|
Глава 12
|
|
|
1
|
|
| Hе корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх. | |
|
2
|
|
| Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі — не знаю, чи без тіла — не знаю‚ Бог відає) узятий був до третього неба. | |
|
3
|
|
| І знаю про такого чоловіка (не знаю — в тілі чи без тіла‚ Бог відає), | |
|
4
|
|
| що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати. | |
|
5
|
|
| Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми. | |
|
6
|
|
| А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене. | |
|
7
|
|
| А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався. | |
|
8
|
|
| Тричі благав я Господа про те, щоб він відступився від мене. | |
|
9
|
|
| Але Господь сказав мені: «Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя виявляється в немочi». І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова. | |
|
10
|
|
| Тому я себе почуваю добре в немочах, у кривдах, у нестатках, у гоніннях, в утисках за Христа, бо, коли я немічний, тоді сильний. | |
|
11
|
|
| Я дійшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього змусили. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти найперших апостолів, хоч я і ніщо. | |
|
12
|
|
| Ознаки апостола виявилися перед вами всяким терпінням, знаменнями, чудесами і силами. | |
|
13
|
|
| Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами, хіба тільки того, що сам я не був вам тягарем? Простіть мені таку провину. | |
|
14
|
|
| Ось третій раз я готовий іти до вас, і не буду вас обтяжувати‚ бо шукаю не вашого, а вас. Hе діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей. | |
|
15
|
|
| Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше люблений вами. | |
|
16
|
|
| Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, бувши хитрим, лукавством брав з вас. | |
|
17
|
|
| Але чи користувався я чим від вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас? | |
|
18
|
|
| Я упросив Тита і послав із ним одного з братів: чи скористався Тит чим від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не однією дорогою ходили? | |
|
19
|
|
| Чи не думаєте ще, що ми тільки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все це, улюблені, для вашого повчання. | |
|
20
|
|
| Бо я боюсь, щоб мені, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте; щоб не знайти у вас розбрату, заздрости, гніву, сварок, наклепів, нашептів‚ пихи, безладдя, | |
|
21
|
|
| щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мій, і щоб не оплакувати мені багатьох, що згрішили раніш і не покаялись у нечистоті, блуді та непотребстві, яке чинили. |
