|
Перше послання до Солунян святого апостола Павла
|
Къ солyнzнwмъ 1-е
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | (За? ©…в7.) Пavелъ и3 сілуaнъ и3 тімоfeй цRкви солyнстэй њ бз7э nц7Ё и3 гDэ ї}сэ хrтЁ: блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA. |
|
2
|
2
|
| Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших, | Благодари1мъ бGа всегдA њ всёхъ вaсъ, поминaніе њ вaсъ творsще въ моли1твахъ нaшихъ, |
|
3
|
3
|
| безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, | непрестaннw поминaюще вaше дёло вёры, и3 трyдъ любвE, и3 терпёніе ўповaніz гDа нaшегw ї}са хrтA, пред8 бGомъ и3 nц7eмъ нaшимъ, |
|
4
|
4
|
| знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття; | вёдzще, брaтіе возлю1бленнаz, t бGа и3збрaніе вaше: |
|
5
|
5
|
| тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас. | ћкw бlговэствовaніе нaше не бhсть къ вaмъ въ сл0вэ т0чію, но и3 въ си1лэ, и3 въ д©э с™э, и3 во и3звэщeніи мн0зэ, ћкоже и3 вёсте, какови2 бhхомъ въ вaсъ рaди вaсъ. |
|
6
|
6
|
| І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого, | (За? ©…G.) И# вы2 подHбницы бhсте нaмъ и3 гDу, пріeмше сл0во въ ск0рби мн0зэ съ рaдостію д¦а с™aгw, |
|
7
|
7
|
| так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї. | ћкw бhти вaмъ w4бразъ всBмъ вёрующымъ въ макед0ніи и3 ґхaіи. |
|
8
|
8
|
| Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це. | T вaсъ бо промчeсz сл0во гDне не т0кмw въ макед0ніи и3 ґхaіи, но и3 во всsко мёсто вёра вaша, ћже къ бGу, и3зhде, ћкw не трeбовати нaмъ глаг0лати что2. |
|
9
|
9
|
| Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному | Тjи бо њ нaсъ возвэщaютъ, как0въ вх0дъ и3мёхомъ къ вaмъ, и3 кaкw њбрати1стесz къ бGу t јдwлъ, раб0тати бGу жи1ву и3 и4стинну |
|
10
|
10
|
| і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву. | и3 ждaти сн7а є3гw2 съ нб7съ, є3г0же воскRси2 и3з8 мeртвыхъ, ї}са, и3збавлsющаго нaсъ t гнёва грzдyщагw. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний; | (За? ©…д7.) Сaми бо вёсте, брaтіе, вх0дъ нaшъ и4же къ вaмъ, ћкw не вотщE бhсть: |
|
2
|
2
|
| але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом. | но предпострадaвше и3 досаждeни бhвше, ћкоже вёсте, въ філjппэхъ, дерзнyхомъ њ бз7э нaшемъ глаг0лати къ вaмъ бlговэствовaніе б9іе со мн0гимъ п0двигомъ. |
|
3
|
3
|
| Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства; | Ўтэшeніе бо нaше не t прeлести, ни t нечистоты2, ни лeстію: |
|
4
|
4
|
| але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші. | но ћкоже и3скуси1хомсz t бGа вёрни бhти пріsти бlговэствовaніе, тaкw глаг0лемъ, не ѓки человёкwмъ ўгождaюще, но бGу и3скушaющему сердцA н†ша. |
|
5
|
5
|
| Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок! | Никогдaже бо въ словеси2 ласкaніz бhхомъ къ вaмъ, ћкоже вёсте, нижE въ винЁ лихоимaніz: бGъ свидётель! |
|
6
|
6
|
| Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших: | Ни и4щуще t человBкъ слaвы, ни t вaсъ, ни t и3нёхъ: |
|
7
|
7
|
| ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми. | могyще въ тzготЁ бhти, ћкоже хrтHвы ґпcли, но бhхомъ ти1си посредЁ вaсъ, ћкоже дои1лица грёетъ сво‰ ч†да. |
