Друге послання до Солунян святого апостола Павла
|
Къ солyнzнwмъ 2-е
|
Глава 1
|
Главa №
|
1
|
1
|
Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — Солунській церкві в Богові Отці нашому і Господі Ісусі Христі: | (За? ©о7д7.) Пavелъ и3 сілуaнъ и3 тімоfeй, цRкви солyнстэй, њ бз7э nц7Ё нaшемъ и3 гDэ ї}сэ хrтЁ: |
2
|
2
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw, и3 гDа ї}са хrтA. |
3
|
3
|
Завжди по справедливості ми повинні дякувати Богові за вас, браття, тому що зростає віра ваша і примножується любов кожного один до одного між усіма вами, | Благодари1ти д0лжни є3смы2 бGа всегдA њ вaсъ, брaтіе, ћкоже дост0йно є4сть, ћкw превозрастaетъ вёра вaша, и3 мн0житсz люб0вь є3ди1нагw коегHждо всёхъ вaсъ дрyгъ ко дрyгу: |
4
|
4
|
так що ми самі хвалимося вами у церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх гоніннях і скорботах, які ви зносите | ћкw самBмъ нaмъ хвали1тисz њ вaсъ въ цRквахъ б9іихъ, њ терпёніи вaшемъ и3 вёрэ во всёхъ гонeніихъ вaшихъ и3 ск0рбехъ, ±же пріeмлете, |
5
|
5
|
на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого і страждаєте. | показaніе првdнагw судA б9іz, во є4же спод0битисz вaмъ цrтвіz б9іz, є3гHже рaди и3 стрaждете. |
6
|
6
|
Бо праведно перед Богом — відплатити скорботою тим, що кривдять вас, | Ѓще ќбw првdно ў бGа, воздaти ск0рбь њскорблsющымъ вaсъ, |
7
|
7
|
а вам, скривдженим, — відрадою разом із нами в явлення з неба Господа Ісуса з ангелами сили Його, | ґ вaмъ њскорблsємымъ tрaду съ нaми, во tкровeніи гDа ї}са съ нб7сE, со ѓгGлы си1лы своеS, |
8
|
8
|
Який у полум’яному вогні здійснює помсту тим, які не пізнали Бога і не підкоряються благовістуванню Господа нашого Ісуса Христа, | во nгни2 плaменнэ даю1щагw tмщeніе не вёдущымъ бGа и3 не послyшающымъ бlговэствовaніz гDа нaшегw ї}са хrтA: |
9
|
9
|
які приймуть кару, вічну погибель, від лиця Господнього і від слави могутности Його, | и5же мyку пріи1мутъ, поги1бель вёчную, t лицA гDнz и3 t слaвы крёпости є3гw2, |
10
|
10
|
коли Він прийде прославитись у святих Своїх і з’явиться дивним в день той у всіх, хто увірував, бо ви повірили нашому свідченню. | є3гдA пріи1детъ прослaвитисz во с™hхъ свои1хъ и3 ди1венъ бhти во всёхъ вёровавшихъ, (За?.) ћкw ўвёрисz свидётелство нaше въ вaсъ, въ дeнь w4нъ. |
11
|
11
|
За це і молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гідними покликання і здійснив усяке благовоління благости і діло віри в силі, | За сіE и3 м0лимсz всегдA њ вaсъ, да вы2 спод0битъ звaнію бGъ нaшъ и3 и3сп0лнитъ всsко бlговолeніе бlгости и3 дёло вёры въ си1лэ, |
12
|
12
|
щоб прославилось ім’я Господа нашого Ісуса Христа у вас і ви в Hьому з благодаті Бога нашого і Господа Ісуса Христа. | ћкw да прослaвитсz и4мz гDа нaшегw ї}са хrтA въ вaсъ, и3 вы2 въ нeмъ, по блгdти бGа нaшегw и3 гDа ї}са хrтA. |
Глава 2
|
Главa в7
|
1
|
1
|
Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зібрання до Hього, | (За? ©о7е7.) М0лимъ же вы2, брaтіе, њ пришeствіи гDа нaшегw ї}са хrтA и3 нaшемъ собрaніи њ нeмъ, |
2
|
2
|
