янисті, де небагато було землі, і скоро зійшло, бо земля була неглибока.
6	6
and when the sun was risen, they were scorched; and because they had no root, they withered away.	Коли ж зійшло сонце, зів’яло і, оскільки не мало кореня, засохло.
7	7
And others fell upon the thorns; and the thorns grew up and choked them:	Інше впало в терня, і виросло терня, і заглушило його;
8	8
and others fell upon the good ground, and yielded fruit, some a hundredfold, some sixty, some thirty.	інше впало на добру землю і дало плід: одно в стократ, а друге в шістдесят, інше в тридцять разів.
9	9
He that hath ears to hear, let him hear.	Хто має вуха слухати, нехай слухає!
10	10
And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables?	І, приступивши, ученики сказали Йому: чому притчами говориш їм?
11	11
And he answered and said unto them, Unto you it is given to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.	Він сказав їм у відповідь: тому, що вам дано розуміти тайни Царства Небесного, а їм не дано.
12	12
For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that which he hath.	Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має.
13	13
Therefore speak I to them in parables; because seeing they see not, and hearing they hear not, neither do they understand.	Тому говорю їм притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють;
14	14
And unto them is fulfilled the prophecy of Isaiah, which saith, By hearing ye shall hear, and shall in no wise understand; And seeing ye shall see, and shall in no wise perceive:	і збувається над ними пророцтво Ісаї, яке говорить: слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима дивитись будете — і не побачите.
15	15
For this people’s heart is waxed gross, And their ears are dull of hearing, And their eyes they have closed; Lest haply they should perceive with their eyes, And hear with their ears, And understand with their heart, And should turn again, And I would heal them.	Бо згрубіло серце людей цих, і вухами туго чують, і очі свої стулили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх.
16	16
But blessed are your eyes, for they see; and your ears, for they hear.	Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і вуха ваші, бо чують.
17	17
For verily I say unto you, that many prophets and righteous men desired to see the things which ye see, and saw them not; and to hear the things which ye hear, and heard them not.	Бо істинно кажу вам, що багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули.
18	18
Hear ye then the parable of the sower.	Ви ж вислухайте значення притчі про сівача.
19	19
When anyone heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the evil one, and snatcheth away that which hath been sown in his heart. This is he that was sown by the wayside.	До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його — це те, що посіяне при дорозі.
20	20
And he that was sown upon the rocky places, this is he that heareth the word, and straightaway with joy receiveth it;	А посіяне на кам’янистих місцях означає того, хто слухає слово і зразу ж з радістю сприймає його,
21	21
yet hath he not root in himself, but endureth for a while; and when tribulation or persecution ariseth because of the word, straightaway he stumbleth.	але не має кореня в собі, будучи нестійким; коли ж настає скрута або гоніння через слово це, відразу спокушається.
22	22
And he that was sown among the thorns, this is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful.	А посіяне між терням — це той, хто слухає слово, але турботи віку цього і спокуса багатством заглушують слово, і воно буває безплідним.
23	23
And he that was sown upon the good ground, this is he that heareth the word, and understandeth it; who verily beareth fruit, and bringeth forth, some a hundredfold, some sixty, some thirty.	Посіяне ж в добру землю — це той, хто слухає слово, і розуміє, і приносить плід, і творить — один у стократ, другий в шістдесят, а інший в тридцять разів.
24	24
Another parable set he before them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man that soweth good seed in his field:	Іншу притчу запропонував їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своїм;
25	25
but while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went away.	коли ж люди спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між пшеницею, і пішов.
26	26
But when the blade sprang up and brought forth fruit, then appeared the tares also.	Коли зійшов посів і показався плід, тоді з’явився і кукіль.
27	27
And the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst thou not sow good seed in thy field? whence then hath it tares?	Прийшли раби господаря і сказали йому: господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?
28	28
And he said unto them, An enemy hath done this. And the servants said unto him, Wilt thou then that we should go and gather them up?	Він же сказав їм: людина-ворог це зробила. А раби сказали йому: чи не хочеш ти, щоб ми пішли і випололи його?
29	29
But he said, Nay; lest haply while ye gather up the tares, ye root up the wheat with them.	Але він сказав: ні, бо, вибираючи кукіль, щоб ви не вирвали разом з ним і пшеницю.
30	30
Let both grow together until the harvest: and in the time of the harvest I will say to the reapers, Gather up first the tares, and bind them in bundles to burn them; but gather the wheat into my barn.	Залиште рости разом те і те до жнив; а в жнива я скажу женцям: зберіть спершу кукіль і зв’яжіть його у снопи, щоб спалити; а пшеницю зберіть у житницю мою.