|
8
|
8
|
| Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі. | Тaкw желaюще вaсъ, благоволи1хомъ подaти вaмъ не т0чію бlговэствовaніе б9іе, но и3 дyшы сво‰, занeже возлю1блени бhсте нaмъ. |
|
9
|
9
|
| Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже. | (За? ©…е7.) П0мните бо, брaтіе, трyдъ нaшъ и3 п0двигъ: н0щь бо и3 дeнь дёлающе, да не њтzготи1мъ ни є3ди1нагw t вaсъ, проповёдахомъ вaмъ бlговэствовaніе б9іе. |
|
10
|
10
|
| Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих, | Вы2 свидётелє и3 бGъ, ћкw прпdбнw и3 првdнw и3 непор0чнw вaмъ вёрующымъ бhхомъ, |
|
11
|
11
|
| тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх, | ћкоже вёсте, занE є3ди1наго ког0ждо вaсъ, ћкоже nтeцъ ч†да сво‰, |
|
12
|
12
|
| ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. | молsще и3 ўтэшaюще вaсъ, и3 свидётелствующе вaмъ ходи1ти дост0йнw бGу, призвaвшему вы2 во своE цrтво и3 слaву. |
|
13
|
13
|
| Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих. | Сегw2 рaди и3 мы2 благодари1мъ бGа непрестaннw, ћкw пріeмше сл0во слhшаніz б9іz t нaсъ, пріsсте не ѓки сл0во человёческо, но, ћкоже є4сть вои1стинну, сл0во б9іе, є4же и3 дёйствуетсz въ вaсъ вёрующихъ. |
|
14
|
14
|
| Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв, | (За? ©…ѕ7.) Вh бо подHбницы бhсте, брaтіе, цRквамъ б9іимъ сyщымъ во їудeи њ хrтЁ ї}сэ, занE т†zжде и3 вы2 пострадaсте t свои1хъ сплемє1нникъ, ћкоже и3 тjи t їудє1й, |
|
15
|
15
|
| які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться, | ўби1вшихъ и3 гDа ї}са и3 є3гw2 прbр0ки, и3 нaсъ и3згнaвшихъ, и3 бGу не ўгоди1вшихъ, и3 всBмъ человёкwмъ проти1вzщихсz, |
|
16
|
16
|
| які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця. | (и3) возбранsющихъ нaмъ глаг0лати kзhкwмъ, да спасyтсz, во є4же и3сп0лнити и5мъ грэхи2 сво‰ всегдA: пости1же же на ни1хъ гнёвъ до концA. |
|
17
|
17
|
| Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше. | Мh же, брaтіе, њсиротёвше t вaсъ ко врeмени часA лицeмъ, ґ не сeрдцемъ, ли1шше тщaхомсz лицE вaше ви1дэти мн0гимъ желaніемъ. |
|
18
|
18
|
| І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. | Тёмже хотёхомъ пріити2 къ вaмъ, ѓзъ ќбw пavелъ, є3ди1ною и3 двaжды: и3 возбрани2 нaмъ сатанA. |
|
19
|
19
|
| Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його? | Кт0 бо нaмъ ўповaніе и3ли2 рaдость и3ли2 вэнeцъ похвалeніz; Не и3 вh ли пред8 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ во2 пришeствіи є3гw2; |
|
20
|
20
|
| Бо ви — слава наша і радість. | (За? ©…з7.) Вh бо є3стE слaва нaша и3 рaдость. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні | Тёмже ўжE не терпsще, благоволи1хомъ њстaтисz во ґfи1нэхъ є3ди1ни, |
|
2
|
2
|
| і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій, | и3 послaхомъ тімоfeа, брaта нaшего и3 служи1телz б9іz и3 споспёшника нaшего во бlговёстіи хrт0вэ, ўтверди1ти вaсъ и3 ўтёшити њ вёрэ вaшей, |
|
3
|
3
|
| щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося. | ћкw ни є3ди1ному смущaтисz въ ск0рбехъ си1хъ: сaми бо вёсте, ћкw на сіE и4стое лежи1мъ [ўчинeни є3смы2]. |