не спішити вагатися розумом і не тривожитися ні від духу, ні від слова, ні від послання, ніби нами надісланого, неначе вже настає день Христів. | не ск0рw подвизaтисz вaмъ t ўмA, ни ўжасaтисz нижE дyхомъ, нижE сл0вомъ, ни послaніемъ ѓки t нaсъ п0сланнымъ, ћкw ўжE настои1тъ дeнь хrт0въ. |
3
|
3
|
Hехай ніхто не спокусить вас ніяк: бо день той не прийде, поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі, | Да никт0же вaсъ прельсти1тъ ни по є3ди1ному же w4бразу: ћкw ѓще не пріи1детъ tступлeніе прeжде, и3 tкрhетсz человёкъ беззак0ніz, сhнъ поги1бели, |
4
|
4
|
який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме. | проти1вникъ и3 превозносsйсz пaче всsкагw глаг0лемагw б0га и4ли чти1лища, ћкоже є3мY сёсти въ цeркви б9іей ѓки б0гу, показyющу себE, ћкw б0гъ є4сть. |
5
|
5
|
Хіба не пам’ятаєте, як я, ще перебуваючи у вас, говорив вам це? | Не п0мните ли, ћкw є3щE живhй ў вaсъ, сі‰ глаг0лахъ вaмъ; |
6
|
6
|
І тепер ви знаєте, що утримує його від того‚ щоб з’явитися в свій час. | И# нн7э ўдержавaющее вёсте, во є4же kви1тисz є3мY въ своE є3мY врeмz. |
7
|
7
|
Бо таємниця беззаконня вже діє, тільки не здійсниться доти, доки не буде вилучений із середовища той, що утримує тепер. | Тaйна бо ўжE дёетсz беззак0ніz, т0чію держsй нн7э д0ндеже t среды2 бyдетъ: |
8
|
8
|
І тоді відкриється беззаконник, якого Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого. | и3 тогдA kви1тсz беззак0нникъ, є3г0же гDь ї}съ ўбіeтъ д¦омъ ќстъ свои1хъ, и3 ўпраздни1тъ kвлeніемъ пришeствіz своегw2, |
9
|
9
|
Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими, | є3гHже є4сть пришeствіе по дёйству сатанинY во всsцэй си1лэ и3 знaменіихъ и3 чудесёхъ л0жныхъ, |
10
|
10
|
і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння. | и3 во всsкой льсти2 непрaвды въ погибaющихъ, занE любвE и4стины не пріsша, во є4же спасти1сz и5мъ. |
11
|
11
|
І за це пошле їм Бог дію омани, так що вони віритимуть неправді, | И# сегw2 рaди п0слетъ и5мъ бGъ дёйство льсти2, во є4же вёровати и5мъ лжи2, |
12
|
12
|
і відтак будуть засуджені всі, що не увірували істині, а полюбили неправду. | да сyдъ пріи1мутъ вси2 не вёровавшіи и4стинэ, но благоволи1вшіи въ непрaвдэ. |
13
|
13
|
Ми ж повинні завжди дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог від початку, через освячення Духа і віру в істину, обрав вас на спасіння, | (За? ©о7ѕ7.) Мh же д0лжни є3смы2 благодари1ти бGа всегдA њ вaсъ, брaтіе возлю1бленнаz t гDа, ћкw и3збрaлъ є4сть вaсъ бGъ t начaла во спcніе во с™hни д¦а и3 вёры и4стины, |
14
|
14
|
до якого ви і покликані благовістуванням нашим для досягнення слави Господа нашого Ісуса Христа. | въ нeже призвA вaсъ бlговэствовaніемъ нaшимъ, въ получeніе слaвы гDа нaшегw ї}са хrтA. |
15
|
15
|
Отже, браття, стійте і тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи то посланням нашим. | Тёмже u5бо, брaтіе, ст0йте и3 держи1те пред†ніz, и5мже научи1стесz и3ли2 сл0вомъ, и3ли2 послaніемъ нaшимъ. |
16
|
16
|
Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог і Отець наш, Який полюбив нас і дав утішення вічне і добру надію в благодаті, | Сaмъ же гDь нaшъ ї}съ хrт0съ, и3 бGъ и3 nц7ъ нaшъ, возлюби1вый нaсъ и3 дaвый ўтэшeніе вёчно и3 ўповaніе бlго въ блгdти, |