31	31
Another parable set he before them, saying, The kingdom of heaven is like unto a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:	Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до гірчичного зерна, яке взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32	32
which indeed is less than all seeds; but when it is grown, it is greater than the herbs, and becometh a tree, so that the birds of the heaven come and lodge in the branches thereof.	Воно, хоч і найменше з усіх зерен, але, коли виросте, буває більше за будь-яке зілля і стає деревом, так що птахи небесні прилітають і ховаються у гілках його.
33	33
Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till it was all leavened.	Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала на три мірки борошна, доки все не вкисне.
34	34
All these things spake Jesus in parables unto the multitudes; and without a parable spake he not unto them:	Усе це говорив Ісус людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм,
35	35
that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things hidden from the foundation of the world.	щоб збулося сказане через пророка, який говорить: відкрию в притчах уста Мої, сповіщу сокровенне від створення світу.
36	36
Then Jesus left the multitudes, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Explain unto us the parable of the tares of the field.	Тоді Ісус, залишивши людей, увійшов у дім. І, приступивши до Нього, ученики Його сказали: роз’ясни нам притчу про кукіль на полі.
37	37
And he answered and said unto them, He that soweth the good seed is the Son of man;	Він же сказав їм у відповідь: Той, Хто посіяв добре насіння, є Син Людський;
38	38
and the field is the world; and the good seed, these are the sons of the kingdom; and the tares are the sons of the evil one;	поле — це світ; добре насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого;
39	39
and the enemy that sowed them is the devil: and the harvest is the end of the world; and the reapers are angels.	ворог, що його посіяв, є диявол; жнива — це кінець світу, а женці — ангели.
40	40
As therefore the tares are gathered up and burned with fire; so shall it be in the end of this world.	Отже, як збирають кукіль і спалюють вогнем, так буде при кінці світу цього:
41	41
The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that cause stumbling, and them that do iniquity,	пошле Син Людський ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня,
42	42
and shall cast them into the furnace of fire: there shall be weeping and gnashing of teeth.	і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів.
43	43
Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. He that hath ears to hear, let him hear.	Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, нехай слухає!
44	44
Again, the kingdom of heaven is like unto a treasure hidden in the field; which a man found, and hid; and in his joy he goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.	Ще Царство Небесне подібне до скарбу, захованого на полі, який знайшов чоловік і приховав, і на радощах іде й продає все, що має, і купує поле те.
45	45
Again, the kingdom of heaven is like unto a man that is a merchant seeking goodly pearls:	Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перли,
46	46
who, when he found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.	і, знайшовши одну коштовну перлину, іде й продає усе, що має, і купує її.
47	47
Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:	Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, що назбирав усякої всячини;
48	48
which, when it was filled, they drew up on the beach; and they sat down, and gathered the good into vessels, but the bad they cast away.	коли ж наповнився, його витягли на берег і, сівши, вибрали добре в посуд, а погане викинули геть.
49	49
So shall it be in the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the righteous,	Так буде при кінці світу: зійдуть ангели, і відлучать злих від праведних,
50	50
and shall cast them into the furnace of fire: there shall be weeping and gnashing of teeth.	і вкинуть їх у піч вогняну: там буде плач і скрегіт зубів.
51	51
Jesus saith unto them, Have ye understood all these things? They say unto him, Yea, Lord.	І каже їм Ісус: чи зрозуміли ви все це? Вони говорять Йому: так, Господи!
52	52
And he said unto them, Therefore every scribe who hath been made a disciple to the kingdom of heaven is like unto a man that is a householder, who bringeth forth out of his treasure things new and old.	Він же сказав їм: ось тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря, який виносить із свого скарбу нове й старе.
53	53
And it came to pass, when Jesus had finished these parables, he departed thence.	І, коли скінчив Ісус притчі ці, пішов звідти.
54	54
And coming into his own country he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works?	І, прийшовши до Своєї батьківщини, вчив їх у синагозі їхній, так що всі дивувалися й говорили: звідки в Ньому премудрість ця і сили?
55	55
Is not this the carpenter’s son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?	Чи Він не син теслі? Чи не Його Мати зветься Марією і брати Його Яків та Іосія, і Симон, та Іуда?
56	56
And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things?	І сестри Його чи не всі між нами? Звідки ж у Нього це все?
57	57
And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honor, save in his own country, and in his own house.	І спокушалися Ним. Ісус же сказав їм: не буває пророка без честі, хіба що тільки на батьківщині своїй і в домі своїм.
58	58
And he did not many mighty works there because of their unbelief.	І не створив там багатьох чудес через невір’я їхнє.