|
Глава 34
|
|
|
1
|
|
| Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі, | |
|
2
|
|
| і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч. | |
|
3
|
|
| У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів. | |
|
4
|
|
| І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви, | |
|
5
|
|
| і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим, | |
|
6
|
|
| і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх | |
|
7
|
|
| він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим. | |
|
8
|
|
| У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого. | |
|
9
|
|
| І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима, | |
|
10
|
|
| і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому. | |
|
11
|
|
| І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські. | |
|
12
|
|
| Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах. | |
|
13
|
|
| Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі. | |
|
14
|
|
| Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея. | |
|
15
|
|
| І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану. | |
|
16
|
|
| І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять; | |
|
17
|
|
| і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт. | |
|
18
|
|
| І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем. | |
|
19
|
|
| Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій. | |
|
20
|
|
| І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи: | |
|
21
|
|
| підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій. | |
|
22
|
|
| І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це. | |
|
23
|
|
| І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене: | |
|
24
|
|
| так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського, | |
|
25
|
|
| за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне. | |
|
26
|
|
| А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув: | |
|
27
|
|
| оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь. | |
|
28
|
|
| Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь. | |
|
29
|
|
| І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній, | |
|
30
|
|
| і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому. | |
|
31
|
|
| І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій. | |
|
32
|
|
| І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх. | |
|
33
|
|
| І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх. |
