Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 27

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Chapter 27	Глава 27

1	1
Now when morning was come, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death:	Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини людські зібрали раду на Ісуса, щоб убити Його.
2	2
and they bound him, and led him away, and delivered him up to Pontius Pilate the governor.	І, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пилату, правителю.
3	3
Then Judas, who betrayed him, when he saw that he was condemned, repented himself, and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and the elders,	Тоді Іуда, що зрадив Його, побачивши, що Він засуджений, і розкаявшись, повернув тридцять срібників первосвященикам та старійшинам,
4	4
saying, I have sinned in that I betrayed innocent blood. But they said, What is that to us? see thou to it.	кажучи: згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? Гляди сам.
5	5
And he cast down the pieces of silver into the sanctuary, and departed; and he went away and hanged himself.	І, кинувши срібники в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
6	6
And the chief priests took the pieces of silver, and said, It is not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood.	Первосвященики ж, взявши срібники, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крови.
7	7
And they took counsel, and bought with them the potter’s field, to bury strangers in.	І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх.
8	8
Wherefore that field was called, The field of blood, unto this day.	Тому і зветься земля та «землею крови» до цього дня.
9	9
Then was fulfilled that which was spoken through Jeremiah the prophet, saying, And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was priced, whom certain of the children of Israel did price;	Тоді збулося сказане пророком Єремією, який говорить: і взяли тридцять срібників, ціну Оціненого, Якого оцінили сини Ізраїля,
10	10
and they gave them for the potter’s field, as the Lord appointed me.	і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь.
11	11
Now Jesus stood before the governor: and the governor asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And Jesus said unto him, Thou sayest.	Ісус же став перед правителем. І питав Його правитель: Ти Цар Юдейський? Ісус сказав йому: ти говориш.
12	12
And when he was accused by the chief priests and the elders, he answered nothing.	І коли звинувачували Його первосвященики і старійшини, Він нічого не відповідав.
13	13
Then saith Pilate unto him, Hearest thou not how many things they witness against thee?	Тоді говорить Йому Пилат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?
14	14
And he gave him no answer, not even to one word: insomuch that the governor marveled greatly.	І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель вельми дивувався.
15	15
Now at the feast the governor was wont to release unto the multitude one prisoner, whom they would.	На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого хотіли.
16	16
And they had then a notable prisoner, called Barabbas.	Був тоді у них відомий в’язень, званий Вараввою.
17	17
When therefore they were gathered together, Pilate said unto them, Whom will ye that I release unto you? Barabbas, or Jesus who is called Christ?	Отже, коли вони зібралися, Пилат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам — Варавву чи Ісуса, названого Христом?
18	18
For he knew that for envy they had delivered him up.	Бо знав, що видали Його через заздрощі.
19	19
And while he was sitting on the judgment seat, his wife sent unto him, saying, Have thou nothing to do with that righteous man; for I have suffered many things this day in a dream because of him.	Коли ж він сидів на судилищі, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні уві сні через Нього.
20	20
Now the chief priests and the elders persuaded the multitudes that they should ask for Barabbas, and destroy Jesus.	Але первосвященики і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Ісуса погубити.
21	21
But the governor answered and said unto them, Which of the two will ye that I release unto you? And they said, Barabbas.	Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
22	22
Pilate saith unto them, What then shall I do unto Jesus who is called Christ? They all say unto him, Let him be crucified.	Пилат говорить їм: що ж мені робити з Ісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розіп’ятий.
23	23
And the governor said, Why, what evil hath he done? But they cried out exceedingly, saying, Let him be crucified.	Правитель сказав: яке ж зло вчинив Він? Та вони ще дужче кричали: нехай буде розіп’ятий.
24	24
So when Pilate saw that he prevailed nothing, but rather that a tumult was arising, he took water, and washed his hands before the multitude, saying, I am innocent of the blood of this righteous man; see ye to it.	Пилат, побачивши, що ніщо не допомагає, а заворушення зростає, взяв води, і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви.
25	25
And all the people answered and said, His blood be on us, and on our children.	Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших.
26	26
Then released he unto them Barabbas; but Jesus he scourged and delivered to be crucified.	Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття.
27	27
Then the soldiers of the governor took Jesus into the Praetorium, and gathered unto him the whole band.	Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії^*, зібрали на Нього багато воїнів
28	28
And they stripped him, and put on him a scarlet robe.	і, роздягнувши Його, наділи на Нього багряницю;
29	29
And they plaited a crown of thorns and put it upon his head, and a reed in his right hand; and they knelt down before him, and mocked him, saying, Hail, King of the Jews!	і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Юдейський!
30	30
And they spat upon him, and took the reed and smote him on the head.	І плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.
31	31
And when they had mocked him, they took off from him the robe, and put on him his garments, and led him away to crucify him.	А коли наглумилися з Нього, зняли з Нього багряницю і вдягли Його в одяг Його й повели на розп’яття.
32	32
And as they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name: him they compelled to go with them, that he might bear his cross.	Виходячи, вони зустріли одного чоловіка киринейського на ім’я Симон; і примусили цього нести хрест Його.