|
4
|
4
|
| Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте. | И$бо є3гдA ў вaсъ бёхомъ, предрек0хомъ вaмъ, ћкw и4мамы скорбёти, є4же и3 бhсть, и3 вёсте. |
|
5
|
5
|
| Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш. | Сегw2 рaди и3 ѓзъ ктомY не терпS, послaхъ разумёти вёру вaшу, да не кaкw и3скуси1лъ вы2 и3скушazй, и3 вотщE бyдетъ трyдъ нaшъ. |
|
6
|
6
|
| Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас, | Нн7э же пришeдшу тімоfeю къ нaмъ t вaсъ и3 благовэсти1вшу нaмъ вёру вaшу и3 люб0вь, и3 ћкw и4мате пaмzть њ нaсъ блaгу, всегдA желaюще нaсъ ви1дэти, ћкоже и3 мы2 вaсъ: |
|
7
|
7
|
| то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри; | сегw2 рaди ўтёшихомсz, брaтіе, њ вaсъ, во всsкой ск0рби и3 нуждЁ нaшей, вaшею вёрою: |
|
8
|
8
|
| бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі. | ћкw мы2 нн7э жи1ви є3смы2, ѓще вы2 стои1те њ гDэ. |
|
9
|
9
|
| Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим, | (За? ©…}.) К0е бо бlгодарeніе бGу м0жемъ воздaти њ вaсъ, њ всsкой рaдости, є4юже рaдуемсz вaсъ рaди пред8 бGомъ нaшимъ, |
|
10
|
10
|
| і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій? | н0щь и3 дeнь преизли1ха молsщесz ви1дэти лицE вaше и3 соверши1ти лишeніе вёры вaшеz; |
|
11
|
11
|
| Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас. | Сaмъ же бGъ и3 nц7ъ нaшъ и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ да и3спрaвитъ пyть нaшъ къ вaмъ. |
|
12
|
12
|
| А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, | Вaсъ же гDь да ўмн0житъ и3 да и3збhточествитъ люб0вію дрyгъ ко дрyгу и3 ко всBмъ, ћкоже и3 мы2 къ вaмъ, |
|
13
|
13
|
| щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь. | во є4же ўтверди1ти сердцA в†ша непорHчна въ с™hни пред8 бGомъ и3 nц7eмъ нaшимъ, въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми с™hми є3гw2. Ґми1нь. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали, | (За? ©…f7.) Тёмже u5бо, брaтіе, пр0симъ вы2 и3 м0лимъ њ хrтЁ ї}сэ, ћкоже пріsсте t нaсъ, кaкw подобaетъ вaмъ ходи1ти и3 ўгождaти бGови, ћкоже и3 х0дите, да и3збhточествуете пaче: |
|
2
|
2
|
| бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса. | вёсте бо, какwвA повелBніz дaхомъ вaмъ гDемъ ї}сомъ. |
|
3
|
3
|
| Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду; | Сіs бо є4сть в0лz б9іz, с™ость вaша, храни1ти себE самёхъ t блудA, |
|
4
|
4
|
| щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі, | (и3) вёдэти комyждо t вaсъ св0й сосyдъ стzжавaти во с™hни и3 чeсти, |
|
5
|
5
|
| а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога; | (ґ) не въ стрaсти п0хотнэй, ћкоже и3 kзhцы не вёдzщіи бGа, |
|
6
|
6
|
| щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили. | (и3) є4же не преступaти и3 лихои1мствовати въ вeщи брaта своегw2: занE мсти1тель є4сть гDь њ всёхъ си1хъ, ћкоже и3 прeжде рек0хомъ къ вaмъ и3 засвидётелствовахомъ. |
|
7
|
7
|
| Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости. | Не призвa бо нaсъ бGъ на нечистотY, но во с™ость. |
|
8
|