17
|
17
|
нехай утішить ваші серця і нехай утвердить вас у всякому слові й доброму ділі. | да ўтёшитъ сердцA в†ша и3 да ўтверди1тъ [да ўтверди1тъ вaсъ] во всsцэмъ сл0вэ и3 дёлэ блaзэ. |
Глава 3
|
Главa G
|
1
|
1
|
Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас, | Пр0чее, моли1тесz њ нaсъ, брaтіе, да сл0во гDне течeтъ и3 слaвитсz, ћкоже и3 въ вaсъ, |
2
|
2
|
і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра. | и3 да и3збaвимсz t ѕлhхъ и3 лукaвыхъ человBкъ: не всёхъ бо є4сть вёра. |
3
|
3
|
Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого. | Вёренъ же є4сть гDь, и4же ўтверди1тъ вaсъ и3 сохрани1тъ t лукaвагw. |
4
|
4
|
Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам. | Ўповaемъ же на гDа њ вaсъ, ћкw, ±же повелэвaемъ вaмъ, и3 творитE и3 сотворитE. |
5
|
5
|
Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове. | ГDь же да и3спрaвитъ сердцA в†ша въ люб0вь б9ію и3 въ терпёніе хrт0во. |
6
|
6
|
Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас, | (За? ©о7з7.) Повелэвaемъ же вaмъ, брaтіе, њ и4мени гDа нaшегw ї}са хrтA, tлучaтисz вaмъ t всsкагw брaта безчи1ннw ходsща, ґ не по предaнію, є4же пріsша t нaсъ: |
7
|
7
|
бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували, | сaми бо вёсте, кaкw лёпо є4сть вaмъ под0битисz нaмъ: ћкw не безчи1нновахомъ ў вaсъ, |
8
|
8
|
ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, — | нижE тyне хлёбъ kд0хомъ ў когw2, но въ трудЁ и3 п0двизэ, н0щь и3 дeнь дёлающе, да не њтzгчи1мъ никогHже t вaсъ: |
9
|
9
|
не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас. | не ћкw не и4мамы влaсти, но да себE w4бразъ дaмы вaмъ, во є4же ўпод0битисz нaмъ. |
10
|
10
|
Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть. | И$бо є3гдA бёхомъ ў вaсъ, сіE завэщавaхомъ вaмъ: ћкw ѓще кто2 не х0щетъ дёлати нижE да ћстъ. |
11
|
11
|
Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться. | Слhшимъ бо нBкіz безчи1ннw ходsщыz ў вaсъ, ничт0же дёлающыz, но лукaвнw њбходsщыz: |
12
|
12
|
Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб. | таковы6мъ запрещaемъ и3 м0лимъ њ гDэ нaшемъ ї}сэ хrтЁ, да съ безм0лвіемъ дёлающе, св0й хлёбъ kдsтъ. |
13
|
13
|
Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро. | Вh же, брaтіе, не стужaйте, д0брое творsще. |
14
|
14
|
Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його. | Ѓще же кто2 не послyшаетъ словесE нaшегw послaніемъ, сего2 назнaменуйте и3 не примэшaйтесz є3мY, да посрами1тсz: |
15
|
15
|
Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата. | и3 не ѓки врагA и3мёйте є3го2, но наказyйте ћкоже брaта. |
16
|
16
|
Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами! | Сaмъ же гDь ми1ра да дaстъ вaмъ ми1ръ всегдA во всsцэмъ w4бразэ: гDь со всёми вaми. |
17
|
17
|
Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так: | Цэловaніе моeю рук0ю пavлею, є4же є4сть знaменіе во всsцэмъ послaніи, си1це пишY: |
18
|
18
|
благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. | блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми вaми. Ґми1нь. |