33	33
And when they were come unto a place called Golgotha, that is to say, The place of a skull,	І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить Лобне місце,
34	34
they gave him vinegar to drink mingled with gall: and when he had tasted it, he would not drink.	дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, не схотів пити.
35	35
And when they had crucified him, they parted his garments among them, casting lots;	Ті ж, що розіп’яли Його, поділили одяг Його, кидаючи жереб;
36	36
and they sat and watched him there.	І, сидячи, стерегли Його там.
37	37
And they set up over his head his accusation written, THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.	І поставили над головою Його напис провини Його: Цей є Ісус, Цар Юдейський.
38	38
Then are there crucified with him two robbers, one on the right hand and one on the left.	Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39	39
And they that passed by railed on him, wagging their heads,	Ті, що проходили мимо, лихословили на Нього, киваючи головами своїми
40	40
and saying, Thou that destroyest the temple, and buildest it in three days, save thyself: if thou art the Son of God, come down from the cross.	і кажучи: Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
41	41
And in like manner also the chief priests mocking him, with the scribes and elders and Pharisees, said,	Так само і первосвященики з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили:
42	42
He saved others; himself he cannot save. If he is the King of Israel, let him now come down from the cross, and we will believe on him.	інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в Нього;
43	43
He trusteth in God; let him deliver him now, if he desireth him: for he said, I am the Son of God.	уповав на Бога, нехай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він казав: Я — Син Божий.
44	44
And the robbers also that were crucified with him cast upon him the same reproach.	Також і розбійники, розіп’яті з Ним, ганьбили Його.
45	45
Now from the sixth hour there was darkness over all the land until the ninth hour.	З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев’ятої.
46	46
And about the ninth hour Jesus cried out with a loud voice, saying, Eli, Eli, lima sabachthani? that is, My God, my God, why hast thou forsaken me?	А близько дев’ятої години Ісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! Лама савахфані! Що значить: Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?
47	47
And some of them that stood there, when they heard it, said, This man calleth Elijah.	Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю.
48	48
And straightaway one of them ran, and took a sponge, and filled it with vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink.	І зараз же один з них побіг, взяв губку, намочив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити.
49	49
And the rest said, Let be; let us see whether Elijah cometh to save him.	А інші говорили: стривайте, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його.
50	50
And Jesus cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.	Ісус же, знову скрикнувши гучним голосом, віддав дух.
51	51
And behold, the veil of the temple was rent in two from the top to the bottom; and the earth did quake; and the rocks were rent;	І ось завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу;
52	52
and the tombs were opened; and many bodies of the saints that had fallen asleep were raised;	і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресли
53	53
and coming forth out of the tombs after his resurrection they entered into the holy city and appeared unto many.	і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і явилися багатьом.
54	54
Now the centurion, and they that were with him watching Jesus, when they saw the earthquake, and the things that were done, feared exceedingly, saying, Truly this was the Son of God.	Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий.
55	55
And many women were there beholding from afar, who had followed Jesus from Galilee, ministering unto him:	Там було також багато жінок, що дивилися здалеку; вони йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому;
56	56
among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of the sons of Zebedee.	між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих.
57	57
And when even was come, there came a rich man from Arimathea, named Joseph, who also himself was Jesus’ disciple:	Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї на ім’я Йосиф, який також вчився в Ісуса.
58	58
this man went to Pilate, and asked for the body of Jesus. Then Pilate commanded the body to be given up.	Він, прийшовши до Пилата, просив тіло Ісуса. Тоді Пилат звелів віддати тіло.
59	59
And Joseph took the body, and wrapped it in a clean linen cloth,	І, взявши тіло, Йосиф обгорнув чистою плащаницею
60	60
and laid it in his own new tomb, which he had hewn out in the rock: and he rolled a great stone to the door of the tomb, and departed.	і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі, і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов.
61	61
And Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting over against the sepulcher.	Були ж там Марія Магдалина й інша Марія, які сиділи навпроти гробу.
62	62
Now on the morrow, which is the day after the Preparation, the chief priests and the Pharisees were gathered together unto Pilate,	Наступного ранку, що після п’ятниці, зійшлися первосвященики і фарисеї до Пилата
63	63
saying, Sir, we remember that that deceiver said while he was yet alive, After three days I rise again.	і говорили: правителю! Ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну.
64	64
Command therefore that the sepulcher be made sure until the third day, lest haply his disciples come by night and steal him away, and say unto the people, He is risen from the dead: and the last error will be worse than the first.	То звели охороняти гріб до третього дня, щоб ученики Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірше першого.
65	65
And Pilate said unto them, Ye have a guard: go, make it as sure as ye can.	Пилат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте.
66	66
So they went, and made the sepulcher sure, sealing the stone, the guard being with them.	Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать.

← Chapter 26

Chapter 28 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Old Testament

New Testament