8
|
| Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого. | Тёмже u5бо tметazй не человёка tметaетъ, но бGа, дaвшаго д¦а своего2 с™aго въ нaсъ. |
|
9
|
9
|
| Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного, | Њ братолю1біи же, не трeбуете, да пи1шетсz къ вaмъ, сaми бо вы2 бGомъ ўчeни є3стE, є4же люби1ти дрyгъ дрyга: |
|
10
|
10
|
| бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого | и4бо творитE то2 ко всeй брaтіи, сyщей во всeй макед0ніи. М0лимъ же вы2, брaтіе, и3збhточествовати пaче, |
|
11
|
11
|
| і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам: | и3 любeзнw прилэжaти, є4же безм0лвствовати и3 дёzти сво‰ и3 дёлати свои1ма рукaма, ћкоже повелёхомъ вaмъ: |
|
12
|
12
|
| щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі. | да х0дите благоwбрaзнw ко внBшнимъ и3 ни чесогHже трeбуете. |
|
13
|
13
|
| Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. | (За? ©о7.) Не хощy же вaсъ, брaтіе, не вёдэти њ ўмeршихъ, да не скорбитE, ћкоже и3 пр0чіи не и3мyщіи ўповaніz. |
|
14
|
14
|
| Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим. | Ѓще бо вёруемъ, ћкw ї}съ ќмре и3 воскRсе, тaкw и3 бGъ ўмeршыz во ї}сэ приведeтъ съ ни1мъ. |
|
15
|
15
|
| Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих, | Сіe бо вaмъ глаг0лемъ сл0вомъ гDнимъ, ћкw мы2 живyщіи, њстaвшіи въ пришeствіе гDне, не и4мамы предвари1ти ўмeршихъ: |
|
16
|
16
|
| тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; | ћкw сaмъ гDь въ повелёніи, во глaсэ ґрхaгGловэ и3 въ трубЁ б9іи сни1детъ съ нб7сE, и3 мeртвіи њ хrтЁ воскрeснутъ пeрвэе: |
|
17
|
17
|
| потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо. | пот0мъ же мы2, живyщіи њстaвшіи, кyпнw съ ни1ми восхищeни бyдемъ на w4блацэхъ въ срётеніе гDне на воздyсэ, и3 тaкw всегдA съ гDемъ бyдемъ. |
|
18
|
18
|
| Отже, втішайте один одного цими словами. | Тёмже ўтэшaйте дрyгъ дрyга въ словесёхъ си1хъ. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Про часи ж і терміни, браття, нема потреби вам писати, | (За? ©о7№.) Ґ њ лётэхъ и3 њ временёхъ, брaтіе, не трeбэ є4сть вaмъ писaти, |
|
2
|
2
|
| бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі. | сaми бо вы2 и3звёстнw вёсте, ћкw дeнь гDень, ћкоже тaть въ нощи2, тaкw пріи1детъ. |
|
3
|
3
|
| Бо коли говоритимуть: «мир і безпека»‚ тоді несподівано прийде на них погибель, подібно як біль тієї, що носить в утробі, і не уникнуть. | Е#гдa бо рекyтъ: ми1ръ и3 ўтверждeніе, тогдA внезaпу нападeтъ на ни1хъ всегуби1телство, ћкоже болёзнь во чрeвэ и3мyщей, и3 не и4мутъ и3збэжaти. |
|
4
|
4
|
| Але ви, браття, не в темряві, щоб день застав вас, як злодій; | Вh же, брaтіе, нёсте во тмЁ, да дeнь вaсъ ћкоже тaть пости1гнетъ: |
|
5
|
5
|
| бо всі ви — сини світла і сини дня: ми — не сини ночі, ані темряви. | вси1 бо вы2 сhнове свёта є3стE: и3 сhнове днE: нёсмы н0щи, нижE тмы2. |
|
6
|
6
|
| Отже, не будемо спати, як і інші, а пильнуймо і будьмо тверезі. | Тёмже u5бо да не спи1мъ, ћкоже и3 пр0чіи, но да б0дрствуимъ и3 трезви1мсz. |
|
7
|
7
|
