|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| Hе корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх. | Похвали1тисz же не п0льзуетъ ми2: пріидy бо въ видBніz и3 tкровє1ніz гDнz. |
|
2
|
2
|
| Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі — не знаю, чи без тіла — не знаю‚ Бог відає) узятий був до третього неба. | Вёмъ человёка њ хrтЁ, прeжде лётъ четыренaдесzти: ѓще въ тёлэ, не вёмъ, ѓще ли кромЁ тёла, не вёмъ, бGъ вёсть: восхищeна бhвша таковaго до трeтіzгw нб7сE. |
|
3
|
3
|
| І знаю про такого чоловіка (не знаю — в тілі чи без тіла‚ Бог відає), | И# вёмъ таковA человёка: ѓще въ тёлэ, и3ли2 кромЁ тёла, не вёмъ: бGъ вёсть: |
|
4
|
4
|
| що він був узятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати. | ћкw восхищeнъ бhсть въ рaй, и3 слhша неизрэчє1нны гlг0лы, и4хже не лёть є4сть человёку глаг0лати. |
|
5
|
5
|
| Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми. | Њ таковёмъ похвалю1сz: њ себё же не похвалю1сz, т0кмw њ нeмощехъ мои1хъ. |
|
6
|
6
|
| А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене. | Ѓще бо восхощY похвали1тисz, не бyду безyменъ, и4стину бо рекY: щаждy же, да не (кaкw) кто2 вознепщyетъ њ мнЁ пaче, є4же ви1дитъ мS, и3ли2 слhшитъ что2 t менє2. |
|
7
|
7
|
| А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався. | И# за премнHгаz tкровє1ніz да не превозношyсz, дадeсz ми2 пaкостникъ пл0ти, ѓггелъ сатани1нъ, да ми2 пaкwсти дёетъ, да не превозношyсz. |
|
8
|
8
|
| Тричі благав я Господа про те, щоб він відступився від мене. | Њ сeмъ трикрaты гDа моли1хъ, да tстyпитъ t менє2, |
|
9
|
9
|
| Але Господь сказав мені: «Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя виявляється в немочi». І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова. | и3 речe ми: довлёетъ ти2 блгdть моS: си1ла бо моS въ нeмощи совершaетсz. Слaдцэ u5бо похвалю1сz пaче въ нeмощехъ мои1хъ, да всели1тсz въ мS си1ла хrт0ва. |
|
10
|
10
|
| Тому я себе почуваю добре в немочах, у кривдах, у нестатках, у гоніннях, в утисках за Христа, бо, коли я немічний, тоді сильний. | (За? R§е7.) Тёмже благоволю2 въ нeмощехъ, въ досаждeніихъ, въ бэдaхъ, во и3згнaніихъ, въ тэснотaхъ по хrтЁ: є3гдa бо немощствyю, тогдA си1ленъ є4смь. |
|
11
|
11
|
| Я дійшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього змусили. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти найперших апостолів, хоч я і ніщо. | Бhхъ несмhсленъ хвалsсz: вы2 мS понyдисте. Ѓзъ бо д0лженъ бёхъ t вaсъ хвали1мь бывaти: ничи1мже бо лиши1хсz пeрвэйшихъ ґпcлъ, ѓще и3 ничт0же є4смь: |
|
12
|
12
|
| Ознаки апостола виявилися перед вами всяким терпінням, знаменнями, чудесами і силами. | знaмєніz бо ґпcлwва содёzшасz въ вaсъ во всsцэмъ терпёніи, въ знaменіихъ и3 чудесёхъ и3 си1лахъ. |
|
13
|
13
|
| Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами, хіба тільки того, що сам я не був вам тягарем? Простіть мені таку провину. | Чт0 бо є4сть, є3гHже лиши1стесz пaче пр0чихъ цRквeй, рaзвэ т0чію ћкw ѓзъ сaмъ не стужи1хъ вaмъ; Дади1те ми2 непрaвду сію2. |
|
14
|
14
|
| Ось третій раз я готовий іти до вас, і не буду вас обтяжувати‚ бо шукаю не вашого, а вас. Hе діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей. | СE трeтіе гот0въ є4смь пріити2 къ вaмъ, и3 не стужY вaмъ: не и3щy бо вaшихъ, но вaсъ. Не дHлжна бо сyть ч†да роди1телємъ снискaти и3мёніz, но роди1телє чaдwмъ. |
|
15
|
15
|
| Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше люблений вами. | Ѓзъ же въ слaдость и3ждивY и3 и3ждивeнъ бyду по душaхъ вaшихъ, ѓще и3 и3зли1шше вaсъ любS, мeнше люби1мь є4смь. |
|
16
|
16
|
| Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, бувши хитрим, лукавством брав з вас. | Бyди же, ѓзъ не њтzгчи1хъ вaсъ, но ковaренъ сhй, лeстію вaсъ пріsхъ. |
|
17
|
17
|
| Але чи користувався я чим від вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас? | Е#дA к0имъ t п0сланныхъ къ вaмъ лихои1мствовахъ вaсъ; |
|
18
|
18
|
| Я упросив Тита і послав із ним одного з братів: чи скористався Тит чим від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не однією дорогою ходили? | Ўмоли1хъ тjта, и3 съ ни1мъ послaхъ брaта: є3дA лихои1мствова чи1мъ вaсъ тjтъ; не тёмже ли дyхомъ ходи1хома; не тёмиже ли стопaми; |
|
19
|
19
|
| Чи не думаєте ще, що ми тільки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все це, улюблені, для вашого повчання. | Пaки ли мнитE, ћкw tвётъ вaмъ твори1мъ; Пред8 бGомъ, њ хrтЁ глаг0лемъ: вс‰ же, возлю1бленніи, њ вaшемъ созидaніи и3 ўтверждeніи. |
|
20
|
20
|
| Бо я боюсь, щоб мені, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте; щоб не знайти у вас розбрату, заздрости, гніву, сварок, наклепів, нашептів‚ пихи, безладдя, | (За? R§ѕ7.) Бою1сz же, є3дA кaкw пришeдъ, не ћцэхъ же хощY, њбрsщу вaсъ, и3 ѓзъ њбрsщусz вaмъ, kковa же не х0щете: да не кaкw (бyдутъ) рвє1ніz, з†висти, ћрwсти, рє1ти, клеветы6, шептaніz, кичє1ніz, нестроє1ніz: |
|
21
|
21
|
| щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мій, і щоб не оплакувати мені багатьох, що згрішили раніш і не покаялись у нечистоті, блуді та непотребстві, яке чинили. | да не пaки пришeдша мS смири1тъ бGъ м0й ў вaсъ, и3 восплaчусz мн0гихъ прeжде согрёшшихъ и3 не покazвшихсz њ нечистотЁ и3 блужeніи и3 студол0жствіи, ±же содёzша. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