| Бо ті, що сплять, вночі сплять, і ті, що упиваються, вночі упиваються. | Спsщіи бо, въ нощи2 спsтъ, и3 ўпивaющіисz въ нощи2 ўпивaютсz. |
|
8
|
8
|
| Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезі, одягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії на спасіння, | Мh же, сhнове сyще днE, да трезви1мсz, њболкшeсz въ броню2 вёры и3 любвE и3 шлeмъ ўповaніz спcніz, |
|
9
|
9
|
| тому що Бог визначив нас не для гніву, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, | (За? ©о7в7.) ћкw не положи2 нaсъ бGъ въ гнёвъ, но въ получeніе спcніz гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, |
|
10
|
10
|
| Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим. | ўмeршимъ за нaсъ, да, ѓще бди1мъ, ѓще ли спи1мъ, кyпнw съ ни1мъ живeмъ. |
|
11
|
11
|
| Тому втішайте один одного і повчайте один одного, як ви і робите. | Сегw2 рaди ўтэшaйте дрyгъ дрyга, и3 созидaйте кjйждо бли1жнzго, ћкоже и3 творитE. |
|
12
|
12
|
| Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що наставляють вас, | (За? ©о7G.) М0лимъ же вы2, брaтіе, знaйте труждaющихсz ў вaсъ, и3 настоsтелей вaшихъ њ гDэ, и3 наказyющихъ вы2, |
|
13
|
13
|
| і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє; будьте в мирі між собою. | и3 и3мёйте и5хъ по преизли1ха въ любви2 за дёло и4хъ: ми1рствуйте въ себЁ. |
|
14
|
14
|
| Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх. | М0лимъ же вы2, брaтіе, вразумлsйте безчи6нныz, ўтэшaйте малод{шныz, заступaйте немощнhz, долготерпи1те ко всBмъ. |
|
15
|
15
|
| Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім. | Блюди1те, да никт0же ѕлA за ѕло2 комY воздaстъ: но всегдA д0брое гони1те и3 дрyгъ ко дрyгу и3 ко всBмъ. |
|
16
|
16
|
| Завжди радійте. | ВсегдA рaдуйтесz. |
|
17
|
17
|
| Безперестанно моліться. | Непрестaннw моли1тесz. |
|
18
|
18
|
| За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. | Њ всeмъ благодари1те: сіs бо є4сть в0лz б9іz њ хrтЁ ї}сэ въ вaсъ. |
|
19
|
19
|
| Духа не вгашайте. | Д¦а не ўгашaйте. |
|
20
|
20
|
| Пророцтва не зневажайте. | Прbр0чєствіz не ўничижaйте. |
|
21
|
21
|
| Все досліджуйте, доброго тримайтеся. | Вс‰ же и3скушaюще, дHбраz держи1те. |
|
22
|
22
|
| Утримуйтесь від усякого зла. | T всsкіz вeщи ѕлhz [t всsкагw ви1да ѕлaгw] њгребaйтесz. |
|
23
|
23
|
| Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа. | Сaмъ же бGъ ми1ра да њс™и1тъ вaсъ всесовершeнныхъ во всeмъ: и3 всесовершeнъ вaшъ дyхъ и3 душA и3 тёло непор0чно въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA да сохрани1тсz. |
|
24
|
24
|
| Вірний, Хто кличе вас, Який і сотворить це. | Вёренъ призвaвый вaсъ, и4же и3 сотвори1тъ. |
|
25
|
25
|
| Браття! Моліться за нас. | Брaтіе, моли1тесz њ нaсъ. |
|
26
|
26
|
| Вітайте всіх братів цілуванням святим. | Цэлyйте брaтію всю2 лобзaніемъ с™hмъ. |
|
27
|
27
|
| Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям. | Заклинaю вы2 гDемъ, прочести2 послaніе сіE пред8 всeю с™0ю брaтіею. |
|
28
|
28
|
| Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь. | Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA съ вaми. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
